Рішення

від 22.05.2022 по справі 910/563/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2022Справа № 910/563/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІТЕК"

про стягнення 584 695,60 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Пасічнюк С.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (далі - позивач, ТОВ "НОВА ПОШТА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІТЕК" (далі - відповідач, ТОВ "СЕЛІТЕК") про стягнення 584 695,60 грн, з яких: 336 031,92 грн передоплати за Договором підряду № Р-02-06-2021 від 02.06.2021, 114 250,88 грн неустойки, 134 412,80 грн штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору підряду № Р-02-06-2021 від 02.06.2021 та Кошторису № 10 від 20.10.2021 перерахував відповідачу 336 031,92 грн попередньої оплати, проте останній так і не приступив до виконання робіт за Кошторисом № 10 від 20.10.2021, суму попередньої оплати на вимогу позивача не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 позовну заяву ТОВ "НОВА ПОШТА" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

25.01.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, направлене до суду засобами електронної пошти 25.01.2022. До наведеного клопотання додано документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 позовну заяву ТОВ "НОВА ПОШТА" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/563/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

14.02.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.2022. Клопотання судом задоволене.

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/563/22 за адресами місцезнаходження сторін згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 про відкриття провадження у справі № 910/563/22.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, направлене відповідачу, було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/563/22 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

02.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (далі - замовник, позивач, ТОВ "НОВА ПОШТА") та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛІТЕК" (далі - підрядник, відповідач, ТОВ "СЕЛІТЕК") було укладено Договір підряду № Р-02-06-2021 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами та засобами виконати ремонтні, електромонтажні та інші роботи (далі - роботи) у відповідності до погодженого сторонами кошторису, складеного за формою, встановленою Додатком № 1 до Договору, та в строки, визначені розділом 3 Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що повний перелік робіт, їх вартість та місце їх виконання погоджуються сторонами у відповідному кошторисі.

Згідно з п. 2.3.2 Договору підрядник зобов`язаний виконати усі роботи якісно, своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору сторони узгодили, що підрядник приступає до виконання робіт протягом 2 (двох) робочих днів після сплати замовником, відповідно до п. 5.4.1 Договору, авансу у розмірі 50% від загальної вартості робіт за відповідним кошторисом на підставі наданого підрядником рахунку.

Згідно з п. 3.3 Договору датою закінчення виконання робіт за Договором вважається дата прийняття виконаних робіт замовником за Актом (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна вартість Договору складається з вартості робіт, виконаних підрядником протягом строку дії цього Договору. При цьому до складу вартості робіт входить вартість використаних підрядником матеріалів, за виключенням випадку, передбаченого п. 1.4. Договору. Вартість робіт підрядника за кожним окремим об`єктом замовника визначається у відповідних кошторисах.

Пунктом 5.4 Договору сторони узгодили, що оплата робіт згідно даного Договору проводиться замовником в 2 етапи:

5.4.1. Перший етап - попередня оплата (авансовий платіж) в розмірі 50% вартості робіт, що зазначена в кошторисі. Замовник сплачує авансовий платіж протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку для здійснення оплати.

5.4.2. Другий етап - оплата залишкової вартості робіт здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами Акту та отримання від підрядника рахунку для здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором.

Так, пунктом 6.2. Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 1% від вартості несвоєчасно виконаних або невиконаних робіт за кожний день прострочення. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і становить 1 (один) рік від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3. Договору, при порушенні підрядником строків виконання робіт на строк понад 5 (п`ять) робочих днів, підрядник зобов`язаний додатково сплатити замовнику штраф в розмірі 20% від вартості невиконаних в строк Робіт.

Відповідно до п. 6.6 Договору, у випадку, якщо підрядник не приступить до виконання робіт в обумовлені Договором строки, замовник має право відмовитись від Договору, а підрядник зобов`язаний здійснити повернення сплачених замовником коштів протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 20.10.2021 між сторонами було укладено Кошторис № 10 до Договору (далі - Кошторис № 10), відповідно до якого сторонами було узгоджено перелік робіт; адресу місця проведення робіт - м. Чернівці, вул. Котляревського, 7, номер відділення замовника - Поштове відділення № 10; строк виконання робіт - 45 календарних днів з моменту оплати авансового платежу; загальну вартість робіт - 672 063,83 грн з ПДВ.

Згідно платіжних доручень № НПВ-441455, НПВ-441456 від 12.11.2021 позивач перерахував відповідачу 336 031,92 грн, що складає 50% вартості робіт, передбачених Кошторисом № 10.

Враховуючи умови п. 3.2 Договору та Кошторису № 10, позивач вказав, що відповідач був зобов`язаний приступити до виконання робіт не пізніше 16.11.2021 та закінчити виконання робіт не пізніше 27.12.2021. Проте, відповідач так і не приступив до виконання робіт за Кошторисом № 10.

30.12.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення авансу за Договором. Поштове відправлення з наведеною вимогою було повернуто позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання.

Позивач вважає, що оскільки роботи, передбачені Кошторисом № 10, відповідачем не виконані в повному обсязі, останній зобов`язаний здійснити повернення сплачених позивачем коштів передоплати, а також додатково сплатити позивачу неустойку і штраф відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Договору.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 336 031,92 грн передоплати за Договором, 114 250,88 грн неустойки, 134 412,80 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.2 Договору відповідач був зобов`язаний приступити до виконання робіт протягом 2 (двох) робочих днів після сплати позивачем авансу у розмірі 50% від загальної вартості робіт за відповідним кошторисом. Кошторисом № 10 встановлено строк виконання робіт - 45 календарних днів з моменту оплати авансового платежу.

Враховуючи, що позивач 12.11.2021 перерахував відповідачу 336 031,92 грн (50% вартості робіт, передбачених Кошторисом № 10), відповідач був зобов`язаний приступити до виконання робіт, передбачених Кошторисом № 10 не пізніше 16.11.2021 та закінчити виконання робіт не пізніше 27.12.2021.

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання робіт, передбачених Кошторисом № 10, в обумовлені кошторисом строки суду не надав.

Оскільки відповідач не виконав роботи в обумовлені строки, у позивача відповідно до п. 6.6 Договору виникло право відмовитись від Договору, а у відповідача - обов`язок здійснити повернення сплачених позивачем коштів протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника.

Матеріалами справи, а саме фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист №0411956529093 від 30.12.2021, підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача 30.12.2021 вимоги про повернення 336 031,92 грн попередньо сплачених позивачем за виконання робіт за Кошторисом № 10. При цьому судом встановлено, що наведена вимога направлена на адресу відповідача, яка зазначена у реквізитах сторін Договору та відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Доказів повернення відповідачем сплачених позивачем 336 031,92 грн попередньої оплати за Договором матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 336 031,92 грн попередньої оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 114 250,88 грн неустойки відповідно до п. 6.2 Договору, 134 412,80 грн штрафу відповідно до п. 6.3 Договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки та штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо виконання робіт в обумовлені Договором та Кошторисом № 10 строки, відтак допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що за порушення строків виконання робіт Договором передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді сплати підрядником замовнику неустойки (п. 6.2 Договору) та штрафу (п. 6.3 Договору).

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на дату подання позовної заяви (13.01.2022) прострочення виконання робіт за Кошторисом № 10 склало 17 днів.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, наявні підстави для сплати відповідачем відповідно до п. 6.2 Договору неустойки в розмірі 1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення. При цьому судом відзначає, що за змістом п. 6.2 Договору неустойку передбачено за порушення строків виконання робіт, а не за прострочку платежу, а відтак при нарахуванні неустойки в спірному випадку не застосовуються приписи ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Крім того, оскільки строки виконання робіт порушено на строк понад 5 (п`ять) робочих днів, наявні підстави для сплати відповідачем додатково, відповідно до п. 6.3 Договору, штрафу в розмірі 20 % від вартості невиконаних в строк робіт.

Суд, перевіривши розрахунки неустойки та штрафу, наведені позивачем у позовній заяві, визнає їх обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 114 250,88 грн неустойки та 134 412,80 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "НОВА ПОШТА" в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 8 770,43 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 8 770,43 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛІТЕК" (Україна, 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал (Подільський р-н), будинок 51; ідентифікаційний код 38678645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" (Україна, 03026, м. Київ, Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9; ідентифікаційний код 31316718) 336 031,92 грн (триста тридцять шість тисяч тридцять одну гривню 92 коп.) попередньої оплати, 114 250,88 грн (сто чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 88 коп.) неустойки, 134 412,80 грн (сто тридцять чотири тисячі чотириста дванадцять гривень 80 коп.) штрафу та 8 770,43 грн (вісім тисяч сімсот сімдесят гривень 43 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 23.05.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА