Рішення

від 14.02.2022 по справі 280/6390/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 лютого 2022 року Справа № 280/6390/19 провадження № СН/280/54/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.

за участю:

представника позивача Запари В.В.

представника позивача Крошки В.В.

представника відповідача Табурянської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Адам (71600, Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, пров.Кіровський, буд.24; код ЄДРПОУ 30764050)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25; код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Адам (далі позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ЗП3037/573/АВ/П/ТД-ФС від 11.12.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 1 877 850,00 грн за порушення вимог ч.ч.1 та 3 ст24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень №ЗП3037/573/АВ/П від 18.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування ПП Адам з питань дотримання законодавства про працю, за результатами якого винесено припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Позивач вважає, що інспекційне відвідування проведено з порушенням встановленого порядку за відсутності підстав для його проведення, оскільки позивачу не надано інформацію про такі підстави. Крім того, позивач був позбавлений можливості подати зауваження на акт відвідування, оскільки припис про усунення виявлених порушень винесено в той самий день, в який складено акт перевірки, хоча позивач від ознайомлення з актом перевірки та його підписання не відмовлявся. По суті виявленого порушення зазначає, що позивач мав взаємовідносини з фізичними особами на підставі цивільно-правових договорів, за якими фізичні особи надавали послуги щодо вилову риби, її сортування та здачі улову на приймальний береговий пункт. На відміну від трудового договору, за яким після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється, дія вищезазначених договорів припинилась після прийняття виконаних робіт та оплати їх вартості, оскільки предметом даних договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес, що характерно для трудових правовідносин. Вказані фізичні особи ніколи не звертались до позивача про прийом на роботу. Вважає, що відповідач безпідставно трактував цивільні правовідносини між ПП Адам та фізичними особами, як трудові. Звертає увагу, що позивач виконував вимоги податкового законодавства в частині нарахування та сплати за фізичних осіб обов`язкових платежів - податків, внесків та зборів. Крім того, зазначає, що фізичні особи фактично перебували в трудових відносинах з іншими роботодавцями, у зв`язку з чим не мали бажання та зацікавленості в укладанні трудового договору з позивачем, а роботи за цивільно-правовим договором виконували у вільний від основної роботи час. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2020 позов Приватного підприємства Адам задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Запорізької області про усунення виявлених порушень від 18 жовтня 2019 року №ЗП 3037/573/АВ/П. Визнано протиправним та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізької області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 грудня 2019 року № ЗП 3037/573/АВ/П/ТД-ФС. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області на користь Приватного підприємства Адам судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21 131,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2020, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізької області задоволено частково:

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 - скасовано, направивши справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

14 вересня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №280/6390/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 справу передано на розгляд головуючому судді Сіпака А.В.

Ухвалою суду від 17.09.2021 справу №280/6390/19 (провадження №СН/280/54/21) прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2021.

Ухвалою суду від 18.10.2021 строк підготовчого провадження було продовжено та відкладено підготовче засідання на 16.12.2021.

Ухвалою суду від 16.12.2021 було відкладено підготовче судове засідання на 17.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2022 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 15.02.2022.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та просила у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що підставою для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування ПП Адам слугувала інформація, отримана від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правового договору. Під час заходу державного контролю перевірялось оформлення трудових відносин та встановлено, що позивач допустив 15 працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин. Зазначає, що вид господарської діяльності позивача передбачає наявність спеціального дозволу на використання водних біоресурсів, отже фізичні особи, які не мають такого дозволу, не можуть виконувати такі роботи за цивільно-правовими договорами, а лише можуть працювати як штатні працівники підприємства. Звертає увагу, що у штатному розписі підприємства не передбачено посад для виконання робіт відповідно до його господарської діяльності. Умови укладених цивільно-правових договорів свідчать про наявність ознак підзвітності та підконтрольності, що є характерним для трудових відносин, а характер виконуваної роботи збігається з колом обов`язків за посадою рибалка прибережного лову. Щодо посилань позивача на порушення порядку проведення перевірки та винесення припису про усунення виявлених порушень, відповідач вважає, що оскільки посадові особи відповідача були фактично допущені до проведення інспекційного відвідування, наразі може бути досліджений лише факт наявності або відсутності виявлених порушень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

За відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП Адам, код ЄДРПОУ 30764050, 71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров Кировський, б.2, зареєстровано 04.02.2000, дата запису 22.09.2009, номер запису 1 080 120 0000 000889, код КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці, код КВЕД 03.12 Прісноводне рибальство (основний), код КВЕД 03.21 Морське рибництво (аквакультура).

