Рішення

від 09.05.2022 по справі 280/10817/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2022 року Справа № 280/10817/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управляння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.05.2014 по 31.03.2019;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу страхові виплати з 01.05.2014 по 31.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером за віком та потерпілим на виробництві. Зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та наразі проживає в Запорізькій області. Позивач у липні 2021 року звернувся до відділення, де перебуває на обліку, а саме у Бердянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, із заявою про виплату та нарахування за період з 01.05.2014 по 31.03.2019 невиплачених сум страхових виплат, проте відповіді на своє звернення не отримав. Такі дії розцінюються позивачем як бездіяльність відповідача, що порушує права позивача, гарантовані державою. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.11.2021 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач до початку проведення антитерористичної операції перебував на обліку у відділенні ВД ФСНВ у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області, правонаступником якого є Управління в Донецькій області. У зв`язку з ситуацією, що склалася на території Донецької та Луганської областей, позивач з 01.04.2019 отримує страхові виплати в Бердянському відділенні Управління у Запорізькій області, які раніше було призначено робочим органом ВД Фонду, в якому він перебував на обліку. Таким чином, сума щомісячних страхових виплат позивача за минулий період обліковується, та, відповідно має бути виплачена робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому обліковувалась справа про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації український територій, тобто, Слов`янським відділенням Управління в Донецькій області. Зазначено, що така виплата знаходиться поза межами повноважень Управління у Запорізькій області. Вважає, що належним відповідачем у справі є Управління у Донецькій області. Також відповідачем зауважено, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду, а подана позовна заява оформлена з порушенням вимог статей 161 КАС України. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позовну заяву пред`явлено до правильного відповідача, оскільки позивач згідно діючого законодавства звернувся до Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, при цьому у позивача в наявності була відповідна довідка внутрішньо переміщеної особи. Зазначає, що Бердянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, на обліку в якому перебуває позивач, покладено обов`язок нарахувати та виплатити повивачу раніше призначені страхові виплати за період з 01.05.2014 по 31.03.2019, враховуючи те, що відповідачем продовжено раніше призначені позивачу страхові виплати з 01.04.2019. Вважає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не пропущений. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та потерпілим на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №52 від 07.04.1999 з ступенем втрати професійної працездатності 15% безстроково, а також довідкою Міністерства охорони здоров`я України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 №028291.

Згідно довідки від 22 квітня 2019 року №2320-5000113997 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та місце його проживання є: АДРЕСА_1 .

З квітня 2019 року по теперішній час позивач перебуває на обліку у Бердянському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, де до теперішнього часу отримує соціальні виплати.

До початку проведення антитерористичної операції перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області, в період з червня 2006 року по квітень 2014 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Совєтському районі м.Макіївки Донецької області.

В період з травня 2014 року по березнь 2019 року позивач страхові виплати не отримував, оскільки не перебував на обліку у жодному з відділень відповідача з підстав того, що відділенням у Совєтському районі м.Макіївки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виплати йому були зупиненні, а Слов`янське відділення УВД ФССУ в Донецькій області згідно рішення адміністративної комісії Виконавчої дирекції Фонду від 01.11.2015 з 01 грудня 2015 року призупинило здійснення нарахування та виплату страхових виплат потерпілим на виробництві, як відділення, яке переміщене на територію, що контролюється українською владою та на яке покладено обов`язок виконувати функції переміщеного відділення у Совєтському районі м.Макіївка управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Постановою Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 13 травня 2019 року №0804/22018/22018/1 на підставі статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» продовжено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 22018, номер випадку 22018, раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 959,69 грн. Виплати провадити з 01 квітня 2019 року безстроково.

Відповідно до статті 44 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд може затримати страхові виплати до з`ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

10 червня 2021 року представник позивача звернувся до Слов`янського відділення УВД ФССУ в Донецькій області з запитом, в якому просила повідомити розмір недоотриманих позивачем виплат та період, впродовж якого не виплачувалися недоотримані суми.

Листом від 16.06.2021 Слов`янське відділення УВД ФССУ в Донецькій області повідомило, що згідно Постанови правління ФССНВ від 11.12.2014 №20 передбачена можливість отримувати страхові виплати особі, яка тимчасово переміщена з окупованої території без оригіналу справи у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 №509. Починаючи з 2014 року потерпілі на виробництві мали право скористатися відповідним Порядком №20 та отримувати належні їм страхові виплати. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, де отримує страхові виплати по теперешній час. Починаючи з травня 2014 року по березень 2019 року ОСОБА_1 не звертався до будь-яких робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із заявою про продовження страхових виплат як внутрішньо переміщена особа та не скористався своїм правом на отримання належних йому сум страхових виплат, тому відсутня будь-яка заборгованість Фонду перед потерпілим.

06.07.2021 позивач звернувся до відділення, де перебуває на обліку, а саме у Бердянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з заявою про винесення постанови про виплату йому невиплачених сум страхових виплат, проте відповіді позивач не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 16 Закону № 1105-XIV, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; відповідно до частини п`ятої цієї же статті страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком.

За приписами частини п`ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Враховуючи приписи наведених норм закону, страхові виплати повинні виплачуватися щомісячно і проводитися позивачеві безстроково, оскільки позивач має зареєстрований страховий випадок та йому встановлено втрату професійної працездатності безстроково.

Згідно з пунктом 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з аналізу пункту 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV, суд зазначає, що останній передбачає визначення Кабінетом Міністрів України особливостей надання соціальних послуг та виплат, а не припинення таких виплат.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 01 жовтня 2014 року № 531 установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 27 (далі - Порядок №27).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І вказаного Порядку внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова КМУ № 637).

Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ вказаного Порядку внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).

Аналогічні положення містяться в Порядку №365 та в постанові Кабінету Міністрів України №637.

Відповідно до пункту 3.7 розділу ІІІ Порядку, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року №27, щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.

Згідно з пунктами 3.8 та 3.9 розділу ІІІ вказаного Порядку суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду.

Аналогічні положення містяться в пункту 15 Порядку №365, відповідно до якого орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку у відповідача, але фактично страхові виплати позивачу за період з 01.05.2014 по 31.03.2019 не були виплачені, що відповідачем не заперечується.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382-IV) визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або інші права, як це зазначено у статті 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створила для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом №1105-XIV.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до статті 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини десятої статті 7 Закону №1706-VII внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України. У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 внесено зміни до Порядку № 365, а саме, пункт 15 викладено в такій редакції: «Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.», а пункт 18 доповнено реченням такого змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.».

Зміни до Закону №1105-XIV з приводу особливостей виплати заборгованості з соціальних виплат внутрішньо переміщеними особам Верховною Радою не приймались.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При цьому статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Також суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року по справі №640/18720/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365» в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року та ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року, визнано нечинним Порядок №365.

Суди дійшли до висновку, що положення пунктів 7, 8, 9, 13 Порядку №365 та абзац 10 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №637 обмежують осіб, що належать до внутрішньо переміщених осіб у реалізації їхніх прав, зокрема, прав на пенсійне та соціальне забезпечення та є такою, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, а також порушує принцип рівності, передбачений статтею 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені статтею 33 Конституції України.

Щодо посилання відповідача про належність вимоги про зобов`язання провести виплату страхових сум за минулий період до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, в якому обліковувалась справа про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, тобто Слов`янським відділенням Управління в Донецькій області, суд звертає увагу на наступне.

Згідно пунктом 3.9 розділу ІІІ Порядку №27, суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, в яких зберігались справи про страхові виплати до початку антитерористичної операції, та тимчасової окупації українських територій, в порядку визначеному виконавчою дирекцією Фонду.

Зазначена норма свідчить про облік таких сум та не містить посилань, у тому числі і імперативних, щодо виплати такої суми саме таким робочим органом та на переконання суду, таким органом може бути і відповідач, який взяв позивача на облік та здійснює такі виплати, оскільки це не суперечить нормам законодавства.

Не спростовується сторонами та обставина, що виплати належних позивачу сум страхових виплат за спірний період позивачеві не виплачені та відповідач також не здійснив їх виплату.

Крім того, слід наголосити, що не здійснення відповідачем виплати раніше призначених щомісячних страхових виплат за минулий період внаслідок відсутності порядку та механізму, який повинен був розробити та затвердити уряд країни лише породжує правову невизначеність щодо змісту обов`язку держави по виплаті такої заборгованості та створює умови для свавілля з боку держави, що є несумісним з принципом верховенства права. Оскільки носієм обов`язку перед позивачем по цій справі стосовно непорушності його прав, як потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві - виступає держава в цілому, а у відносинах виконання цього обов`язку державу представляють органи, які уповноважені на нарахування та виплату страхових виплат, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідач по справі є тим самим органом, що відновив з квітня 2019 року та продовжує виплату позивачу раніше призначеної щомісячної страхової виплати.

Суд також критично оцінює посилання відповідача про те, що ОСОБА_1 в період з 01.05.2014 по 31.03.2019 не використав свого права на звернення до будь-якого робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із заявою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати.

З цього приводу суд зауважує, що одним із основних завдань робочих органів Фонду соціального страхування України, в тому числі і Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, є своєчасне та у повному обсязі забезпечення соціального захисту людини, якій заподіяна шкода внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Однією із складових соціального захисту потерпілого є грошова компенсація страхова виплата у розмірах, визначених чинним законодавством. Питання про щомісячну виплату ОСОБА_1 страхових виплат внаслідок нещасного випадку на виробництві, було вирішено ще у 2006 році, і ці виплати він отримував постійно до травня 2014 року.

Заперечення проти позову в частині його оформлення, на думку суду, є занадто формальними. Оцінка правильності оформлення позовної заяви надана судом в процесі відкриття провадження у справі. Крім того, недоліки в оформленні позовної заяви не спростовують наявність у відповідача обов`язку перед позивачем в частині нарахування та виплати страхових виплат за період з 01.05.2014 по 31.03.2019. Суд зазначає, що адміністративний позов підписано особисто представником позивача. Право підпису адміністративного позову представником позивача Ліпаткіною Е.В. підтверджено наявними в матерілах адміністративного позову ордером на надання правової допомоги серії ЗП №60095 від 20.10.2021 та копією договору про надання правової допомоги від 24.05.2021, які містять особисті підписи позивача та представника позивача.

Посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з вказаним позов є безпідставним, оскільки на захист прав позивача в цьому випадку діє норма частини сьомої статті 47 Закону №1105-XIV, за якою, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.

Крім того, адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист.

Аналогічне застосування норм права відображено у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/261/18).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2310618609.1 від 20.10.2021.

Як встановлено з матеріалів справи, Бердянське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області є відокремленим підрозділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, що створене за рішенням правління без статусу юридичної особи.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.

Керуючись статями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управляння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 12, код ЄДРПОУ 41320207; адреса відділення: 71116, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Волонтерів, буд.51, код ЄДРПОУ 41453962) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.05.2014 по 31.03.2019.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в особі Бердянського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.05.2014 по 31.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова