Номер провадження: 22-ц/813/2501/22
Справа № 495/9563/19
Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.
Доповідач Цюра Т. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,
розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Одеськогоапеляційного судуапеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саданова О.В., заінтересована особа Затоківська селищна рада Білгород Дністровської міської ради про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного нотаріуса Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саданова О.В., заінтересована особа Затоківська селищна рада Білгород Дністровської міської ради, у якому просив суд визнати незаконними дії державного нотаріуса Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Саданова О.В., а саме відмову у видачі Свідоцтва про право власності на придбану з електронних торгів земельну ділянку №1/1, кадастровий номер: 5110300000:02:027:0172, площею 0,1420 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати Державного нотаріуса Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Саданова О.В. видати Свідоцтво про право власності на вищевказану земельну ділянку, придбану з електронних торгів.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саданова О.В., третя особа - Затоківська селищна рада Білгород - Дністровської міської ради про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання, призначене на 12.05.2022 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Від Державного нотаріуса Білгород Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саданова О.В. надійшла до суду заява, у якій нотаріус просить судове засідання, призначене на 12.05.2022 року о 13год.00хв. провести у його відсутність, у зв`язку із великою завантаженістю в роботі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено, щоголовним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моц В.В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження за № 57731634 складено відповідний акт про реалізацію арештованого майна, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, площею 0,147 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Торги проводились 19.04.2019 року ДП «Сетам» за допомогою електронних торів арештованим майном ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 19.04.2019 № 400006 ДП «Сетам» переможцем визнано - ОСОБА_1 . Майно придбано за ціною 1 055 800 грн.
За результатами проведених електронних торгів 26.04.2019 року головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моц В.В складено акт про проведені електронні торги.
У вказаному акті зокрема зазначено, що переможцем торгів повністю внесено на рахунок Відділу та ДП «Сетам» кошти за придбане майно в сумі 1 055 800 грн.
У наведеному акті головний державний виконавець Моц В.В. вказав, щоцей акт є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на земельну ділянку, придбану з електронних торгів.
Однак, листом державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори за № 1294/01-16 від 29.08.2019 року, відмовлено ОСОБА_4 , діючої від імені ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право власності на придбану з електронних торгів земельну ділянку №1/1, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, площею 0,147 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав того, що при перевірці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності було виявлено відсутність права власності, зареєстрованого на ім`я боржника ОСОБА_5 .
Також зазначено, що право власності на вищевказану земельну ділянку вже було перереєстровано на сторонню особу.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що враховуючи наявні суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, нотаріусом Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, як державним реєстратором правомірно відмовлено у видачі Свідоцтва про право власності на придбану з електронних торгів земельну ділянку, що підлягало державній реєстрації, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій державного нотаріуса Саданова О.В. незаконними є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, суд також наголосив, що права позивача, у разі доведення їх порушення, підлягають захисту, але не в обраний спосіб шляхом визнання дій нотаріуса незаконними, адже оскаржувана відмова є правомірною. Судом також зазначено, що вимоги позивача щодо зобов`язання нотаріуса видати йому Свідоцтво про право власності на земельну ділянку придбану з електронних торгів за № 1/1 є похідними вимогами, які можуть бути задоволені лише в разі задоволення основної частини позову, а відтак, у зв`язку з недоведеністю дій нотаріуса поза межами Закону та неможливості визнання їх незаконними, задоволенню також не підлягають.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Умови і порядок проведення електронних торгів визначено «Порядком реалізації арештованого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції Україні від 29.09.2016 року № 2831/5.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6, 10 розділу ІІІ цього Порядку);місцезнаходження майна (для нерухомого майна точна поштова адреса, для рухомого адреса зберігача);відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статтіЗакону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється.
ДП СЕТАМ відповідно донаказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Порядку реалізації арештованою майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року (далі Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Згідно із Порядком Організатор - це державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій передбачених цим Порядком.
Згідно розділу І Порядку метою електронних торів є продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
У відповідності до п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів, який надійшов на електронну адресу, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Пунктом 8 розділу X Порядку визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
Відповідно дост.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Отже, електронні торги є процедурою (дією), яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, а саме припинення у однієї особи права власності на певне майно та, відповідно, виникнення такого права у іншої особи. Таким чином, відносини, які виникають з приводу придбання майна з електронних торгів, по своїй суті є договірними відносинами з купівлі-продажу з певною специфікою, визначеною законом.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, зазначено, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст.650,655та ч. 4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").
Згідно ч. 2ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судовим розглядом справи встановлено, що на момент закінчення проведення електронних торгів, право власності на земельну ділянку №1/1, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, площею 0,147 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було відсутнє за боржником ОСОБА_5 , у зв`язку із чим не могло перейти до покупця ОСОБА_1 , а тому нотаріусом згідно листа № 1294/01-16 від 29.08.2019 відмовлено у видачі відповідного Свідоцтва.
Крім того, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні суду першої інстанйї, головуючою суддею було сформовано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 199210768, та встановлено, що дійсно на підставі п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» серія та номер :5245VІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»КП «Агенція державної реєстрації» винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2019 року та зареєстровано право власності за Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради (а.с. 34, 52-53).
Згідно з частиною тринадцятоюстатті 15 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
Постановою від 25 грудня 2015 року № 1127 Кабінет Міністрів Українизатвердив Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктами 8, 13 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком.
Згідно з пунктом 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.
Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом № 1952-ІУ (пункт 28 Порядку).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що наявність в Реєстрі суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій щодо цього майна.
Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, у разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим тринадцятим пункту З розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка ЗМІСТУ заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється.
За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про те, що державним нотаріусом Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, як державним реєстратором правомірно відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право власності на придбану з електронних торгів земельну ділянку, оскільки були наявні суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій державного нотаріуса щодо відмови у видачі Свідоцтва про правро власності на придбану земельну ділянку є необгрунтованими, як саме і інша частина його позовних вимог щодо зобов`язання нотаріуса видати йому Свідоцтво про право власності на вищезазначену земельну ділянку за № 1/1, придбану з електронних торгів, оскільки такі вимоги є похідними вимогами від основної частини позову.
У доводах апеляційної скарги представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що нотаріусом порушена процедура вчинення нотаріальних дій, передбачена Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаіусами України, завтердженного Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 18.02.2021 року у оскаржуваній частині, виходячи із наступного.
Так, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України«Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»), у тому числі, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Частиною 2ст. 1 Закону України «Про нотаріат»передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідно дост. 34 Закону України «Про нотаріат»видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5передбачено, що Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Як встановлено матеріалами справи, за результатами проведених електронних торгів 26.04.2019 року головним державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Моц В.В складено акт про проведені електронні торги, у якому зазначено, що переможцем торгів є ОСОБА_1 . У наведеному акті головний державний виконавець Моц В.В. також вказав, щоцей акт є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності на земельну ділянку, придбану з електронних торгів.
Проте, листом державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори за № 1294/01-16 від 29.08.2019 року, відмовлено ОСОБА_4 , діючої від імені ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право власності на придбану з електронних торгів земельну ділянку №1/1, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, площею 0,147 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав того, що при перевірці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності було виявлено відсутність права власності, зареєстрованого на ім`я боржника ОСОБА_5 (а.с. 8).
Саме з цих підстав, суд першої інстанції і відмовив позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, оскільки такі дії нотаріуса є правомірними, вірно зауваживши при цьому, що права позивача, у разі доведення їх порушення, підлягають захисту, але не в обраний спосіб захисту.
Відповідно до приписів ч.1статті 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені встатті 16 ЦК України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зі змісту частини другоїстатті 16 ЦК Українивбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретногоспособу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на вищевикладене, безпідставними також є і твердження предстваника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про те, що, оскільки державним нотаріусом Садановим О.В. безпідставно відмовлено у видачі Свідоцтва про придбання арештовного нерухомого майна з прилюдних торгів, тому позовні вимоги позивача щодо зобов`язання нотаріуса вчинити ці дії - є обгрунтованими.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано, в чому саме виразилося порушення його цивільних прав з боку державного нотаріуса, дії якого узгоджуються зЗаконом України «Про нотаріат»та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україн, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах,ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Слід такожзазначити,що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно дост. 141 ЦПК Україниновий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від18лютого 2021року поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Державногонотаріуса Білгород Дністровськоїміської державноїнотаріальної конториОдеської областіГоловного територіальногоуправління юстиціїв Одеськійобласті СадановаО.В.,заінтересована особа Затоківськаселищна радаБілгород Дністровської міськоїради про визнаннядій незаконнимита зобов`язаннявчинити дії залишитибез змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.05.2022 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: Л.М. Вадовська
Є.С. Сєвєрова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2022 |
Оприлюднено | 28.06.2022 |
Номер документу | 104455668 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Цюра Т. В.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні