Рішення

від 22.05.2022 по справі 916/623/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/623/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/623/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідача: Комунального некомерційного підприємства „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 15; код ЄДРПОУ 01998868)

про стягнення 95146,67 грн.

Представники:

від позивача: Притула А.С., адвокат за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради про стягнення 95146,67 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 95146,67,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія до розгляду та відкрито провадження у справі №916/623/22. Справу ухвалену розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "23" травня 2022 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у судове засідання на 23.05.2022р. о 10:00.

16.05.2022р. до суду Комунальним некомерційним підприємством „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради було надано відзив, відповідно до якого відповідачем було зазначено суду, що він визначає позовну заяву у повному обсязі щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 95146,67 грн.

Також, 16.05.2022р. відповідачем було надано клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач визнає заявлені позовні вимоги у даній справі.

У судовому засіданні 23.05.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та зазначено, що повне рішення буде складено 23.05.2022р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

23 грудня 2021 року між Комунальним некомерційним підприємством „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія було укладено Договір №24-43/2-ПВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника.

На підставі укладеного між сторонами Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія було відкрито Комунальному некомерційному підприємству „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради особовий рахунок № 24-43.

Згідно п. 2.3. Договору, строк постачання електричної енергії - грудень 2021року.

Пунктом 13.1 Договору визначено, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині виникнення зобов`язань Сторонами до повного виконання обов`язків.

Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р., Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За п.8.6.1 розділу XII „Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія від Акціонерного товарисвта „ДТЕК Одеські Електромережі, як оператора системи розподілу, отримало дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем, зокрема за розрахунковий період грудня 2021 р. - 32 480 кВт./год.

На підставі вищезазначених даних, Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія було виписано відповідачу та отримано представником останнього, рахунок за спожиту електричну енергію у грудні місяці 2021 року №24-432/1 від 20.12.2021р. на загальну вартість 145 143, 89 грн. у т.ч. ПДВ.

Пунктом 5.7 Договору та п.4 Комерційної пропозиції визначено, що Клієнт здійснює оплату протягом п`яти банківських днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія.

Позивачем було пояснено суду, що відповідачем було частково проведено оплату рахунку за спожиту в вищезазначеному періоді електроенергію на суму 49999,22 грн., що було враховано при розрахунку ціни позову, тому залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі дійсного позову складає 95146,67 грн.

Отже, не оплата Комунальним некомерційним підприємством „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради спожитої електричної енергії у розмірі 95146,67 грн. є підставою для захисту прав та інтересів позивача в судовому порядку.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникни на підставі укладеного між ними 23 грудня 2021 року Договору №24-43/2-ПВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника. Позивачем було відкрито особовий рахунок № 24-43.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія було виписано відповідачу та отримано представником останнього, рахунок за спожиту електричну енергію у грудні місяці 2021 року №24-432/1 від 20.12.2021р. на загальну вартість 145 143, 89 грн. у т.ч. ПДВ. та відповідачем було частково проведено оплату рахунку за спожиту в вищезазначеному періоді електроенергію на суму 49999,22 грн., що було враховано при розрахунку ціни позову, тому залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі дійсного позову складає 95146,67 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Комунальним некомерційним підприємством „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасно та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 95146,67 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. ч. 3, ч. 4 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем до господарського суду Одеської області було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ним було визнано позов.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК У країни, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За заявлені позовні вимоги позивача судовий збір становить 2481,00 грн. На підставі викладеного, на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 50% від сплаченого судового збору у розмірі 1240,50 грн., у зв`язку з задоволенням позовних вимог та визнанням заявлених позовних вимог відповідачем.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову ( ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір).

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд зазначає позивачу, що питання про повернення судового збору у розмірі 1240,50 грн. з державного бюджету України буде вирішено судом, після подання позивачем відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 129, 130, ч. 3, 4 ст.185, ч.1, 2, 4 ст.191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства „Центральна міська лікарня Ренійської міської ради (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 15; код ЄДРПОУ 01998868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 95146 (дев`яносто п`ять тисяч сто сорок шість) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено 23 травня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко