КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Солом`янськогорайонного суду міста Києва від 10.02.2022 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , поданої в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на повідомлення від 05.11.2021, складене заступником начальника слідчого відділення ВП № 2 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 12018100090012055 від 18.10.2018.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 12018100090012055 від 18.10.2018.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
На переконання захисника, органом досудового розслідування належним чином не перевірено право власності ТОВ «Промпостач-Люкс» на дизельний двигун 1А5Д49, заводський номер НОМЕР_1 , до тепловозу моделі 2 ТЕ116, та передчасно повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
Справа № 760/1262/22 Слідчий суддя ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1711/2022 Суддя-доповідач ОСОБА_1 .
Зокрема, слідчий у раніше поданих клопотаннях посилався на те, що 07.08.2013 ТОВ «Промпостач-Люкс» з метою подальшого ремонту та реалізації, уклало договір купівлі-продажу та придбало дизельний двигун 1А5Д49, заводський номер 560, до тепловозу моделі 2 ТЕ116 у ТОВ «ЛПС-ЛТД», на підтвердження чого ним надавалися відповідні документи, у тому числі видаткова накладна № 070813 від 07.08.2013.
Слідчим суддею не взято до уваги те, що на дату складення видаткової накладної № 070813 від 07.08.2013 ТОВ «ЛПС-ЛТД» не могло бути стороною будь-якого договору купівлі-продажу, виписувати видаткові накладні, оскільки його діяльність припинена на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду ще в 2010 році, а також, як убачається із відомостей наданих ДФС України, свідоцтво платника ПДВ даного товариства анульовано 31.05.2006.
Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації ТОВ «Промпостач-Люкс» є 02.09.2013, запис № 10701020000051033.
Апелянт звертав увагу на те, що за даним фактом Солом`янською окружною прокуратурою міста Києва 23.07.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021102030000099 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 384, 385 КК України.
Надалі, 05.11.2021 при врученні додатків до клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 замінено видаткову накладу № 070813 від 07.08.2013 на накладу №22102013 від 22.10.2013.
Захисник зазначав, що наявні в матеріалах провадження документи, які надано ТОВ «Промпостач-Люкс» на підтвердження права власності на двигун, підписані від імені директора ОСОБА_10 , однак згідно виписки директором ТОВ «ЛПС-ЛТД» був ОСОБА_11 , а це свідчить про те, що на час підписання договору поставки та актів прийому-передачі векселя керівником ТОВ «ЛПС-ЛТД» та ТОВ «Промпостач-Люкс» була одна особа - ОСОБА_11
ТОВ «Промпостач-Люкс» не є власником даного двигуна та надало слідству завідомо неправдиві документи, а тому відсутні подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і як наслідок ст. 209 КК України.
Також, стороною захисту на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08.12.2021 отримано тимчасовий доступ до банківської таємниці щодо рахунків ТОВ «ЛПС- ЛТД», ТОВ «Промпостач-Люкс» та з`ясовано, що ТОВ «Промпостач-Люкс» відкрило розрахунковий рахунок в банку лише 25.11.2013, а договір, який надано слідчому та в якому зазначено номер розрахункового рахунку, датований 03.09.2013, тобто станом на 03.09.2013 в договорі зазначено реквізити, які ще не були отримані в банку.
ТОВ «Промпостач-Люкс» ніколи не відкривало рахунків у цінних паперах, що свідчіть про відсутність у товариства можливості використовувати вексельні операції.
Крім того, відповідно до протоколу збору засновників ОСОБА_10 був звільнений з ТОВ «ЛПС-ЛТД» ще в 1999 році, а новим директором призначений ОСОБА_12
Банківські реквізити ТОВ «ЛПС-ЛТД» зазначені в договорі та актах прийому передачі векселів взагалі відсутні в базі ПриватБанку, тобто ніколи не існували.
Таким чином, на переконання апелянта, відомості щодо власника майна не відповідають фактичним даним та зібраним органом досудового розслідування доказам.
Також, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б вказували на заподіяння шкоди.
За таких обставин, захисник вважав, що повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
У судове засідання прокурор та підозрювана ОСОБА_6 не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100090012055 від 18.10.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
05.11.2021 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру, складене заступником начальника слідчого відділення ВП № 2 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 05.11.2021, та погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про підозру ОСОБА_6 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України, та у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненні правочину з таким майном, вчиненими особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 209 КК України.
19.01.2022 захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 12018100090012055 від 18.10.2018.
Ухвалою слідчого судді Солом`янськогорайонного суду міста Києва від 10.02.2022 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , поданої в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення про підозру.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та в наданих стороною обвинувачення матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактів та інформації щодо можливої причетності ОСОБА_6 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 05.11.2021 у кримінальному провадженні № 12018100090012055 від 18.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця їх вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про те, що наявні у справі докази, які надані ТОВ "Промпостач-Люкс" на підтвердження права власності на дизельний двигун 1А5Д49, заводський номер НОМЕР_1 , до тепловозу моделі 2 ТЕ116, є завідомо неправдивими, не відповідають фактичним даним та зібраним у справі доказам, а також посилання на відсутність події інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, як вірно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації його дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів, у тому числі відомостей щодо права власності на дизельний двигун 1А5Д49, заводський номер НОМЕР_1 , до тепловозу моделі 2 ТЕ116, реєстраційних документів ТОВ "ДПС-ЛТД" та ТОВ "Промпостач-Люкс", видаткової накладної, на які посилається апелянт, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормоюкримінального кодексуця особа підлягає відповідальності.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б слугували підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києвавід 10 лютого 2022 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 104443693 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні