Постанова

від 18.05.2022 по справі 500/3952/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/3952/21 пров. № А/857/22901/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Дерех Н.В., час проголошення рішення 11 год 14 хв у м. Тернополі, повний текст судового рішення складено 16 листопада 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Ванжулівський заклад загальної середньої освіти I-II ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися в суд із зазначеним позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області (далі Лановецька міська рада, міська рада, орган місцевого самоврядування, відповідач) №931 від 14.06.2021 «Про перепрофілювання (зміна типу та назви) Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області».

Позов мотивований тим, що зміна типу та назви закладу може застосовуватися для закладів одного і того ж рівня, тобто, навчальний заклад І-ІІ ступенів мав би стати гімназією, а не початковою школою. Вважають, що фактично проведено реорганізацію навчального закладу, а не зміна типу та назви навчального закладу. Просять врахувати, що у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення, учні 5-9 класів вимушені будуть навчатися у іншому навчальному закладі, який розташований не в селі Ванжулів, що є обмеженням права на доступність освіти, тобто, здобутті освіти у найбільш доступному і наближеному закладі загальної середньої освіти до місця проживання здобувача освіти та на вільний вибір закладу освіти дітей позивачів. Крім того, буде порушене право позивача ОСОБА_4 на працю, передбачене ст.43 Конституції України, оскільки трудовий договір з нею може бути розірваний.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просять його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що нелогічним є висновок суду першої інстанції про те, що здобуття учнями 5-9 класів базової середньої освіти не стосується Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів (в силу наявного освітнього ступеня), адже саме до прийняття відповідачем оспорюваного рішення та його реалізації, учні 5-9 класів здобували освіту саме у цьому закладі освіти, а після його прийняття та перепрофілювання закладу у початкову школу, змушені здійснювати пошук іншого навчального закладу. Суд не взяв до уваги доводи позивачів щодо позбавлення їх права та права громадськості на отримання інформації про перелік питань, які виносились на пленарне засідання, вказавши у рішенні, що Лановецькою міською радою листом №891/03-11 від 11.06.2021 повідомлено зацікавлених осіб про дату, час та місце проведення пленарного засідання сесії міської ради з розгляду спірного рішення. Суд першої інстанції визнав відсутність підстав для звернення до суду за захистом свого порушеного права на працю у позивачки ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що на момент подання позовної заяви трудовий договір із нею на виконання спірного рішення ще не розірваний. Однак, за змістом оспорюваного рішення, а саме перепрофілюванням навчального закладу І-ІІ ступенів в початкову школу, вбачається, що директора навчального закладу Кушніра І.Я. зобов`язано попередити працівників про звільнення, в тому числі ОСОБА_4 . При цьому, судом не враховано, що фактично пунктом першим оспорюваного рішення проведено зміну найменування юридичної особи з Ванжулівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів на Ванжулівську початкову школу, що відповідно до норм трудового законодавства не має вести до розірвання трудових договорів з працівниками. Крім того, судом при розгляді справи не взято до уваги, що відмінності у проектах рішень, а саме у винесеному на обговорення проекті та прийнятому сесією Лановецької міської ради в остаточній редакції є істотними, оскільки тягнуть за собою різні правові наслідки в частині подальшої державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), оскільки лише рішення по зміну назви є підставою для проведення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій.

У відзиві на апеляційну скаргу Лановецька міська рада просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 14.06.2021 Лановецькою міською радою було прийнято рішення за №931, яким орган місцевого самоврядування вирішив перепрофілювати (змінити тип та назву) Ванжулівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів (47442, вулиця Першотравнева, 79, село Ванжулів, Кременецький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ - 24622396) на Ванжулівську початкову школу (47442, вулиця Першотравнева, 79, село Ванжулів, Кременецький район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ - 24622396), затвердити Статут Ванжулівської початкової школи у новій редакції, що додається.

Вважаючи оспорюване рішення протиправним, позивачі звернулися до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що права учнів ніяким чином відповідачем не порушені, оскільки вони продовжують навчатися у Ванжулівській початковій школі, не зважаючи на його перепрофілювання. Доводи позивачів стосовно організації підвозу дітей до місця навчання не свідчить про порушення прав їх дітей на освіту, а лише може вказувати на окремі недоліки у забезпеченні підвезення дітей шкільним автобусом, та, на думку суду, не може свідчити про неправомірність оскаржуваного в даній справі рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

З урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно частини першої статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 01.04.2010 (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (тут і надалі Закон №280/97-ВР в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення).

Відповідно до статті 32 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Згідно ч.1 ст.17 Закону №280/97-ВР, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 (тут і надалі Закон №2145-VIII в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 13 Закону №2145-VIII, для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

Відповідно до статті 22 Закону №2145-VIII, юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця). Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №2145-VIII, система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.

Статтею 66 Закону №2145-VIII закріплені повноваження органів місцевого самоврядування, відповідно до яких міські ради, зокрема, засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Так, правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначено Законом України «Про повну загальну середню освіту» №463-IX від 16.01.2020 (тут і надалі Закон №463-IX в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення), стаття 1 якого містить визначення, за яким заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти; засновник закладу загальної середньої освіти (далі - засновник) - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону №463-IX, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради здійснюють повноваження у сфері загальної середньої освіти, що визначені цим Законом та Законом України «Про освіту», а також інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.

Органи місцевого самоврядування статтею 53 Закону №463-IX віднесені до органів управління у сфері загальної середньої освіти. Основними завданнями органів управління у сфері загальної середньої освіти визначено : забезпечення безоплатного здобуття особами повної загальної середньої освіти; прогнозування потреб населення у загальній середній освіті, планування та забезпечення відповідно до компетенції розвитку системи повної загальної середньої освіти та мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення рівного доступу до повної загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; забезпечення якості повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №463-IX, рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

Частиною другою статті 32 Закону №463-IX передбачено, що у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація і ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки абз.3 ч.2 ст.2 Закону №463-IX).

В контексті положень п.30 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради, у віданні, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Положеннями частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

За змістом статті 8 Закону №280/97-ВР, загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Статтею 13 Закону №280/97-ВР передбачено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики визначає Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010 (далі- Порядок №996).

Згідно п.3 Порядку №996, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі (п.4 Порядку №996).

Відповідно до п.12 Порядку №996, в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються, зокрема, конституційних прав, свобод та обов`язків громадян, життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища, передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері, визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання), стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суспільство є окремим суб`єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. При цьому, Основним Законом України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами владних повноважень (суб`єктами публічної адміністрації); це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню).

Таким чином, оскільки консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку з приводу конституційних прав та свобод громадян, в тому числі, права на освіту, питання щодо доцільності перепрофілювання навчального закладу є питанням, що становить суспільний інтерес, а оспорюване рішення впливає на таке важливе конституційне право мешканців Кременецької територіальної громади, як право на освіту, тому, на думку колегії суддів, обов`язковим є врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення щодо перепрофілювання (зміни типу) та назви Ванжулівського закладу, з метою врахування якнайкращих інтересів територіальної громади.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.08.2018 по справі №359/6814/17, від 13.05.2020 по справі №324/1296/16-а, від 30.12.2020 по справі №2140/1580/18, від 02.02.2021 по справі №620/3135/19, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Як видно з матеріалів справи, відділом освіти культури, охорони здоров`я та соціальної політики Лановецької міської ради було прийнято наказ №6-агд від 29.01.2021 «Про організацію підвозу учнів та педагогічних працівників за спеціалізованими транспортними маршрутами № 4, 5, 6, 7», яким організовано підвезення здобувачів освіти с. Ванжулів та с. М. Карначівка до Буглівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області, який найбільш територіально доступний, і у зворотному напрямку.

Наказом відділу освіти, культури, охорони здоров`я та соціальної політики Лановецької міської ради №45-од від 03.03.2021 (із змінами та доповненнями) закріплено за закладами освіти комунальної власності Лановецької міської ради відповідні території обслуговування дітей дошкільного, шкільного віку та учнів.

Так, відділ освіти, культури, охорони здоров`я та соціальної політики Лановецької міської ради подав до Лановецького міського голови клопотання «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти комунальної власності Лановецької міської ради» №240 від 07.04.2021, в якому просив на засіданні виконавчого комітету затвердити план оптимізації мережі закладів освіти комунальної власності Лановецької міської ради, відповідно до проекту рішення.

28.04.2021 виконавчим комітетом міської ради було прийнято рішення №114 «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти комунальної власності Лановецької міської ради», яке опубліковане цього ж дня на офіційному сайті міської ради в розділі «Нормативні документи - Рішення виконавчого комітету».

05.05.2021 міським головою було видане розпорядження «Про проведення громадського обговорення щодо проектів рішень міської ради з питань оптимізації мережі закладів освіти в 2021 році», яке також опубліковано цього ж дня на офіційному сайті міської ради в розділі «Нормативні документи - Розпорядження міського голови».

На виконання вказаного розпорядження 10.05.2021 було опубліковано оголошення «Громадські обговорення проектів рішень Лановецької міської ради» та проведено громадське обговорення вищезазначеного проекту рішення міської ради, яке проходило з 11 по 25 травня 2021 року.

Так, після проведення громадського обговорення проектів рішень міської ради міським головою було видано розпорядження №131-од від 28.05.2021 «Про скликання ІІІ пленарного засідання третьої сесії Лановецької міської ради восьмого скликання», яке 28.05.2021 було опубліковане на сайті міської ради в розділі «Нормативні документи - Розпорядження міського голови».

Також, згідно наказу відділу освіти, культури, охорони здоров`я та соціальної політики №142-од від 15.06.2021 «Про внесення змін до наказу відділу освіти, культури, охорони здоров`я та соціальної політики міської ради №45-од від 03.03.2021» закріплено за закладами загальної середньої освіти комунальної власності Лановецької міської ради відповідні території обслуговування дітей дошкільного віку.

Також, 07.06.2021 міським головою було видано розпорядження №145-од «Про перенесення ІІІ пленарного засідання третьої сесії Лановецької міської ради восьмого скликання».

Згідно Протоколу №7 від 11.06.2021 засідання постійної комісії міської ради з питань освіти, культури, молоді та спорту, проект рішення міської ради «Про перепрофілювання (зміну типу та назви) Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області», проект рішення підтримано в цілому, рекомендовано міській раді розглянути його на пленарному засіданні та прийняти відповідне рішення у запропонованій редакції.

Крім того, листом №891/03-11 від 11.06.2021 Лановецька міська рада повідомила зацікавлених осіб про дату, час та місце проведення пленарного засідання сесії міської ради з розгляду оспорюваного рішення.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи позивачів щодо позбавлення їх права та права громадськості на отримання інформації про перелік питань, які виносились на пленарне засідання, оскільки така інформація була загальнодоступною та опублікованою у передбачений законом спосіб.

Більше того, на пленарному засіданні сесії міської ради 14.06.2021 були присутні мешканці с. Ванжулів та вчителі Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів.

Водночас, на пленарному засіданні також був присутній та приймав участь у роботі сесії депутат Лановецької міської ради восьмого скликання - директор Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів ОСОБА_9 .

Надаючи оцінку доводам позивачів з покликанням на те, що оспорюваним рішенням порушуються права дітей на освіту, як учнів школи, в якій фактично проведено реорганізацію навчального закладу, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що при перепрофілюванні Ванжулівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів, ОСОБА_10 була переведена до другого класу, ОСОБА_11 зараховано до першого класу, ОСОБА_12 зараховано до першого класу, ОСОБА_13 переведено до четвертого класу, ОСОБА_14 зараховано до першого класу та вони продовжують навчатися у Ванжулівській початковій школі Лановецької міської ради, не зважаючи на його перепрофілювання.

Колегія суддів також зазначає, що в подальшому, з переходом в 5 клас вже у Буглівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області (як найбільш наближеного), діти (здобувачі освіти) будуть забезпечені організацією їх підвезення автобусами та іншими умовами необхідними для безперешкодного здобуття ними освіти.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що власник, вирішуючи питання ліквідації, перепрофілювання навчального закладу, безумовно повинен в першу чергу враховувати інтереси територіальної громади, питання щодо доцільності функціонування навчального закладу є питанням, що становить суспільний інтерес, а тому відповідач провів відповідні слухання за участі громади, педагогічних працівників освітнього закладу. Проте, на переконання суду, власник також повинен враховувати можливість та доцільність утримання такого навчального закладу.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №463-IX, для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових класів.

Також колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту прийнятого відповідачем рішення, яке стосуються оптимізації закладів освіти, така розглядається, зокрема, з метою покращення якості освіти у громаді.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення абз. 2 ч. 6 ст. 25 Закону №2145-VIII, абз. 1 ч. 2 ст. 32 Закону №463-IX, якими передбачено, що у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

У статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН №44/25 від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У розглядуваному випадку, на думку колегії суддів, оспорюване рішення сприятиме забезпеченню інтересів дітей.

При цьому, права учнів 5-9 класів на освіту таким рішенням жодним чином не порушуються, оскільки учні навчаються у наближеному навчальному закладі території обслуговування Лановецької міської ради, організовано їх підвіз до навчального закладу та з нього.

Визначальним у даній справі, на думку колегії суддів, є та обставина, що оспорюване рішення вже давно реалізовується, яке забезпечується, зокрема, шляхом організації довозу учнів до навчального закладу.

Відтак, враховуючи фактичні обставини справи, надаючи правову оцінку аргументам сторін, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає критеріям встановленим ч.2 ст.2 КАС України, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно і розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, з урахуванням права жителів територіальної громади на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року по справі №500/3952/21- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 25.05.2022