Рішення

від 01.05.2022 по справі 910/21296/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2022Справа № 910/21296/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 46-46А; ідентифікаційний код 30600592)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 42 844, 46 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків в розмірі 42 844, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

24.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що позивачем не надано будь яких документів, що засвідчують передачу вантажоодержувачем, зазначених у накладній, ТОВ "Лемтранс" права на пред`явлення позову. З огляду на що у позивача відсутні права пред`являти позовні вимоги за пошкодження вантажу. Також відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні будь які акти форми ВУ-25М на зазначені вагони № 53125118, № 56419740, № 50064591, № 55022446 та № 56628977. Відповідно до вимог ГОСТ 22235-76, на які посилається позивач, пошкодженням вагону є порушення справного стану вагону або його складових частин внаслідок впливу зовнішніх факторів, що перевищує рівні, які встановлені даним стандартом. В даному ГОСТі 22235-76 жодним чином не обумовлюються такі зовнішні фактори, як крадіжка деталей рухомого складу, тому, відповідно до вимог вказаного стандарту розкомплектування вагонів не відповідає поняттю пошкодження.

26.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що розгляд справи № 910/21296/21 здійснюється за правилами спрощеного провадження та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничних накладних № 36779957, № 36779957, № 36787190, № 36772564 та № 36772556 у червні-липні 2021 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було прийнято до перевезення вантажні вагони, які знаходяться в оренді та/або власником яких є ТОВ "Лемтранс" зокрема: № 53125118, № 56419740, № 50064591, № 55022446 та № 56628977, які відправлялися із станції Бурштин до станції призначення Богуславський.

В той час, як про це вказує позивач, на станції Сартана, Богуславський було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаних вагонів власності (оренди) ТОВ "Лемтранс".

З огляду на що дані вагони власності (оренди) були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, на підставі чого були оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М, а саме: № 53125118 повідомлення № 4240 від 07.07.2021, № 56419740 повідомлення № 4242 від 07.07.2021, № 50064591 повідомлення № 4241 від 07.07.2021, № 55022446 повідомлення № 4222 від 07.07.2021 та № 56628977 повідомлення № 4221 від 07.07.2021 в яких вказано про найменування несправностей.

Так, з метою складання комерційних актів форми ГУ-22 ТОВ "Лемтранс" письмово звернулося із заявою вих. 4696/ДВ від 27.07.2021 до начальника станції Богуславський структурний підрозділ "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих поштових відправлень АТ "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор 0505007880906).

На заяву ТОВ "Лемтранс"отримано відповідь вих. № 304 від 15.09.2021 в якій вказано, що складання комерційного акту з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.

З метою складення актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М товариство письмово звернулося із заявою вих. 4697/ДВ від 27.07.2021 до начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що підтверджується відміткою про отримання вх. № 03/2805 від 04.08.2021.

Крім цього, ТОВ "Лемтранс" звернулося до начальника структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зі скаргою вих. № 5274/ДВ від 27.08.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505014196824) на дії начальника станції Богуславський структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Також позивач звернувся до начальника структурного підрозділу "Служба вагонного господарства" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із скаргою вих. № 5275/ДВ від 27.08.2021, що підтверджується описом вкладень та списком згрупованих відправлень AT "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор № 0505014196336) на дії начальника структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам ТОВ "Лемтранс" у складанні актів. У даних скаргах товариство просило розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

За фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що і свідчить оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Внаслідок розукомплектування вагонів ТОВ "Лемтранс" було змушене передати структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки, вони використовуються у господарській діяльності товариства.

Як про це вказує позивач, та що у свою чергу встановлено судом, з метою проведення ремонту вказаних вагонів ТОВ "Лемтранс" були придбані деталі, що були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, зокрема:

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано гальмо стояночне К22.04-04.00.00.0-00СБ у кількості 5 шт. на загальну суму 34 800,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжного доручення № 5146 від 24.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано кронштейн К22.04-04.02.00.0-00 у кількості 5 шт. на загальну суму 3 270,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано кронштейн К22.04-04.04.00.0-00 у кількості 5 шт. на загальну суму 1 740,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано кутник К22.04-04.00.00.0-05 у кількості 5 шт. на загальну суму 136,20 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано кутник К22.04-04.00.00.0-06 у кількості 5 шт. на загальну суму 322,20 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано валик важільної передачі 25x65 у кількості 5 шт. на загальну суму 247,50 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021;

- на підставі договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 та специфікації № 70 від 01.06.2021 у ТДВ "Попаснянський ВРЗ" було придбано скоба ОСТ 24.153.03.03.81 у кількості 5 шт. на загальну суму 294,00 грн. Кошти були сплачені згідно платіжних доручень № 5187 від 25.06.2021.

Відтак, загальна вартість придбаних деталей становить 40 809, 90 грн.

Разом з тим, 19.02.2020 між ТОВ "Лемтранс" та AT "Укрзалізниця" (регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця") укладено договір на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів № ПР/В-20130/НЮдч, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням (далі - ТО з відчепленням) під час експлуатації вагонів власності замовника, орендованих вагонів, або вагонів, що знаходяться в оперативному управлінні, згідно договорів суборенди та даних довідки 2610 філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця", на момент передачі повідомлення 1354 з кодом 4, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, за реквізитами, обумовленими Переліком (Додаток № 2).

Послуги надаються на території одного із структурних підрозділів виконавця, обумовлених переліком, а саме Структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Батуринська" регіональної філії Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Вагонне депо Запоріжжя-Ліве" регіональноїфілії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Вагонне депо Кам`янське" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний

підрозділ "Вагонне депо Мелітополь" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Вагонне депо Батуринська" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Пологівське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця",Структурний підрозділ "Вагонне депо Мудрьона" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "П`ятихатське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Структурний підрозділ "Верхівцевське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Деталі, придбані ТОВ "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до актів від 29.07.2021 № 830/255, від 31.07.2021 № 855/255 та від 19.08.2021 № 899/255 (акт використання запасних частин, наданих ТОВ "Лемтранс" для технічного обслуговування вагонів власності та оренди ТОВ "Лемтранс" згідно договору № ПР/В-20130/НЮдч від 19.02.2020).

Відтак, у зв`язку з розукомплектуванням зазначених вагонів структурним підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" були виконані ремонтні роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.

Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 2 034, 56 грн, що підтверджується повідомленнями про прийняття вагонів з ремонту (форма ВУ-36М) за № 1172 від 21.07.2021, № 1165 від 19.07.2021, № 1168 від 20.07.2021, № 1155 від 16.07.2021, № 1153 від 16.07.2021, платіжними дорученнями № 4941 від 11.06.2021 згідно рахунку № 423/255 від 07.06.2021, № 9765 від 12.08.2021 згідно рахунку № 830/255 від 29.07.2021 та № 9501 від 06.08.2021 згідно рахунку № 855/255 від 31.07.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача прямі збитки у загальному розмірі 42 844, 46 грн, мотивуючи це тим, що вони були понесені ТОВ "Лемтранс" у зв`язку з незабезпеченням залізницею збереження майна (вагонів) власних (орендованих) при їх курсуванні залізничними коліями.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п. 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Приписами ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані.

Як про це вказувалось позивачем та що у свою чергу встановлено судом, наявними в матеріалах справи повідомленнями форми ВУ-23М, а саме: № 4240 від 07.07.2021, № 4242 від 07.07.2021, № 4241 від 07.07.2021, № 4222 від 07.07.2021 та № 4221 від 07.07.2021 підтверджується факт виявлених несправностей вагонів власності (оренди) № 53125118, № 56419740, № 50064591, № 55022446, № 56628977, що були направлені на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності деталей, на підставі чого й були оформлені зазначені повідомлення в яких вказано про найменування несправностей.

Відповідно до п. 20 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління І пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Також у даному стандарті зазначено, що пошкодження можуть бути істотними і бути причиною вилучення вагона із експлуатації.

Таким чином, складання відповідачем актів форми ВУ-23М є підтвердженням того, що вагони були пошкоджені і саме цей акт є підставою для перерахування вагонів із робочого парку до неробочого.

