Рішення

від 24.05.2022 по справі 507/429/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/429/21

Провадження № 2/507/13/2022

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2022 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вужиловського О.В.

за участю секретарясудового засідання Вододюка В.В.

представника позивача адвоката Кравченко О.С.

представника відповідача адвоката Остапишеної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілігул» про зобов`язання не чинити перешкод та повернути земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 , звернулася 02 квітня 2021 року з позовом до відповідача про зобов`язання не чинити перешкод та повернути земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, стягнення судових витрат. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона є власником двох земельних ділянок площею 5.53 га кожна на території Маловасилівської сільської Ради Любашівського району Одеської області. В 2020 році їй стало відомо, що вказані земельні ділянки використовує ТОВ «ТІЛІГУЛ». Вона ніяких договорів оренди земельних ділянок не підписувала, свої земельні ділянки в оренду відповідчу не передавала. В подальшому, вона дізналася, що є два договори оренди земельних ділянок, які укладені від її імені та відповідачем 01.12.2015 року строком на 21 рік, хоча ніяких договорів вона не укладала та не підписувала. Тому, просила зобов`язати відповідача не чинити перешкод в користуванні земельними ділянками та повернути земельні ділянки, скасувати рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити, надавши аналогічні пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як між позивачем та відповідачем 01.12.2015 року було укладено договори оренди земельної ділянки строком на 21 рік. В подальшому, вказані договори були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно. Зазначені договори можливо підписав син позивачки, однак до цього часу позивач отримує орендну плату і ніяких претензій не висловлює. Умови договору виконуються, позивач передав відповідачу земельні ділянки, за що відповідач сплачує позивачу орендну плату. А тому, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

05 квітня 2021 року ухвалою судді провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила спрощеного позовного провадження. Провадження по справі зупинялось неодноразово в зв`язку з призначенням та проведенням судових експертиз.

19 травня 2022 року, після отримання висновку експерта, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно доДержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії ОД №090573 виданого Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області, ОСОБА_1 є власником земельною ділянки площею 5.5300 га на території Маловасилівської сільської ради Любашівського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 , кадастровий номер 5123382900:01:003:0023 (а.с. 14).

Відповідно доДержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії ОД №090574 виданого Любашівською районною державною адміністрацією Одеської області, свідоцтва про право на спадщину від 29 січня 2010 року, ОСОБА_1 є власником земельною ділянки площею 5.5300 га на території Маловасилівської сільської ради Любашівського району Одеської області, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_3 , кадастровий номер 5123382900:01:003:0024 (а.с. 15-16).

З договоруоренди землівід 01грудня 2015року,укладеного між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЛІГУЛ», зареєстрованим 26.11.2016 року за № 17756333 в Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, який було оглянуто в судовому засіданні, видно, що ОСОБА_1 передала в оренду належну їй земельну ділянку площею 5.53 гектари, кадастровий номер 5123382900:01:003:0024, відповідачу в оренду строком на 21 рік. Вказаний договір містить підписи від імені ОСОБА_1 та керівника ТОВ «Тілігул» (а.с. 19-22).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна видно, що у зазначеному реєстрі зареєстровано 18.11.2016 року за № 17595138 право оренди земельної ділянки площею 5.53 гектари, кадастровий номер 5123382900:01:003:0023, що належить ОСОБА_1 , за ТОВ «Тілігул». Зазначене права зареєстровано на підставі договору оренди землі від 01.12.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Тілігул» (а.с. 18).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення - правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатівнабути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети;породжуючи правовий наслідок, правочинце завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявленняпід впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і у статтях229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за нимне виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з ч.1ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей46,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В даній справі позивач звернувся з вимогами про зобов`язання не чинити перешкод та повернути земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, стягнення судових витрат, посилаюсь на те, що він договори не підписував, умови його не погоджував, тож, відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу, як власнику цих земельних ділянок, покликаючись до умов договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Вказане частково підтверджується висновком експерта № 21-6318 від 07 квітня 2022 року, який встановив, що підпис в графі «орендодавець» в договорі від 01 грудня 2015 року про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5123382900:01:003:0024, виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, суд вважає доведеним, що позивач спірний договір оренди від 01 грудня 2015 року про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 5123382900:01:003:0024, не підписував та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджував.

Згідностатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), постановою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 385/344/16-ц.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що позов в частині зобов`язання не чинити перешкод, повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 5123382900:01:003:0024, скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки підлягає задоволенню.

Вимоги в частині зобов`язання не чинити перешкод, повернути позивачу земельну ділянку кадастровий номер 5123382900:01:003:0023, скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки не підлягає задоволенню, так як позивачем не доведено, що договір оренди від 01.12.2015 року вказаної земельної ділянки він не укладав, а саме не підписував, так як державна реєстрація права оренди вказаної земельної ділянки зареєстрована на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами.

Інших вимог про визнання недійсним чи розірвання договору оренди позивачем не заявлялось.

Доводи представника відповідача, що позивач отримує орендну плату, а відповідно договір оренди землі є чинним, судом н приймається до уваги, так як в судовому засіданні встановлено, що договір оренди землі від 01.12.2015 року позивач не підписувала, а тому він є неукладеним. Твердження відповідача про те, що договір оренди землі підписаний сином позивачки не заслуговують на увагу, так як будь-яких доказів того, що позивач когось уповноважувала на укладення договору оренди від її імені, суду не надано.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, а саме: 9061 грн. 01 коп. витрат за проведення експертизи, 1816 грн. сплаченого судового збору за дві вимоги, а всього 10877 грн. 01 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 215, 525, 526, 611, 640-641 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілігул» про зобов`язання не чинити перешкод та повернути земельні ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тілігул» (код ЄДРПОУ 30715223) усунути перешкоди у користуванні та повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маловасилівської сільської ради Любашівського району Одеської області площею 5.53 га кадастровий номер 5123382900:01:003:0024.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень від 26.11.2016 року за № 17756333 в Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно щодо права оренди ТОВ «Тілігул» земельної ділянки площею 5.53 га кадастровий номер 5123382900:01:003:0024, що належить ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Тілігул» (код ЄДРПОУ 30715223) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в сумі 10877 грн. 01 коп.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський

Повний текст рішення виготовлено о 16 годині 25 травня 2022 року.