Ухвала

від 24.05.2022 по справі 613/358/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/358/21 Провадження № 4-с/613/4/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2022 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Вохмінцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/358/21, провадження №4-с/613/4/21

за скаргою ОСОБА_1

на постанову державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Колєснік І.А., звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області зі скаргою на постанову державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної Світлани Петрівни про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій просить:

визнати неправомірною постанову державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної С.П. від 24.01.2022 у виконавчому провадженні № 67263030 про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого листа, виданого 01.06.2021 Богодухівським районним судом Харківської області, про стягнення з боржника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської районної державної адміністрації на користь стягувача заборгованості в розмірі 38279,62 грн., з яких: 15428 грн. заробітної плати, 9973,62 грн. компенсації за невикористану відпустку, 12878 грн. вихідної допомоги; судові витрати: 908 грн. судового збору за подання позову та 2000 грн. за правничу допомогу адвоката, згідно з рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 28.04.2021, ухваленого у цивільній справі № 613/358/21;

зобов`язати державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорну С.П. відновити виконавче провадження № 67263030 та вчинити виконавчі дії з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В обґрунтування скарги представник позивача пояснив, що виконавчий лист про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської РДА було повернуто оскаржуваною постановою державного виконавця на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що під час виконавчих дій при перевірці майнового стану боржника та за адресою, вказаною у виконавчому документі, майна, належного боржнику, в межах суми стягнення, - не виявлено. Зазначив, що оскільки боржник є державною установою, виконання судового рішення щодо нього здійснюється з урахуванням приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». В силу ст. 4 цього Закону у разі невиконання судового рішення про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконання цього рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом 10 днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.п.2-4, 9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» керівник органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності таких документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів державний виконавець не пізніше наступного дня повідомляє стягувача. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом 10 днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у 3-місячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець протягом 10 днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Державні підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішенням суду, зобов`язані протягом 10 днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Однак, державний виконавець не виконав ці приписи законодавства, безпідставно не вчинив зазначені дії в рамках виконавчого провадження, а отже, оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа є неправомірною. З посиланням на ст.447, ч.2 ст.451 ЦПК України, ч.1 ст.41, ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на наявність підстав для визнання вказаної постанови неправомірною та зобов`язання державного виконавця поновити виконавче провадження.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Колєснік І.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Представник заявника подав до суду заяву про розгляд скарги без участі в судовому засіданні сторони скаржника, просив задовольнити скаргу.

Державний виконавець Богодухівського районного відділу ДВС Східного МУЮ (м. Харків) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Представник боржника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, у поданій до суду письмовій заяві просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2021 Богодухівським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист по справі № 613/358/21 про стягнення на користь ОСОБА_1 (стягувач) з Територіального центру соціального обслуговування громадян (надання соціальних послуг) Богодухівської райдержадміністрації (боржник) заборгованості при звільненні з роботи в розмірі 38279,62 грн., з яких : 15428 грн. заробітної плати, 9973,62 грн. компенсації за невикористану відпустку, 12878 грн. вихідної допомоги; судові витрати: 908 грн. судового збору за подання позову та 2000 грн. за правничу допомогу адвоката, згідно з рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 28.04.2021, ухваленого у цивільній справі № 613/358/21.

У вказаному виконавчому листі, копія якого надана до суду ОСОБА_1 , наявна відмітка начальника УДКСУ у Богодухівському районі «Повернуто без виконання на підставі постанови КМУ від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» п.9 абз. 3 боржник не має відкритих рахунків в органах казначейства».

Постановою державного виконавця Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної Світлани Петрівни повернуто вказаний виконавчий лист стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернулась до суду з цією скаргою.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 1статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Нормами цивільного процесуального закону передбачено особливий порядок судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений у розділі VII ЦПК України, і передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписамиЗакону України «Про виконавче провадження».

Згідно зістаттею 1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5Закону України«Про виконавчепровадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження»у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Положеннями Закон України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За змістом частини першої статті 2Закону України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У статті 3Закону України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Положеннями статті 4Закону України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» встановлено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установи, організації) або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 4вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Тлумачення положень статті 4Закону України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» свідчить, що невиконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства в межах процедури передбаченої Законом України«Про виконавчепровадження» зумовлює його виконання за рахунок коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою у випадках: встановлення державним виконавцем підстав для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що у частині випадків, передбачених пунктами 2-4 згідно з частиною другою статті 37цього Закону повинен бути складений відповідний акт протягом десяти днів з моменту встановлення таких підстав, але не пізніше шести місяців з моменту відкриття виконавчого провадження; незалежно від наявності/відсутності підстав для повернення виконавчого документа, процедура повинна бути ініційована державним виконавцем не пізніше шести місяців з моменту відкриття виконавчого провадження.

Отже, особливості виконання судових рішень про стягнення коштів з державних підприємств, установ, організацій або юридичних осіб, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до положень закону, визначені статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд зазначає, що боржник Територіальний центрсоціального обслуговування(наданнясоціальних послуг)Богодухівської районноїдержавної адміністрації є юридичною особою відповідної організаційно-правової форми, а саме державною установою, засновником якої є держава.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що згідно з вищенаведеними нормами права держава відповідальна за виконання судового рішення, ухваленого на користь стягувача у справі, тому примусове виконання судового рішення про стягнення з державної установи, як боржника, грошових коштів, здійснюється в порядку Закону України «Про виконавче провадження», однак, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Разом з тим, державним виконавцем не надано доказів вчинення жодної з дій, які передбачені ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Отже, оскільки державним виконавцем не враховано цих особливостей та не вчинено дій, передбачених ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», постанова державного виконавця від 24.01.2022 ВП № 67623030 про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документу є неправомірною.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 01.09.2021 по справі № 161/18207/20, від 20 травня 2019 року у справі № 905/2838/17, від 07 серпня 2020 року у справі № 906/465/17, від 28 травня 2020 року у справі № 912/48/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 910/8901/16, від 23 квітня 2021 року у справі № 910/24836/14, від 25 травня 2021 року у справі № 910/26134/15.

Доводи державного виконавця про те, що за повідомленням УДКСУ у Богодухівському районі, у Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської РДА відсутні відкриті рахунки в органах казначейства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на який посилається державний виконавець та орган Державного казначейства, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Тобто, вказана норма не поширюється на випадки виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому підстави для повернення виконавчого листа на підставі цієї норми, у спірних відносинах відсутні.

При цьому, частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частинами 6-8 статті 4 цього Закону передбачено, що перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов`язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків.

З огляду на викладене, відсутність у боржника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської РДА коштів або відкритих рахунків в органах казначейства, з урахуванням специфіки спірних відносин та особливостей боржника, не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 у повному обсязі, та вважає за необхідне визнати неправомірною постанову державного виконавця Богодухівського відділу ДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної С.П. від 24.01.2022 у виконавчому провадженні № 67263030 про повернення виконавчого документа стягувачу, а також зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження № 67263030 та вчинити виконавчі дії з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд вважає, що саме такий спосіб поновлення порушеного права заявника (стягувача у виконавчому провадженні) є належним, і не становить втручання у діяльність державного виконавця у розумінні ч. 2 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», оскільки судом зобов`язано державного виконавця вчинити в рамках виконавчого провадження ті виконавчі дії, які він, керуючись законом, вважатиме за потрібне, в рамках Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Керуючись ст. ст. 447 - 452 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної С.П. від 24.01.2022 у виконавчому провадженні № 67263030 про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого листа, виданого 01.06.2021 Богодухівським районним судом Харківської області, про стягнення з боржника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 38279,62 грн.

Зобов`язати державного виконавця Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження № 67263030 та вчинити виконавчі дії з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25.05.2022 року.

Суддя О.С. Сеник