Рішення

від 25.05.2022 по справі 910/2390/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2022Справа № 910/2390/22

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/2390/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога"

про стягнення 189 162,49 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога" про стягнення 189 162,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту №17528а0к від 04.02.2020, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки відповідач є власником транспортного засобу, водій якого є винним у скоєнні ДТП, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 189162,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

11.04.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 56.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на день винесення рішення відзив від відповідача не надійшов.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом враховано положення частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

01.04.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (далі - страховик, позивач) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №17528а0к, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом - легковим автомобілем "VOLVO", державний номерний знак НОМЕР_1 .

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути зокрема майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

09.05.2011 о 14 год. 30 хв. в місті Києві на Повітрофлотському проспекті, 36, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter 316 cdi», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

Згідно з Рахунком № 1072475 від 12.05.2021, виставленим страхувальнику станцією технічного обслуговування Філією «Віннер ВКН» ТОВ «Віннер Автомотів», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «VOLVO XC90» державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП склала 189162,49 грн з урахуванням ПДВ.

Позивач з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту, склав страховий акт № ARX2783132 від 25.05.2021, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 189 162,49 грн. При цьому, страховик утримав із суми страхового відшкодування частину несплачених страхових платежів у розмірі 38 225,00 грн та відповідно визначив суму відшкодування в розмірі 150 937,49 грн.

На підставі складеного страхового акту № ARX2783132 від 25.05.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", виконуючи свої зобов`язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 150 937,49 грн. на рахунок Філією «Віннер ВКН» ТОВ «Віннер Автомотів», що підтверджується платіжним дорученням № 782911 від 26.05.2021 на суму 150 937,49 грн, копія якого долучена до матеріалів справи.

Водночас, у постанові Солом`янського районного суду міста Києва від 17.06.2021 по справі № 760/12158/21 встановлено, що ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter 316 cdi», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час ДТП та якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення є головою правління Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога". Дана обставина також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, власником транспортного засобу «Mersedes-Benz Sprinter 316 cdi», державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно відповіді Національної поліції України щодо обставин ДТП зазначено відповідача.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" перейшло право вимоги до Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога", посадовою особою якої було завдано майнової шкоди власнику автомобіля «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП.

З метою досудового врегулювання спору позивач 04.10.2021 та 06.11.2021 звертався до відповідача з претензією про сплату суми регресної вимоги в розмірі 189 162,49 грн, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач звернувся для захисту порушених прав з даним позовом до господарського суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

З урахуванням наведеного, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter 316 cdi», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, знаходився під керуванням ОСОБА_2 , який є працівником відповідача.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.09.19. у справі № 909/1189/17, під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Зазначений висновок ґрунтується на приписах частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Покладання відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливе лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Отже, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Вина ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter 316 cdi», державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлена в судовому порядку.

У постанові Солом`янського районного суду міста Києва від 17.06.2021 по справі № 760/12158/21 також встановлено, що ОСОБА_2 на час ДТП обіймав посаду керівника Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога" (відповідач у справі).

Під час розгляду справи суду не було надано доказів, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну власнику автомобіля «VOLVO XC90», державний номерний знак НОМЕР_1 , у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 09.05.2021, а до позивача як особи, що здійснила виплату страхового відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач двічі звертався до відповідача із претензією № СУ/009336/4-1 від 15.09.2021. про сплату 189 162,49 грн, виплаченого позивачем страхового відшкодування. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим ПрАТ "СК "АРКС" звернулася до суду з даним позовом.

Таким чином, оскільки відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, оскільки матеріалами справи підтверджуються фактичні витрати у розмірі 189 162,49 грн, розмір яких відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міжнародної благодійної організації "Міжнародна медична допомога" (03680, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 56; ідентифікаційний код 37730049) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у сумі 189 162 грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 837 грн 44 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2022.

Суддя А.І. Привалов