Рішення

від 23.05.2022 по справі 910/573/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2022Справа № 910/573/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий союз 2017»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК»

про стягнення 82555,01 грн

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий союз 2017» до товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» про стягнення 82555,01 грн, в тому числі: 77455,01 грн боргу, 5100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив оплачений позивачем товар.

Суд своєю ухвалою від 18.01.2022 відкрив провадження у справі № 910/573/22 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» виставило рахунок-фактуру № СГ-0015460 від 10.12.2021, а товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий союз 2017» сплатило за цим рахунком 77455,01 грн (платіжне доручення від 13.12.2021 з призначенням платежу: «за трубу згідно рахунку №СГ-0015400 від 10.12.2021).

Отже, внаслідок прийняття до виконання позивачем рахунку відповідача на суму 77455,01 грн шляхом сплати цієї суми коштів мало місце укладення між сторонами договору в усній формі, що допускається чинним законодавством.

За своєю правовою природою договір, який був укладений між сторонами в усній формі, є договором купівлі-продажу, за яким відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач не поставив товар позивач звернувся до відповідача з вимогою № 21/339 від 16.12.2021 про повернення 77455,01 грн.

Відповідач не повернув кошти.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення 77455,01 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 5100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги № 21/02 від 17.12.2021, акт № 21/02-02 приймання-передачі наданих послуг від 05.01.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, платіжні доручення).

При цьому суд зазначає, що позивач помилково включив до складу ціни позову 5100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судові витрати не відносяться до сум, які визначають ціну позову (ст. 163 ГПК України), а мають самостійну правову природу, що пов`язана з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий союз 2017» до товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стальгарант» (вул. Воздвиженська, 40, н/п № 2, м. Київ, 04071, код 42050221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий союз 2017» (вул. Завалюшина, 44, село Широке, Запорізький район, Запорізька область, 70413, код 41127476) 77455,01 грн боргу, 2481,00 грн судового збору, 5100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун