Рішення

від 31.01.2022 по справі 910/15117/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 910/15117/21Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/15117/21

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Благодійної організації "Благодійний фонд "Сильна нація"

про визнання договору укладеним

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Благодійної організації "Благодійний фонд "Сильна нація" (далі - відповідач) про визнання договору укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору оренди №2328-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності в редакції від 01.04.2021, не підписано проєкт договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач просить визнати такий договір укладеним у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15117/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 09.11.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.

16.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення в яких наведено нормативне обґрунтування правових підстав для укладення договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, а також строку укладення такого договору.

У судовому засіданні 23.12.2021, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 18.01.2022.

У судовому засіданні 18.01.2022 у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.02.2022.

У судове засідання 01.02.2022 представник позивача не з`явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 18.01.2022, причини не явки суду не повідомив і будь-яких клопотань не подавав.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З аналізу приписів частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України вбачається, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про право відповідача подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про відкриття провадження у справі та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02088, м. Київ, вул. Дяченка, буд. 20В, кв. 69 та за адресою орендованого майна.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою", вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

В даному випадку, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду ані відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В нарадчій кімнаті 01.02.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - балансоутримувач) та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Сильна нація" (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.01.2017 №2328-1 (далі - договір)) з погодженням змінюваних умов до нього.

Умовами пункту 1.1 розділу ІІ договору визначено, що орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму визначену у пункті 6 умов.

Так, пунктами 4 та 6 розділу І договору визначено, що об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 484,70 кв.м за адресою: м. Київ, бульвар Перова, буд. 23 Б, літ. А, які не належать до пам`яток архітектури. Ринкова (оціночна) вартість майна станом на 31.10.2019 становить 6078000,00 грн.

Умовами пункту 1.2 розділу ІІ договору визначено, що майно передається в оренду для використання згідно умов пункту 7, а саме: розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту, у тому числі організації, що надає соціально важливі послуги у сфері спорту, яка проводить діяльність з розвитку дитячо-юнацького спорту та фізичної культури.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно із підписанням цього договору (пункт 2.1 розділу ІІ договору).

Умовами пункту 6.5 розділу ІІ договору визначено, що протягом 5 робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірники договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про компенсацію витрат балансоутримувача та за користування земельною ділянкою підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору, або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Пунктом 11.1 розділу ІІ договору визначено, що його укладено на строк, визначений у пункті 11 умов, а саме до 27.01.2023 включно. Перебіг строку починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі майна і закінчується датою припинення цього договору.

За актом приймання-передачі майна від 01.04.2021, що є додатком №3 до договору, балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування нежилі приміщення загальною площею 484,7 кв.м. (у т.ч. ІІ поверх - 463,3 кв.м; І поверх - 21,4 кв.м) у будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", розташованому за адресою м. Київ, бульвар Перова, 23 Б, літера А.

Як зазначає позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, 18.01.2021, тобто до дати укладення договору оренди нерухомого майна, директор Благодійної організації "Благодійний фонд "Сильна нація" отримав для ознайомлення, підписання та подальшого оформлення в Департаменті комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проєкт договору оренди нерухомого майна та проєкт договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою з додатками за адресою Бульвар Перова 23 Б, які підготовлені відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020.

24.06.2021 листом №062/15/1/05-2477 позивачем на виконання умов пункту 6.5 розділу ІІ договору оренди нерухомого майна надіслано відповідачу проєкт договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та зауважено на необхідності його підписання та надсилання адресату для реєстрації.

Однак, станом на серпень 2021 року орендарем залишені без відповіді та реагування звернення балансоутримувача, а тому позивач потворно звернувся до відповідача з листом №062/15/1/05-2985 від 02.08.2021 та проєктом договору, в якому зауважив про необхідність укладення договору про компенсацію витрат.

Втім, орендар належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо укладення з балансоутримувачем договору про компенсацію витрат, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про визнання укладеним договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, бульвар Перова, буд. 23 Б літера А.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів за визначеною законом юрисдикцією господарського суду передбачено нормами статей 2, 4 ГПК України.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи, за захистом якого вона звернулась до суду, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.

Аналізуючи викладене слід зазначити, що визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону чи договору, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №61/341, постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №902/1209/20, від 23.12.2021 у справі №910/1515/21, від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 24.10.2019 у справі №46/603, від 07.05.2019 у справі №914/1002/18.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.

Правовідносини з укладання господарських договорів у примусовому порядку за рішенням суду регулюються статтею 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Так, за приписами статті 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно з частиною першою статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що, в такому випадку, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі №61/341, постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1476/20, від 21.12.2021 у справі №916/3646/20, від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі №905/514/19, від 24.10.2019 у справі №46/603, від 08.10.2019 у справі №908/203/19.

Вимоги частини 7 статті 179 ГК України встановлюють, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Умовами пункту 8.2 розділу І договору сторонами визначено, що компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та інші витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку передбаченому пунктом 6.5 договору.

Так, пунктом 6.5 розділу ІІ договору встановлено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірники договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом, орендарю було як фактично вручено примірник договору на компенсацію витрат, так і неодноразово направлено на його адресу проєкт договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою з додатками.

Однак, попри визначений у абзаці 4 пункту 6.5 розділу ІІ договору оренди термін, відповідач не надав позивачу ані підписаний примірник договору, ані обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на встановлений умови договору оренди обов`язок орендаря по укладенню договору про компенсацію витрат, суд дійшов висновку, що відповідач як орендар нерухомого майна у відповідності до вимог чинного законодавства та укладеного договору оренди №2328-1 від 01.04.2021 зобов`язаний укласти з балансоутримувачем договір про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

За приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

На даний час, Київською міською радою рішення про затвердження примірного договору оренди нерухомого майна територіальної громади міста Києва не прийнято.

В той же час, на виконання вимог вище вказаної статті, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820 затверджено Примірний договір оренди нерухомого майна, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

З аналізу змісту пункту 6.5 розділу ІІ примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності вбачається, що Фонд державного майна затверджує примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774 затверджено Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, предметом якого є зі сторони балансоутримувача забезпечення обслуговування, експлуатації та ремонт будівлі, а зі сторони орендаря участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт.

Відтак, оскільки представницький орган місцевого самоврядування примірний договір на час розгляду цієї справи не затвердив, суд під час вирішення даного спору та дослідженні запропонованої позивачем редакції договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою враховує умови примірного договору, що затверджений Фондом державного майна України, а також виходить із загальних засад цивільного судочинства.

Судом встановлено, що проєкт договору, запропонований позивачем, містить всі необхідні (істотні) умови, а ціна договору у запропонованій позивачем редакції відповідає документальному підтвердженню цих витрат, докази яких наявні в матеріалах справи, а саме розрахунки компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою станом на січень 2020 року, розрахунки експлуатаційних витрат станом на серпень 2020 року, липень 2021 року, які є обов`язковими для відшкодування відповідачем як орендарем нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Згідно приписів частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" просить визнати укладеним договір з моменту укладення договору оренди від 01.04.2021, зі строком дії, що є аналогічним строку дії договору оренди, з 29.01.2020 до 27.01.2023 року.

Втім, як вже було зазначено судом, переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Тобто, у разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що, в такому випадку, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

При цьому, суд зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Судом не встановлено обставин щодо волевиявлення відповідача на укладення договору, зокрема, з урахуванням умов пункту 7.1 саме у редакції, запропонованої позивачем, щодо застосування умов запропонованого договору з 29 січня 2020 року.

Суд зазначає, що у переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Отже, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судами не встановлено, то, відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 29.01.2020.

Таким чином, є неможливим укладення спірного договору саме з визначеної позивачем дати, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме, до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним. Умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 23.12.2021 у справі №910/1515/21.

За таких обставин, враховуючи, що предметом розгляду даної справи є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про доведеність вимог позивача та наявність правових підстав для визнання укладеним договору про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою у наданій позивачем редакції, але з урахуванням висновків суду, що днем укладення відповідного господарського договору є день набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним та виникнення з цієї дати договірних зобов`язань між сторонами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів які б свідчили про відсутність у нього обов`язку укласти з позивачем договір про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, а суд дійшов висновку про необхідність укладення даного договору, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Благодійної організації "Благодійний фонд "Сильна нація" про визнання договору укладеним задовольнити частково.

2. Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Благодійною організацією "Благодійний фонд "Сильна нація" про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою місто Київ, бульв. Перова, будинок №23 Б літер А, в наступній редакції:

"ДОГОВІР №_

про компенсацію витрат балансоутримувача та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою за адресою:

місто Київ, бульв. Перова, будинок №23 Б літр А

місто Київ " 01" квітня 2021 р.

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", надалі - БАЛАНСОУТРИМУВАЧ, в особі заступника начальника Мусієнко Віри Василівни, яка діє на підставі Статуту та Наказу від 28 жовтня 2013 №168, з однієї сторони, та

Благодійна організація Благодійний фонд "Сильна нація", надалі - ОРЕНДАР, в особі директора Паращенка Олексія Олександровича, який діє на підставі Статуту, що іменуються разом - Сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ та ОРЕНДАР на підставі Договору оренди від 01 квітня 2021 року №2328-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 січня 2017 року №2328) уклали цей договір про компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою нежилих приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва за адресою:

м. Київ, бульв. Перова, 23 Б літер А,

для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту, у тому числі організації, що надає соціально важливі послуги у сфері спорту, яка проводить діяльність з розвитку дитячо-юнацького спорту та фізичної культури.

1.2. Цей Договір визначає взаємовідносини Сторін щодо строкової, платної ОРЕНДАРЕМ компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та набуває чинності на підставі ст. 631 п. 3 Цивільного кодексу України.

2. ОБ`ЄКТ КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ТА КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ

2.1. Об`єктом компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою (далі - ОБ`ЄКТ) є:

- нежитлові приміщення, загальною площею: 484,70 (чотириста вісімдесят чотири цілих сім десятих) кв.м, у т.ч.: 1 поверх - 21,40 (двадцять один цілий чотири десяті) кв.м, 2 поверх - 463,30 (чотириста шістдесят три цілих три десяті) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 січня 2017 року №2328.

3. ПЛАТА ЗА ОБ`ЄКТ КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ТА КОМПЕНСАЦІЇ ВИТРАТ БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ЗА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ

3.1. Плата за об`єкт компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою визначена на підставі статей 286, 287 Податкового кодексу України, рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1910/5974 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", від 13 лютого 2020 року №129/8299 та переліку пільг, наданих до п.284.1 ст. 284 Податкового кодексу України таблиці 2 додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 і становить:

- компенсація витрат Балансоутримувача без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2020 року складає:

1 289 грн. 30 коп. одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять грн. 30 коп. на місяць

(сума прописом)

та застосовується з 18 серпня 2020 року;

- компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року складає:

1 113 грн. 33 коп. одна тисяча сто тринадцять грн. 33 коп. на місяць

(сума прописом)

та застосовується з 29 січня 2020 року;

- компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2021 року складає: 0 грн. 11 коп. нуль грн. 11 коп. на місяць та застосовується з 23 липня 2021 року.

(сума прописом)

3.2. У разі користування ОБ`ЄКТОМ протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова компенсація витрат Балансоутримувача та компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за дні користування визначається на основі компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за відповідні місяці пропорційно дням користування.

3.3. Розмір компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою змінюється за вимогою БАЛАНСОУТРИМУВАЧА в односторонньому порядку у випадку зміни розрахунку розміру накладних витрат на утримання нежилих будинків і приміщень, що закріплені за ним на праві господарського відання та зміни розмірів земельного податку згідно з чинним законодавством України.

3.4. Додатково до компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується ОРЕНДАРЕМ разом з компенсацією витрат Балансоутримувача та компенсацією витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

3.5. Компенсація витрат Балансоутримувача та компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою сплачується ОРЕНДАРЕМ на рахунок БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, починаючи з дати підписання Договору оренди від 01 квітня 2021 року №2328-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 січня 2017 року №2328) і застосовується:

- компенсація витрат Балансоутримувача з 18 серпня 2020 року;

- компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою з 29 січня 2020 року та на підставі переліку пільг, наданих до п.284.1 ст. 284 Податкового кодексу України таблиці 2 додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 з 23 липня 2021 року.

3.6. Компенсація витрат Балансоутримувача та компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

3.7. Зобов`язання ОРЕНДАРЯ по сплаті компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою забезпечується у вигляді авансової компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою в розмірі не менше ніж компенсація витрат Балансоутримувача та компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за два місяці. ОРЕНДАР сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ зараховує авансовий платіж як компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за перші місяці строку дії цього Договору.

3.8. Надміру сплачена сума компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню ОРЕНДАРЮ.

3.9. У разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору ОРЕНДАР сплачує компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою до дня підписання Акту повернення з оренди орендованого Майна згідно з Договором оренди від 01 квітня 2021 року №2328-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 січня 2017 року №2328) включно у розмірі компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою визначеної договором після дати закінчення (дострокового розірвання) договору.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє ОРЕНДАРЯ від обов`язку сплатити заборгованість за компенсацією витрат Балансоутримувача та компенсацією витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції, БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ.

4. ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН

4.1. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ зобов`язаний:

4.1.1. У випадку реорганізації ОРЕНДАРЯ до припинення чинності цього Договору переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати ОРЕНДАРЕМ.

4.2. ОРЕНДАР зобов`язаний:

4.2.1. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

4.2.2. На вимогу БАЛАНСОУТРИМУВАЧА проводити звіряння взаєморозрахунків по компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою і оформляти відповідні акти звірки, щорічно брати участь в інвентаризації розрахунків станом на дату проведення інвентаризації БАЛАНСОУТРИМУВАЧА.

4.2.3. У разі прийняття рішення щодо нього про припинення шляхом реорганізації чи ліквідації, або порушенні щодо нього справи про банкрутство в господарському суді письмово повідомити про це БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ в 10-денний термін з дати прийняття відповідного рішення.

4.2.4. У разі приватизації ОБ`ЄКТА ОРЕНДАРЕМ в 10-денний термін надати БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ копію нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу ОБ`ЄКТА та акта приймання-передачі.

4.2.5. У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, місцезнаходження письмово повідомляти про це БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ у тижневий строк.

5. ПРАВА СТОРІН

5.1. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ має право:

5.1.1. Стягнути з ОРЕНДАРЯ заборгованість з компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою, та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим Договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

5.2. ОРЕНДАР має право:

5.2.1. Сплачувати компенсацію витрат Балансоутримувача та компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою авансом за будь-який період у межах строку дії Договору.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1. За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою на користь БАЛАНСОУТРИМУВАЧА ОРЕНДАР сплачує на користь БАЛАНСОУТРИМУВАЧА пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених компенсацій витрат Балансоутримувача та компенсацій витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

У разі, якщо на дату сплати компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, ОРЕНДАР також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У випадку примусового стягнення компенсації витрат Балансоутримувача та компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою у порядку, встановленому законодавством України, з ОРЕНДАРЯ також можуть стягуватись у повному обсязі витрати, пов`язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів (демонтаж, зберігання тощо).

6.2. Спірні питання по цьому Договору розглядаються у порядку, встановленому законодавством України.

7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

7.1. Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15117/21 законної сили і діє до " 27" січня 2023 року.

7.2. Усі зміни та доповнення до цього Договору за винятком внесення змін та доповнень до пунктів 3.1. та 3.3. Договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами. Зміни та доповнення до пунктів 3.1. та 3.3 Договору вносяться БАЛАНСОУТРИМУВАЧЕМ без погодження з ОРЕНДАРЕМ.

7.3. Одностороння відмова від Договору не допускається.

7.4. Договір припиняється в разі:

- ліквідації ОРЕНДАРЯ;

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об`єкта оренди ОРЕНДАРЕМ (за участю ОРЕНДАРЯ);

- банкрутства ОРЕНДАРЯ;

- загибелі ОБ`ЄКТА оренди;

- смерті ОРЕНДАРЯ;

- в інших випадках, передбачених законом.

7.5. Договір може бути розірвано за погодженням Сторін. Договір вважається розірваним з дати повідомлення ОРЕНДАРЯ про згоду розірвати Договір, але не раніше дати повернення БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ ОБ`ЄКТА оренди за Актом повернення з оренди орендованого майна загальною площею 484,70 кв.м у будинку №23 Б літер А на бульв. Перова відповідно до Договору оренди від 01 квітня 2021 року №2328-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30 січня 2017 року №2328).

7.6. БАЛАНСОУТРИМУВАЧ за три місяці до закінчення строку дії цього Договору направляє повідомлення ОРЕНДАРЮ про необхідність продовження договору на новий строк.

7.7. Цей Договір складений в двох примірниках: по одному примірнику для ОРЕНДАРЯ та БАЛАНСОУТРИМУВАЧА. Кожний з примірників має однакову юридичну силу.

8. ДОДАТКИ

Додатки до цього Договору є його невід`ємною і складовою частиною.

До цього Договору додаються:

- розрахунок компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою за січень 2020 року;

- розрахунок компенсації витрат Балансоутримувача (експлуатаційних витрат) за серпень 2020 року;

- розрахунок компенсації витрат Балансоутримувача (експлуатаційних витрат) за липень 2021 року.

9. МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ ТА ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ ОРЕНДАР

Комунальне підприємство Благодійна організація

"Київжитлоспецексплуатація" "Благодійний фонд "Сильна нація"

01001, м. Київ, вул. Володимирська, 02088, м. Київ,

51 -а вул. Дяченка, 20В кв. 69

Поточний рахунок Поточний рахунок

№ НОМЕР_1 № НОМЕР_2

в АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" м. Київ в АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

код ЄДРПОУ 03366500 Код ЄДРПОУ 39270367

Індивідуальний податковий номер Тел.(068)070-96-99, (063) 102-54-43

033665026594

Платник податку на прибуток на

загальних підставах

Тел. 234-95-85. факс 234-02-62

Заступник начальника Директор

М.П. М.П."

3. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний Фонд "Сильна нація" (02088, м. Київ, вул. Дяченка, буд. 20В, кв. 69; ідентифікаційний код 39270367) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2022.

Суддя Т.В. Васильченко