Рішення

від 24.05.2022 по справі 918/106/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/106/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОПРОКАТ-С" (10001, м. Житомир, вул. Івана Гонти, 16/1, код ЄДРПОУ 38562675) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАО БУД" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 42741665) про стягнення в сумі 30 000 грн 00 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

09.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОПРОКАТ-С" (далі - ТОВ "МЕТАЛОПРОКАТ-С", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК" РАО БУД" (далі - ТОВ "ІБК" РАО БУД", відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 232, 236, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд стягнути з відповідача 30 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МЕТАЛОПРОКАТ-С" посилається на невиконання ТОВ "ІБК" РАО БУД" своїх зобов`язань щодо повної оплати поставленої продукції на підставі видаткової накладної № 708 від 17.09.2021 року.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/106/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 15.03.2022 року, запропоновано відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, запропоновано позивачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, запропоновано відповідачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, запропоновано учасникам справи подати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні).

Разом з цим, 15.03.2022 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 28.04.2022 року судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.05.2022 року, запропоновано відповідачу у строк протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відзив на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, запропоновано позивачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, запропоновано відповідачу у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, запропоновано учасникам справи подати суду: оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні).

25.05.2022 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті.

25.05.2022 року на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Із адреси ТОВ "ІБК "РАО БУД" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16) повернувся конверт із ухвалою суду від 28.04.2022 року за трек-номером 3301311986946 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Повернення за зворотною адресою відбулося 10.05.2022 року як вбачається із відмітки відділення поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою суду від 28.04.2022 року для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця реєстрації, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином.

Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем суду не відомо.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Крім того, ухвалу суду від 28.04.2022 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 28.04.2022. Зареєстровано в реєстрі: 29.04.2022. Оприлюднено: 02.05.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання 25.05.2022 року не визнавалася обов`язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників ТОВ "МЕТАЛОПРОКАТ-С" та ТОВ "ІБК "РАО БУД".

Також судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, із адреси відповідача також повернувся конверт із ухвалою суду від 14.02.2022 року за трек-номером 3301311938984 із зазначенням причин повернення "адресат відсутній за вказаною адресою". Повернення за зворотною адресою відбулося 22.02.2022 року як вбачається із відмітки відділення поштового зв`язку.

Дану ухвалу 14.02.2022 року надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 14.02.2022. Зареєстровано в реєстрі: 16.02.2022. Оприлюднено: 17.02.2022.

Отже, строк на подання відзиву сплинув 09.03.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, оскільки позивач та відповідач у справі не з`явилися у судове засідання з розгляду справи № 918/106/22 по суті, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Згідно з видатковою накладною № 708 від 17.09.2021 року позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 47 719 грн 80 коп.

У видаткові накладній № 708 від 17.09.2021 року міститься посилання на Договір від 16.09.2021 року, однак такого договору позивачем суду не надано.

Як вбачається із даної видаткової накладної, товар прийнято без зауважень на склад представником ТОВ "ІБК "РАО БУД" за довіреністю, про що свідчить підпис та печатка юридичної особи відповідача у графі "Отримав".

Відтиск печатки є свідченням участі юридичної особи у здійсненні господарської операції за цією накладною (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/922/19).

На час розгляду справи доказів недійсності видаткової накладної № 708 від 17.09.2021 року, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.09.2021 року відповідач сплатив позивачу 17 719 грн 80 коп. із призначенням платежу "Оплата по рахунку № 865 від 16.09.2021 року", про що свідчить платіжне доручення № 157.

У платіжному дорученні № 157 від 17.09.2021 року міститься посилання на рахунок № 865 від 16.09.2021 року, однак такого рахунку позивачем суду не надано.

22.09.2021 року відповідачем видано гарантійний лист на ім`я директора ТОВ "МЕТАЛОПРОКАТ-С", у якому ТОВ "ІБК "РАО БУД" гарантувало оплату згідно з видатковою накладною № 708 від 17.09.2021 року в повному обсязі до 30.09.2021 року.

Суд враховує, що гарантійний лист - це особливий діловий некомерційний лист, що містить у собі гарантію, тобто підтвердження виконання дій з оплати заборгованості при дотриманні певних умов, зокрема, термінів.

При цьому, відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18, від 11.06.2019 у справі №904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі №910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Оскільки відповідачем не було оплачено за поставлений товар, з метою досудового врегулювання спору позивачем направлено для відповідача вимогу № 09/12 від 09.12.2021 року про оплату заборгованості у розмірі 30 000 грн 00 коп.

Однак, заборгованість у розмірі 30 000 грн 00 коп. за поставлену продукцію на момент звернення з позовною заявою не оплачена, хоча як свідчить гарантійний лист від 22.09.2021 року, ТОВ "ІБК "РАО БУД" визнало борг та гарантувало його оплату у термін до 30.09.2021 року.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем продукції на загальну суму 47 719 грн 80 коп. за видатковою накладною № 708 від 17.09.2021 року без заперечень на склад підтверджує факт здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції.

Також як свідчать матеріали справи, відповідач (покупець), не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався у повному обсязі, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 30 000 грн 00 коп. (основний борг).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд на підставі доказів, наданих позивачем, встановив факт перебування сторін у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів у сумі 30 000 грн 00 коп.

Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 30 000 грн 00 коп. позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 5472 від 04.02.2022 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2 481 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 202, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАО БУД" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 42741665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОПРОКАТ-С" (10001, м. Житомир, вул. Івана Гонти, 16/1, код ЄДРПОУ 38562675) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАО БУД" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 42741665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОПРОКАТ-С" (10001, м. Житомир, вул. Івана Гонти, 16/1, код ЄДРПОУ 38562675) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2022 року.

Суддя Романюк Ю.Г.