Постанова
від 22.05.2022 по справі 468/80/22-п
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №468/80/22-п

3/468/31/22

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2022 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., за участю секретаря Рафальської К.В., прокурора Єгорова І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Баштанського міського голови,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується що він 29.03.2021 року, будучи Баштанським міським головою та суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вніс до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 627793 грн., що становить 276,56 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, за наступних обставин.

В розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації зазначені недостовірні відомості про місце роботи міський голова, натомість місцем роботи декларанта є Баштанська міська рада Баштанського району Миколаївської області.

В розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларації не зазначені відомості про серію і номер свідоцтв про народження дітей декларанта (обрана позначка «Не застосовується») та про їх податкові номери (обрана позначка «Член сім`ї не надав інформацію»).

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації:

- не зазначені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4820610100:01:045:0026 площею 100 кв.м., вартістю 29691 грн. яка належить декларанту на праві користування (оренди) з 05.02.2020 року;

- не зазначені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:06:000:0105 площею 20000 кв.м. вартістю 29930 грн, яка належить на праві власності дружині декларанта;

- не зазначені відомості про вартість нежитлового приміщення загальною площею 46,2 кв.м. реєстраційний номер 13440348101 вартістю 350001 грн, яке належить дружині декларанта на праві власності (декларантом обрана позначка «Член сім`ї не надав інформацію»);

- не зазначені відомості про вартість гаража площею 23,4 кв.м. реєстраційний номер 1723554648206 вартістю відповідно до договору купівлі-продажу від 20.05.2020 року 25001 грн, який належить дружині декларанта на праві власності (декларантом обрана позначка «Не відомо»);

- не зазначені відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4820610100:01:065:0010 площею 366 кв.м., яка належить на праві користування (оренди) дружині декларанта з 28.07.2016 року.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації не зазначені VIN-код та вартість автомобіля Renault Kangoo 2013 року випуску, який належить на праві власності дружині декларанта та відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2018 року був придбаний за 193170 грн (декларантом обрана позначка «Не застосовується»).

ОСОБА_1 при розгляді справи в суді заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, вказавши, що не мав на меті приховувати від декларування будь-яке своє чи членів своєї сім`ї майно. Дана декларація за переліком майна була схожою з попередньою його декларацією, яку він подавав як депутат місцевої ради. Щодо не зазначення вартості автомобіля ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль був фактично придбаний за довіреністю задовго до його переоформлення. Щодо не задекларованих земельних ділянок ОСОБА_1 пояснив, що на час подачі декларації він не мав всіх необхідних документів щодо таких земельних ділянок.

При розгляді справи в суді прокурор зробив висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У зв`язку з цим, з врахуванням обставин правопорушення та особи ОСОБА_1 прокурор просив призначити штраф в мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (протокол про адміністративне правопорушення, рапорт від 13.01.2022 року; скріншот результатів пошуку документів на веб-сайті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; обґрунтований висновок НАЗК від 20.12.2021 року з додатками; письмові пояснення ОСОБА_1 , лист ДСР від 24.12.2021 року; лист НАЗК від 20.12.2021 року), суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суб`єктивна сторона даної категорії правопорушень характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення такого правопорушення через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року №21-рп/2010 вказав, що оскільки за частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, Конституційний Суд України звертає увагу на те, що у ратифікованих Україною Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 року, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 року, Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції 2003 року корупційна діяльність безпосередньо пов`язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов`язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.

За такого, особа несе адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, лише вразі його умисного вчинення та при наявності відповідного корисливого мотиву та протиправної мети ухилення в тій, чи іншій частині від передбаченого розділом VІІІ Закону України «Про запобігання корупції» фінансового контролю, або приховування від такого фінансового контролю майна, доходів чи зобов`язань.

У зв`язку з цим, виявлена в розділі 2.1 декларації ОСОБА_1 невідповідність місця роботи, де декларант зазначив місцем роботи фактично свою посаду з попередньої графи декларації (міський голова) замість - Баштанська міська рада Баштанського району Миколаївської області, з очевидністю є неумисним порушенням, яке також не має вказаних вище корисливого мотиву та мети ухилення від визначеного законом фінансового контролю.

