Постанова

від 23.05.2022 по справі 317/294/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 24.05.2022 Справа № 317/294/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/294/21

Провадження №22-ц/807/881/22

Головуючий в 1-й інстанції Громова І.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,суддів:Крилової О. В., Бєлки В.Ю.,секретарІльїна Г. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01 грудня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 11 грудня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСК «Супутник» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року до Запорізького районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою ОСК"Супутник" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 2322183500:09:001:0580, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в СТ «Супутник», ділянка № НОМЕР_1 а. ОСОБА_2 , якого він зазначив відповідачем по справі є власником сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0788 га. Згідно кадастровим планом між ділянками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та № 1/14 проходить земельна ділянка, призначена для проїзду громадян - членів ОСК «Супутник». Між земельними ділянками відповідача ОСОБА_2 , на землях загального користування, встановлені металеві ворота із замками, які перекривають вулицю, і створюють перешкоди позивачеві ОСОБА_1 та іншим громадянам-членам кооперативу у проїзді та проході до належної їм земельної ділянки. У зв`язку з зазначеним, ОСОБА_1 неодноразово звертався зі скаргами до уповноважених органів. Голова садівничого товариства «Супутник» на звернення позивача не відреагував. Відповідач на вимоги позивача щодо знесення огорожі з земельної ділянки загального користування та наданні вільного доступу до неї емоційно реагує та постійно погрожує фізичною розправою. ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди на ділянці загального користування та дорозі - проїзду, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 шляхом знесення самочинно встановлених металевих воріт на дорозі-проїзді.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 01 грудня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до участі у справі співвідповідачів та третіх осіб, пояснення яких дали б можливість з`ясувати обставини у справі. Крім того, при ухваленні рішення судом проігноровані беззаперечні докази, що підтверджують позовні вимоги, що стало причиною ухвалення необґрунтованого рішення.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підтвердження свого права власності за земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:09:001:0580, що розташована в АДРЕСА_5 , площею 0,12 га, надав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно кадастрового плану з земельною ділянкою ОСОБА_1 межує земельна ділянка № НОМЕР_2 , що належить громадянину ОСОБА_3 , з землями запасу (Долинської сільської ради) та від літери Б до В є проїзд СТ "Супутник". Час виготовлення зазначеного плану є не визначеним. Позивач завірив надані до суду копії документів власноруч, оригінали документів на вимогу суду не надав.

Суд також дослідив копію державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , копію з кадастрового плану на якій позивачем власноруч нанесені відмітки. Позивачем не надано для огляду на вимогу сторони відповідача та суду оригінали зазначених документів.

Позивачем надано в якості доказу копію листа на ім`я голови садівничого товариства "Супутник" від т.в.о начальника ГУ ДСНС України в Запорізькій області від 03.12.2020 року на звернення ОСОБА_1 , щодо порушення вимог пожежної безпеки на території садівничого товариства "Супутник". Надаючи відповідь на звернення, ДСНС зазначає, що розглянуло "Збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, який було надано ОСОБА_1 і на підставі такого розгляду встановлено, що ділянка землі від А до Б наданого плану є автомобільним проїздом, при цьому проїзди повинні бути вільними і наявність воріт на проїзді є порушенням.

ГУ ДСНС України в Запорізькій області 04.12.2020 року надало відповідь на звернення особисто ОСОБА_1 , зазначивши, що неможливо здійснити перевірку та притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення норм пожежної безпеки. У відповіді також зазначено, що Запорізька районна адміністрація Запорізької області повідомила, що інформація стосовно наявності в`їзду до садівничого кооперативу з боку залізниці та схема вулично-дорожньої мережі території садівничого кооперативу "Супутник" міститься виключно в кооперативі, до якого направлено листа, щодо забезпечення вільного проїзду для автомобілів.

Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, надаючи інформацію ОСОБА_1 21.09.2020 року вказала, що надає копію розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 02.08.2010 № 1343 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення садівництва громадянам-членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Супутник» площею 0,2627 га на території Долинської сільської ради». Це розпорядження дало право ОСОБА_2 замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 для ведення садівництва площею 0,0788 га. Окрім того, ОСОБА_1 надано копію розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 14.01.2011 № 41 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва громадянам-членам обслуговуючого садівничого кооперативу «Супутник» загальною площею 0,1694 га на території Долинської сільської ради», яке свідчить про те, що гр. ОСОБА_2 набув у власність на умовах безоплатної приватизації земельну ділянку №1/14 площею 0,0788 га. Про факт безоплатної приватизації земельної ділянки № НОМЕР_3 ОСОБА_2 райдержадміністрації невідомо.

При цьому ОСОБА_2 не міг приватизувати одночасно дві земельні ділянки із земель ОСК «Супутник», оскільки норми земельного законодавства передбачають, безоплатну передачу ділянок у власність громадян один раз за одним видом використання.

Також роз`яснено, що не виключено, що власність на земельну ділянку № НОМЕР_3 із земель ОСК «Супутник» громадянин міг набути на підставі іншого правочину (договору купівлі-продажу, міни, іншої угоди), укладеної не з органом влади.

Згідно з Збірним кадастровим планом вбачається, що між ділянками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та №1/14 проходить земельна ділянка, призначена для проїзду громадян-членів ОСК «Супутник».

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо проведення перевірки за фактом можливого самовільного зайняття земельної ділянки на території СТ "Супутник", повідомило ОСОБА_1 про те, що будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними є самовільним зайняттям. Для встановлення наявності адміністративного правопорушення, проведення перевірки, повного та всебічного розгляду необхідно визначення площі самовільного зайняття проїзду загального користування садового товариства, з огляду на організаційно-правову форму товариства, рекомендовано проведення топографічно-геодезичних робіт та надання технічного звіту для заходів державного контролю.

Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області розглянувши звернення ОСОБА_1 роз`яснила, що надати копію державного акту на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 в садівничому кооперативі «Супутник» Долинська сільська рада не має можливості в зв`язку з відсутністю таких документів в архіві сільської ради.

Відповідачем було надано належним чином завірені копії членської книжки на ім`я ОСОБА_4 , із зазначенням того, що вона прийнята в члени кооперативу та користується земельною ділянкою АДРЕСА_2 площею 0,12 га. Також відповідачем надано витяг з технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки на замовлення ОСОБА_4 .

Згідно копії відповіді ОСК "Супутник" від 25.05.2021 року на запит адвоката позивача, з яким він звернувся лише 19.05.2021 року земельна ділянка, яку перетинає відрізок БВ передавалася в користування ОСОБА_4 , про що в її членській книжці є запис. Рішення про встановлення воріт правлінням ОСК "Супутник" не приймалося. Будь-якої іншої інформації чинне керівництво ОСК "Супутник" не має. При цьому які саме відомості містяться в членській книжці ОСОБА_4 головою правління ОСК "Супутник" на запит адвоката не зазначено. Вказана інформація суперечить копії наданої відповідачем членської книжки на ім`я ОСОБА_4 .

Суду також було надано копію акту обстеження земельної ділянки від 29.06.2021 року суміжної із кадастровим номером 2322183500:09:001:1329 площею 0,0779 га. Обстеження проводилося без участі та присутності будь-яких зацікавлених осіб, та не зазначено на підставі чого воно взагалі проводилося. Перевірка проводилася на землях сільськогосподарського призначення земель комунальної власності. При цьому обстежувалась ділянка суміжна. Вказаний акт не має підстав для його складення, дії проведено без участі заінтересованих осіб, не визначено площу земельної ділянки, що обстежується та фактичне місце знаходження, тому суд дійшов висновку, що зазначений документ, що не завірений належним чином, взагалі не відноситься до справи.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було обрано не вірний спосіб захисту своїх прав, не доведено, що його право порушено, не доведено наявність такого права, надано докази, що не є належними, допустимими та достатніми по розглядяємій справі.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Позивачем заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування, яка розташована поряд із земельною ділянкою власником, якої є позивач, у зв`язку з чим, відсутні підстави стверджувати про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права. Між тим, такі посилання суду першої інстанції не вплинули на вірні висновки, щодо відмови у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивачем не доведені заявлені позовні вимоги, а саме не доведено факту порушення з боку відповідача чи іншої особи прав позивача, не доведені фактичні обставини справи, на які посилається позивач, а саме наявність проїзду, його належність, закриття проїзду воротами, наявність перешкод у користуванні проїздом та інше. Оскільки вирішення питань, які заявлені у позові передбачають встановлення певних обставин, які потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право і без яких встановити відповідні обставини неможливо, відсутність експертних висновків за наявності інших неналежних доказів вказує на недоведеність заявлених позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01 грудня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 25 травня 2022 року.

Судді: С. В. Кухар

О.В. Крилова

В.Ю. Бєлка