Постанова від 18.05.2022 по справі 297/2382/17

Постанова

Іменем України

19 травня 2022 року

м. Київ

справа № 297/2382/17

провадження № 61-12893св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року

у складі судді Ільтьо І. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 15 червня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0285 га, кадастровий номер 2110200000:01:005:0085, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для індивідуального садівництва. Вказана земельна ділянка передана їй у приватну власність згідно з рішенням Берегівської міської ради від 05 липня 2016 року № 275. Відповідно

до встановлених межових знаків землекористування визначені межі земельної ділянки та її розмір.

Відповідачі у справі, які є мешканцями будинку АДРЕСА_2 , розміщеного на сусідній земельній ділянці, самовільно знищили межові знаки меж землекористування та на належній позивачу на праві приватної власності земельній ділянці встановили дерев`яні споруди. Крім того, відповідачі постійно чинять їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, не даючи навіть очищати її від чагарників, зчиняють сварки та висловлюють погрози.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила усунути їй перешкоди

у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно зведені на ній споруди, а також

не чинити їй перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунено ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності земельною ділянкою площею 0,0285 га, кадастровий номер 2110200000:01:005:0085, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 знести самовільно зведені споруди, розташовані на цій земельній ділянці.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

та ОСОБА_6 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності, користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою, що належить

їй на праві приватної власності, площею 0,0285 га, кадастровий номер 2110200000:01:005:0085, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, шляхом заборони чинити перешкоди у володінні, користуванні

та розпорядженні земельною ділянкою.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку,

що позивач, відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, належними, допустимими та достовірними доказами довела, що відповідачі створюють їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою. Водночас, відповідачі не надали належних, допустимих, достовірних доказів та не довели, що вони в установленому законом порядку набули право власності

на господарські споруди і є їх власниками.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку

на АДРЕСА_2 , а тому Берегівська міська рада не мала права передавати цю земельну ділянку у власність позивачу. Крім того, суди

не залучили до участі у справі одного зі співвласників цього багатоквартирного будинку ОСОБА_8 . Суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

в ухвалі Верховного Суду України від 05 березня 2008 року у справі

№ 6-1166св08.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 297/2382/17, витребувано її з Берегівського районного суду Закарпатської області та зупинено виконання рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0285 га, кадастровий номер 2110200000:01:005:0085, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що в АДРЕСА_1 ,

яка надана їй згідно з рішенням Берегівської міської ради від 05 липня 2016 року № 275.

Відповідачі знищили межові знаки меж землекористування та на належній позивачу на праві приватної власності земельній ділянці встановили дерев`яні споруди, що унеможливлюють доступ позивача до належної їй земельної ділянки.

Згідно з актом тимчасової комісії Берегівської міської ради на підставі заяви ОСОБА_1 з усунення порушень земельного законодавства

на АДРЕСА_1 , встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0285 га (кадастровий номер 2110200000:01:005:0085), яка перебуває

у приватній власності ОСОБА_1 , розташовані дерев`яна альтанка і туалет (який довгий час не використовувався). Згідно з висновком комісії

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 запропоновано дотримуватися правил добросусідства

та не порушувати права один одного, а ОСОБА_1 - використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається

в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У частині першій статті 321 ЦК України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

У разі порушення цього права власник має право на підставі статті 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

Відповідно до частин першої-третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Порушення, невизнання або оспорювання права особи на земельну ділянку

є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права

із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд має вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову

в їх задоволенні.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають

у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,

та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився

й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі знищили межові знаки меж землекористування та на належній позивачу на праві приватної власності земельній ділянці встановили дерев`яні споруди, чим створили їй перешкоди

в користуванні власністю.

З такими висновками погоджується й Верховний Суд, у зв`язку з чим відхиляє доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують,

на законність оскаржених судових рішень не впливають, а спрямовані

на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого

2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 червня

2021 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська