Ухвала

від 23.05.2022 по справі 903/754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 травня 2022 року Справа № 903/754/21 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Коваль Олександр Миколайович

за відсутності керуючого реалізацією та представників кредитора, у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області клопотання керуючого реструктуризацією майна боржника про затвердження звіту, про нарахування та виплату грошової винагороди по справі №903/754/21 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та просить призначити керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича (т.1, а.с.1-90).

Ухвалою від 15.09.2021 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду та призначено підготовче засідання (т.1, а.с.97).

Ухвалою суду від 28.09.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (т.1, а.с.128-132).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 28.09.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (т.1, а.с.134-135).

Постановою суду від 30.11.2021 в задоволенні клопотання АТ «Мегабанк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , відмовлено. Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Пасічника Олександра Олексійовича. Визнано ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів. Призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним своїх повноважень (т.3, а.с.40-45).

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 30.11.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів №67736 (т.3, а.с.47-48).

Керуючий реалізацією майна боржника подав до суду клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди від 12.04.2022 (т.3, а.с.82-91).

Ухвалою суду від 14.04.2022 звіт арбітражного керуючого, керуючого реалізацією майна та клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди прийнято та призначено в судовому засіданні на 24.05.2022 о 12:00 год. (т.3, а.с.150).

Керуючий реалізацією майна 24.05.2022 подав заяву, в якій просить суд розглянути справу за відсутності останнього.

Представник АТ «Мегабанк» в призначене судове засідання не з`явилася. 20.04.2022 на електронну адресу суду надіслала заяву, в якій просить суд відкласти судове засідання, яке призначене на 24.05.2022 на іншу дату після припинення та скасування воєнного стану.

У визначений судом день та час кредитори своїх представників в засідання суду не направили. Не з`явився в судове засідання також і керуючий реалізацією.

Щодо заяви представника АТ «МЕГАБАНК» про відкладення розгляду справи, судом враховано наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того, суд призначаючи справу до розгляду та в подальшому відкладаючи її розгляд, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, неявка сторін справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Проте, кредитором не було доведено суду неможливості заміни представника, а також неможливості розгляду справи без участі представника. Також судом враховано, що відкладення розгляду справи може призвести до затягування строків розгляду спору та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника кредитора, який належним чином був повідомлений 21.04.2022 про дату та час розгляду справи (т.3, а.с.153), за наявними у справі матеріалами.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників прави про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і реалізувати свої процесуальні права.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Навіть маючи докази поважності причин неявки кредитора, суд має право розглянути справу на підставі наявних доказів, якщо нез`явлення кредитора не є перешкодою для розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує кредитора, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо кредитор не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, суд зазначає, що учасники справи повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання, зокрема, розгляд справи в режимі відео конференції із використанням власних технічних засобів, а тому клопотання представника кредитора АТ «Мегабанк» про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

За результатами розгляду клопотання арбітражного керуючого Пасічника О.О. судом встановлено наступне.

Відповідно ч.1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

За відсутності діяльності боржника, відсутності майна банкрута, відшкодування вказаних витрат має бути покладено на кредитора, а також і на всіх інших виявлених кредиторів у такій справі - пропорційно визнаних вимог кожного у справі. При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство боржника, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організації тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

У разі недостатності майна боржника для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, грошова винагорода покладається пропорційно до вимог кредиторів.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Суд касаційної інстанції зазначає в постанові, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Також слід звернути увагу до правової позиції Верховного Суду щодо визначення джерел грошової винагороди арбітражного керуючого, викладеної у постанові від 04 жовтня 2018 року у справі № 916/1503/17. Верховний Суд зазначив, що ''Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №912/1783/16).

Верховний Суд робить правовий висновок для новітньої історії конкурсного права, що у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, станом на час подання даного клопотання стягнення сум грошової винагороди ліквідатора, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання відповідних повноважень на кредиторів у справі, є правомірним.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією майна в даній справі за період з 30 листопада 2021 року - 12 квітня 2022 року та становить 32 749,20 грн.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Засіданням зборів кредиторів у справі №903/754/21 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , яке оформлене протоколом №4 від 12.04.2022, схвалено звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого у сумі 32749,20 гривень, здійснення та відшкодування витрат в сумі 772,50 гривень, а всього 33521,70 гривень.

При поданні ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження справи про неплатоспроможність було сплачено кошти на авансування послуг арбітражного керуючого в сумі 35 685,00 грн. згідно квитанції №0.0.22633202262.1 від 13.09.2021.на суму 32955,00 грн. та №0.1.2266060429.1 від 15.09.2021 на суму 2730,00 грн.

З даних коштів було сплачено послуги керуючого реалізацією, а також понесені його витрати в процедурі реструктуризації боргів по даній справі у загальній сумі 27195,48 грн. (ухвала суду від 06.12.2021, т.3, а.с.54-55).

Відповідно на депозиті Господарського суду Волинської області перебувають кошти в сумі 8489,52 грн. та за рахунок яких слід провести частково погашення послуг керуючого реалізацією майна.

Залишок неоплачених грошової винагороди та відшкодування витрат за час виконання повноважень керуючого реалізацією в сумі 25032,18 грн. у справі №903/754/21 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 кредитори повинні відшкодувати пропорційно наступним чином:

Згідно реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 станом на дату подання вищевказаного клопотання, загальна сума вимог кредиторів становила 28049843,65 грн, в тому числі:

-вимоги ОСОБА_2 складають 3957175,00 грн., що становить у відсотковому відношенні 14,11%.

-вимоги ОСОБА_3 складають 9251190,00 грн., що становить у відсотковому відношенні 32,98%.

-вимоги Акціонерного товариства «МЕГА-БАНК» складають 14841478,65 грн., що становить у відсотковому відношенні 52,91%.

Пропорційно вимогам включеним в реєстр вимог кредиторів, грошова винагорода та відшкодування витрат, які підлягають сплаті арбітражному керуючому, за час виконання повноважень керуючого реалізацією майна будуть становити:

ОСОБА_2 - 3532,04 грн. (25 032,18 грн. х 14,11%);

ОСОБА_3 - 8255,61 грн. (25 032,18 грн. х 32,98%);

Акціонерне товариство «МЕГА-БАНК» - 13 244,53 грн. (25 032,18 грн. х 52,91%).

Поданими розрахунком який узгоджується судом арбітражний керуючий підтвердив правильність нарахування грошової винагороди відповідно до ставок мінімальної заробітної плати у відповідні періоди.

Суд вважає необхідним зазначити, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов`язковою та є платою за працю арбітражного керуючого.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4 , що свідчили б про неналежне виконання ним своїх обов`язків.

Не ставилось кредитором також питання щодо усунення арбітражного керуючого ОСОБА_4 від виконання своїх обов`язки, хоча КУзПБ передбачає право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури.

Судом також взято до уваги, що матеріали справи не містять та кредитором не надано доказів, що керуючим реалізацією при здійсненні процедури реалізації е виконано вимоги, передбачені КУзПБ.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Пасічника про затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_4 про нарахування і виплату грошової винагороди у справі №903/754/21 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно) у сумі 32749,20 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі 772,50 грн., а всього 33521,70 грн., повернення з депозитного рахунку та стягнення з кредиторів грошової винагороди та відшкодування витрат.

Керуючись ст.ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Затвердити звіт керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_4 про нарахування і виплату грошової винагороди у справі №903/754/21 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно) у сумі 32749,20 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі 772,50 грн., а всього 33521,70 грн.

2. Здійснити сплату основної винагороди арбітражному керуючому Пасічнику Олександру Олексійовичу (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 261 від 09.07.2013, адреса: 43000, вул. Карбишева, 2, м. Луцьк, Волинська область, Україна, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 у справі №903/754/21 за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно у розмірі 8489,52 грн. (на поточний рахунок арбітражного керуючого ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у AT "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ, код ЄДРПОУ 33695095) за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області у відповідності до квитанції №0.0.22633202262.1 від 13.09.2021.на суму 32955,00 грн. та №0.1.2266060429.1 від 15.09.2021 на суму 2730,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича (на поточний рахунок арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у AT "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ, код ЄДРПОУ 33695095) за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 у справі №903/754/21 за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно, грошову винагороду та відшкодування витрат в сумі 3532,04 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича (на поточний рахунок арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у AT "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ, код ЄДРПОУ 33695095) за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 у справі №903/754/21 за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно, грошову винагороду та відшкодування витрат в сумі 8 255,61 грн.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «МЕГА-БАНК» (Код ЄДРПОУ - 09804119, 61002, місто Харків, вулиця Алчевських , будинок 30) на користь арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича (на поточний рахунок арбітражного керуючого Пасічника Олександра Олексійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у AT "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ, код ЄДРПОУ 33695095) за виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника ОСОБА_1 у справі №903/754/21 за період з 30.11.2021 по 12.04.2022 включно, грошову винагороду та відшкодування витрат в сумі 13244,53 грн.

4. На виконання пункту 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали суду видати накази.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана 26.05.2022.

Суддя І. О. Гарбар