Постанова

від 23.05.2022 по справі 640/25421/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року Справа № 640/25421/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Кузьмишиної О.М.,

за участю секретаря Масловської К.І.,

представниці Позивача Варес М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-Україна» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року у справі

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-Україна»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-Україна» (далі - Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути податковий борг у розмірі 1 554 567,43 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач у строки, визначені законодавством, не сплатив наявну в нього податкову заборгованість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 № 2672615147 та набула статус узгодженої.

Разом з тим, судом було враховано, що правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення встановлена судовим рішенням у справі № 826/13952/18, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, стверджуючи, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах і що податкова інформація, наявна інформаційно-аналітичних базах, має виключно інформативних характер та не є доказом у розумінні процесуального закону.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021 та від 20.01.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

23.05.2022 від Відповідача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження в цій справі до розгляду іншої справи судом касаційної інстанції, предметом спору в якій є податкове повідомлення-рішення, на підставі якого в нього виник спірний податковий борг.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання - відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТЕКС-Україна» перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення повідомленням-рішення від 07.06.2018 № 2672615147, яким ТОВ «Текст- Україна» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 391 296,5 грн (за основним платежем 927 531 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 463 765,5 грн).

ТОВ «Текс- Україна» оскаржило зазначене ППР в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі № 826/13952/18 позовні вимоги ТОВ «Текс- Україна» задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі № 826/13952/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2018 - скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Україна» - відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ «Текс-Україна» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі № 826/13952/18.

Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-Україна» про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі № 826/13952/18.

Контролюючим органом було направлено на адресу Відповідача податкову вимогу від 19.12.2019 № 45221-10, яка отримана Відповідачем.

Позивач, вважаючи, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг в загальному розмірі 1 554 567,43 грн, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пункт 42.1 статті 42 ПК України визначає, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати узгоджені суми податкових зобов`язань.

При цьому, ПК України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника.

Разом з тим, обов`язкові умови (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлена Позивачем в цій справі до стягнення з Відповідача сума податкового боргу складається з узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ, а саме з податкових зобов`язань, визначених Позивачу податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2018 № 2672615147, та самостійно задекларованих ним у відповідних деклараціях з ПДВ /т.1 а.с.5-6, 110-111/.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що Позивачем під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції було зменшено обсяг заявлених первісно позовних вимог (з 1 947 808,05 грн до 1 554 567,43 грн) саме з урахуванням поточних невиконаних Відповідачем зобов`язань з ПДВ.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність у Відповідача вказаної суми податкового боргу 1 554 567,43 грн підтверджується матеріалами справи, а саме доказами, наданим податковим органом.

У свою чергу, Апелянт, стверджуючи про недоведеність Позивачем наявності в нього цієї заборгованості, не надав суду жодних доказів, які б спростовували відповідні твердження Позивача.

Водночас, згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи Апелянта про те, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах і що податкова інформація, наявна інформаційно-аналітичних базах, має виключно інформативних характер та не є доказом у розумінні процесуального закону, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-Україна» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-Україна» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 травня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.М. Кузьмишина