Ухвала

від 18.05.2022 по справі 320/1716/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.05.2022 Справа № 320/1716/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 320/1716/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/352/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія: п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 червня 2021 року, якою задоволено подання Мелітопольського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2019 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

19 жовтня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло подання Мелітопольського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні ОСОБА_7 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2020 року (а.с. 22-24).

Подання обґрунтовано тим, що за час перебування ОСОБА_7 на обліку, до нього двічі рази було застосовано застереження у вигляді письмового попередження за 10 неявок без поважної причини на реєстрацію 15 листопада 2019 року, 22 листопада 2019 року, 6 грудня 2019 року, 13 грудня 2019 року, 7 серпня 2020 року, 14 серпня 2020 року, 21 серпня 2020 року, 28 серпня 2020 року, 4 вересня 2020 року та 11 вересня 2020 року.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_7 дійсно неодноразово не прибув на реєстрацію без поважної причини, за що до нього двічі було застосовано застереження у вигляді письмового попередження, прийшов до висновку, що поведінка засудженого свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, у зв`язку з чим, подання Мелітопольського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області слід задовольнити.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання Мелітопольського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він намагався не порушувати покладені на нього судом обов`язки, влаштувався на неофіційну роботу, повідомив органу пробації свої контактні дані та адресу місця проживання, а після неявок він приходив до органу пробації наступного дня.

Крім того, він не був повідомлений про зміни часу та дати для явок до органу пробації, ніяких усних чи письмових заперечень йому не надходило.

Зазначає, що він підозрюється у вчиненні нових кримінальних правопорушень, але будь-які докази його провини відсутні.

Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідивши надані йому матеріали, перевірив підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_7 і зробив обґрунтований висновок про необхідність направлення останнього в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Відтак, для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмово попередження.

Як вбачається з матеріалів провадження, на виконання вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2019 року, Мелітопольським МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області у відношенні ОСОБА_7 було заведено особову справу.

Засудженому було роз`яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, роз`ясненні обов`язки, які покладені на нього судом згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, які він повинен виконувати, роз`яснені правові наслідки передбачені ст. 166 КВК України та ст. 78 КК України за невиконання покладених на нього судом обов`язків або за їх ухилення, а також відповідальність за вчинення ним кримінальних та адміністративних правопорушень під час іспитового строку.

Відповідно до постанови від 13 вересня 2019 року, ОСОБА_7 було встановлено дні явки для реєстрації кожної першої та третьої п`ятниці кожного місяця.

З подання вбачається, що вже 15 листопада 2019 року ОСОБА_7 на реєстрацію до органу пробації не з`явився, за що до нього було застосовано застереження у вигляді письмового попередження.

У зв`язку з цим, постановою від 19 листопада 2019 року ОСОБА_7 було встановлено дні явки для реєстрації кожної першої, другої, третьої та четвертої п`ятниці кожного місяця.

Після цього ОСОБА_7 22 листопада 2019 року, 6 грудня 2019 року, 13 грудня 2019 року, 7 серпня 2020 року, 14 серпня 2020 року, 21 серпня 2020 року, 28 серпня 2020 року, 4 вересня 2020 року та 11 вересня 2020 року на реєстрацію не з`явився, за що до нього було застосовано застереження у вигляді письмового попередження.

Колегія суддів не може не врахувати, що після застосування до ОСОБА_7 першого застереження у вигляді письмового попередження та збільшення йому днів явок для реєстрації до 4 на місяць, він належних висновків для себе не зробив та продовжив пропускати явки на реєстрацію, не з`явившись до органу пробації ще дев`ять разів.

З пояснень ОСОБА_7 вбачається, що поважних причин пропуску явок на реєстрацію до органу пробації він не зазначив.

Так, згідно його пояснень, 22 листопада 2019 року, 6 грудня 2019 року та 13 грудня 2019 року він не з`явився, оскільки вів бродяжницький спосіб життя та зловживав спиртними напоями, а 7 серпня 2020 року, 14 серпня 2020 року, 21 серпня 2020 року, 28 серпня 2020 року, 4 вересня 2020 року та 11 вересня 2020 року він не з`явився, тому що після зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт, він не знав про необхідність продовжувати з`являтися до відділу пробації.

В суді першої інстанції засуджений ОСОБА_7 та звертаючись зі скаргою до апеляційного суду, документів на підтвердження поважності причин неявок також не надав, будь-яких змістовних пояснень з цього приводу не повідомив.

На переконання колегії суддів, є сумнівними доводи апеляційної скарги засудженого про те, що він нічого не знав про зміну часу та дати для явок до органу пробації, оскільки він надав пояснення органу пробації з приводу неявок, які припадали на другу та четверту п`ятниці, що свідчить про його обізнаність про необхідність явки для реєстрації не тільки кожної першої та третьої п`ятниці кожного місяця.

Навіть попри це, п`ять неявок засудженого ОСОБА_7 15 листопада 2019 року, 6 грудня 2019 року, 7 серпня 2020 року, 21 серпня 2020 року та 4 вересня 2020 року, припадали саме на першу та третю п`ятницю кожного місяця, і їх кількість вже свідчить про неодноразове порушення ним обов`язку з`являтися на реєстрацію до органу.

Що стосується доводів апеляційної скарги засудженого з приводу того, що він влаштувався на неофіційну роботу, повідомив орган пробації про свої контактні дані та адресу місця проживання, а після неявок він приходив до органу пробації наступного дня, то колегія суддів не вважає ці обставини такими, що нівелюють факт свідомого та умисного ухилення ОСОБА_7 від виконання покладених на неї судом обов`язків.

Посилання ОСОБА_7 на відсутність доказів його вини по іншому кримінальному провадженню не є предметом розгляду в даному провадженні та колегією суддів не оцінюються.

З урахуванням викладеного, скасовуючи звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що засуджений своїми діями ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків, неодноразово порушив покладений на нього обов`язок з`являтися на реєстрацію до органу пробації без поважних причин, документального чи будь-якого іншого підтвердження надати не зміг, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, у зв`язку з чим, необхідно направити засудженого ОСОБА_7 для відбуття покарання, призначеного вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 липня 2019 року.

Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 9 червня 2021 року, якою задоволено подання Мелітопольського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 , залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4