Рішення

від 12.04.2022 по справі 160/3166/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року Справа № 160/3166/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001519 від 11.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001526 від 13.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001571 від 23.11.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 04.03.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» (покупець) та компанією DanishCrown A/S, Denmark (постачальник) укладено договір поставки №1-21, на умовах та в порядку якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю морожену та (або) охолоджену свинину, свині субпродукти власного виробництва, а також придбані, іменовані надалі «продукція», кількість, вага, вартість та асортимент якого вказані в проформах, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію на умовах поставки ФСА Данія/Німеччина/Швеція, Інкотермс 2010. На умовах та в рамках зовнішньоекономічного контракту постачальник направив на адресу покупця м`ясо свійських свиней морожене: передній край свинний з кісткою та шкірою. З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» 10.11.2021 року, 12.11.2021 та 22.11.2021 року подано митні декларації №UA209170/2021/088966, №UA209170/2021/089259 та №UA209170/2021/092480 відповідно, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем були прийняті оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

24.03.2022 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митними деклараціями №UA209170/2021/088966 від 10.11.2021 року, №UA209170/2021/089259 від 12.11.2021 року та №UA209170/2021/092480 від 22.11.2021 року, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: неможливо перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, що в свою чергу робить неможливим перевірку числового значення митної вартості товарів; не надано до митного оформлення договір №07 від 07.10.2021 року, також не подавались банківські платіжні документи; у документах заявлено собівартість перевезення по території України, що більш як в 4,5 рази перевищує собівартість перевезення по території ЄС, зважаючи на те, що вартість дизельного пального у ЄС є вищою за його вартість в Україні, а будь-які додаткові витрати мають бути оплачені окремо від фрахту, у зв`язку з чим, заявлена сума витрат на транспортування товару до місця перетину кордону України не є виправданою та не відповідає фактичній сумі таких витрат. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» (покупець) та компанією DanishCrown A/S, Denmark (постачальник) укладено договір поставки №1-21, на умовах та в порядку якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю морожену та (або) охолоджену свинину, свині субпродукти власного виробництва, а також придбані, іменовані надалі «продукція», кількість, вага, вартість та асортимент якого вказані в проформах, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію на умовах поставки ФСА Данія/Німеччина/Швеція, Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору поставки № 1-21 від 04.10.2021 року, ціна договору складається з вартості продукції, включаючи вартість тари, пакування, маркування та встановлюється у Євро за 1 кг, у відповідності до проформ.

Згідно із п. 4.2 договору поставки №1-21 від 04.10.2021 року, постачальник підтверджує якість, кількість та вартість (продукції / кожної партії продукції) наступними документами: рахунком (інвойсом) на продукцію, ветеринарним сертифікатом, сертифікатом якості.

Відповідно до п. 8.1 та п. 8.2 договору поставки №1-21 від 04.10.2021 року, покупець сплачує вартість продукції за цінами, вказаними у проформі.

Оплата здійснюється покупцем шляхом 100 % попередньої оплати партії продукції.

Відповідно до інвойсу №1212551945 від 05.11.2021 року, постачальник направив на адресу покупця м`ясо свійських свиней морожене: передній край свинний з кісткою та шкірою загальною вагою - 20 090,44 кг, за ціною по 0,90 євро центів за 1 кг., загальною вартістю 18 081,39 євро.

На вказану партію продукції надано карантинне свідоцтво Королівства Данії № ВК-188-3488171-2021 з відповідними додатками до вказаного свідоцтва.

Організація перевезення вантажу транспортом (вантажний автомобіль № НОМЕР_1 , причеп № НОМЕР_2 ) з визначенням маршруту перевезення, забезпечувалася ПП «Транском Альянс» на підставі укладеного договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №07 від 07.10.2021 року.

На підставі контракт-заявки №0311 від 03.11.2021 року ПП «Транском Альянс» взяло на себе зобов`язання - забезпечити перевезення вантажу до 21 тонна передній край свинний з кісткою та шкірою заморожений, дата завантаження 05.11.2021 року по маршруту Engesvang (Данія) - м. Рава Руська (Україна).

Вартість послуг по перевезенню становить 32 000,00 грн., згідно рахунку №3468 від 10.11.2021 року.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» 10.11.2021 року подано електронну митну декларацію №UA209170/2021/088966, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар, вказаний у інвойсі №1212551945 від 05.11.2021 року.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною вказаною у інвойсі №1212551945 від 05.11.2021 року.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1-21 від 04.10.2021 року, рахунок-фактура (інвойс) №1212551945 від 05.11.2021 року, сертифікат якості б/н від 05.11.2021 року, автотранспортна накладна №802820510 від 05.11.2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №DK-188-3488-717-2021 від 05.11.2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №3468 від 10.11.2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21DK004700260ЕС718 від 05.11.2021 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Львівською митницею встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у рахунку на оплату транспортних послуг від 10.11.2021 року №3468 зазначено, що транспортні послуги здійснювались за маршрутом Engesvang (Данія) - Ягодин за кордоном, і по території України за маршрутом Ягодин - Рава-Руська.

Проте, згідо автотранспортної накладної №802820510 від 05.11.2021 року пропуск вантажу здійснювався у п/п «Краківець-Корчова».

Відповідно до відомостей он-лайн ресурсу «карти Гугл» найкоротша відстань за маршрутом Engesvang (Данія) - Ягодин складає 1434 км, за маршрутом Engesvang (Данія) - Краківець 1546 км.

Таким чином, неможливо перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, що в свою чергу робить неможливим перевірку числового значення митної вартості товарів.

2) у рахунку на оплату транспортних послуг від 10.11.2021 року №3468 вказаний договір №07 від 07.10.2021 року, який до митного оформлення не подавався.

3) в графі під назвою «Term of payment» рахунку-фактури №1212551945 від 05.11.2021 року вказано «Prepayment», що вказує на здійснення передоплати.

При цьому, у договорі-поставки №1-21 від 04.10.2021 року також передбачена 100% передоплата.

Водночас, банківські платіжні документи до митного оформлення не подавались.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниЛьвівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- у разі наявності додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001519 від 11.11.2021 року.

Крім того, відповідно до інвойсу №1212553973 від 09.11.2021 року, постачальник направив на адресу покупця м`ясо свійських свиней морожене: передній край свинний з кісткою та шкірою загальною вагою - 20 131,42 кг, за ціною по 0,90 євро центів за 1 кг., загальною вартістю 18 118,28 євро.

На вказану партію продукції надано карантинне свідоцтво Королівства Данії № DК-188-3488207-2021 з відповідними додатками до вказаного свідоцтва.

Організація перевезення вантажу транспортом (вантажний автомобіль № НОМЕР_3 , причеп № НОМЕР_4 ) з визначенням маршруту перевезення, забезпечувалася ПП «Транском Альянс» на підставі укладеного договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №07 від 07.10.2021 року.

На підставі контракт-заявки №0811 від 08.11.2021 року ПП «Транском Альянс» взяло на себе зобов`язання - забезпечити перевезення вантажу до 21 тонна передній край свинний з кісткою та шкірою заморожений, дата завантаження 09.11.2021 року по маршруту Engesvang (Данія) - м. Рава Руська (Україна).

Вартість послуг по перевезенню становить 32 000,00 грн., згідно рахунку №3518 від 12.11.2021 року.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» 12.11.2021 року подано електронну митну декларацію №UA209170/2021/089259, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар, вказаний у інвойсі №1212553973 від 09.11.2021 року.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною вказаною у інвойсі №1212553973 від 09.11.2021 року.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1-21 від 04.10.2021 року, рахунок-фактура (інвойс) №1212553973 від 09.11.2021 року, сертифікат якості б/н від 09.11.2021 року, автотранспортна накладна б/н від 09.11.2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №3488207 від 09.11.2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №3518 від 12.11.2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21DK00470026138307 від 09.11.2021 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Львівською митницею встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) заявлені умови поставки (FСА Engesvang) не передбачають включення до фактурної вартості витрат на доставку товару до місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), передбачені п. 10 ст. 58 Митного кодексу України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість, серед інших є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

2) наданий до митного оформлення рахунок на оплату №3518 від 12.11.2021 року містить наступну інформацію: послуга з транспортування за маршрутом Engesvang (Данія) - Краківець складає 27000,00 грн., послуга з транспортування за маршрутом Краківець - Рава-Руська складає 5000,00 грн.

Відповідно до відомостей он-лайн ресурсу «карти Гугл» найкоротші відстані між вказаними населеними пунктами складають Engesvang (Данія) - Краківець 1450 км, Краківець - Рава-Руська 60 км.

Таким чином, заявлені витрати на відтинку Engesvang (Данія) - Краківець складають 0,62 євро за км, Краківець - Рава-Руська складають 2,79 євро за км.

Таким чином, у документі заявлено собівартість перевезення по території України, що більш як в 4,5 рази перевищує собівартість перевезення по території ЄС. Зважаючи на те, що вартість дизельного пального у ЄС є вищою за його вартість в Україні, а будь-які додаткові витрати мають бути оплачені окремо від фрахту, митниця дійшла висновку, що заявлена сума витрат на транспортування товару до місця перетину кордону України не є виправданою та не відповідає фактичній сумі таких витрат.

3) у рахунку на оплату транспортних послуг від 12.11.2021 року №3518 вказаний договір №07 від 07.10.2021 року, який до митного оформлення не подавався.

4) в графі під назвою «Term of payment» рахунку-фактури №1212553973 від 09.11.2021 року вказано «Prepayment», що вказує на здійснення передоплати.

При цьому, у договорі-поставки №1-21 від 04.10.2021 року також передбачена 100% передоплата.

Водночас, банківські платіжні документи до митного оформлення не подавались.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниЛьвівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- у разі наявності додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001526 від 13.11.2021 року.

Крім того, відповідно до інвойсу №1212560048 від 17.11.2021 року, постачальник направив на адресу покупця м`ясо свійських свиней морожене: передній край свинний з кісткою та шкірою загальною вагою - 19 894,87 кг, за ціною по 1,20 євро центів за 1 кг., загальною вартістю 23 873,84 євро.

На вказану партію продукції надано карантинне свідоцтво Королівства Данії № DК-192-34991193-2021 з відповідними додатками до вказаного свідоцтва.

Організація перевезення вантажу транспортом (вантажний автомобіль №KN 80866, причеп №KNS 925 RG) з визначенням маршруту перевезення, забезпечувалася TIMTRANS Sp z o. o на підставі укладеного договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №129 від 10.11.2021 року.

Відповідно до довідки про транспортні витрати вих. № 2211/2 від 22.11.2021 року та рахунку-фактури № 466 від 22.11.2021 року, вартість послуг по перевезенню вантажу по маршруту Коlding (Dania) - Когсzоwа/Кгакоwіес становила 1 050,00 євро.

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» 22.11.2021 року подано електронну митну декларацію №UA209170/2021/092480, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар, вказаний у інвойсі №1212560048 від 17.11.2021 року.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною вказаною у інвойсі №1212560048 від 17.11.2021 року.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №1-21 від 04.10.2021 року, рахунок-фактура (інвойс) №1212560048 від 17.11.2021 року, сертифікат якості б/н від 16.11.2021 року, автотранспортна накладна б/н від 17.11.2021 року, міжнародний ветеринарний сертифікат №3499193 від 16.11.2021 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №ФТ1435 від 08.11.2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21DK00560026211646 від 17.11.2021 року.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Львівською митницею встановлено, що подані документи містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1)відповідно до рахунку на перевезення від 22.11.2021 року №466 перевізником є TIMTRANS, а відповідно до ЦМР від 17.11.2021 року б/н Uslugi Transportowe Janusz Zieba, який фактично надав послугу з перевезення вантажу.

Отже, немає складових митної вартості від перевізника, які відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України включаються до митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

2) у рахунку на оплату транспортних послуг вказаний договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №129 від 10.11.21 року, який до митного оформлення не подавався;

3) в графі під назвою «Term of payment» рахунку-фактури №1212560048 від 17.11.2021 року вказано «Prepayment», що вказує на здійснення передоплати.

Водночас, банківські платіжні документи до митного оформлення не подавались.

4) відповідно до п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту №1-21 віл 04.10.2021 року вартість тари, упаковки та маркування входять у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 17.11.2021 року №1212560048 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниЛьвівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- у разі наявності додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001571 від 23.11.2021 року.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року, №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року, №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2021/001519 від 11.11.2021 року, №UA209170/2021/001526 від 13.11.2021 року та №UA209170/2021/001571 від 23.11.2021 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить с наступного.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українидокументами,які підтверджуютьмитну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовихорганізацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженоїним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамист. 337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2статті 55 Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1статті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(частина 3статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4ст. 57 Митного кодексу Україниу разі, якщомитна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метоювизначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8статті 57 Митного кодексу Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1статті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2статті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів№UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року, №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року та №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення не надано документального підтвердження транспортних витрат по транспортуванню вантажу до місця призначення, суд зазначає, що умовами поставки було передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

З аналізу встановлених обставин вбачається, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається відповідач не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Отже, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації відповідачем не доведена.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема, має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Однак, в порушення вищезазначеної норми у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Згідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства: митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положеньМитного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року, №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року та №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року, не має жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ «ВАЛО ТІМБЕР» митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом Держмитслужби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року, №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року та №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що відповідно дост. 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України№UA209170/2021/001519 від 11.11.2021 року, №UA209170/2021/001526 від 13.11.2021 року та №UA209170/2021/001571 від 23.11.2021 року, прийняті на підставі скасованих рішень та будуть автоматично скасовані митним органом, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Львівської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 7 443,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1806 від 26.01.2022 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 3 721,50 грн., що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251,257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» (49127, м. Дніпро, вул. Гавайська, буд. 6, код ЄДРПОУ 33563464)до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул.Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2021/900022/1 від 11.11.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2021/900024/1 від 13.11.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2021/900030/1 від 23.11.2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛО ТІМБЕР» (49127, м. Дніпро, вул. Гавайська, буд. 6, код ЄДРПОУ 33563464) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул.Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі3 721,50(три тисячі сімсот двадцять одна гривня п`ятдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець