Рішення

від 23.05.2022 по справі 240/41059/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/41059/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до приватного підприємства "Форест-Т" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Форест-Т» податкову заборгованість у сумі 32 761,43 грн. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду від 13.12.2021 надіслано на адресу відповідача, яка вказана в матеріалах справи.

Ухвалу суду отримано відповідачем 29.04.2022.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 22.11.2021 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, приватне підприємство "Форест-Т" перебуває на податковому обліку в Житомирському управлінні ГУ ДПС у Житомирській області.

Зі змісту зведеного розрахунку платника податків встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг:

- по податку на прибуток на загальну суму 8453,00 грн;

- пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сум 24078,43 грн.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.п.14.1.156. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємстві від 26.02.2018№9299203298, в якій самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 792,00 грн, та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

Відповідачем також подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 07.03.2019 №9311438196, в якій самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 7 891,00 грн, з яких 7 661,00 грн - основний платіж та 230,00 грн - штрафна санкція, та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.

На підставі акту перевірки №126/6/06-30-14-03/37446289 від 28.02.2019 встановлено порушення п.1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», та на підставі п.2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пп.2.7 п.2 Положення про валютний контролю, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 винесено податкове повідомлення - рішення №0006001403 від 21.03.2019, яким нараховано 170,00 грн - штрафної санкції.

На підставі акту перевірки №126/6/06-30-14-03/37446289 від 28.02.2019 встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу і ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» винесено податкове повідомлення - рішення №0005991403 від 21.03.2019, яким нараховано 23 908,43 грн пені.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг відповідача в сумі 24 078,43 грн. вважається узгодженим.

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога «Ю» №383-13 від 18.01.2021, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги та конвертом з рекомендованим повідомленням про поштове відправлення.

Пунктом 87.1. статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відтак, матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача податкового боргу зі сплати податку на прибуток та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

У розумінні п.п.14.1.17. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання у розмірі 32 761,43 грн вважається податковим боргом.

В силу норм п.59.3.,59.5.ст.59та ст.60 ПК України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.3.-95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Доказів сплати податкового боргу в розмірі 32 761,43 грн у матеріалах справи не міститься.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Форест-Т" (вул. Шевченка, 103, кв. (офіс) 9, Житомир, 10024, ЄДРПОУ 37446289) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) податкову заборгованість в сумі 32 761,43 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва