справа № 489/2252/21
провадження №2/489/211/22
Заочне рішення
Іменем України
24 лютого 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Єлишева А.В.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна (далі приватний нотаріус), про визначення частки померлого у спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом
встановив:
У квітні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати за ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , та нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по Ѕ частці у спільному сумісному майні, а саме земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0600 га, кадастровий номер: 4810136900:05:016:0006, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку вказаної земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким перебувала в зареєстрованому шлюбі з 20.01.1989 та після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді частки земельної ділянки під домоволодінням. 20.09.2016 ОСОБА_2 склав на її користь заповіт. 06.06.2017 приватним нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 69/100 часток в праві власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 . Будучи єдиним спадкоємецем вона звернулася до приватного нотаріуса за оформленням земельної ділянки, в чому їй було відмовлено так як в правовстановлюючому документі на земельну ділянку не визначена частка спадкодавця.
Посилаючись на наведені обставини позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Ленінськогорайонного судувід 29.04.2021справу прийнятодо провадження тапризначено дорозгляду в порядкузагального позовногопровадження. Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса спадкову справу заведену до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 28.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У призначене на 22.02.2022 судове засідання сторони не з`явились. Представник позивача, позивач та третя особа надали письмові заяви в яких просили розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідачі причину неявки суду не повідомили та правом на надання відзиву на позов не скористалися.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимогстатті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступне.
Із матеріалів цивільної справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 4281 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Померлий був в зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Грудницькою І.М. було заведено спадкову справу № 51/2016.
Із дослідженої судом спадкової справи встановлено, що спадщину прийняла ОСОБА_1 , на користь якої спадкодавцем 20.09.2016 був складений заповіт. Інші спадкоємці відсутні.
Згідно наявного у спадковій справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.10.2013 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 69/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Іншим співвласником будинку є позивач, якій належало 31/100 домоволодіння, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
06.06.2017 приватним нотаріусом видано позивачу Свідоцтво про право власності за заповітом на 69/100 часток в праві власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
В оформленні зомельної ділянки позивачу було відмовлено листом від 06.06.2017 № 310/01-16 з підстав того, що в Державному акті на право сумісної власності на землю, серії І-МК 025335, виданого Миколаївською міською радою 21.01.1998, не виділена (визначена) частка спадкодавця у спільному майні.
Із змісту позову вбачається, що в оформленні спадкових прав позивачу, спадщина якою була прийнята в установлений законом строк, відмовлено у зв`язку із неможливістю визначення частки співвласників.
При вирішенні спору суд виходить з наступного правого регулювання.
Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченостаттею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першоїстатті 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюєтьсяабо не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині визначення часток позивача та померлого співвласника земельної ділянки, які вважаються рівними, лише в частині визначення частки позивача, оскільки відповідно до цивільного законодавства визначення частки спадкодавця можливе було лише за життя останнього, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 16.06.2021 по справі № 570/997/19.
Так як позивач не має можливості оформи спадкові права на частку земельної ділянки, що належала спадкодавцю, тому позовна вимога про визнання за позивачем права власності на вказану частку в порядку спадкування за заповітом відповідає є обгрунтованою і правомірною, а відтак підлягає задоволенню.
Враховуючи межі судового розгляду та те, що позивач не просить здійснити розподіл судового збору, відповідно суд такий розподіл не здійснює.
Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визначити, що частка ОСОБА_1 в сумісному майні, а саме земельній ділянці за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0600 га, кадастровий номер: 4810136900:05:016:0006, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2.
Визнати ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ частки земельній ділянці за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0600 га, кадастровий номер: 4810136900:05:016:0006, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 26301621, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Адміральська,20;
відповідач Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 39825404, місцезнаходження: м.Миколаїв, пр.Миру, 34;
третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. 3 Слобідська, 51.
Повний текст судового рішення складено 24.02.2022.
Суддя І.В.Коваленко
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104447013 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні