Рішення

від 22.05.2022 по справі 910/20867/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2022Справа № 910/20867/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101»

про стягнення 487698,46 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» про стягнення 487698,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.11.2019 між КП «Київтеплоенерго» та ОСББ «Закревського 101» укладено Договір №1642537 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Відповідачем було порушено умови вказаного Договору в частині повної та своєчасної оплати, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на суму 586778,52 грн. 30.09.2021 сторонами було складено та підписано Акт звіряння розрахунків за теплову енергію, відповідно до якого сторони встановили, що заборгованість відповідача станом на 01.10.2021 становить 511778,52 грн. 27.10.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду №Р-1642537/2021/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2019 №1642537. Проте, відповідачем було порушено умови вказаної угоди та частково сплачено 30000 грн, Так, заборгованість за відповідачем складає 481778,52 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Також позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 1346,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 4336,01 грн та 3% річних у розмірі 7315,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.01.2022, для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.01.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 24.01.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.01.2022.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.12.2021 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, б. 101.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.12.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (позивач, постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» (відповідач, споживач) було укладено Договір №1642537 (Тимчасовий) на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення в період опалюваного сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з п. 2.3.1. договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Відповідно до п. 2.3.5. договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника; своєчасно щомісячно надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняти всіх заходів (в т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України; безперешкодно цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку для виконання ними службових обов`язків.

Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що у разі порушень споживачем умов договору, постачальник має право складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій в п`ятикратному розмірі та стягувати за рішенням суду, у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з п. 4.1 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2020 року.

Пунктом 4.2 договору, сторони домовились про те, що після підписання даного Договору всі попередні переговори за ним, листування, угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інше стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу.

З матеріалів справи вбачається, що у Додатку №1 сторони погодили обсяги постачання теплової енергії. Також у цьому Додатку сторони визначили розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по кварталам (без приладів обліку розрахунково; з приладами обліку згідно із заявленою споживачем величиною).

Пунктом 1 Додатку № 2 до Договору передбачено, що розрахунки зі споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22.12.2018 року №2340, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ: житловими організаціями 1342,98 грн./Гкал.

Пунктами 2, 3 та Додатку № 2 до Договору встановлено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності. У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3 Додатку № 1. Споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК не пізніше 25 числа звітного місяця.

За змістом пункту 8 Додатку №2 до Договору у разі відсутності у споживача будинкових приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину годинного теплового навантаження з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до пункту 9 додатку № 2 до договору споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник акта приймання-передавання товарної продукції та акта звіряння постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктом 10 додатку № 2 до договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ № 100/020 філії-Головного управління по м. Києва та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.

Як додатки до договору сторонами затверджено схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента, а також акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

З матеріалів справи, вбачається, що відповідач в порушення умов Договору не виконав взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати послуг за спожиту теплову енергію, внаслідок чого станом на 01.10.2021 виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 511778,52, що підтверджується копією підписаного обома сторонами Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.09.2021.

Судом встановлено, що 27.10.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» (далі Споживач) укладено угоду №Р-1642537/2021/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2019 №1642537 (далі Угода), відповідно до умов якої споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за Договором від 01.11.2019 №1642537 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2021 загальною сумою 511778,52 грн. (п.1 Угоди)

Відповідно до п.2 Угоди, споживач зобов`язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом жовтня 2021 грудня 2021 щомісячними сплатами згідно з Додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним Договором.

Згідно п.3 Угоди, споживач разом із сплатою суми, зазначеної у п.1 цієї угоди, зобов`язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2019 №1642537.

Відповідно до п.4. Угоди, при проведені сплати заборгованості, зазначеної у п.1. цієї угоди, Споживач зобов`язується посилатися в реквізитах «призначення платежу» платіжного документа № та дату укладення цієї угоди. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані КП «Київтеплоенерго» кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) на виконання цієї угоди.

Пунктом 5 Угоди, сторони дійшли згоди, що строк позовної давності на вимоги про стягнення заборгованості за цією угодою, у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційної складової та 3% річних, становить 5 років.

Відповідно до пункту 8 угоди у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) Угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним Угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за Угодою ГПЗ.

Ця угода є невід`ємною частиною договору від 01.11.2019 №1642537 на постачання теплової енергії у гарячій воді. (п.9 Угоди)

Додатком №1 до Угоди, сторони погоди графік погашення заборгованості протягом жовтня грудня 2021, відповідно до якого строк оплати за жовтень 2021 до 31.10.2021, за листопад грудень 2021 до 25 числа кожного місяця по 170592,84 грн, а всього 511778,52 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наявної у матеріалах справи Довідки про стан розрахунків за спожиту від КП «Київтеплоенерго» теплоенергію ОСББ «Закревського 101», вбачається, що відповідачем станом на 01.10.2021 було сплачено 30000 грн в рахунок погашення спірної заборгованості.

В свою чергу з матеріалів справи, вбачається, що відповідачем після відкриття провадження у справі здійснювались наступні оплати:

-на суму 120000 грн, відповідно до платіжного доручення №204 від 29.12.2021 із зазначенням призначення платежу «Оплата, угода №Р-1642537/2021/10, від 27 жовтня 2021 року. Без ПДВ»;

-на суму 30000 грн, відповідно до платіжного доручення №207 від 11.01.2022 із зазначенням призначення платежу «Оплата, угода №Р-1642537/2021/10, від 27 жовтня 2021 року. Без ПДВ».

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку зі сплати коштів за угодою №Р-1642537/2021/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2019 №1642537 та часткову оплату відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі на суму 150000 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 481778,52 грн підлягає частковому задоволенню на суму 331778,52 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за угодою, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1346,34 грн пені, 4336,01 грн інфляційних втрат та 237,59 грн 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 26.10.2021 по 31.10.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Крім того, у пункті 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 об`єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Таким чином, за результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат за період з 26.10.2021 по 31.10.2021 суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4336,01 грн інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки останні нараховані за 6 днів, а тому дорівнюють 0 (нулю).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними у зв`язку з чим, суд зазначає, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1346,34 грн за період з 26.10.2021 по 31.10.2021, суд зазначає, що згідно приписів частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (стаття 218 Господарського кодексу України).

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 546, статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В обґрунтування підстав для застосування до відповідача штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченої заборгованості за кожний день такого прострочення позивач посилається на пункт 3.3 Договору, відповідно до якого, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Проте, як встановлено судом за матеріалами справи, умови угоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді 01.11.2019 №1642537 не містять положень щодо розміру та бази нарахування пені та не містять умови (пункту) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства. Крім того, позивачем не надано доказів того, що обов`язок та умови сплати пені за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за угодою про реструктуризацію заборгованості визначено певним законодавчим актом.

Нарахування позивачем пені на підставі п.3.3 Договору на суму заборгованості визначену сторонами в Угоді №Р-1642537/2021/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2019 №1642537, не відповідає вимогам норм законодавства оскільки вказане нарахування мало здійснюватися з урахуванням розміру щомісячних платежів, їх часткової оплати та в межах визначених ст.232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, матеріали справи не містять достатніх даних для можливості суду здійснити власний розрахунок штрафних санкцій.

Таким чином відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 1346,34 грн, нарахованої позивачем.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 101» (02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, б. 101; ідентифікаційний код 42807480) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради(Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) суму заборгованості у розмірі 331778 (триста тридцять одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн 52 коп., 3% річних у розмірі 237 (двісті тридцять сім) грн 59 коп., а також судові витрати в розмірі 4980 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн 24 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 23.05.2021.

СуддяЯ.В. Маринченко