Рішення

від 18.05.2022 по справі 910/1030/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2022Справа № 910/1030/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімба Бейбі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір краси» про стягнення 26881,40 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімба Бейбі» (далі - Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з указаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір краси» (далі - Покупець) заборгованості за договором поставки № 17/09/21-01 (далі - Договір), разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Покупцем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлений йому товар.

Позивачем, крім судового збору, до складу судових витрат також включено витрати на надання правової допомоги у сумі 2000 грн.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому законом порядку.

Із залученого до матеріалів справи зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у цій справі була отримано відповідачем 07.02.2022, проте відповідач не скористався наданим йому законом правом подати відзив на позов, або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або процесуального характеру.

25.03.2022 позивачем були подані письмові пояснення, у яких він повідомив суд про те, що відповідач у лютому 2022 року погасив заборгованість за Договором у сумі 26001,62 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2022 закрито провадження у справі № 910/1030/22 у частині позовної вимоги про стягнення 26001,62 грн боргу.

Відтак, спір вирішується в частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 156,01 грн, 3% річних у сумі 104,72 грн, пені у сумі 619,05 грн, що нараховані за прострочення сплати боргу, а також у частині розподілу судових витрат.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2021 між Постачальником та Покупцем було укладено Договір, відповідно до якого Постачальник зобов`язувався у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити його відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору).

Передача Товару Покупцеві здійснюється Постачальником на підставі замовлення Покупця, а також видаткової накладної (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 2.15 Договору передбачено, що доставка товару здійснюється з використанням транспортних послуг третіх осіб.

Як слідує із пояснень Постачальника, він на виконання умов Договору на підставі замовлення передав Покупцю товар згідно з видатковими накладними: № 5173 від 28.10.2021 на суму 25689,42 грн та №5175 від 28.10.2021 на суму 312,20 грн, а всього на загальну суму 26001,62 грн.

Доставка цього товару здійснювалася транспортною організацією «Нова пошта». Примірники вищевказаних видаткових накладних, що були передані зазначеній транспортній організації для вручення Покупцю не були повернуті на адресу Постачальника з відміткою про їх вручення.

Покупець не заперечує про отримання ним 28.10.2021 за Договором товару від Постачальника на суму 26001,62 грн за вищевказаними видатковими накладними.

Зокрема, як убачається із складеного між сторонами акта звірки взаємних розрахунків за період 28.10.2021-18.11.2021 за Договором, станом на 18.11.2021 заборгованість у Покупця за товар, що був поставлений 28.10.2021 за вище вказаними видатковими накладними, склала 26001,62 грн.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30-ти календарних днів від дати, яка зазначається у накладній.

Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до Договору. Датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 4.4 Договору).

Постачальник зазначив, що вказана вище сума заборгованості за Товар була погашена Покупцем із простроченням, а саме - лише 7-8 лютого 2021 року, що підтверджується доданою до пояснень позивача від 25.03.2022 копією банківської виписки з рахунку Постачальника.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Враховуючи положення статей 253, 254 ЦК України, і умови пункту 4.3 Договору, отриманий Покупцем Товар за спірними видатковими накладними від 28.10.2021 повинен був бути оплачений у строк до 29.11.2021 включно.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Покупець є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона на вимогу іншої сторони зобов`язана сплатити останній пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення платежу, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день порушення виконання, але не більше 10% від такої суми.

Позивачем за період з 27.11.2021 до 14.01.2022 на суму прострочення на підставі статті 625 ЦК України нараховані відповідачу 104,72 грн 3% річних та 156,01 грн. інфляційних втрат, а також на підставі пункту 6.2 Договору пеню в сумі 619,05 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум фінансових та штрафної санкцій із врахуванням приписів статей 253, 254 ЦК України, умов Договору та у межах заявленого позивачем періоду нарахування.

За наслідками перевірки суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення з відповідача: 156,01 грн інфляційних втрат; 98,31 грн 3% річних; 582,72 грн пені.

Тому позов підлягає частковому задоволенню у зазначених сумах санкцій.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судові витрати в частині правомірно заявленої позовної вимоги про стягнення боргу, провадження в якій було закрито в зв`язку із погашенням заборгованості, із урахуванням положень абзацу другого частини 3 статті 130 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, то судом враховано наступне.

На підтвердження факту понесення цих витрат позивачем до матеріалів справи додані наступні належні та допустимі докази:

- копія договору № 14-01/22 про надання професійної правничої допомоги від 14.01.2022, укладений між Постачальником та адвокатом Бондарук Ольгою Олександрівною;

- копія ордеру від 14.01.2022 на надання правничої (правової) допомоги, виписаного цим адвокатом, та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002072 на вказаного адвоката;

- оригінал квитанції про сплату 2000 грн за адвокатські послуги;

- копія акта-рахунку витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом від 14.01.2022, у якому деталізовані надані адвокатом послуги.

Таким чином, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, є обґрунтованим та відповідає критеріям розумності, співмірності із ціною позову.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, відповідачем не доведено суду, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не мають характеру необхідності, що їх розмір є нерозумним та невиправданим. Відповідачем не доведено перед судом, що заявлений позивачем розмір таких витрат є необґрунтовано високим, суттєво завищеним та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.

Керуючись статтями 86, 126, 129, частиною 9 статті 165, частиною 2 статті 178, статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір краси» (Україна, 02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201/203; ідентифікаційний код 43961644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімба Бейбі» (Україна, 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, будинок 27, квартира 66; ідентифікаційний код 42771033) 156,01 грн (сто п`ятдесят шість гривень 01 копійку) інфляційних втрат, 98,31 грн (дев`яносто вісім гривень 31 копійку) 3% річних, 582,72 грн (п`ятсот вісімдесят дві гривні 72 копійки) пені, а також 2477,06 грн (дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 06 копійок) судового збору, 1996,82 грн (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість гривень 82 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову про стягнення 3% річних та пені відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків