Рішення

від 22.05.2022 по справі 910/655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022 м. КиївСправа № 910/655/22

За позовом: приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКТЕХНОМАШ";

про: стягнення 40.910,14 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (найменування змінене на приватне акціонерне товариство "КАМЕТ-СТАЛЬ") (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКТЕХНОМАШ" (далі відповідач) про стягнення 40.910,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором від 05.06.2019 № 19/468, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 40.910,14 грн., з яких: 19.897,92 грн. - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати, 10.864,26 грн. - пеня, 6.901,58 грн. - 15 % річних та 3.246,38 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/655/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір від 05.06.2019 № 19/468 (далі Договір), відповідно предмету якого відповідач зобов`язується передати, а позивач прийняти та оплатити матеріально-технічні ресурси (далі продукція) на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору, зокрема, визначено, строк поставки продукції вказується у специфікаціях.

Положеннями пункту 7.3 Договору передбачено, що у разі порушення більш ніж на 7 календарних днів строків або об`ємів поставок продукції, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,3 % від вартості непоставленої в строк продукції (або її частини) за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.6 Договору, у разі порушення відповідачем строків поставки продукції, передбаченими дійсним Договором, за які позивачем внесена повна або часткова попередня оплата, відповідач за користування грошовими коштами позивача зобов`язаний сплатити позивачу 15 % річних, від суми грошових коштів, сплачених позивачем, в період з дня оплати до дня фактичної поставки продукції або повернення грошових коштів.

Специфікацією від 05.06.2019 № 1 до Договору строк поставки: 90 днів з моменту підписання специфікації з правом дострокової поставки (п. 4).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивачем здійснена на користь відповідача передоплата за укладеним між сторонами спору Договором в сумі 19.897,92 грн., що підтверджується платіжним доручення від 29.08.2019 № 4500019792, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Приймаючи до уваги відсутність здійснення відповідачем на користь позивача поставки за Договором, останній звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 40.910,14 грн., з яких: 19.897,92 грн. - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати, 10.864,26 грн. - пеня, 6.901,58 грн. - 15 % річних та 3.246,38 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Жодних доказів поставки товару за Договором або повернення відповідачем позивачу авансового платежу в сумі 19.897,92 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 19.897,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 10.864,26 грн. та 15 % річних в сумі 6.901,58 грн. за прострочення відповідачем строку поставки товару за Договором є обґрунтованими (передбачені Договором) та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Додані позивачем до позову вимоги про повернення суми попередньої оплати за Договором не можуть вважатися належними та допустимими доказами таких вимог до відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення таких вимог на адресу місцезнаходження відповідача.

Таким чином, заявлена позивачем підстава застосування до відповідача відповідальності у вигляді інфляційних втрат, зазначеної у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України стосується порушення грошових зобов`язань, а тому не може бути застосована до порушення не грошових зобов`язань та не передбачена укладеним між сторонами спору Договором.

Враховуючи викладене вище позовна вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 3.246,38 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКТЕХНОМАШ" (Україна, 03057, місто Київ, вул.Нестерова, будинок 3, ідентифікаційний код: 37807996) на користь приватного акціонерного товариства "КАМЕТ-СТАЛЬ" (Україна, 51925, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вул.Соборна, будинок 18б, ідентифікаційний код: 05393085) основну заборгованість у вигляді попередньої оплати в сумі 19.897 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 92 коп., пеню в сумі 10.864 (десять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 26 коп., 15 % річних в сумі 6.901 (шість тисяч дев`ятсот одна) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац