Ухвала

від 23.05.2022 по справі 907/526/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" травня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/526/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Княжийдо 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Агросадівник, 2) Ужгородської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно

За участі: - не з`явились

в с т а н о в и в:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Княжий (далі - ОСББ Княжий, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агросадівник (далі - ТОВ Агросадівник, відповідач-1) та Ужгородської міської ради (далі - Ужгородська міськрада, відповідач-2) про:

- визнання недійсним договору оренди від 19.08.2016 № 1867, укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міськради та ТОВ Агросадівник (далі - договір оренди), предметом якого є земельна ділянка площею 1,9 га, кадастровий номер 2110100000:51:004:0019, за адресою м. Ужгород, вул. Загорська 51;

- скасування пункту 2 рішення Ужгородської місьради від 14.07.2016 № 287 Про поновлення та відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок (далі - рішення від 14.07.2016 № 287) щодо надання в оренду земельної ділянки ТОВ Агросадівник без складання технічної документації із землеустрою;

- скасування державної реєстрації речового права оренди ТОВ Агросадівник на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами строком на 7 років договір оренди перешкоджає ОСББ Княжий реалізувати право на отримання земельної ділянки, на якій знаходиться багатоповерховий будинок, у постійне користування.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено..

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2020 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.06.2021 Постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 і рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2020 у справі № 907/526/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи №907/526/19 стало те, що суди першої і апеляційної інстанцій не дослідили, яку саме земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території, має право отримати в постійне користування ОСББ Княжий відповідно до частини першої статті 42 Земельного кодексу України, як організація, яка здійснює управління цим будинком.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №907/526/19 було передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25 червня 2021 р. прийнято справу №907/526/19 до свого провадження, відкрито провадження у справі № 907/526/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2021 року.

Ухвалою суду від 15.07.2021 відкладено підготовче засідання за заяви сторін на 09.09.2021.

Ухвалою суду від 09.09.2021 відкладено підготовче засідання на 19.10.2021.

Ухвалою суду від 19.10.2021 р. відкладено підготовче засідання на 01.12.2021 р.

Ухвалою суду від 01.12.2021 р. відкладено підготовче засідання на 26.01.2022 р.

Ухвалою суду від 26.01.2022 було відкладено підготовче засідання на 22.02.2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 22.02.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній відпустці з 22.02.2022 року згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/1-к від 22.02.2022 року.

Згідно з Розпорядження голови суду №01-03/3 о/д від 24.02.2022 року встановлено особливий режим роботи суду, а саме: з 24 лютого на невизначений час рекомендувати суддям:- розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснювати, у зв`язку з припиненням їх пропуску до залів судових засідань;- суддям здійснювати розгляд справ за відсутності учасників судового процесу у випадках, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, або за умови надання учасниками заяв про розгляд справи за їх відсутності, а у випадку не подання такої заяви-відкладати судові засідання.

Рекомендовано учасникам судового процесу використовувати можливість участі у судовому засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Рекомендовано учасникам судового процесу утриматися від відвідування суду, подавати документи до суду використовуючи електронну пошту, Електронний суд, факсимільний зв`язок, поштове відправлення або кур`єрська доставка.Тимчасово припинено забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку за дорученням інших судів.

Ухвалою суду від 28.02.2022 року відкладено підготовче засідання в межах розумного строку.

Разом з тим, згідно розпорядження голови суду № 01-03/4 о/д від 02.03.2022 внесено зміни та доповнено пункт 1 розпорядження Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 №01-03/3 о/д про організацію роботи абзацом: - справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Згідно з Указом № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території країни з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб запроваджено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану продовжено з 26 березня ще на 30 днів (до 24 квітня включно).

Крім того, 21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла в цілому Закон Про затвердження Указу "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (законопроєкт №7300 від 19.04.2022 р.). Він передбачає продовження строку дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Ухвалою суду від 12.05.2022 призначено підготовче засідання на 24 травня 2022 р.

До початку судового засідання відповідачем 2 подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника та за наявними у справі матеріалами, виходячи з поданого відзиву та додаткових пояснень.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився.

У судове засідання 24.05.2022 позивач свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим відправленням та відомостями стосовно отримання ухвали суду на офіційну електронну поштову адресу позивача. Про причини неявки позивач суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Водночас, матеріали справи мітять відомості про неявку повноважного представника позивача на жодне з призначених судом засідань у справі та неподанням суду відповідних пояснень по суті наведених сторонами відомостей щодо фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Тобто з наведених норм законодавства вбачається, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що представник позивача не з`являвся в судові засідання на виклик суду, про причини неявки суд першої інстанції не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд звертає увагу, що пунктом 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на наведене, позивач позбавлений права на повернення сплаченої суми судового збору за подання згаданого позову.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, п. 2 ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Княжий до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Агросадівник, 2) Ужгородської міської ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та скасування його реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно залишити без розгляду.

Направити копію ухвали сторонам у справі.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку передбаченому ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 24.05.2022.

Суддя Ремецькі О.Ф.