Управління отримало від Головного управління Пенсійного фонду України (Василівський відділ обслуговування громадян) лист про надання інформації від 03.10.2019 за №1908, про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

На підставі отриманої інформації 07 жовтня 2019 року відповідачем видано наказ про проведення заходу державного нагляду (контролю) інспекційного відвідування ПП Адам.

07 жовтня 2019 року заступником начальника Управління видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) інспекційного відвідування ПП Адам.

У період 08 по 18 жовтня 2019 року посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування ПП Адам, за результатами якого 18 жовтня 2019 року складено акт інспекційного відвідування юридичної особи ПП Адам, яка використовує найману працю, №ЗП 3037/573/АВ. Копія акту інспекційного відвідування отримана позивачем 22 жовтня 2019 року.

В ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що у 2018 та 2019 роках 15 фізичних осіб були допущені ПП Адам до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Також 18 жовтня 2019 року Управлінням винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП3037/573/АВ/П, відповідно до якого позивача зобов`язано усунути виявлені порушення до 18 листопада 2019 року.

25 жовтня 2019 року позивач направив на адресу відповідача заперечення на акт інспекційного відвідування №ЗП 3037/573/АВ, у яких, крім іншого, вказав про те, що позивача не повідомлено про підстави інспекційного відвідування, не надано направлення на проведення інспекційного відвідування, звернуто увагу на порушення строку внесення припису.

За результатами розгляду поданих заперечень Управління надало відповідь від 01 листопада 2019 року №08/03.4-06/9428 Про розгляд заперечень, за змістом якої повідомлено, що повідомлення керівника підприємства про підстави проведення інспекційного заходу та зазначення підстави проведення заходу в акті чинним законодавством не передбачено. Також зазначено, що у зв`язку з не неможливістю особисто вручити примірник акта інспекційного відвідування, акт інспекційного відвідування та припис оформлено в один день. Вказано, що опис виявлених порушень є обґрунтованим, дії інспектора відповідають процедурі проведення контрольних заходів посадовими особами Держпраці.

14 листопада 2019 року позивач подав скаргу на припис про усунення виявлених порушень №ЗП 3037/573/АВ/П, станом на день розгляду справи по суті інформація щодо результатів розгляду скарги відсутня.

11 грудня 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування № ЗП 3037/573/АВ від 18.10.2019, уповноваженою посадовою особою Управління прийнято постанову №ЗП3037/573/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої на ПП Адам накладено штраф у розмірі 1 877 850,00 грн. за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП.

Не погодившись із правомірністю припису про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу уповноваженими особами, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Цивільним кодексом України, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України (тут і в подальшому норми викладені в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом до ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, крім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч.5.ст.2 Закону №877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Системний аналіз наведених норм є підставою для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Відповідно до ч.3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є те, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Частиною 3 ст.6 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи судом встановлено, що ані під час проведення інспекційного відвідування, ані під час розгляду заперечень на акт перевірки, ані під час розгляду справи про накладення штрафу Управління не повідомило позивача про підстави проведення інспекційного заходу. Навпаки, всупереч вищезазначених норм чинного законодавства у відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідач протиправно вказав, що надання таких відомостей не передбачено.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування стало надходження інформації від Головного управління Пенсійного фонду України (Василівський відділ обслуговування громадян) про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Порядок №823).

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, серед іншого, інспекційне відвідування здійснюється на підставі інформації Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної (підпункт 6).

Враховуючи, що у спірних правовідносинах були наявні передбачені чинним законодавством підстави для проведення інспекційного відвідування, суд дійшов висновку, що саме по собі неповідомлення об`єкта відвідування про підстави його проведення не може слугувати самостійною та достатньою підставою для визнання такого інспекційного відвідування неправомірним.

За змістом ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 20 Порядку №823 встановлено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 23 Порядку №823 передбачено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці складається акт інспекційного відвідування, на який об`єкт відвідування має право подати зауваження. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, та після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього, виноситься припис та вживаються заходи для притягнення винної посадової особи до відповідальності. Одночасне складення акту та припису можливе лише у випадку, якщо об`єкт відвідування або уповноважена ним особа відмовляється від підписання акта або у разі неможливості особистого вручення акта.

З матеріалів справи судом встановлено, що акт інспекційного відвідування та припис про усунення виявлених порушень складені відповідачем в один день 18.10.2019.

Разом з тим, надана до матеріалів справи копія акту інспекційного відвідування не містить запису про відмову посадових осіб ПП Адам від його підпису. Крім того, відповідачем не наведено жодних причин, які б свідчити про наявність об`єктивних перешкод, що унеможливили особисте вручення акта інспекційного відвідування директору підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що всупереч нормам Закону №877-V та Порядку №823 відповідачем порушено право позивача подати зауваження на акт інспекційного відвідування, а отже при винесенні оскаржуваного припису протиправно не враховано позицію об`єкта відвідування.

Щодо суті виявленого порушення.

Викладена в акті інспекційного відвідування позиція щодо порушення позивачем вимог законодавства про працю обґрунтована тим, що за результатами аналізу укладених з фізичними особами цивільно-правових договорів відповідач дійшов висновку, що вказаним фізичним особам визначено робоче місце, забезпечено оснащенням для вилову риби та водним транспортним засобом, що передбачено ст. 21, 29 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам, а не на свій ризик, як зазначено в ст.837 Цивільного кодексу України. Визначені види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат. Фактично виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку (стаття 57, 142 КЗпП України ), та наявні ознаки строкового трудового договору (п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України), оскільки укладені на визначений термін. Крім того, виконувані фізичними особами роботи збігаються з колом обов`язків за посадою - рибалка прибережного лову, яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами): рибалка прибережного лову - код професії за КП - 6152(6). Також на них покладено обов`язок мати медичні санітарні книжки з відміткою про проходження профілактичного медичного огляду, на них покладена матеріальна відповідальність як на осіб, що пов`язані трудовими обов`язками, як це передбачено статтями 130, 169 КЗпП України.

Позивач не погоджується з такою позицією, та зазначає, що деякі фізичні особи, з якими укладено цивільно-правові договори, мали інше основне місце роботи, або були пенсіонерами, у зв`язку з чим відмовлялись вступати у трудові правовідносини з позивачем. Послуги надавались у вільний від основної роботи час. Крім того, виконувана робота не мала характеру постійної, оскільки її виконання залежало від об`єктивних факторів: погодні умови тощо. Також звертає увагу, що на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо виконання припису про усунення виявлених порушень, в якому викладено зазначені обставини, а також зазначено про неможливість оформлення трудових відносин з вказаними особами у зв`язку з припиненням всіх правовідносин, і таке повідомлення визнано відповідачем достатнім для визнання вимог припису виконаними (акт від 12.12.2019 №ЗП4049/573/АВ).

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, підпорядковуючись при цьому правилам внутрішнього трудового розпорядку і графікам змінності. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17. від 13.06.2019 у справі №815/954/18. від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.

Згідно з абз.2 та абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та фізичними особами (Виконавець) укладено низку договорів:

- з ОСОБА_1 (цивільно-правовий договір №13 від 15.02.2018, строк дії до 21.02.2018; цивільно-правовий договір №21 від 16.03.2018, строк дії до 30.03.2018; цивільно-правовий договір №27 від 02.04.2018, строк дії до 28.04.2018; цивільно-правовий договір №32 від 05.05.2018, строк дії до 30.05.2018; цивільно-правовий договір №34 від 07.07.2018, строк дії до 20.07.2018);

- з ОСОБА_2 (цивільно-правовий договір №12 від 15.02.2018, строк дії до 21.02.2018; цивільно-правовий договір №20 від 16.03.2018, строк дії до 30.03.2018; цивільно-правовий договір №26 від 02.04.2018, строк дії до 28.04.2018; цивільно-правовий договір №33 від 05.05.2018, строк дії до 30.05.2018; цивільно-правовий договір №35 від 07.07.2018, строк дії до 20.07.2018; цивільно-правовий договір №39 від 03.10.2018, строк дії до 31.10.2018; цивільно-правовий договір №41 від 03.11.2018, строк дії до 30.12.2018);

- з ОСОБА_3 (цивільно-правовий договір №10 від 15.02.2018, строк дії до 21.02.2018; цивільно-правовий договір №18 від 15.03.2018, строк дії до 30.03.2018; цивільно-правовий договір №24 від 02.04.2018, строк дії до 07.04.2018);

- з ОСОБА_4 (цивільно-правовий договір №36 від 04.10.2018, строк дії до 30.10.2018; цивільно-правовий договір №6 від 20.03.2019, строк дії до 21.06.2019; цивільно-правовий договір №12 від 10.07.2019, строк дії до 26.09.2019);

- з ОСОБА_5 (цивільно-правовий договір №19 від 15.03.2018, строк дії до 30.03.2018; цивільно-правовий договір №25 від 02.04.2018, строк дії до 07.04.2018);

- з ОСОБА_6 (цивільно-правовий договір №1 від 09.01.2018, строк дії до 14.01.2018; цивільно-правовий договір №6 від 10.02.2018, строк дії до 15.02.2018);

- з ОСОБА_7 (цивільно-правовий договір №2 від 09.01.2018, строк дії до 14.01.2018; цивільно-правовий договір №7 від 10.02.2018, строк дії до 15.02.2018);

- з ОСОБА_8 (цивільно-правовий договір №4 від 09.01.2018, строк дії до 14.01.2018; цивільно-правовий договір №9 від 10.02.2018, строк дії до 15.02.2018);

- з ОСОБА_9 (цивільно-правовий договір №3 від 09.01.2018, строк дії до 14.01.2018; цивільно-правовий договір №8 від 10.02.2018, строк дії до 15.02.2018);

- з ОСОБА_10 (цивільно-правовий договір №22 від 22.03.2018, строк дії до 23.03.2018);

- з ОСОБА_11 (цивільно-правовий договір №11 від 15.02.2018, строк дії до 21.02.2018; цивільно-правовий договір №40 від 03.10.2018, строк дії до 31.10.2018; цивільно-правовий договір №42 від 03.11.2018, строк дії до 30.12.2018; цивільно-правовий договір №4 від 02.03.2019, строк дії до 10.04.2019);

- з ОСОБА_12 (цивільно-правовий договір №3 від 02.03.2019, строк дії до 10.04.2019);

- з ОСОБА_13 (цивільно-правовий договір №2 від 02.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно-правовий договір №13 від 06.08.2019, строк дії до 30.09.2019);

- із ОСОБА_14 (цивільно-правовий договір №38 від 04.10.2018, строк дії до 30.10.2018; цивільно-правовий договір №7 від 20.03.2019, строк дії до 21.06.2019; цивільно-правовий договір №11 від 10.07.2019, строк дії до 26.09.2019);

- з ОСОБА_15 (цивільно-правовий договір №1 від 02.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно-правовий договір №14 від 06.08.2019, строк дії до 30.09.2019).

Укладені договори є аналогічними за змістом.

Предметом вказаних договорів є надання послуг з виходу на промисел, що передбачає вилов риби, сортування виловленої риби по видам, здача на приймальний береговий пункт приймання риби улову в розмірі 100 %. Відповідно до п.1.5 договорів виконавець самостійно організовує надання послуг, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Пунктом 2.1 договорів визначено, що Замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі до 30 % від вилову згідно Акту прийому наданих послуг. У п.2.3 договорів визначено що єдиною підставою для виплати винагороди Виконавцю є акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами не пізніше 10 днів з моменту фактичного надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Таким чином, з умов договорів, укладених між позивачем та вказаними фізичними особами вбачається, що між сторонами укладені саме цивільно-правові договори, правовідносини за якими регулюються нормами цивільного законодавства, оскільки такі договори не зобов`язували виконувати правила внутрішнього розпорядку та передбачали самостійну організацію роботи з виконання умов таких договорів, з огляду на строки дії таких договорів носили тимчасовий характер, передбачали оплату в розмірі.

Вказані договори містили умови щодо оплати результату виконаних робіт (наданих послуг), а не їх процесу, а фізична особа, що надавала послуги за зазначеними цивільно-правовими договорами не мала обов`язку дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Крім того, результати виконання договорів сторони оформили актами приймання-передачі виконаних робіт за цивільно-правовим договором, яким погодили розмір оплати за наданий об`єм послуг. Зазначене вказує на те, що оплата за виконані роботи не мала систематичного характеру, як це передбачено трудовим договором, а була вчинена за фактично надані послуги в залежності від обсягу улову, тобто укладені позивачем з фізичними особами, були спрямовані на кінцевий результат: вилов риби, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини.

Виконавець організовує свою роботу самостійно, здійснює її на власний страх та ризик.

Відповідно до умов укладених договорів, позивач не забезпечував виконавців усім необхідним для виконання даної роботи, а фізичні особи самостійно організовували роботу, отримуючи у користування човен, судно тощо. Режим роботи позивачем не встановлювався.

Крім того, основними напрямками діяльності підприємства є використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах та наявність у позивача плавзасобів.

Допитані в судовому засіданні свідки пояснили наступне.

Так свідок ОСОБА_7 підтвердив, що дійсно відповідно до умов укладеного цивільно-правового договору з ПП «Адам» здійснював вилов риби, за який отримував винагороду. Послуги, які надавались, носили не систематичний характер, а разовий. При виконанні замовлення використовував свої знаряддя лову, як то лодку, снасті тощо. Внутрішнього розпорядку не дотримувався та організовував роботу на власний ризик. Крім того, мав дозвіл на вихід на річку на здійснення такого виду діяльності, як вилов риби. Вказав на відсутність у нього санітарної книжки.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що відповідно до умов укладеного цивільно-правового договору з ПП «Адам» здійснював вилов риби, за який отримував винагороду вже після надання послуг по вилову риби. Вилов риби носив не систематичний характер, а разовий. Також пояснив, що на момент укладення цивільно-правових договорів із ПП «Адам» працював охоронцем в с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області. При виконанні замовлення використовував свої знаряддя лову, як то лодку, снасті тощо. Зазначив, що довіл на вилов риби у нього відсутній, санітарну книжку не оформляв. Внутрішнього розпорядку не дотримувався та організовував роботу на власний ризик.

Свідок ОСОБА_13 при дачі пояснень в судовому засіданні підтвердив укладання цивільно-правових договорів та актів приймання-передачі послуг із позивачем. При виконанні замовлення використовував свої знаряддя лову, на які є належним чином оформлені документи. Зазначив також про відсутність у нього дозволу на вилов риби. Внутрішнього розпорядку не дотримувався та організовував роботу на власний ризик.

Допитаний свідок ОСОБА_15 надав пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . Окрім цього також зазначив, що грошові кошти за надані послуги отримував готівкою, в залежності від кількості вилову риби.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що на момент укладення цивільно-правових договорів із позивачем працював у Агрофірмах «Бурчак» та «Юлена». Внутрішнього розпорядку не дотримувався, організовував роботу, яка носила разовий характер, на власний ризик та використовував свої власні знаряддя лову. Крім того, мав дозвіл на вихід на річку на здійснення такого виду діяльності, як вилов риби. Грошові кошти отримував готівкою, відповідно наданих послуг по вилову риби.

Допитаний в судовому засіданні директор ПП «Адам» ОСОБА_16 пояснив, що ніяких трудових стосунків із особами, з якими були заключені цивільно-правові договори, не мав. Всі вони організовували роботу на власний ризик, внутрішньому розпорядку не підпорядковувались, грошові кошти отримували за виконану роботу. Крім того, зазначив, що вилов риби здійснювався не у визначений час, а в залежності від багатьох чинників, як то погода тощо, тобто не носили систематичного характеру. Зазначив, що режим роботи ним не встановлювався.

Поряд з вказаним, суд зазначає, що наведені цивільно-правові договори не визнано недійсними в судовому порядку, вони не мають ознак нікчемного правочину.

Також наданими Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1ДФ підтверджується виконання ПП Адам обов`язків податкового агента щодо декларування та сплати обов`язкових платежів за фізичних осіб.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , є безпідставними.

Щодо посилання представника відповідача на те, що оплата робіт, відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, проводилася за виконану роботу щомісячно (30 числа відповідного місяця), за фактично відпрацьований період часу, а обов`язки виконавців збігаються з колом обов`язків за посадою «рибалка прибережного лову», яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (зі змінами), код професії заКП - 6152(6) суд зазначає наступне.

У п.2.3 договорів визначено що єдиною підставою для виплати винагороди Виконавцю є акт приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами не пізніше 10 днів з моменту фактичного надання послуг.

Статтею 265 КЗпП Українипередбачено відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч.2ст.265 КЗпП України).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення,затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013(далі - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2ст. 265 Кодексу законів про працю Українита ч.ч. 2-7ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення"регулюється.

Аналіз абз. 2 п. 2 Порядку №509 свідчить про те, що штрафи накладаються, серед іншого, на підставі актів перевірки контролюючого органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (п. 3Порядку №509).

Абз. 2 п. 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в п. 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють трудові правовідносини, суд дійшов висновку, що такими є правовідносини, що виникають між роботодавцем та працівником в процесі реалізації гарантованого права останнього на працю.

Таким чином, суб`єктами трудових відносин є, з одного боку, працівник, а з другого - роботодавець. Працівником є фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку за що отримує заробітну плату. В свою чергу, роботодавцем є власник підприємства, установи, організації чи фізична особа-підприємець, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Суд вважає, що для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченоїст. 265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

У свою чергу, враховуючи вищенаведений суб`єктивний склад трудових правовідносин, для встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, посадові особивідповідача повинні довести наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем, яким, в даному випадку вважається ПП «Адам».

Разом з тим, суд вважає, що останні не доводять наявності саме трудових відносин між вказаними особами та позивачем, що є ключовою вимогою для притягнення особи до відповідальності, передбаченоїст. 265 КЗпП України.

Суд зазначає, що жодних аргументів щодо недійсності укладених договорів про надання послуг, як і наявності у взаємовідносинах між сторонами ознак, притаманних саме трудовому договору, відповідач не наводив та судом не встановлено.

Враховуючи, що суд встановив відсутність порушення позивачем статті 24 КЗпП України при оформленні взаємовідносин з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , тобто відсутній факт використання праці неоформлених працівників та допуск працівників до роботи без належного оформлення трудового договору, а відтак відсутні підстави винесення припису та застосування штрафу, передбаченого статтею 265 КЗпП України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що винесені відповідачем припис про усунення виявлених порушень від 18.10.2019 року №ЗП 3037/573/АВ-П та постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 11.12.2019 року №ЗП 3037/573/АВ/П/ТД-ФС є протиправними та підлягають скасуванню.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Адам (71600, Запорізька область, Василівський район, місто Василівка, пров.Кіровський, буд.24; код ЄДРПОУ 30764050) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25; код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування постанови і припису - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізької області про усунення виявлених порушень від 18 жовтня 2019 року №ЗП 3037/573/АВ/П.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізької області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11 грудня 2019 року № ЗП 3037/573/АВ/П/ТД-ФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25.05.2022.

Суддя А.В. Сіпака