Ухвала

від 01.02.2022 по справі 755/11459/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11459/21

Провадження №: 1-кп/755/558/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2022 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.359, п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

в с т а н о в и л а:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження, в якому ухвалою колегії суддів від 13 грудня 2021 року обвинуваченому продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці до 10 лютого 2022 року включно.

У судовому засіданні прокурор вважав за необхідне обвинуваченому продовжити строк тримання під вартою, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу та його продовженні, наявність яких продовжує існувати.

Обвинувачений та його захисники проти продовження строків тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або встановити помірний розмір застави.

Колегія суддів, вислухавши думки учасників кримінального провадження з питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні даного питання колегією суддів також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Крім того, згідно ст.178 КПК України, колегія суддів, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків та його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винними у кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу немає, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжкий злочин, санкція п.6 ч.2 ст.115 КК України передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією майна, має підвищену суспільну небезпеку та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні йому запобіжного заходу та його продовженні, а тому виходячи з положень ст.ст.177, 178, 199 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, дослідивши усі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який за належного врахування презумпції невинуватості в даному конкретному кримінальному провадженні виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, колегія суддів вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити ще на два місяці.

Крім того, колегія суддів враховує також, що зі сплином часу продовжуване тримання ОСОБА_5 під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Проте, також звертає увагу на те, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не є для обвинуваченого безальтернативним запобіжним заходом, оскільки передбачатиме в якості альтернативи заставу.

Так, відповідно визначаючись з розміром застави, суд враховує, що виходячи із структури статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в цілому, та її третього пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (див. зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Musuc v. Moldova» від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Макаров проти Росії» від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув?язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Mangouras v. Spain»).

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; «середовище»; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Враховуючи обставини, за яких були вчинені вищезазначені кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що застава у розмірі 3500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна буде забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов?язків та запобігти встановленим ризикам.

Така сума (застави) оцінена, враховуючи дані про особу обвинуваченого та його поведінку, активи останнього та його взаємовідносини з особами, безпека яких має бути забезпеченою, тобто, розмір застави обумовлюється ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку неявок до суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, на обвинуваченого у разі внесення застави, з дня її внесення, слід покласти на 2 місяці наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматисявід спілкуванняіз такимиособами,як-то:потерпілою,свідками, носити електронний засіб контролю, оскільки саме такі обов`язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, так як не суперечать п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Вказані обов`язки, у випадку внесення застави повноцінно унеможливлять настання встановлених ризиків.

Зокрема, обов`язок утриматися від спілкування з потерпілою та вищезазначеними свідками унеможливить ризик впливу.

Обов`язок повідомляти про зміну проживання, не залишати місто Київ, носити електронний засіб контролю та здати документи, які надають право виїхати з України дадуть змогу уникнути настанню ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування та перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб, в т.ч. шляхом переховування, оскільки засіб контролю дасть змогу чітко фіксувати місце знаходження особи в режимі реального часу.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне також визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у виді застави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.263, ч.1 ст.359, п.6 ч.2 ст.115 КК України, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 01 квітня 2022 року включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_5 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків передбачених КПК України у виді 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8683500 /вісім мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі п?ятсот/ гривень 00 копійок.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматися від спілкування із такими особами, як-то: потерпілою, свідками;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду обов`язків - не більше двох місяців з моменту внесення обвинуваченими, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

Ухвала може бути оскаржена протягом п?яти днів з дня її оголошення, відповідно до рішення Великої Палати Конституційного Суду України №4-р/2019 від 13.06.2019 року.

Головуючий суддя:

судді: 1.

2.