Ухвала

від 18.05.2022 по справі 947/8407/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/674/22

Справа № 947/8407/22 1-кс/947/3703/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 06.05.2022, якою в межах кримінального провадження № 42022160000000087 від 29.03.2022, відносно:

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нові Трояни Болградського р-ну, Одеської обл., громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.07.2022 із визначенням розміру застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в. м. Миколаєві та застосований відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 58 днів, до 02.07.2022, з визначенням розміру застави у розмірі двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 620 250 грн.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, а саме підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 не погодився із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, як такою, що не відповідає вимогам КПК України, з огляду на наступне:

- ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, будь-якими фактичними обставинами не підтверджується, що свідчить про необґрунтованість його наявності. ОСОБА_9 в розшуку не перебував, не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочинів не визнає;

- слідчим суддею не обґрунтовано, без врахування майнового стану підозрюваного був визначений розмір застави, який є непомірний для ОСОБА_9 та його розмір перевищує встановлені КПК України розміри застави.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , або заставу у розмірі передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 не погодився із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, вважає її необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права та що підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

- слідчим суддею не враховано, що слідчим та прокурором не було доведено та жодним чином не підтверджено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в клопотанні слідчого містяться тільки припущення про ймовірність негативної поведінки підозрюваного;

- ОСОБА_9 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання;

- слідчий суддя орієнтувався лише на матеріали, які обґрунтовують підозру, тільки на ймовірні ознаки складу злочину і на його тяжкість, а тяжкість не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу;

- слідчим суддею не обґрунтовано, без врахування майнового стану підозрюваного був визначений розмір застави, який є непомірний для ОСОБА_9 та його розмір перевищує встановлені КПК України розміри застави.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту, або заставу в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8 , який повністю підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повному обсязі.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що 05.05.2022 ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

Колегія суддів погоджується з тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 29.03.2022 року та 05.05.2022 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.05.2022 року, протоколом освідування особи від 04.05.2022 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.04.2022 року та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

З огляду на те, що сторонами кримінального провадження не оскаржується обґрунтованість інкримінованої ОСОБА_9 підозри, колегія суддів вважає, що на теперішній час підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України є обґрунтованою, підтверджується долученими до клопотання вказаними вище матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Окрім того, під час апеляційного провадження, колегією суддів було встановлено, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, існують.

Так, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді та наголошує на тому, що в зазначеному кримінальному провадженні існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_9 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, обумовлений тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставинами його вчинення та суворістю покарання, яке може бути йому призначене у випадку визнання винуватим.

Враховуючи те, що свідки підлягають безпосередньому допиту під час судового розгляду кримінального провадження по суті в суді 1-ої інстанції, а також те, що має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків, колегія суддів вважає, що в зазначеному кримінальному провадженні також існує ризик можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні, оскільки вони є абстрактними не підтвердженні допустимими доказами.

Водночас, твердження слідчого ОСОБА_11 у клопотанні про спроможність підозрюваного ОСОБА_9 продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки йому відомі місця збуту психотропних речовин та можливі покупці цих речовин - наркозалежні особи взагалі є голослівним та такими що суперечать матеріалам кримінального провадження.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги та вважає слушними посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, однак зазначає, що вказані обставини не зменшують ризики, встановлені апеляційним судом вище та не можуть бути підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи обставини вчинення злочину, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 .

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально -суспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Більш того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.

При цьому, колегія судді вважає обґрунтованими доводи сторони захисту, щодо необґрунтованого визначення непомірного підозрюваному ОСОБА_9 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Проте, як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, визначаючи підозрюваному ОСОБА_9 заставу в якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує встановлену процесуальних законом межу для тяжких злочинів, не зазначила в чому саме полягає виключність випадку та взагалі не мотивувала, чому застава у передбачених межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього обов`язків.

Окрім того, на переконання апеляційного суду, слідчим суддею не було враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_9 та його родини, в порушення ч. 4 ст. 183 КПК України, без наявності виключних обставин, визначила завідомо непомірний для нього розмір застави.

Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з висновками викладеними в 2-ому реченні п. 31 рішення ЄСПЛ «Істоміна проти України» від 13.01.2022, відповідно до якого: хоча національне законодавство дозволяло суду у «виключних випадках» встановлювати більші розміри застави (див. пункт 19), таке рішення мало передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Отже, апеляційний суд погоджується з доводами захисників в частині необґрунтованого визначення непомірного розміру застави підозрюваному ОСОБА_9 , та вважає, що апеляційні скарги захисників в цій частині підлягають частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наявність доведених ризиків можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків в зазначеному провадженні, особу підозрюваного та його майновий стан, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, передбаченому найвищою межею п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, із покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 06.05.2022, якою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 58 днів, до 02.07.2022, з визначенням розміру застави у розмірі двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 620 250 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в. м. Миколаєві ОСОБА_11 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою з утримання в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 58 днів, тобто до 02.07.2022 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_9 заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд, Код ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 18.05.2022 р., заставна сума за ОСОБА_9 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення застави, підозрюваного ОСОБА_9 звільнити з-під варти негайно та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4