Ухвала

від 25.05.2022 по справі 910/2982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/2982/22

Суддя Привалов А.І., розглянувши матеріали справи № 910/2982/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблпреса"

про стягнення 43085,20 грн

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблпреса" про стягнення 43085,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди №790 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25.03.2009 (зі змінами), внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 24915,20 грн, за порушення строків сплати якої також нараховані інфляційні втрати в сумі 4141,11 грн, 3% річних - 1690,91 грн, пеня - 9846,46 грн та штраф у сумі 2491,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 відкрито провадження у справі № 910/2982/22 та ухвалено розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Приписами частини другої статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Київської області з огляду на слідуючі обставини.

Згідно з частиною 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок розгляду справ за виключною підсудністю.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Отже, виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що дає академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

За приписами частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зі змісту доданого до позовної заяви договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 790 від 25.03.2009 слідує, що предметом строкового платного користування є державне індивідуально визначене майно - частина перону площею 6 м2 по станції "Боярка", розміщеної за адресою: Київська область, місто Боярка, залізнична станція "Боярка".

Беручи до уваги вказане, суд дійшов висновку про те, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", скориставшись своїм правом на пред`явлення позовної заяви, не дотрималось правил визначення підсудності, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з положеннями статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Тобто, виходячи з наведених норм, у разі, коли справа стала підсудна іншому господарському суду, господарський суд розглядає господарську справу по суті лише в тому випадку, коли при прийнятті справи до свого провадження вона була підсудна саме цьому суду, а саме з додержанням правил підсудності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/22878/17.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва справа №910/2982/22 була прийнята до провадження без додержання правил виключної підсудності, що виключає можливість вирішення спору по суті саме вказаним судом.

Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Положеннями ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 ГПК України).

Керуючись ст. 30, 31, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали справи № 910/2982/22 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з додатковою відповідальністю "Київоблпреса" про стягнення 43085,20 грн з доданими до неї документами передати на розгляд до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108).

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 26.05.2022 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов