РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
18 травня 2022 р. Справа № 120/2015/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.
позивача: ОСОБА_1
відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Житлово-будівельного кооперативу "Вершина"
до: Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради
про: визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Житлово-будівельний кооператив "Вершина" (далі - ЖБК "Вершина", позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради (далі - Відділ, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №20 від 29.12.2021 про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021;
- зобов`язати внести зміни в містобудівні умови та обмеження №09 від 10.12.2021: на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:0972, 0520688900:04:009:0973, 0520688900:01:013:0045), а саме в Розділ 3 "Містобудівні умови та обмеження" вказати у п.1 - "Гранична допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах Житлові будинки - 31,40 м., напівпідземні гаражі - 4,70 м., громадська будівля - 22,60 м. Згідно містобудівного розрахунку 16-2021 - МБР розробленого ФОП ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує щодо протиправності наказу №20 від 29.12.2021 про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021, зауважуючи при цьому, що підстави для прийняття спірного наказу вже були предметом розгляду у Вінницькому окружному адміністративному суді у справі №120/8749/21-а та визнані судом протиправними.
Ухвалою від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання у справі на 16.03.2022.
Ухвалою від 16.03.2022 відкладено розгляд справи.
30.03.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо заявлених вимог та вказує, що позивач при поданні заяви про надання містобудівних умов та обмежень надав містобудівний розрахунок, на якому не позначив місце забудови дитячого дошкільного закладу на 200 місць, хоча його вимагає Генеральний план території с. Зарванці. Також відповідачем наголошено на тому, що в пояснювальній записці до Генерального плану с. Зарванці вказано, що на квартал №11 інвестору необхідно розробляти Детальний план території та затверджувати його на сесії Якушинецької сільської ради.
В спростування аргументів позивача, наведених у позовній заяві, відповідач вказує, що Відділом було виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8749/21-а, разом з тим внесення змін до містобудівних умов та обмежень передбачає повторний розгляд матеріалів та надання їм відповідної оцінки. Оскільки новим містобудівним розрахунком було перераховано лише поверховість і знову проігноровано вимоги Генерального плану с. Зарванці, Відділ архітектури та містобудування надав мотивовану відмову у внесенні змін до містобудівних умов і обмежень №09 від 10.12.2021.
В подальшому сторін повідомлено про дату наступного судового засідання 18.05.2022.
12.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника Відділу, крім того вказав, що проти заявлених вимог ЖБК "Вершина" заперечує та просить відмовити у їх задоволенні.
Представник позивача не заперечив щодо проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
Відповідно до положень частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, зважаючи на клопотання відповідача, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача, керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України, визнав за можливе провести розгляд справи за даної явки сторін.
У судовому засіданні 18.05.2022 представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи наявний відзив, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Житлово-будівельний кооператив "Вершина", на підставі укладених договорів суперфіцію, є землекористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами:
0520688900:04:009:0982 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;
0520688900:04:009:0981 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;
0520688900:04:009:0787 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;
0520688900:04:009:0045 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;
0520688900:04:009:0972 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови;
0520688900:04:009:0973 - цільове призначення: землі житлової та громадської забудови.
Пунктом 1.2 вказаних Договорів суперфіцію визначено, що дані земельні ділянки надані в користування Землекористувачу (позивачу) з метою здійснення будівництва нерухомого майна, за умови погодження з відповідними органами у встановленому законом порядку.
30.06.2021 позивач звернувся до Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області з заявою, в якій просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області.
Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, розглянувши наданий позивачем пакет документів прийняв наказ від 12.07.2021 за №03, яким відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області на підставі пп.3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Листом від 12.07.2021 Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області повідомив позивачу, що відповідно до наказу від 12.07.2021 за №03 йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області на підставі пп.3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Також у вказаному листі роз`яснено про необхідність розроблення детального плану, згідно Генерального плану с.Зарванці, оскільки рішеннями генерального плану населеного пункту не опрацьовано планувальну структуру 11-го житлового кварталу, організацію його пішоходно-транспортних зв`язків, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 120/8749/21-а визнано протиправним та скасовано наказ Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №03 від 12.07.2021 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973. Зобов`язано Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, надати містобудівні умови та обмежена на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973.
На виконання вказаного вище судового рішення Відділом надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №09 від 10.12.2021 на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973) (а.с.27-30).
Отже, отримавши містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, позивач замовив містобудівний розрахунок 16-2021 - МБР розроблений ФОП ОСОБА_2 .
У грудні 2021 року ЖБК "Вершина" звернулось до відповідача з заявою, в якій просили внести зміни до містобудівних умов і обмежень №09 за 10.12.2021, саме в п.№1 вказати: "гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах- житлові будинки - 31,4 м, напівпідземні гаражі - 4,7 м, громадська будівля - 22,6 м". Вказана заява подана позивачем з огляду на:
- рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2021 у справі 3640/17011/20, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абз. 2 п.6.1.3 ДБН Б.2.2-12-2019 "Планування і забудова територій", згідно якого висотність (поверховість) в сільських населених пунктах не обмежується;
- план зонування с. Зарванці Якушинецької сільської, розробленого ФОП ОСОБА_3 та затвердженого Якушинецькою сільською радою (рішення №522 від 21.07.2020).
Листом від 29.12.2021 №01-04-17 Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області повідомив позивачу, що відповідно до наказу №20 від 29.12.2021 йому відмовлено у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 на підставі невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до п.3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Також у вказаному листі роз`яснено про необхідність розроблення детального плану, згідно Генерального плану с.Зарванці, оскільки рішеннями генерального плану населеного пункту не опрацьовано планувальну структуру 11-го житлового кварталу, організацію його пішоходно-транспортних зв`язків, параметрів забудови житловими і громадськими об`єктами (комплексність забудови), на дану територію необхідно розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території. Вказали, що Якушинецькою сільською радою прийнято рішення для розроблення детального плану території переважної більшості вищевказаних земельних ділянок, який було розроблено та розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації та прийнято рішення про повернення проекту замовнику на доопрацювання. Відповідно до викладеного в містобудівні умови та обмеження будуть внесені зміни на підставі затвердженого проекту містобудівної документації на місцевому рівні - детального плану території.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача у формі наказу №20 від 29.12.2021, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї спірної ситуації суд керується та виходить з наступного.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Підпунктом 9 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Підпунктом 9 п. "а " ч. 1 ст. 31 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як проведення громадського обговорення містобудівної документації.
За змістом ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами
Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж: земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівні умови та обмеження віднесено до основних складових вихідних даних.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.
Як встановлено судом на виконання рішення ВОАС від 21.10.2021 у справі №120/8749/21-а, яким серед іншого визнано протиправним та скасовано наказ Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №03 від 12.07.2021 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Відділом надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №09 від 10.12.2021 на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973) (а.с.27-30).
В силу положень частини 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.
Так, судом встановлено, що у грудні 2021 року ЖБК "Вершина" звернулось до відповідача з заявою, в якій просили внести зміни до містобудівних умов і обмежень №09 за 10.12.2021, саме в п.№1 вказати: "гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах- житлові будинки - 31,4 м, напівпідземні гаражі - 4,7 м, громадська будівля - 22,6 м". Вказана заява подана позивачем з огляду на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2021 у справі №640/17011/20, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абз. 2 п.6.1.3 ДБН Б.2.2-12-2019 "Планування і забудова територій", згідно якого висотність (поверховість) в сільських населених пунктах не обмежується; план зонування с. Зарванці Якушинецької сільської, розробленого ФОП ОСОБА_3 та затвердженого Якушинецькою сільською радою (рішення №522 від 21.07.2020).
Листом від 29.12.2021 №01-04-17 Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області повідомив позивачу, що відповідно до наказу №20 від 29.12.2021 йому відмовлено у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 на підставі невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до п.3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Надаючи підставам для відмови у внесенні змін до містобудівних умов і обмежень №09 за 10.12.2021, що викладені у наказі №20 від 29.12.2021, суд зауважує, що вказаним обставинам вже надавалась оцінка у рішенні ВОАС від 21.10.2021 у справі №120/8749/21-а, яке набуло законної сили.
В силу частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В контексті вищенаведених правових норм суд враховує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 слугували висновки відповідача про те, що задля отримання позитивного рішення позивачу належить розробляти містобудівну документацію на місцевому рівні - детальний план території.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території (частина 1 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). При цьому, згідно частини 8 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання,
Тобто, в основі плану зонування та детального плану території знаходиться генеральний план .
Згідно Генерального плану села Зарванці, розробленого "Вінницяагропроект" м.Вінниця в 2016 році і Плану зонування території розробленого ФОП ОСОБА_3 в 2018 році та Затвердженою Якушинецькою сільською радою, територія земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:00045, 0520688900:04:009:0972 є територією 11 кварталу багатоквартирної житлової забудови.
Положеннями частини першої етапі 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону №3038- VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Так, у судовому рішенні від 21.10.2021 по справі 120/8749/21-а , суд дійшов висновку, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства не містили такої підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану.
У вказаному рішенні суд вказав, що сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
При цьому суд врахував, що забудова належних позивачу земельних ділянок узгоджується з Генеральним планом забудови с.Зарванці.
Враховуючи встановлені обставини цієї справи, зважаючи, що підстави для відмови у внесенні змін до раніше наданих містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 є ідентичними підставам для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, дослідженим під час розгляду адміністративної справи №120/8749/21-а, а нових підстав відмови у внесенні відповідних змін відповідачем не наведено, суд дійшов висновку, що відсутність плану зонування або детального плану території не може слугувати безумовною підставою як для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень так і для відмови у внесенні змін до раніше наданих містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021.
При цьому визначаючись щодо підстав для зобов`язання відповідача внести зміни до містобудівних умов та обмежень, суд враховує наступне.
Так, відповідачем видано містобудівні умови та обмеження №09 від 10.12.2021 на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982; 0520688900:04:009:0981; 0520688900:04:009:0787; 0520688900:04:009:0045; 0520688900:04:009:0972; 0520688900:04:009:0973), що затверджені наказом відділу архітектури та містобудування №17 від 10.12.2021.
