Рішення

від 22.05.2022 по справі 911/3136/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2022Справа № 911/3136/21

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфід" (Україна, 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Республіканська, буд. 9-А, офіс 209-А; ідентифікаційний код: 42999407)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ен Ел Енерджі Лайф" (Україна, 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 9 літ. А , оф. 369; ідентифікаційний код: 43441744)

про стягнення 18 718,35 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украфід" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ен Ел Енерджі Лайф" (далі - відповідач) про стягнення 18 718,35 грн, з яких 12 000,00 грн заборгованості, 6 480,00 грн пені, 131,83 грн інфляційних втрат та 106,52 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором-заявкою на перевезення вантажу № 65 від 01.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2021 позовну заяву вих. 21/10 від 21.10.2021 та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

07.12.2021 (у встановлений судом строк) до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 9 літ. А , оф. 369.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

28.12.2021 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 22.12.2021 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 13.12.2021).

Відтак, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украфід" (перевізник/експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Ен Ел Енерджі Лайф" (замовник) було укладено Договір-заявку на перевезення вантажу № 65 (далі - Договір), за умовами якого перевізник зобов`язався доставити ввірений йому замовником/відправником вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу, а замовник зобов`язався оплатити за перевезення встановлену плату.

Умови договору не містять визначення найменування вантажу та його ваги, натомість вказано маршрут (Рудня-Димерська Київська область - м. Дніпро), дату завантаження (02.07.2021) і розвантаження (05.07.2021), вартість перевезення та спосіб оплати (12 000, 00 грн з ПДВ, безготівковий розрахунок), а також марку автомобіля (ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) та ПІБ водія ( ОСОБА_1 ).

Обов`язками замовника за Договором, зокрема, є здійснення своєчасного завантаження вантажу для перевезення, підготовка супровідних документів, забезпечення своєчасного та належного оформлення у встановленому порядку товаротранспортних накладних та інших супровідних документів, а також своєчасне здійснення оплати за надання транспортних послуг на умовах даного Договору.

До обов`язків перевізника за Договором, з-поміж іншого, віднесено своєчасне доставлення ввіреного вантажу до пункту призначення, передача в пункті призначення ввіреного вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача, зазначеного в супровідних документах.

Також умовами договору передбачено, що у разі затримки оплати послуг перевезення вантажу, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що ним на виконання умов Договору надано послуги з перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 13 від 02.07.2021, на підставі чого ним виставлено відповідачеві рахунок № 85 від 05.07.2021 на суму 12 000, 00 грн та оформлено акт надання послуг № 111 від 05.07.2021 на суму 12 000, 00 грн, які рекомендованим листом направлені відповідачеві 11.08.2021. Відповідач, отримавши наведені документи, їх не підписав та не повернув позивачеві, що зумовило звернення останнього до контрагента із претензією № 14 від 08.09.2021, та в подальшому, через її незадоволення в добровільному порядку, до суду із цим позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів перевезення вантажу та транспортного експедирування.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила) договір про перевезення вантажів - це двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За приписами пунктів 11.3 - 11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Відповідно до пункту 11.7 Правил час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.

Так, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження (п. 8.25 Правил). Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж (п. 8.26 Правил).

Згідно з пунктами 14.1, 14.4 Правил форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов`язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажо-відправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів. Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

За встановленими обставинами справи, 01.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украфід" (перевізник/експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Ен Ел Енерджі Лайф" (замовник) було укладено Договір-заявку на перевезення вантажу № 65, відповідно до якого перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Рудня-Димерська Київська обл. - м. Дніпро.

На виконання умов цього правочину, було оформлено товарно-транспортну накладну № 13 від 02.07.2021, відповідно до якої вантажовідправником - ТОВ «Еко-Інвест і К» здано, а водієм/експедитором ОСОБА_1 прийнято до перевезення вантаж на суму 66 000, 00 грн, що підтверджується підписами водія та уповноваженої особи вантажовідправника.

В той же час, в наданій товарно-транспортній накладній, всупереч вимог п. 11.5 Правил, відсутній підпис вантажоодержувача у прийнятті вантажу. Крім цього, не заповнено розділ «вантажно-розвантажувальні операції», у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати, що ввірений позивачеві вантаж був доставлений за місцем призначення та прийнятий вантажоодержувачем.

При цьому, умовами Договору не визначено порядку взаєморозрахунків (попередня оплата, післяплата, відстрочення платежу тощо), у зв`язку з чим слід керуватись положенням пункту 14.4 Правил, за якими остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

В контексті обставин справи, суд вважає, що матеріали справи не містять належних доказів виконання перевезення, а відтак у відповідача відсутній обов`язок щодо оплати за перевезення згідно товарно-транспортної накладної № 13 від 02.07.2021.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на відсутність доказів передачі вантажу вантажоодержувачу, з чим власне і пов`язаний обов`язок замовника сплатити перевізну плату, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача вартості послуг з перевезення, що вказує на безпідставність та недоведеність позовних вимог. Оскільки вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат мають похідний характер від основного зобов`язання, то у їх задоволенні слід також відмовити.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Украфід".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.05.2022

Суддя О.В. Нечай