Аналогічно, виявлені в розділі 2.2 декларації факти того, що декларант не зазначив відомості про серію і номер свідоцтв про народження своїх дітей та про їх податкові номери, обравши відповідні позначки «Не застосовується» та «Член сім`ї не надав інформацію», а також факти того, що в розділі 6 декларації декларант не вказав відомості про VIN-код автомобіля Renault Kangoo, з очевидністю не мають вказаних вище мотивів та мети, а тому не можуть утворювати склад даного правопорушення.

Крім зазначені вище невідповідності не можуть утворювати складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, ще і тому, що відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, законом прямо визначений вартісний критерій, як обов`язкова умова для віднесення до адміністративних правопорушень діянь, пов`язаних з поданням недостовірних відомостей у декларації щодо вартісних об`єктів декларування, а також визначена нижня його межа, до якої такі діяння не є адміністративними правопорушеннями. Аналогічно саме вартісний критерій покладений в основу розмежування за подібні діяння адміністративної та кримінальної відповідальності.

Натомість закон прямо не визначає, що інші недостовірні відомості в декларації, які взагалі не містять такого вартісного критерію (як то відомості про особу декларанта, про членів його сім`ї), самі по собі утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, при цьому, критерій якості закону є складовою принципу верховенства права.

На підтвердження того, що подання до декларації недостовірних відомостей, які не стосуються майна та не мають вартості, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, свідчить ще і те, що у протилежному випадку, по-перше, декларант ніс би адміністративну відповідальність за менш серйозне порушення - внесення до декларації відомостей, які містять несуттєвий, формальний характер та взагалі не стосуються його майнового стану, але не ніс би при цьому такої відповідальності за більш суттєве з точки зору визначеної законом мети фінансового контролю порушення в частині внесення недостовірних відомостей щодо майна чи інших об`єктів, які мають вартість, але яка не досягає визначеної законом нижньої межі такої вартості. По-друге, в такому випадку, особа в супереч прямій вказівці на це примітки до ст. 172-6 КУпАП, незважаючи на те, що подала до декларації неправдиві відомості щодо майна, вартість якого менша 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мала б нести відповідальність за сам факт внесення до декларації неправдивих відомостей, незалежно від їх вартісного показника, що прямо заперечується законом.

За комплексу вказаного слід прийти до висновку, що, з врахуванням положень примітки до ст. 172-6 КУпАП, адміністративна відповідальність за ч.4 ст. 172-6 КУпАП настає виключно за одночасної наявності таких фактів: якщо внесені до декларації відомості стосуються майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, і такі відомості відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, виходячи із процитованого вище визначення адміністративного правопорушення (проступку), адміністративну відповідальність можуть зумовлювати виключно протиправні дії особи. Навпаки ж правомірні або допустимі з точки зору закону дії в жодному разі не можуть тягнути за собою юридичної відповідальності загалом та адміністративної відповідальності зокрема, оскільки закон визначає протиправність діяння, як обов`язкову підставу для в даному випадку адміністративної відповідальності.

Зі змісту ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» слідує, що форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначається НАЗК.

Вказана форма декларації передбачає можливість обрання у відповідних пунктах позначок «Не застосовується», «Не відомо» та «Член сім`ї не надав інформацію». І жоден нормативний акт не передбачає настання адміністративної відповідності при обранні декларантом відповідних позначок або при необґрунтованому чи недостатньо обґрунтованому виборі ним таких позначок.

Таким чином можливість обрання відповідних позначок у певних пунктах декларації допустиме з точки зору закону та форми декларації, тому обрання таких позначок не є очевидно протиправним (забороненим законом) і, як наслідок цього, не може мати наслідком адміністративну відповідальність декларанта.

Отже, фактично зазначивши в декларації відповідне майно та скориставшись наданою йому формою декларації можливістю не зазначати вартість такого майна, обравши відповідні позначки «Не застосовується», «Не відомо» та «Член сім`ї не надав інформацію», ОСОБА_1 в принципі виконав свій обов`язок щодо фінансового контролю стосовно такого майна, а також діяв допустимо з точки зору закону та форми декларації і такі його дії не можуть визнаватись протиправними (забороненими з точки зору закону).

В даному випадку це стосується декларування ОСОБА_1 у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації нежитлового приміщення загальною площею 46,2 кв.м. реєстраційний номер 13440348101, відносно вартості якого декларантом була обрана позначка «Член сім`ї не надав інформацію»; гаража площею 23,4 кв.м. реєстраційний номер 1723554648206, відносно вартості якого декларантом була обрана позначка «Не відомо». Також це стосується декларування ОСОБА_1 у розділі 6 «Цінне рухоме майно транспортні засоби» декларації автомобіля Renault Kangoo 2013 року випуску, відносно вартості якого декларантом була обрана позначка «Не застосовується».

Крім того, що стосується описаних вище об`єктів декларування, то обравши у формі декларації відповідні позначки «Не застосовується», «Не відомо» та «Член сім`ї не надав інформацію», декларант фактично не вказав відомостей про їх вартість, разом з тим такі позначки не свідчать про те, що декларантом заявлена нульова вартість такого майна. Тому декларант фактично не подав в декларації відомостей про вартість відповідного задекларованого ним майна і такі його дії є неподанням відомостей про вартість майна, що не тотожне поданню декларантом неправдивих відомостей про вартість майна, оскільки поданням недостовірних відомостей про вартість майна є повідомлення декларантом певної суми, яка з позиції декларанта становить вартість задекларованого майна, або ж повідомлення, що задеклароване майно нічого не коштує (має нульову вартість) та які відрізняються при цьому від встановленої при перевірці вартості такого майна.

При цьому, вжитий в примітці до ст. 172-6 КУпАП термін «відрізняються» передбачає визначення різниці між встановленою при перевірці декларації вартістю майна та фактично заявленою декларантом в декларації вартістю такого майна, тобто математичну дію віднімання для отримання різниці двох чисел, чого не можна зробити в тому разі, коли декларант жодної вартості майна не заявив.

Тому декларування особою певного майна без вказівки його вартості через обрання відповідних передбачених формою декларації позначок, не є тотожним поданню особою недостовірних відомостей про вартість такого майна і, як наслідок, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Але вказане вище стосується тільки тих випадків, коли особа вказала в декларації відповідне майно, але скористалась опціями форми електронної декларації, які дають можливість обрати відповідні позначки «Не застосовується», «Не відомо» чи «Член сім`ї не надав інформацію».

Якщо ж особа, яка відповідно до закону має подавати декларацію, завідомо не задекларувала майно, яке підлягало декларуванню, в такому разі вона безумовно порушила свій обов`язок передбачений ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» і вартість такого незадекларованого майна враховується для встановлення в діях такої особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

У випадку, який є предметом судового розгляду, ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаний про наявність відповідних речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4820610100:01:045:0026 площею 100 кв.м., вартістю 29691 грн. яка належить декларанту на праві користування (оренди) з 05.02.2020 року, та своєї дружини на земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:06:000:0105 площею 20000 кв.м. вартістю 29930 грн, яка належить на праві власності дружині декларанта, і на земельну ділянку з кадастровим номером 4820610100:01:065:0010 площею 366 кв.м., яка належить на праві користування (оренди) дружині декларанта з 28.07.2016 року, взагалі не зазначив їх в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» і діяння ОСОБА_1 в цій частині підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, як вказувалось вище, приміткою до ст. 172-6 КУпАП прямо визначений вартісний критерій, як обов`язкова умова для віднесення до адміністративних правопорушень діянь, пов`язаних з поданням недостовірних відомостей у декларації щодо вартісних об`єктів декларування, а також визначена нижня його межа, до якої такі діяння не є адміністративними правопорушеннями, - 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становив 2270 грн., отже для настання адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно, щоб такі відомості відрізнялись від достовірних на суму від 227000 грн.

Натомість вартість належної на праві користування (оренди) дружині декларанта земельної ділянки з кадастровим номером 4820610100:01:065:0010 площею 366 кв.м не встановлена, отже відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП вказана земельна ділянка не може бути врахована при визначенні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

А загальна вартість протиправно незадекларованих ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровим номером 4820610100:01:045:0026 площею 100 кв.м. та з кадастровим номером 4823683200:06:000:0105 площею 20000 кв.м. становить 59621 грн. (29930 грн + 29691 грн), що складає 26,26 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та чого не достатньо для кваліфікації дії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначене є підставою для закриття провадження в справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247,252,280,283,284,285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 172-6 ч.4 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.4 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 24.05.2022 року.

Суддя:

СудБаштанський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення22.05.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу104454260
СудочинствоАдмінправопорушення
КатегоріяАдміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог фінансового контролю

Судовий реєстр по справі —468/80/22-п

Постанова від 22.05.2022

Адмінправопорушення

Баштанський районний суд Миколаївської області

Муругов В. В.

Постанова від 22.05.2022

Адмінправопорушення

Баштанський районний суд Миколаївської області

Муругов В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні