Рішення

від 18.05.2022 по справі 685/1001/21

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1001/21

Провадження № 2/685/21/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2022 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом Волочиської окружної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради, до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу про затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки у власність та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2021 року керівник Волочиської окружної прокуратури Стецюк С.І. звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій обл., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявивши вимоги визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27 вересня 2019 року № 22-7157-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність відповідачки ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6824784000:04:006:0193 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (на даний час Теофіпольська ОТГ), а також витребувати вищезазначену земельну ділянку у ОСОБА_2 на користь держави в особі Теофіпольської селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_1 набула право власності на спірну земельну ділянку внаслідок порушення вимог закону. Зокрема, земельна ділянка була їй надана в порядку безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, незважаючи на те, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 липня 2017 року № 22-14169-СГ ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) отримала у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6825583200:04:024:0014, яка розташована на території Корчицької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, чим було порушено вимоги ч. 4 ст. 116 ЗК України, якою передбачена можливість передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, один раз по кожному виду цільового призначення.

Позовні вимоги до ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що вона придбала спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2019 року № 1916 в особи, яка, з огляду на зазначені обставини, не мала права отримувати цю ділянку та відчужувати її.

Прокурор Радчишин В.О. позов підтримав в повному обсязі.

Від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов письмовий відзив на позов, згідно якого просить відмовити в позові в частині визнання недійсним наказу від 27 вересня 2019 року № 22-7157-СГ. Заперечення обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявами, в яких повідомляла, що право на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства вона не скористалася. На підставі зареєстрованих заяв ОСОБА_1 були прийняті накази Головного управління «Про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою», а згодом і «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність».

Оскільки, згідно приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України, визначені конкретні підстави для відмови у наданні такого дозволу, до яких відносяться лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій н населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, тому Головуправління діяло відповідно до норм чинного законодавства при розгляді заяв ОСОБА_1 , так як вона повідомила про невикористання свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно відзиву просить розглядати справу за відсутності відповідача та його представника.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, відзиву не направили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені статтею 116 Земельного кодексу України. Так, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим кодексом. При цьому передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України, і для ведення особистого селянського господарства становить не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст. 118 ЗК України.

Відповідно до частин шостої, сьомої та дев`ятої даної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до ст. 122 даного кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Вищезазначений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк та дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно з законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,000 га та передати у власність для ведення особистого селянського господарства. Також у заяві ОСОБА_1 зазначила, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вона не скористалася.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27 вересня 2019 року № 22-7157-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6824784000:04:006:0193) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області.

08 жовтня 2019 року державним реєстратором Маківської сільської ради Маківської сільської ОТГ Хмельницької області Кметь В.Л. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6824784000:04:006:0193 площею 2 га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 за номером запису про право власності 33625050, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 липня 2021 року № 265701014.

Разом з тим, згідно цієї ж інформації, зробленої за критерієм пошуку по РНОКПП фізичної особи власника, ОСОБА_3 , РНОКПП якої повністю співпадає з РНОКПП ОСОБА_1 НОМЕР_1 , належала на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 6825583200:04:024:0014 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Корчицької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвською М.В. 04 вересня 2017 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 36900260, дане було прийнято на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 липня 2017 року № 22-14169-СГ.

Дійсно, рішенням Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 липня 2017 року № 22-14169-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 , яка розташована за межами населених пунктів Корчицької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, та надано їй у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 6825583200:04:024:0014 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Корчицької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

У своїй заяві від 06 червня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,000 га за межами населених пунктів Корчицької сільської ради Шепетівського району та передати їй безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 6825583200:04:024:0014.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_1 була надана безоплатно земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства після того, як вона уже скористалася правом на отримання земельної ділянки для тих же цілей, тобто двічі по одному виду цільового використання, що є прямим порушенням вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, тому спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про безоплатну передачу ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6824784000:04:006:0193 для ведення особистого селянського господарства прийнятий з суттєвим порушенням норм земельного законодавства, тому вимога про визнання його недійсним підлягає задоволенню.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 липня 2021 року № 265700804, спірну земельну ділянку ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2019 року № 1916.

Частинами 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Зазначене положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майно було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку без достатньої правової підстави, тому теперішня власниця ОСОБА_2 зобов`язана повернути потерпілому, а саме Теофіпольській селищній раді, спірну земельну ділянку.

Суд не погоджується з твердженням Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відсутності вини даного органу у повторній безкоштовній передачі одній і тій же особі земельної ділянки за тим самим цільовим призначенням.

Так, дійсно, частиною 7 статті 118 ЗК України визначені підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки і до цього переліку не входить попереднє отримання заявником земельної ділянки з таким же цільовим призначенням. Однак дана норма стосується лише заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а не заяви про затвердження такої документації та передачі земельної ділянки у власність.

При цього, відповідно до п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, тобто Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, вирішуючи питання про передачу земельної ділянки у власність певній особі, зобов`язане було перевірити отримання цією особою раніше земельної ділянки з таким же цільовим призначенням, чого не було зроблено.

Судовий збір, сплачений при подачі позову, в тому числі і за забезпечення позову, підлягає стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 116, 118 ЗК України, ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Волочиської окружної прокуратури задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 27 вересня 2019 року № 22-7157-СГ.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Теофіпольської селищної ради земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6824784000:04:006:0193, що розташована за межами населених пунктів Святецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (на даний час Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь Хмельницької обласної прокуратури 1891,66 грн. (Одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 66 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 1891,66 грн. (Одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 66 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури 1891,66 грн. (Одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 66 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Самойлович А.П.