Ухвала

від 23.05.2022 по справі 808/1996/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2022 року

м. Київ

справа № 808/1996/18

адміністративне провадження № К/990/12357/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №808/1996/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків ДПС (правонаступником якого є Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 в адміністративній справі №808/1996/18 у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано прийняті Офісом великих платників податків ДФС податкові повідомлення-рішення №0001354714 від 05.03.2018; №0001364714 від 05.03.2018; №0001374714 від 05.03.2018; №0001384714 від 05.03.2018; №0001404714 від 05.03.2018.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2021 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі №808/1996/18 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 29.11.2021 звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з контролюючого органу судових витрат за подання апеляційної скарги у розмірі 34050,00грн, за подання позову у розмірі 616700,00грн та витрат на проведення економічної судової експертизи у розмірі 280280,00грн.

Третій апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 01.02.2022 заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про ухвалення додаткової постанови задовольнив. Ухвалив стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600 м. Дніпро пр. Олександра Поля,буд.57, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008 м. Запоріжжя Південне шосе, буд.72, код ЄДРПОУ 00191230) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 34050,00грн, судові витрати за подання позову у розмірі 616700,00грн, витрати на проведення економічної судової експертизи у розмірі 280280,00грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 20.05.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження додаткової постанови апеляційного суду в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 цього ж Кодексу дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Однак, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на підставі цього пункту скаржник не наводить.

Неврахуванням правової позиції Верховного Суду скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судом попередньої інстанції норм процесуального права, зокрема статті 139 КАС України в частині надання правової оцінки розміру витрат на проведення економічної судової експертизи та неспівмірності понесених витрат зі складністю справи, присуджених до відшкодування, вказуючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №824/647/19-а, від 16.03.2021 у справі №910/18649/19, від 30.10.2018 у справі №826/6667/116, від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

Однак доводи, які стосуються дослідження і правової оцінки доказів, пов`язуються із підставою для касаційного оскаржень судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України і частини другої статті 353 КАС України (порушення норм процесуального права). Прийнятність таких доводів регламентована виключно за умови викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У той же час, доводи касаційної скарги зводяться до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами та цитування положень процесуального закону, який регулює стягнення судових витрат та витрат на проведення економічної судової експертизи, що не є тотожним застосуванню судами норм права без урахування висновків Верховного Суду.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що формальне посилання скаржника на витяги з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу та (або) доказу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того скаржник не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом.

Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Як убачається зі змісту додаткової постанови у цій справі, суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про задоволення заяви позивача виходив з обґрунтованості заявлених Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до стягнення з контролюючого органу судових витрат за подання апеляційної скарги, позову та витрат на проведення економічної судової експертизи, оскільки останні підтверджуються належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду, викладену у низці постанов за переліком, наведене безвідносно як до висновків суду апеляційної інстанції, так і до підстав касаційного оскарження, визначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України обґрунтування не узгоджується із визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №808/1996/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Офісу великих платників податків ДФС, Офісу великих платників податків ДПС (правонаступником якого є Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер