Ухвала

від 20.02.2022 по справі 367/4893/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4893/21

Провадження №2-з/367/147/2022

УХВАЛА

Іменем України

21 лютого 2022 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузора Вікторія Тимофіївна, Шоста київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі. У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити третім особам користування квартирою, в тому числі заборонити проживання, здачу в оренду, входження до квартири, переміщати з квартири назовні речі та майно, що в ній знаходяться.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться справа №367/4893/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин. Після смерті ОСОБА_3 ключі від його квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , опинилися у ОСОБА_2 . Позивач вказує, що ОСОБА_2 без будь-яких на те підстав здала квартиру в оренду і на час подання заяви у квартирі проживають невідомі люди, також не з`ясовано, що сталося з майном померлого ОСОБА_3 та документами, що знаходились у його квартирі.

Враховуючи викладене, з метою збереження майна та документів, що знаходяться у квартирі, позивач просить задовольнити подану заяву.

Відповідно до приписів ч.1ст.153 ЦПК України,суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогамст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктами першим та другим ч.1ст.150 ЦПК Українипередбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузора Вікторія Тимофіївна, Шоста київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин.

Позивач просить: встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Між сторонами цієї справи існує спір щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Пред`явлені позивачем вимоги про встановлення факту родинних відносин є немайновими.

Можливе рішення суду у цій справі - рішення про визнання, тобто рішення, яким підтверджується наявність або відсутність юридичних фактів.

Будь-якого іншого виконання, у тому числі примусового, можливе рішення суду не передбачає.

Вимог майнового характеру позивач не пред`являла і право власності на квартиру в межах даної цивільної справи не оспорюється, а предметом спору є виключно встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Отже, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не є співмірним із заявленими позовними вимогами і виходить за межі позовних вимог та може призвести до невиправданого обмеження майнових прав інших осіб.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість втрати майна та документів, що знаходяться в квартирі, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Застосування такого заходу забезпечення в спірних правовідносинах суперечить самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками викладеним у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 справа № 709/853/20.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що доводи позивача є такими, що не підтверджують необхідності вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.149-153, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузора Вікторія Тимофіївна, Шоста київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 травня 2022 року.

Суддя Ю.В. Кравчук