Постанова

від 10.05.2022 по справі 908/2252/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2252/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання Зелецькому Р.Р.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 (повне рішення складено 22.12.2021 суддя Зінченко Н.Г.) у справі №908/2252/21

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача 1 Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Олени Миколаївни

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Олени Миколаївни та до Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни про внесення змін до договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184, укладеного між Запорізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною, шляхом викладення преамбули договору, пунктів 6 та 12 договору в запропонованій позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 позов задоволено повністю. Внесено зміни до Договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184, укладеного між Запорізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною, шляхом викладення преамбули Договору, пунктів 6 та 12 Договору в наступній редакції, а саме:

- преамбулу Договору: «Запорізька міська рада в особі міського голови Буряка Володимира Вікторовича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому «Орендодавець», з одного боку та ФОП Дерюгіна Марія Михайлівна, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар», з іншого боку, уклали дійсний договір про нижченаведене:»;

- пункт 6 Договору: «6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 171 314 (одинадцять мільйонів сто сімдесят одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 00 коп. в цінах 2021 року»;

- пункт 12 Договору: « 12. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 446 852 (чотириста сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 56 коп., що складає 4 % нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2021 року».

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Олени Миколаївни на користь Запорізької міської ради, 1135 грн. 00 коп. судового збору.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на користь Запорізької міської ради 1135 грн. 00 коп. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Запорізькою міською радою з метою визначення бази розрахунку орендної плати за земельну ділянку, надану в користування відповідачу 1, отримано у Міськрайонному управлінні у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Витяг № 1703/207-20 від 12.05.2020 з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2020 року.

З урахуванням вище викладеного, Договір оренди землі від 26.06.2015 № 201504000500195 підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення змін до пункту 12 наступного змісту: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 446 852 (чотириста сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 56 коп., що складає 4 % нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2021 року», а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач 20.08.2020 звернувся до відповідача 1 з пропозицію «Про внесення змін до договору оренди землі» вих. № 01/03-32/02002, додатками до якої є проект додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184 та розрахунок.

Проте, відповідач 1 додаткову угоду не уклав, питання про припинення чи розірвання спірного Договору не порушує та продовжує використовувати орендовану земельну ділянку.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Дерюгіної Марії Михайлівни подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов прокурора задовольнити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- з позову взагалі неможливо було з`ясувати, які саме вимоги були пред`явлені до мене, а які до відповідача 2.

В позові були поєднані одразу вимоги щодо внесення змін з приводу заміни сторони і з приводу підвищення орендної плати.

Суд не з`ясував питання про те, чи можливо ці дві окремі позиції поєднувати в одному позові.

- звернення до суду з подібним позовом про внесення змін до договору повинні передувати досудові письмові звернення з відповідною пропозицією.

В матеріалах справи міститься лише пропозиція «про внесення змін до договору оренди землі» та додаткова угода, які стосувались нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

- з метою забезпечення захисту прав усіх учасників правовідносин позивач спочатку повинен був вирішити питання щодо заміни сторони і лише потім ставити питання (належній стороні) щодо підвищення розміру орендної плати.

- ситуація, що склалась, вказує на порушення ст. 188 ГК України. Суд це питання залишив поза своєю увагою, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В матеріалах справи не міститься проекту тристоронньої додаткової угоди, яка б передбачала заміну сторони, а також не містить пропозиції до Дерюгіної О.М. та мене про внесення відповідних змін до договору оренди землі.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною та Запорізькою міською радою не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 залишено без руху.

Скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник в межах встановленого апеляційним господарським судом строку усунув зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 25.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21.

Доведено до відома учасників процесу, що про подальший рух справи їх буде повідомлено додатково.

Відповідно до наказу голови суду № 21 від 01.04.2022 з 04 квітня 2022 року у Центральному апеляційному господарському суді почато призначення слухання справ у судових засіданнях з урахуванням можливості повідомлення сторін.

Дату та час розгляду усіх справ, які знаходяться у провадженні суду, визначити у відповідних ухвалах суду, прийнятих після 04.04.2022. При цьому, за наявності письмової згоди учасників справи можливий розгляд справ без участі сторін або в режимі відеоконцеренцзв`язку.

Ухвалою суду від 07.04.2022 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 призначено в судове засідання на 11.05.2022 об 12:40 год.

Про дату час і місце розгляду справи Запорізька міська рада була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900096133818.

Про дату час і місце розгляду справи ФОП Дерюгіна Марія Михайлівна була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900096133800.

Про дату час і місце розгляду справи ФОП Дерюгіна Олена Миколаївна була повідомлена належним чином, що підтверджується надсиланням рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, однак згідно даних сервісу «Трекінг» офіційного сайту «Украпошта» вказане повідомлення «вне вручене під час доставки: інші причини».

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Дерюгіна Олена Миколаївна систематично не отримувала рекомендовані поштові повідомлення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників сторін не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

11.05.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

26.06.2015 на підставі рішення Запорізької міської ради № 49/115 від 10.12.2014 «Про поновлення ФОП Дерюгіній О.М. права оренди земельних ділянок по вул. Дзержинського/Пролетарській для розташування автостоянки та по вул. Пролетарській, 60а для розташування автосалону з автосервісом» Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною (Орендар, відповідач 1 у справі) укладено Договір оренди землі № 201501000100184 (далі за текстом Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну для розташування автосалону з автосервісом (функціональне призначення), яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 60а. На земельній ділянці розмішені об`єкти нерухомого майна: будівля автосалону з автосервісом, інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлею автосалону з автосервісом. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. (п., п. 1, 4, 5, 18 Договору).

Земельна ділянка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності. (п. 2 Договору)

За умовами п. 3 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2200 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:011:0067.

Пунктами 20, 22 Договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у Договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком Договору.

У відповідності до п. 49 Договір набирає чинності після підписання сторонами.

26.12.2015 право оренди за Договором зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.

Факт передачі позивачу в орендне користування земельної ділянки площею 0,2200 га, кадастровий номер 2310100000:01:011:0067, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 60а, для розташування автосалону з автосервісом підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка прийнята відповідачем 1 в придатному для її використання стані.

Згідно з п., п. 6, 12 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 694 086,00 грн. в цінах 2015 року. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі та в розмірі 147 763,44 грн., що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2015 року.

Як визначено в пункті 11 Договір укладено до 10.12.2024.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який розміщений на з офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua,11.03.2013 Дерюгіна Марія Михайлівна зареєстрована як фізична особа-підприємець, номер запису: 21030000000074639.

Таким чином, позивач вважає, що у спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою загальною площею 0,2200 га, кадастровий номер 2310100000:01:011:0067, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 60а, на умовах оренди у ФОП Дерюгіної Олени Михайлівни припинилось 25.04.2018 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, саме для розташування якого земельна ділянка надавалася в оренду відповідачу 1 за Договором оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184.

При цьому, право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди, передбаченого Договором оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184, виникло у ФОП Дерюгіної Марії Михайлівни 25.04.2018 на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

12.05.2020 позивачем отриманий Витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:011:0067 становить 11 171 314,00 грн. в цінах 2020 року.

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.01.2021 № 22-28-0.222-171/2-21 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення за 2020 рік становить 1,0.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» (зі змінами внесеними рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 93, від 28.02.2017 № 93, від 20.12.2017 № 58 і від 28.11.2018 № 26) затверджено розміри орендної плати за користування земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя.

Розмір орендної плати за орендовану за спірним Договором земельну ділянку складає 4 % від нормативної грошової оцінки землі.

З метою досудового врегулювання спору позивач 20.08.2020 звернувся до відповідача 1 з пропозицію «Про внесення змін до договору оренди землі» вих. № 01/03-32/02002, додатками до якої є проект додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184 та розрахунок.

Проте, на момент звернення до суду відповідач 1 додаткову угоду не уклав, питання про припинення чи розірвання спірного Договору не порушує та продовжує використовувати орендовану земельну ділянку.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру про внесення змін до договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184, укладеного між Запорізькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Дерюгіною Оленою Миколаївною, шляхом викладення преамбули договору, пунктів 6 та 12 договору в новій редакції, а саме:

- преамбулу Договору: «Запорізька міська рада в особі міського голови Буряка Володимира Вікторовича, діючого на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в подальшому «Орендодавець», з одного боку та ФОП Дерюгіна Марія Михайлівна, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в подальшому «Орендар», з іншого боку, уклали дійсний договір про нижченаведене:»;

- пункт 6 Договору: « 6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 171 314 (одинадцять мільйонів сто сімдесят одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 00 коп. в цінах 2021 року»;

- пункт 12 Договору: « 12. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 446 852 (чотириста сорок шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 56 коп., що складає 4 % нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2021 року».

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на ст., ст. 142, 143 Конституції України, ст., ст. 377, 415, 632, 651, 652 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст., ст. 14, 271, 288 Податкового кодексу України, ст., ст. 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку землі», ст., ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст., ст. 10, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначає, що 26.06.2015 між Запорізькою міською радою та ФОП Дерюгіною Оленою Миколаївною укладений договір оренди землі № 201501000100184, за умовами якого ФОП Дерюгіній Олені Миколаївні (орендарю) передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:011:0067 для розташування автосалону з автосервісом, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Слобідська (Пролетарська), буд. 60а. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 26.12.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 11 договір укладений строком до 10.12.2024. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.04.2018 право власності на нерухоме майно будівлю автосалону з автосервісом, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Слобідська (Пролетарська), буд. 60а, за договором купівлі-продажу перейшло до Дерюгіної Марії Михайлівни. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті, а також з урахуванням вимог частини тринадцятої статті 120 Земельного кодексу України. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що договір оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184 має бути приведений у відповідність до вимог діючого законодавства та фактичних обставин в частині зазначення належного (фактичного) орендаря шляхом заміни сторони в преамбулі спірного договору. Також позивач зазначає, що згідно з п. 6 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 694 086,00 грн. в цінах 2015 року. Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Отже, з 01.01.2016 для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що є предметом спірного договору, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації 2016 року з урахуванням індексів інфляції. 12.05.2020 позивачем отриманий Витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:011:0067 становить 11 171 314,00 грн. в цінах 2020 року. Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.01.2021 № 22-28-0.222-171/2-21 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення за 2020 рік становить 1,0. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки орендованої за спірним договором земельної ділянки в цінах 2021 року становить 11 171 314,00 грн. З урахуванням зазначеного, пункт 6 договору оренди землі має бути викладений в новій редакції та приведений у відповідність до вимог земельного і податкового законодавства. Крім того, п. 12 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі 147 763,44 грн., що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2015 року. Відповідно до п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» (зі змінами внесеними рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 93, від 28.02.2017 № 93, від 20.12.2017 № 58 і від 28.11.2018 № 26) затверджено розміри орендної плати за використання земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності в межах міста Запоріжжя. Розмір орендної плати за орендовану за спірним договором земельну ділянку складає 4 % від нормативної грошової оцінки землі. Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по спірному договору оренди землі в цінах 2021 року складає 446 852,56 грн. В пункті 15 договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо. В даному випадку, має місце законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною. У зв`язку з чим маються підстави для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами спірного договору. З метою досудового врегулювання спору Запорізькою міською радою підготовлено пропозицію про внесення змін до договору оренди землі від 20.08.2020 № 01/03-32/02002 з проектом додаткової угоди та розрахунком, яку 20.08.2020 направлено на адресу орендаря рекомендованим листом з повідомленням. Проте, на момент звернення до суду відповідач 1 додаткову угоду не уклав, питання про припинення чи розірвання цього договору не порушує та продовжує використовувати орендовану земельну ділянку. Вказане свідчить про ухилення відповідача 1 від приведення умов договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства України. З урахуванням зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, внести зміни до договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184, укладеного між Запорізькою міською радою та ФОП Дерюгіною О.М., шляхом викладення преамбули договору, пунктів 6 та 12 договору в запропонованій позивачем редакції. Також позивач просит

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин надання ФОП Дерюгіній Олені Михайлівні земельної ділянки загальною площею 0,2200 га, кадастровий номер 2310100000:01:011:0067, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 60а, на підставі Договору оренди землі від 26.06.2015 № 201501000100184 для розташування будівлі автосалону з автосервісом і подальшого придбання ФОП Дерюгіною Марією Михайлівнівною 25.04.2018р. на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна будівлі автосалону з автосервісом, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Слобідська (Пролетарська), буд. 60а.

Відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. За положенням частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже Договір не підлягає розірванню.

Наведене також узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі № 21-804а16, згідно з якою у частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України. За частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані. Частиною 1 ст.120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 № 2а-10596/12/2670.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. З огляду на викладене Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що стаття 32 Закону України "Про оренду землі" не передбачає припинення договору оренди землі шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Враховуючи викладене відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вищенаведений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2018року у справі № 915/672/17.

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 925/330/17 :

Статтею 181 Господарського кодексу України, на підставі положень якої заявлено даний позов, унормовано загальний порядок укладання господарських договорів.

За змістом цієї статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1).

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч.2).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч.3).

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони(ч.5).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч.6).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч.7).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. (ч.8)

В силу абзацу 2 частини 1 статті 4 Господарського кодексу України, яким унормовано, що не є предметом регулювання цього Кодексу земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами даного спору на підставі договору оренди землі, не регулюються положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно, доводи апеляційної скарги в частині того, що :

« … Спірні відносини, як договірний спір, підпадають під регулювання ст. 188 ГК України, за змістом якої до суду може бути передано спір, в частині внесення змін до умов договору, у разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни договору.

З наведених норм вбачається, що зверненню до суду з подібним позовом про внесення змін до договору повинні передувати досудові письмові звернення з відповідною пропозицією…

… Отже, з метою забезпечення захисту прав усіх учасників правовідносин спочатку повинен був вирішити питання щодо заміни сторони і лише потім питання (належній стороні) щодо підвищення розміру орендної плати.

Ситуація, що склалась, вказує на порушення ст. 188 ГК України. залишив поза своєю увагою, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В матеріалах справи не міститься проекту тристоронньої додаткової угоди, яка б качала заміну сторони, а також не містить пропозиції до Дерюгіної О.М. та мене про жня відповідних змін до договору оренди землі…

… В нашому випадку судом не були з`ясовані обставини, які підлягали з`ясуванню, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушено норми матеріального права» відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права, які регулються спірні правовідносини і не відповідають сталій судовій практиці Верховного Суду, наведеній вище.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин в матеріальному сенсі, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 6 810,00 грн. (т. 2 а.с. 13, 56) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дерюгіної Марії Михайлівни на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 у справі №908/2252/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 405,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Дерюгіну Марію Михайлівну ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2022

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Березкіна