Ухвала

від 23.05.2022 по справі 154/3107/20

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3107/20

1-кс/154/367/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ДП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ПП " ОСОБА_3 " ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів, -

В С Т А Н О В И В :

17 березня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому вказано, що у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_3 за процесуальним керівництвом Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020030220000024 від 15.04.2020 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 197-1 КК України.

З клопотання вбачається, що невстановлені особи самовільно зайняли земельні ділянки, орієнтовною площею 49 га, військового містечка № НОМЕР_1 , які відносяться до зони особливого режиму використання земель, та незаконно їх використовують у сільськогосподарських цілях, чим завдали значної шкоди їх володільцю.

З клопотання також вбачається, що між ІНФОРМАЦІЯ_4 та ДП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ПП " ОСОБА_3 " від 10.09.2018 року за № 02-СО-2018 укладено договір "Про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції" на земельних ділянках загальною площею 873,5965 га, які відносяться до земель оборони. Поруч із ними, знаходяться земельні ділянки, орієнтовною площею 49 га, військового містечка № НОМЕР_1 (загальновійськовий полігон в/ч НОМЕР_2 ), який було укладено без розроблення відповідної документації із землеустрою на земельні ділянки, які є його предметом із присвоюванням їм кадастрових номерів та без погодження з органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади і не в порядку, визначеному КМУ, який визначає порядок надання дозволу військовою частиною фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Враховуючи вищевикладене, для встановлення площі фактично зайнятих підприємством земельних ділянок, прокурору необхідно отримати в ІНФОРМАЦІЯ_2 звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4-сг), звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 29-сг), звіт про основні економічні показники сільськогосподарських підприємств (форма 50-сг),звіт про реалізацію продукції сільського господарства (форма 21-заг) ДП" ІНФОРМАЦІЯ_1 " ПП " ОСОБА_3 ", згідно укладеного договору за № 02-СО-2018 від 10.09.2018 року між даним підприємством та ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 10.09.2018 року по даний час.

В судове засідання на розгляд клопотання прокурор ОСОБА_5 не з`явився, належним чином був повідомлений про місце та час розгляду клопотання, подав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник особи, у володінні якої знаходяться документи, зазначені в клопотанні прокурора в судове засідання також не з`явився, був повідомлений належним чином про місце та час його розгляду, будь-яких клопотань про відкладення розгляду не подавав.

Представник за довіреністю ДП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ПП " ОСОБА_3 " ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вказуючи на те, що документи (звіти) про які у своєму клопотанні зазначає прокурор не можуть бути підтвердженням фактичного використання площ земель. Звіти, про які заявляє прокурор не подаються ні стосовно кожної окремої земельної ділянки, ні стосовно кожного окремого договору. Крім цього, прокурором у клопотанні не зазначено які саме відомості, які містяться у перелічених документах (звітах) можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні і що ними буде встановлено та яке завдання має бути виконано. Договір на який посилається прокурор, укладений щодо надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції, та не є договором оренди. Вважає, що прокурором не доведено, що внаслідок певних заходів забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із зазначеним клопотанням.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представника, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання о задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Частина 1 ст. 159 КПК України встановлює, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно положень ч. ч. 1, 4 ст. 163 КПК України, після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Більш того, відповідно до ч.5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Окрім того, згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, серед іншого, розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом.

Як вбачається з матеріалів клопотання, воно не відповідає вимогам ч.5 ст. 160 КПК України, а саме: прокурором у клопотанні не зазначено конкретних обставин про вчинення кримінального правопорушення, відсутня правова кваліфікації (з посиланням лише на те, що клопотання подається в рамках кримінального провадження № 42020030220000024 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 197-1 КК України); не зазначено значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Саме клопотання містить загальні формулювання, які можуть бути наявні у будь-якому рішенні, без прив`язки до конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, а, отже, не можуть слугувати підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів.

Крім того, приєднані прокурором до клопотання документи не засвідчені відповідно до п. п. 9.9.3., 9.8.1., 9.8.2. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 24.02.2016 р. № 103.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), яка згідно положень ч.5 ст. 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України, термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з клопотання, ІНФОРМАЦІЯ_3 за процесуальним керівництвом Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020030220000024 від 15.04.2020 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 197-1 КК України, проте, за такий значний проміжок часу жодній особі в рамках вказаного кримінального провадження не було повідомлено про підозру.

Крім цього, як вбачається з письмових заперечень на клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та додатків до них, у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про арешт майна, своєю ухвалою від 17.11.2021 року, яка залишена в силі ухвалою Волинського апеляційного суду від 24.11.2021 року відмовив у задоволенні клопотання, посилався на те, що за відсутності кадастрових номерів та наявності Договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10.09.2018 року № 02-СО-2018 поставив під сумнів доводи прокурора щодо самовільного захоплення зазначених у клопотанні земельних ділянок та щодо їх площ та розташування.

Дане клопотання, яке подано прокурором 17.05.2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів обґрунтоване матеріалами, які аналогічні матеріалам, які були долучені ним до клопотання про накладення арешту, про яке зазначено вище.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 2930). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36). Вмотивованою є ухвала, в якій одночасно з наведенням аргументів зазначено мотиви і підстави її прийняття. Мотивувальна частина рішення є визначальною складовою для донесення до сторін доводів, на підставі яких суддя дійшов відповідних висновків.

Отже, враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про існування підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей та документів.

Керуючись ст. ст. 159-164, 166 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей та документів - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_6