Рішення

від 12.05.2022 по справі 161/20824/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/20824/21

Провадження № 2/161/514/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2022 року Луцький міськрайоннийсудВолинськоїобласті в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Міліщук Н.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 в якому первинно просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі ј від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно з дня подання позовної заяви і до припинення навчання.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що під час шлюбу з ОСОБА_1 у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Однак, рішенням Луцького міськрайонного суду від 16.08.2010 шлюб між сторонами розірвано.

Вказано, що син є студентом другого курсу денної форми навчання спеціальності «фізична терапія, ерготерапія» Приватного вищого навчального закладу «Академія рекреаційних технологій і права», ніде не працює та є особою з інвалідністю ІІ групи (інвалід з дитинства) довічно, у зв`язку із чим йому протипоказана робота з фізичним перевантаженням та рекомендоване стаціонарне та санаторно-курортне лікування один раз на два роки.

Позивач працює вчителем мистецтва в ЛПЛ «Скарбниця мудрості», а тому на даний час не в змозі самостійно надати належну та достатню матеріальну допомогу своєму синові, в той час як відповідач з 06.10.2000 займається підприємницькою діяльністю з розведення свійської птиці, роздрібною торгівлею з лотків іншими товарами. Також з 09.08.2004 є засновником та керівником ФГ «Агрофон». У приватній власності відповідача також перебуває нежитлове приміщення цеху загальною площею 85,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач просить суд врахувати вказані обставини при визначенні розміру аліментів.

Ухвалою суду від 28.12.2021 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.02.2022 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення обгрунтовані тим, що його син ОСОБА_4 наразі є офіційно працевлаштованим 0,5 ставки, отримує заробітну плату. Переконує, що як батько постійно з часу розлучення добровільно сплачував на картку позивача аліменти на утримання сина. Оплату проводив добровільно і після досягнення сином повноліття, оскільки дитина продовжувала навчання, намагається допомагати фінансово сину і додатково, не враховуючи аліментів, які сплачує щомісяця. У вересні 2021 року син висловив прохання про те, щоб аліменти перераховувались йому на картку особисто, оскільки мама не дає йому цих коштів зовсім, окрім того, просить аби він оплачував половину коштів за комунальні послуги по квартирі, хоча сама користується пільгами, які надаються інваліду 2 групи та субсидією. Відповідач вказує, що син за власні кошти харчується, одягається. На переконання відповідача, кошти, які він сплачує добровільно у якості аліментів на користь позивача на утримання сина є єдиним доходом на проживання ОСОБА_2 , яка ніде не працює та не має інших доходів. Окрім того, вказано, що нежитлове приміщення у с.Павлівка Володимир-Волинського р-ну є дарунком батьків відповідача, а не придбаним майном.

Відповідач наголосив, що на його утриманні є ще двоє неповнолітніх дітей та дружина, дохід має періодичний, непостійний, його підприємницька діяльність фактично триває чотири місяці, а тому не має змоги сплачувати ј від доходу на утримання сина щомісячно.

Допитаний в судовому засіданні 07.02.2022 у якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що доводиться сином сторонам по справі. Вказав, що батько ОСОБА_1 надає йому кошти у розмірі 1500 грн. по можливості коли є дохід не регулярно. На даний момент у відповідача існує борг по сплаті аліментів за п`ять місяців 2021 року. Між ним та батьком існувала домовленість про те, що він буде сплачувати сину 1500 грн. щомісячно аліменти в добровільному порядку, до його повноліття між батьками також існувала домовленість про те, що батько буде сплачувати аліменти на його утримання. Кошти з дня досягнення повноліття отримує від батька особисто. Бажає кошти отримувати в майбутньому також особисто. Працює. Сплачує 50% комунальних платежів щомісячно. За отримані аліментні кошти їжу, одяг. Окрім коштів, отримує від батька допомогу в натуральній формі (продукти, техніку), додаткові кошти на навчання. Батько також допомагав фінансово в оплаті обов`язкових платежів при виготовленні закордонного паспорта. Перебуває у дружніх відносинах із новою сім`єю батька.

16.02.2022 до суду надійшла відповідь ОСОБА_2 на відзив відповідача на позовну заяву. Позивач переконує, що нею надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту продовження сином навчання та, відповідно, витрат, пов`язаних із таким навчанням. Окрім того, вказує, що вона наразі є працевлаштованою, однак її заробітна плата складає 5350 грн. в місяць, що є недостатнім для покриття витрат на навчання сина. На переконання позивача, відповідачем не відображено його реальних доходів від підприємницької діяльності, не доведено також того факту, що дружина відповідача наразі не працює та не отримує доходів. На думку позивача, факт того, що відповідач перераховує кошти на банківську картку сина не звільняє його від обов`язку сплачувати аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Окрім того, цього ж дня на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої остання просила стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 4000 грн. щомісячно зі щорічною індексацією відповідно до закону з дня подання позовної заяви і до припинення навчання.

14.04.2022 засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої останній просив суд не приймати до уваги вищевказану заяву, оскільки вона подана до суду з порушенням вимог ст.ст.49, 149 ЦПК України.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Щодо поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог (яка за своїм змістом є заявою про збільшення/зменшення позовних вимог) суд зазначає, що позивач з такою заявою звернулась до суду 16.02.2022, тобто безпосередньо під час розгляду справи судом по суті, що суперечить положенням ч.3 ст.49 ЦПК України, відповідно до якої у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмету або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, суд відмовляє у прийнятті заяви позивача від 16.02.2022 про уточнення позовних вимог у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду із такою заявою, та вирішує позовні вимоги, заявлені у первинному позові, що надійшов до суду 18.11.2021.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який зареєстрований №977 відділом РАЦСу Луцького міського управління Волинської області 03.10.1999, - розірвано рішенням за рішенням Луцького міськрайонного суду від 16.08.2010 (а.с.7).

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Судом встановлено, що батьком дитини є ОСОБА_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досяг повноліття.

Із копії договору №Ф/Е-2020/1Д/10 про навчання від 10.09.2020 вбачається, що ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання за напрямом «Фізична терапія, ерготерапія» у Приватному вищому навчальному закладі «Академія рекреаційних технологій і права», срок навчання 3,5 роки, загальна вартість навчання 57750 грн., порядок сплати посеместрово в сумі 8250 грн. (а.с.14).

Станом на день розгляду справи ОСОБА_3 є студентом другого курсу (а.с.64).

Згідно копії розрахунку вартості навчання студента другого курсу ОСОБА_3 на 2021-2022 роки, загальна вартість навчання за вказаний період становить 16500 грн. (а.с.77).

В судовому засіданні свідком ОСОБА_3 повідомлено що він, окрім навчання, також працює, однак даний факт жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, а тому суд позбавлений можливості встановити чи перевірити даний факт.

Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства ІІ групи довічно, що підтверджується копією індивідуальної програми реабілітації інваліда №3 від 04.01.2021 та копією довідки МСЕК серії 12ААА №760292 (а.с.30).

Окрім того, згідно копій товарних чеків від 27.09.2019 та 17.12.2021 додаткові витрати ОСОБА_3 пов`язані з навчанням становлять 775 грн. (а.с.79).

Позивач ОСОБА_2 є вчителем мистецтва та трудового навчання у Луцькому приватному ліцеї «Скарбниця мудрості», загальна сума доходу позивача за період з 01.08.2021 по 31.01.2022 без урахування аліментів становить 30948,11 грн. (5350 грн. на місяць), що стверджується відповідними копіями довідки №3 від 04.02.2022 та довідки про доходи від 08.02.2022 (а.с.76,78).

Одночасно з цим, відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та директором Фермерського господарства «Агрофон» (код ЄДРПОУ 33012065), згідно податкових декларацій платника податку третьої групи за 2021 рік, сума доходу відповідача за податкові періоди становить 0 грн.(а.с.8,57-60).

Однак, згідно платіжних доручень від 17.10.2020, 29.12.2020, 29.06.2020, 10.10.2020, 22.03.2020, 30.04.2020, 12.01.2020, 27.10.2021, 08.01.2022, 03.06.2021 та 17.04.2021 відповідач ОСОБА_1 перераховував на рахунок ОСОБА_2 кошти у розмірі 3000 грн., 4500 грн., 3000 грн., 1500 грн., 1500 грн., 3000 грн., 2500 грн., 3015,08 грн., 3015,08 грн., 4500 грн. та 4380 грн. відповідно з призначенням платежів «допомога» та «аліменти» або без такого (а.с.51-56).

Факт існування усної домовленості про добровільну сплату відповідачем ОСОБА_1 аліментів на користь позивача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 підтверджено, зокрема, поясненнями свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні 07.02.2022.

Свідок ОСОБА_3 в ході його допиту в судовому засіданні також наголосив, що така фінансова допомога батька є нерегулярною, окрім того, останній не сплачував добровільно аліменти протягом п`яти місяців. Свідок також не заперечував той факт, що батько надавав йому допомогу в натуральній формі (продуктами тощо), періодично перераховував кошти на його особистий рахунок після досягнення ним повноліття.

Твердження відповідача про те, що він бажає сплачувати аліменти безпосередньо на особистий рахунок сина, про що останній також висловив своє бажання в судовому засіданні, та заперечення щодо сплати аліментів на користь позивача на утримання повнолітнього сина, суд до уваги не приймає, оскільки в межах даного позову розглядається саме позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Одночасно з цим, сам ОСОБА_3 своє право на звернення до суду з позовом про стягнення з батька аліментів на його утримання у зв`язку із продовженням навчання не реалізував.

Суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1 перебуває у повторному шлюбі (а.с.60) та має від цього шлюбу на утриманні двох неповнолітніх дітей дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.48-49).

Однак, суд відхиляє твердження позивача про те, що його дружина ОСОБА_1 , перебуває на його утриманні, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту непрацевлаштованості ОСОБА_1 , перебування останньої на обліку у центрі зайнятості, непрацездатності тощо, суду відповідачем не надано, що є недостатнім для встановлення такої обставини судом.

Також, згідно копії довідки №17057 від 15.07.2021, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

В ході судового розгляду, що ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю за вищевказаною адресою, що також підтверджується копією паспорта позивача у місці відмітки про реєстрацію місця проживання (а.с.9).

Таким чином, суд вважає доведеним, що у зв`язку із навчання у вищому навчальному закладі, позивач змушена нести відповідні витрати, оскільки дитина продовжує проживати разом із нею, форма навчання є денною, що позбавляє ОСОБА_3 у повній та достатній мірі забезпечити себе самостійно, заробіток позивача не є достатнім для покриття витрат на навчання сина, фінансова допомога відповідача в утриманні сина є нерегулярною, протягом п`яти місяців останній будь-яких коштів не надає.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б у достатній мірі спростовували вищевказані обставини.

Натомість, судом враховано, що постійного доходу у відповідача не має, останній є самозайнятою особою, а відтак стягнення аліментів у частці від доходу не є доцільним.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі у розмірі 2 500 грн. щомісяця з дня звернення до суду та до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Згідно ч. 1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу, а тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 192 СК України, аліменти на дитину, яка продовжує навчання, присуджуються від дня пред`явлення позову.

З даною позовною заявою позивач звернулася до суду 18.11.2021 (а.с. 1), отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Крім того, згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язкуз тим,що позивачзвільнена відсплати судовогозбору напідставі п.3ч.1ст.5Закону України «Просудовий збір»,тому звідповідача слідтакож стягнутина користьдержави судовийзбір всумі 908 грн.

На підставі ст.ст. 182, 199-201 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, з 18 листопада 2021 року і на період навчання ОСОБА_3 , але не більше як до досягнення ним 23 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави на відповідні рахунки суму в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.05.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк