Рішення

від 25.05.2022 по справі 910/21784/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/21784/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/21784/21

за позовом Приватного акціонерного товариства «Меблісам»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сайрус"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

30 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Меблісам» (позивач) надійшла позовна заява № МС-1760/Ю від 28.12.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сайрус" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 845 822,82 грн., з них: основного боргу - 730 025,28 грн. (сімсот тридцять тисяч двадцять п`ять гривень 28 копійок), штрафу - 106 005,06 грн. (сто шість тисяч п`ять гривень 06 копійок), 3% річних - 3148,09 грн. (три тисячі сто сорок вісім гривень 09 копійок) та інфляційних втрат - 6644,40 грн. (шість тисяч шістсот сорок чотири гривні 40 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди нежитлового приміщення № 1МС0210001 від 15.03.2021 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/21784/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105491834630 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 10.01.2022 року у справі № 910/21784/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.04.2022 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 21.04.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

20.01.2022 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення № МС-1774/Ю від 17.01.2022 року, в яких позивач повідомив, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення № 770 від 28.12.2021 року та № 791 від 05.01.2022 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Меблісам» (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сайрус" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1МС0210001 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежиле приміщення (№№ 1-9; вітрини) (в літ. А) загальною площею 271,9 кв.м (об`єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Бессарабська, 7.

В п. 1.5. договору визначено, що об`єкт оренди передається орендарю 16.03.2021 року по акту приймання-передачі.

Згідно з п.п. 3.2., 3.3. договору плата за оренду нараховується орендареві з дати підписання сторонами акту приймання-передачі. Якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 10 (десятого) числа оплачуваного місяця, за оплачуваний місяць.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендодавець виставляє орендареві рахунок на оплату плати за оренду, розрахованого відповідно до додатку № 2 до цього договору. Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків.

Строк оренди починається з моменту прийняття орендарем об`єкта оренди за актом № 1 і закінчується 28.02.2026 року (включно).

У додатку № 2 від 15.03.2021 року до договору визначено, що базова орендна ставка починаючи з 01 червня 2021 року становить 974,67 грн., в т.ч. ПДВ за 1 кв.м в місяць, що еквівалентно 35 доларам США, по курсі гривні до долара США, який за домовленістю сторін складає 27,8477 грн.

За актом № 1 приймання-передачі від 16.03.2021 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (№№ 1-9; вітрини) (в літ. А) загальною площею 271,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Бессарабська, 7.

У період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату оренди приміщення: № 84 від 28.09.2021 року на суму 265 012,64 грн., № 94 від 28.10.2021 року на суму 265 012,64 грн., № 102 від 30.11.2021 року на суму 265 012,64 грн.

23.12.2021 року відповідач частково сплатив орендну плату за жовтень 2021 року у розмірі 65 012,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 765 від 23.12.2021 року.

Як зазначає позивач, відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендної плати не виконав, відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором у розмірі 730 025,28 грн.

За твердженням позивача, спір у справі виник у зв`язку неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 1МС0210001 від 15.03.2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 730 025,28 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 106 005,06 грн., 3% річних у розмірі 3148,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6644,40 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Спірне майно - нежиле приміщення (№№ 1-9; вітрини) (в літ. А) загальною площею 271,9 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Бессарабська, 7 було передано в орендне користування ТОВ "Торговий дім Сайрус" за актом № 1 приймання-передачі від 16.03.2021 року.

Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що орендар передає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку оренди або дострокового припинення цього договору. Передача об`єкта оренди оформлюється актом приймання-передачі, який складається в двох примірниках та підписується сторонами.

Враховуючи відсутність акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди в матеріалах справи та не надання відповідачем будь-яких заперечень щодо факту користування об`єктом оренди у спірний період, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що користується таким об`єктом оренди.

Як вже зазначалося судом вище, пунктами 3.3., 3.4. договору визначено, що плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 10 (десятого) числа оплачуваного місяця, за оплачуваний місяць на підставі виставлених орендареві рахунків на оплату плати за оренду. Орендар зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період оренди з жовтня 2021 року по грудень 2021 року включно нараховано орендну плату та виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату оренди приміщення: № 84 від 28.09.2021 року на суму 265 012,64 грн., № 94 від 28.10.2021 року на суму 265 012,64 грн., № 102 від 30.11.2021 року на суму 265 012,64 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням № 765 від 23.12.2021 року відповідач здійснив лише часткову оплату орендної плати за жовтень 2021 року у розмірі 65 012,64 грн.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендної плати у розмірі 730 025,28 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач сплатив залишок орендної плати за жовтень 2021 року у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 770 від 28.12.2021 року та № 791 від 05.01.2022 року.

Таким чином, на момент винесення рішення у даній справі спір щодо суми заборгованості в частині 200 000,00 грн. відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 200 000,00 грн. припинив своє існування, суд дійшов висновку, що провадження щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 200 000,00 грн. підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення в повному обсязі оплати орендної плати, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання по оплаті орендної плати настав, наявність заборгованості у розмірі 530 025,28 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач доказів сплати боргу у розмірі 530 025,28 грн. станом на день розгляду справи суду не надав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1МС0210001 від 15.03.2021 року у розмірі 530 025,28 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 106 005,06 грн., 3% річних у розмірі 3148,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6644,40 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2.1.2. договору визначено, що якщо період прострочення становить від 11 до 30 календарних днів, то орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, в сумі 106 005,06 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 5534,50 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 1109,90 грн. позивачу належить відмовити.

При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 3006,30 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 141,79 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 644 571,14 грн., з них: основного боргу - 530 025,28 грн. (п`ятсот тридцять тисяч двадцять п`ять гривень 28 копійок), інфляційних втрат - 5534,50 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 50 копійок), 3% річних - 3006,30 грн. (три тисячі шість гривень 30 копійок) та штрафу - 106 005,06 грн. (сто шість тисяч п`ять гривень 06 копійок).

Щодо розподілу судового збору.

З огляду на те, що суму основного боргу в розмірі 200 000,00 грн. відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду, розподіл судових витрат повинен розраховуватися з урахуванням вказаної суми.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 12 668,56 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/21784/21 за позовом № МС-1760/Ю від 28.12.2021 року Приватного акціонерного товариства «Меблісам» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сайрус" про стягнення грошових коштів за договором оренди нежитлового приміщення № 1МС0210001 від 15.03.2021 року в частині стягнення основного боргу у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень), у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Сайрус" (ідентифікаційний код 42640319, адреса: 01135, м. Київ, вул. Глібова, 7) на користь Приватного акціонерного товариства «Меблісам» (ідентифікаційний код 31901105, адреса: 03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 87) грошові кошти: основного боргу - 530 025,28 грн. (п`ятсот тридцять тисяч двадцять п`ять гривень 28 копійок), інфляційних втрат - 5534,50 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 50 копійок), 3% річних - 3006,30 грн. (три тисячі шість гривень 30 копійок), штрафу - 106 005,06 грн. (сто шість тисяч п`ять гривень 06 копійок) та судовий збір - 12 668,56 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 56 копійок).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.05.2022р.

Суддя О.В. Котков