Рішення

від 22.02.2022 по справі 910/11536/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2022Справа № 910/11536/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпоінт"

вул. Сім`ї Хохлових, 8, м. Київ, 04119

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАГІ"

вул. Будапештська, буд. 13, м. Тбілісі, Грузія, 0160

про стягнення 425 580 грн., що станом на 09.07.2021р. становить 15 589 USD по курсу НБУ

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпоінт" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАГІ" про стягнення 425 580 грн., що станом на 09.07.2021р. становить 15 589 USD по курсу НБУ.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №05-01/07-2018 від 07.06.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2022, постановлено надіслати копію ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 з нотаріально засвідченим перекладом на грузинську мову, позовну заяву та судове доручення для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 09.01.1995р. через Міністерство юстиції України, провадження у справі №910/11536/21 зупинено до виконання судових доручень про вручення судового документу чи повідомлень про неможливість таких вручень.

25.01.2022 позивачем подано заяву про судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.02.2022.

В судове засідання 23.02.2022 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 23.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, а у задоволенні вимог зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

7 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінпоінт» (Україна), надалі - Позивач, та Товариство з обмеженою відповідальністю «САРВАГІ» (Грузія), надалі - Відповідач, укладено договір поставки №05-01\07-2018 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.2. Договору Позивач зобов`язується передати у власність Відповідачу товар (харчові добавки, вкусоароматичні суміші та приправи) з необхідним пакетом документів, а Відповідач прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах даного Договору.

Також сторони передбачили п. 1.1. Договору, що валютою Договору являється долар сполучених Штатів Америки, надалі - USD.

13 лютого 2019 року за заявкою Відповідача Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 24 040,00 USD, що підтверджується специфікацією, митною декларацією МД-2 та міжнародною транспортною накладною CMR.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунок за кожну партію товару проводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з часу поставки товару на склад Відповідача.

За твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростоване Відповідачем, 22 серпня 2019 року Відповідач оплатив лише частину суми за поставлений товар в розмірі 20 000, USD що підтверджується банківською випискою (недоплата становить 4040 USD).

24 травня 2019 року за заявкою Відповідача Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 31 549,00 USD, що підтверджується специфікацією, митною декларацією МД-2 та міжнародною транспортна накладною CMR.

За твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростоване Відповідачем, 01 листопада 2019 року Відповідач оплатив лише частину суми за поставлений товар в розмірі 20 000, USD, що підтверджується банківською випискою, (недоплата становить 11 549 USD).

Звертаючись до суду із позовом Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що Відповідач не оплатив повністю вартість поставленого товару виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар у розмірі 15 589 USD.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що станом на день подання цієї позовної заяви до суду Відповідач більше не здійснював оплату на користь Позивача за поставлений Товар.

Також Позивач зауважує, що Відповідачем не зазначались будь-які зауваження щодо стану та якості поставленого Товару, а також не заперечувався сам факт поставки Товару Позивачем.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару, відповідно до специфікацій, митних декларацій МД-2 та міжнародних транспортних накладних CMR на суму 31 549,00 USD та 24 040,00 USD.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договору та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару у повному обсязі. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 15 589 USD.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 15 589 USD відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, обов`язок покупця (відповідача) з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення постачальником (позивачем) поставки товару та прийняття товару покупцем (відповідачем). При цьому, форма (вид) документу, яким сторони відобразили сам факт поставки товару (яким оформили факт здійснення поставки) - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі продукції, тощо, не впливає на обов`язок покупця оплатити товар та не звільняє покупця від обов`язку з оплати товару у випадку оформлення поставки товару іншим документом, ніж той, що передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару.

З урахуванням встановлених судом обставин, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 15 589 USD, а строк виконання грошового зобов`язання станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 15 589 USD на підставі договору. Вказана заборгованість відповідачем не спростована.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 589 USD є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 558,90 USD - пені, нарахованої відповідно до умов Договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.

Пунктом 6.2 Договору визначено, Постачальник може вимагати від покупця сплату пені в розмірі 0,1% за кожен день прострочення оплати, але не більше 10% вартості товару.

Здійснивши перевірку нарахованої пені у розмірі 1 558,90 USD суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно. Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 558,90 USD

Позивач також просить суд відшкодувати 23 165,00 грн. витрат пов`язаних з перекладом документів.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Документи, які підлягають врученню відповідачу згідно з вимогами Конвенції підлягають направленню Компанії грузинською мовою (аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.08.2018 зі справи № 910/20412/15). При цьому обов`язок з перекладу документів у такому випадку покладається на заінтересовану сторону (якою є позивач у справі). Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 (остаточне 03.01.2018) принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів. Так, враховуючи здійснення господарського судочинства, зокрема, на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін у судовому процесі, Компанії як іноземній юридичній особі має бути забезпечена можливість бути обізнаною у встановленому законом порядку щодо пред`явленого до неї позову та мати можливість захищати свої інтереси, шляхом направлення уповноваженого представника у судове засідання, подання відзиву на позов тощо. Отже, встановивши, що Компанія є нерезидентом України, суд дійшов висновку про те, що для належного повідомлення про розгляд справи відповідачу - нерезиденту необхідно вручати документи та матеріали по справі в перекладі грузинською мовою, з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача, що забезпечить відповідачу можливість бути обізнаним з пред`явленим до нього позовом на території України та вимогами такого позову.

До матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують витрати позивача на переклад документів з нотаріальним посвідченням, а саме:

- Платіжне доручення № 4314 від 24.09.2021 року;

- Рахунок на оплату № 6365 від 24.09.2021 року.

Судом враховано, що представником позивача були виконані вимоги ухвал суду щодо перекладів документів.

Крім того, усі документи представником позивача подавалися у строки визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Зважаючи на те, що позов було задоволено, витрати на переклад документів підлягають задоволенню з віднесенням їх на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 23 165,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САРВАГІ" (вул. Будапештська, буд. 13, м. Тбілісі, Грузія, 0160, ідентифікаційний код 404988171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпоінт" (вул. Сім`ї Хохлових, 8, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 40466530) заборгованість у розмірі 15 589 дол США, 1 558,90 дол США пені, що в гривневому еквіваленті станом на 09.07.2021 року становить 425 580 грн., 6383 грн 70 коп. судового збору та 23 165 грн. 00 коп. витрат на перекладача.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 26.05.2022

Суддя М.О. Лиськов