Відтак, за фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що і свідчить оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

У зв`язку із розукомплектування вагонів № 53125118, № 56419740, № 50064591, № 55022446 та № 56628977 ТОВ "Лемтранс" було передано структурному підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для проведення ремонтних робіт деталі, що були відсутні.

Як про це вказувалось позивачем, що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах доказами та встановлено судом, для ремонту даних вагонів позивачем було придбано деталі на суму 40 809, 90 грн та понесено витрати по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони в сумі 2 034, 56 грн, що загалом становить 42 844, 46 грн.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п. 14 цих Правил.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 42 844, 46 грн.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Суд відзначає, що у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 у справі № 904/4195/16, від 17.01.2017 у справі № 904/3013/16 викладено правову позицію, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі пошкодження або розукомплектування, або втрати частини вагонів із групи - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом залізниць розмірах.

Відповідно до п. 20 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні

Разом з тим, оскільки порожні приватні вагони мають статус "вантажу" то відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен був бути сформований комерційний акт у зв`язку з пошкодженням вантажу (вагону).

Згідно п. 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на відсутність комерційних актів, то як про це вказувалось позивачем та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "Лемтранс" зверталось із заявами та скаргами до відповідача про складання комерційних актів на пошкоджені вагони, проте, останнім було відмовлено у складанні відповідних актів, з посиланням на те, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів нормативним актами не передбачено.

Разом з тим, суд вказує, що складені Акти форми ВУ-23М, що містяться в матеріалах справи є належним та допустимим доказом того, що вагони власності (оренди) позивача були пошкоджені.

Відповідач у відзиві зазначає, що пошкодження вагонів сталося внаслідок крадіжки сторонніми особами і що не доведено вину залізниці, щодо незабезпечення збереження цілісності приватного рухомого складу, водночас, суд вказує, що дане твердження не приймається до уваги, адже, за відсутності встановлених правоохоронними органами обставин крадіжки у межах кримінального провадження, не можуть вважатися такими, що підтверджують здійснення крадіжки деталей вагонів третіми особами. У свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували його твердження.

Отже, з огляду на викладене, за висновком суду, відповідачем не доведено належними та допустимими засобами доказування, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталося не з вини відповідача.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Разом з тим, суд зазначає, що підтвердженням, того, що вагони знаходяться на праві власності (оренди) у ТОВ "Лемтранс" є: договір лізингу № 295-ФЛ від 25.06.2015, акт про перехід права власності від 05.02.2021, договір оренди залізничного рухомого складу № 868/19 від 01.11.2019, акт передачі (приймання) в оренду власних вагонів від 01.11.2019, договір лізингу № 294-ФЛ від 25.06.2015, акт про перехід права власності від 05.02.2021, договір лізингу № 009-ФЛ від 15.03.2012, акт про перехід права власності від 05.10.2018, договір оренди залізничного рухомого складу № 12/09 від 24.12.2008, додаток № 1 (специфікація № 1 від 24.12.2008).

Крім того, інформація стосовно того, що вагони знаходяться на праві власності (оренди) вказана у графі 20 "найменування вантажу" залізничної накладної, яка складалася Акціонерним товариством "Українська залізниця" на підставі автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, яка ведеться Філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Щодо неналежності позивача, то суд зазначає, що позивач є власником (орендарем) спірних вагонів, що вказано у самих залізничних накладних, платником тарифу та оператором за названими у позовній заяві залізничними накладними.

Суд наголошує на тому, що у поданому відзиві відповідачем ніяким чином доводів позивача не спростовано, жодних посилань щодо невідповідності технічного стану вагонів № 53125118, № 56419740, № 50064591, № 55022446 та № 56628977 при прийнятті їх залізницею до перевезення не наведено та відповідно доказів не надано.

Таким чином, дослідивши всі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності сторін, суд дійшов висновку, що оскільки, при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого, ТОВ "Лемтранс" були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей та по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) на загальну суму 42 844, 46 грн, то за таких підстав, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги ТОВ "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто в розмірі 42 844, 46 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46а; ідентифікаційний код: 30600592) збитки в розмірі 42 844 (сорок дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.05.2022

Суддя Д.О. Баранов