Рішення

від 20.02.2022 по справі 280/4109/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2022 року о/об 12 год. 07 хв.Справа № 280/4109/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Гончарова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (Україна, 72564, Запорізька обл., Якимівський р-н, селище міського типу Кирилівка, ПРОСПЕКТ АЗОВСЬКИЙ, будинок 10, ЄДРПОУ 03750434)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС Запорізькій області від 20 лютого 2021 року №00005530721 та від 08 квітня 2021 року №0051620721.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 04 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

07 червня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 05 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року підготовче засідання відкладено на 26 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року провадження у справі зупинено до 27 вересня 2021 року.

27 вересня 2021 року строк зупинення провадження у справі продовжено до 02 листопада 2021 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, ухвалою суду від 02 листопада 2021 року підготовче засідання у справі відкладено на 15 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року підготовче засідання відкладено на 07 грудня 2021 року.

07 грудня 2021 року підготовче засідання відкладено на 10 січня 2022 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

10 січня 2022 року ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 07 лютого 2022 року.

07 лютого 2022 року підготовче засідання відкладено на 21 лютого 2022 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

21 лютого 2022 року за письмовою згодою всіх учасників, розгляд адміністративної справи №280/4109/21 призначено до розгляду по суті на 21 лютого 2022 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 21 лютого 2022 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що держава здійснивши моніторинг процесу формування зобов`язань і податкового кредиту по податкових накладних контрагента не виявила ризиковості операції або зловживання з боку контрагента ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА», і як наслідок податкові накладні № 25 від 31 серпня 2020 року, № 26 від 31 серпня 2021 року, по операції з постачання товарів ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», були складені постачальником та зареєстровані в ЄРПН. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, шо відповідає абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України. Вказує, що оплату вартості товару здійснено в безготівковій формі на умовах, викладених в додатковій угоді від 01 вересня 2020 року та додатковій угоді від 30 грудня 2020 року до договору поставки від 31 серпня 2020 року. Отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» прийняті ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» без зауважень щодо кількості та якості, і зберігаються у ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» згідно договору відповідального зберігання майна від 27 серпня 2020 року. Щодо відсутності в ЄРПН зареєстрованих податкових накладних на послуги відповідального зберігання ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» для ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», вказує, що на даний момент перша подія, як підстава для реєстрації податкової накладної не настала, з огляду на пункт 4.1, договору, додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2020 року та посилаючись на пункти 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України. Вказує, що ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» правомірно сформований податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА», а висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинами таких взаємовідносин, то податкові повідомлення-рішення від 20 лютого 2021 року №00005530721 та від 08 квітня 2021 року №0051620721, винесені з посиланням на такий акт перевірки, є протиправними, а відтак підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморський» просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві вх.№36633 від 29 червня 2021 року, відповідно до якого зазначає, що податковою перевіркою встановлено, що у ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» відсутній достатній трудовий ресурс, виробничі потужності, для виробництва добрив «Екотерра», які зазначено у накладних, виписаних на ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», що свідчить про дефектність документів, якими оформлено операції між даними підприємствами. Крім того, встановлена суперечлива інформація у первинних документах ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА», а саме: укладений договір оренди, придбання продукції без зазначення якісних характеристик, відсутність виписаних податкових накладних на послуги відповідального зберігання для ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ». Зазначено, що ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» є ризиковим контрагентом виходячи із суперечливої інформації у первинних документах, відсутності необхідних трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Таким чином, первинні документи, виписані від ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» на ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», суперечать вимогам діючого законодавства України у зв`язку з внесенням в ці документи даних, які не відповідають дійсності. Враховуючи вищезазначене, перевіркою ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4. статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 483 360 грн. Вказує, на те, що ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» було завищено показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації за серпень 2020 року на суму 483360 грн., внаслідок врахування при його визначенні, всупереч підпункту «а» пункту 198.1 статті 198, абзаців першого - третього пункту 198.2, абзаців першого - другого пункту 198.3 і абзацу третього пункту 198.6 статті 198 та абзаців другого - третього пункту 201.10 статті 201 Кодексу, нереальних операцій з придбання у ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» (код ЄДРПОУ 42041353) добрива «Екотерра» органічне рідке, на суму ПДВ 483360 грн.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Запорізькій області просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 17 листопада 2020 року №727 та №729 виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, головним державним ревізором-інспектором Мелітопольського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізької області Мігулею Олено Валентинівною, головним державним ревізором-інспектором Мелітопольського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізької області Куртміметовою Ділярою Діляверівною, та наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 листопада 2020 року №465-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИМОРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 03750434) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (квітень 2020 року, травень 2020 року).

Перевірка проводилась з 17 листопада 2020 року по 23 листопада 2020 року.

Термін перевірки продовжувався з 24 листопада 2020 року по 25 листопада 2020 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19 листопада 2020 року №542-п.

За наслідками проведено перевірки податковою службою складено Акт перевірки №2538/08-01-07-20/03750434 від 02 грудня 2020 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИМОРСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 03750434) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (квітень 2020 року, травень 2020 року)».

У висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4. статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до:

-заниження податку на додану вартість, шо підлягає сплаті до бюджету, на суму 289199 грн., у т.ч. за серпень 2020 року на суму 289199 грн.;

-завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 194161 грн., у т.ч. за серпень 2020 року на суму 194161 грн.

На підставі Акту перевірки №2538/08-01-07-20/03750434 від 02 грудня 2020 року податковою службою винесено

-податкове повідомлення-рішення №00005530721 від 20 січня 2021 року, яким ТОВ "ПРИМОРСЬКИЙ" визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 194161,00 грн.

-податкове повідомлення-рішення №00005420721 від 20 січня 2021 року, яким ТОВ "ПРИМОРСЬКИЙ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 289199,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у сумі 144599,50 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до ДПС України зі скаргою, в якій просив такі рішення скасувати.

За результатами розгляду скарги, ДПС України 05 квітня 2021 року прийнято рішення №7634/5/99-00-06-01-01-06, відповідно до якого скаргу задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 20 січня 2021 року №00005420721 в частині 115 679,60 грн., застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 20 січня 2021 року №00005530721 залишено без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд зазначає, що згідно статті 42 Конституції України, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Згідно з визначенням частини 1 статті 19 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

За наслідками здійснення такої діяльності суб`єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум, податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Так, судом під час судового розгляду справи встановлено, що укладені позивачем правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договорів підтверджується первинними документами, а саме договорами, накладними, актами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та іншими документами.

Розглядаючи справу, судом встановлено, що 25 серпня 2020 року між ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА», як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приморський», як покупцем укладено договір поставки добрива «Екотерра» органічного рідкого.

Так, відповідно до положень пункту 1.1 Договору поставки, постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити добриво «Екотерра» органічне рідке - 40280 літрів за ціною 60,00 грн. за 1 літр, без ПДВ.

Судом при розгляді справи досліджено: договір поставки від 25 серпня 2020 року, додаткову угоду від 01 вересня 2020 року, додаткову угоду від 30 грудня 2020 року, прибуткову накладну № 886 від 31 серпня 2020 року; прибуткову накладну № 887 від 31 серпня 2020 року, сертифікат відповідності TER.1 Пр.121-20; податкові накладні № 25 від 31 серпня 2020 року, № 26 від 31 серпня 2021 року, договір відповідального зберігання майна від 27 серпня 2020 року, акт № 01 від 31 серпня 2020року.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що відповідає абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України.

Судом встановлено, що оплата товару буде здійснено в безготівковій формі на умовах, викладених в додатковій угоді від 01 вересня 2020 року та додатковій угоді від 30 грудня 2020 року до договору поставки від 31 серпня 2020року.

Отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» прийняті ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ» без зауважень щодо кількості та якості, і зберігаються у ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» згідно договору відповідального зберігання майна від 27 серпня 2020 року.

Щодо відсутності в ЄРПН зареєстрованих податкових накладних на послуги відповідального зберігання ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» для ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», то у розглядуваному випадку перша подія, як підстава для реєстрації податкової накладної не настала, з огляду на договір, додаткової угоди № 1 від 30 грудня 2020 року.

Так за умовами договору та додаткової угоди до договору відповідального зберігання від 30 грудня 2020 року перша подія виникне в момент оплати послуг зберігання, яка припадає на дату повернення товару з відповідального зберігання.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185, пунктом 187.1 статті 187, пунктом 188.1 статті 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли па поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд зазначає, що відповідачам обґрунтовано свої рішення тим, що у ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» відсутній достатній трудовий ресурс, виробничі потужності, для виробництва добрив «Екотерра», які зазначено у накладних, виписаних на ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ», що свідчить про дефектність документів, якими оформлено операції між даними підприємствами.

Крім того, встановлена суперечлива інформація у первинних документах ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА», а саме: укладений договір оренди, придбання продукції без зазначення якісних характеристик, відсутність виписаних податкових накладних на послуги відповідального зберігання для ТОВ «ПРИМОРСЬКИЙ».

Підсумовуючи вищенаведену інформацію, ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» є ризиковим контрагентом виходячи із суперечливої інформації у первинних документах, відсутності необхідних трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Проте, суд не погоджується з такою позицією, оскільки відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 2а- 15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а: "…відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.".

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова ВС від 12 червня 2018 року у справі № 802/1155/17-а).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі № 826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимогзакону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (Постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі № 804/2551/13-а).

Зокрема, згідно з усталеною правовою практикою Верховного Суду, допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 2а-7462/10/2170); відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 804/3420/16).

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента платника податків необхідних трудових та виробничих ресурсів не знаходять свого правового обґрунтування у відповідності до норм чинного законодавства та у відповідності із вже усталеною практикою Верховного Суду, позаяк не можуть бути основою висновку щодо нереальності господарських операцій.

Суд наголошує на тому, що всі господарські операції позивача з ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» підкріплені договорами та бухгалтерськими документами.

Неточність в даті договору не може бути підставою для притягнення позивача до податкової відповідальності, оскільки періоди поставки обумовлені у договорі поставки. Дати не виходять за межі обумовлених а саме з 25 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року в наступному й дати визначені у додаткових угодах, як до договору поставки так і до договору зберігання.

Таким чином не виливає па фактичне здійснення контрагентом поставки товару 31 серпня 2020 року згідно видаткових накладних № 886 № 887, тобто в рамках дії укладеного договору поставки.

Відповідач зазначає, що згідно наявної інформації з АІС «Податковий блок» ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» було надано як документ довільного формату Договір №10/09-18 від 10.09.2018р. оренди майна з правом викупу між ПП «Діалог», код 21136146, («Орендодавець») та ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» («Орендар»). Відповідно договору ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» орендує нежиле приміщення, яке знаходиться в селі Іване-Пусте, вулиця Центральна, 1, Борщівського району Тернопільської області. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що у ПП «Діалог», код 21136146, нерухоме майно відсутнє. Таким чином договір №10/09-18 від 10 вересня 2018 року оренди майна з правом викупу між ПП «Діалог», код 21136146, та ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА» не є дійсним.

Необхідно зазначити, що процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13-а зазначено, що будь - яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуальногоЗакону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Податковий орган як орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатись на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимогзакону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а.

Судом у повній мірі досліджено надану позивачем первинну документацію, така містить усі необхідні реквізити та у повній мірі відображає реальність настання наслідків за правочином укладеним позивачем з ТОВ «АГРОЕКОТЕРРА».

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матерів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі в розмірі 7684,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Приморський (Україна, 72564, Запорізька обл., Якимівський р-н, селище міського типу Кирилівка, ПРОСПЕКТ АЗОВСЬКИЙ, будинок 10, ЄДРПОУ 03750434) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр.Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС Запорізькій області від 20 лютого 2021 року №00005530721 та від 08 квітня 2021 року №0051620721.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приморський за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 7684,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено та підписано 23 травня 2022 року.

Суддя Д.В. Татаринов