Із містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 вбачається, що останні видані ЖБК "Вершина" для будівництва будинків, будівель та споруд граничнодопустимою висотністю: житлових будинків 20,50 м, напівпідземних гаражів - 4,70 м., громадських будівель - 22,60 м. згідно містобудівного розрахунку 16-2021 -МБР розробленого ФОП ОСОБА_2 .
При цьому, позивач, виявивши намір щодо внесення змін до наданих відповідачем містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021, а саме щодо зміни гранично допустимої висотності будівель і споруд, звернувся до відповідача з відповідною заявою, як то передбачено вимогами частини 8 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Як вбачається із норм права, які регламентують спірні правовідносини питання гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд можуть визначатися: 1) державними будівельними нормами; 2) генеральним планом населеного пункту; 3) планом зонування.
При дослідженні обставин цієї справи, суд також враховує ту, обставину, що містобудівний розрахунок 16-2021-МБР розроблений ФОП ОСОБА_2 розроблявся також на підставі плану зонування с. Зарванці, затвердженого Якушинецькою сільською радою рішенням від 21.07.2020 №522, при цьому зона Ж-3 відноситься до зони житлової багатоквартирної забудови середньої поверховості (4-9 поверхів), що відповідачем не спростовано.
Варто вказати, що у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI наведено визначення терміну «план зонування території (зонінг)», відповідно до якого - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Частинами 1-4 статті 18 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI визначено, що План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
В силу того, що план зонування с. Зарванці, затверджений Якушинецькою сільською радою рішенням від 21.07.2020 №522, а зона Ж-3 відноситься до зони житлової багатоквартирної забудови середньої поверховості (4-9 поверхів), яка враховувалась позивачем при виготовленні містобудівного розрахунку, що відповідачем не спростовано, суд враховує, щодо відсутності законодавчо визначених обмежень у цій ситуації стосовно гранично допустимої висотності об`єктів, які має намір побудувати позивач на визначеній території.
При цьому, нормативно-правовим актом, який визначив максимально допустиму висоту (поверховість) житлової забудови в населених пунктах, є ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.1.3 пункту 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме: сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).
Рішенням Окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №640/17011/20, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в частині затвердження абзацу 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», серед іншого, в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно); визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, зокрема в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).
Отже, починаючи з 01.09.2021 в правовому полі відсутній нормативно-правовий акт, який визначає максимально-допустиму висотність (поверховість) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельність понад 1 тис. осіб садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно).
З огляду на наведене, зважаючи, що рішенням суду від 03.03.2021 у справі №640/17011/20 визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.3 Державних Будівельних Норм Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, зокрема в частині максимально допустимої висотності (поверховості) житлової забудови в сільських населених пунктах чисельністю понад 1 тис. осіб садибна забудова та багатоквартирні житлові будинку висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно), суд зауважує, що за умови не доведення відповідачем наявності законних підстав для відмови у внесенні змін до раніше наданих містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021 щодо гранично допустимої висотності житлових будинків, напівпідземних гаражів, громадських будівель, наказ про відмову у внесенні відповідних змін №20 від 29.12.2021 є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Суд враховує позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, а саме: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд".
З огляду на викладене, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання містобудівних умов та обмежень.
Водночас, з огляду на встановлені у цій справи обставини, для відновлення порушених прав позивача необхідно здійснити у спосіб зобов`язання відповідача внести зміни в містобудівні умови та обмеження №09 від 10.12.2021: на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:0972, 0520688900:04:009:0973, 0520688900:01:013:0045), а саме в Розділ 3 "Містобудівні умови та обмеження" вказати у п.1 - "Гранична допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах Житлові будинки - 31,40 м., напівпідземні гаражі - 4,70 м., громадська будівля - 22,60 м. Згідно містобудівного розрахунку 16-2021 - МБР розробленого ФОП " ОСОБА_2 "
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради №20 від 29.12.2021 про відмову у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень №09 від 10.12.2021.
Зобов`язати Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради внести зміни в містобудівні умови та обмеження №09 від 10.12.2021: на нове будівництво багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків, напівпідземних гаражів та громадської будівлі з вбудованими торговими та офісними приміщеннями в с.Зарванці, Вінницького району, Вінницької області (кадастрові номери земельних ділянок: 0520688900:04:009:0982, 0520688900:04:009:0981, 0520688900:04:009:0787, 0520688900:04:009:0972, 0520688900:04:009:0973, 0520688900:01:013:0045), а саме в Розділ 3 "Містобудівні умови та обмеження" вказати у п.1 - "Гранична допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах Житлові будинки - 31,40 м., напівпідземні гаражі - 4,70 м., громадська будівля - 22,60 м. Згідно містобудівного розрахунку 16-2021 - МБР розробленого ФОП " ОСОБА_2 "
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Житлово-будівельний кооператив "Вершина" (вул. Центральна,104, с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24357, код ЄДРПОУ 43938713)
Відповідач: Відділ архітектури та містобудування Якушинецької сільської ради (вул. Новоселів, 1, с. Якушинці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 44242059)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.05.2022
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104455196 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні