Ухвала

від 23.05.2022 по справі 909/333/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/333/22

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

24.05.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви № 70/03-02/007 від 18.05.2022 (вх. № 6342/22 від 18.05.2022)

за позовом Івано-Франківської обласної ради в особі Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Прут"

про стягнення заборгованості в сумі 11227 грн 08 к.,

у с т а н о в и в :

Івано-Франківська обласна рада в особі Управління з питань майна спільної власності територіальних громад області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Прут" про стягнення заборгованості в сумі 11227 грн 08 к.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині сплати орендної плати, за договором оренди нерухомого майна від 19.10.2012, загальною площею 494,4 м. кв. за адресою вул. І. Франка, 10, м. Коломия. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ст. 188, 509, 525, 526, 610, 612 ЦК України, ст. 193, 218 ГК України.

Приписами п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, судом взято до уваги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), з якої випливає, що саме доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, проте сам термін "доступність" у тексті статті прямо не вживається. Вирішуючи у 1975 році справу "Голдер проти Великої Британії", Європейський суд, відзначив, що сама структура ст. 6 Конвенції була б безглуздою та неефективною, якби не охороняла право на те, що справа взагалі буде розглядатися. Таким чином закріпивши в ч. 1 ст. 6 Конвенції, правило, яке визначає невід`ємне право особи на доступ до суду. Разом з тим, вказуючи, що необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду є прямим порушенням права на доступ до суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без руху та вважає за можливе витребувати у позивача інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172 ГПК України.

За приписами п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження судом враховано: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 247 ГПК України).

Зважаючи на ту обставину, що ціна позову складає 11227 грн 08 к. та не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а справа є незначної складності та визнається судом малозначною, суд приходить до висновку, що господарське судочинство слід здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, зважаючи на ту обставину, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму та є критерієм малозначної справи суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Керуючись ст. 12, 176, 232-235, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначити розгляд справи по суті на 22.06.2022 о 10:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, зал судових засідань № 3.

Позивачу надати суду:

- інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- оригінали долучених до позовної заяви документів, для огляду в судовому засіданні.

Встановити відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для на дання суду відзиву на позов.

Встановити позивачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для надання суду відповіді на відзив.

Встановити відповідачу строк у 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для надання суду заперечення.

Відзив, відповідь на відзив та заперечення мають відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

Відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Попередити відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Явка учасників справи в судове засідання - на власний розсуд.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, визначеними ст. 60 ГПК України.

Учасники справи мають права та обов`язки, визначені ст. 42, 46 ГПК України.

Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати ст. 169-170 ГПК України.

Учасники справи подають докази суду у відповідності до ст. 80 ГПК України.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана 24.05.2022.

Суддя Т. В. Стефанів