Рішення

від 22.02.2022 по справі 911/2986/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/2986/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2986/21

за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча

компанія «Енергоатом», м. Київ

про стягнення 1 702 637,44 грн. неустойки та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання повернути майно

за участю представників:

прокурор: Наумова К.О., посвідчення № 064671 від 01.06.2021;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області (надалі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській (надалі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» про стягнення 1 702 637,44 грн. неустойки та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 50-71 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 832,4 кв. м. (інв. № АРС-53-103004188/5, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.5), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т. Ентузіастів, 7, шляхом зобов`язання повернути майно за актом приймання-передавання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір № 157 від 26.12.2006 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера, яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг», припинив свою дію 23.10.2017 на підставі п. 6 додаткового договору № 6 та п. 10.4 Договору № 157 і ст. 764 Цивільного кодексу України. Проте, державне індивідуально визначене майно, яке є предметом вказаного договору, відповідачем не повернуто ні його власнику, ні балансоутримувачу, ТОВ «Пак-Експо Лізинг» продовжує його використовувати без відшкодування коштів за його використання за позадоговірними зобов`язаннями. Таким чином, з 24.10.2017 р. (наступний день після припинення Договору № 157) виключно з вини відповідача продовжується користування державним майном без договірних зобов`язань, що є підставою для застосування до спірних правовідносин норми ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а саме сплату неустойки, яка є спеціальною мірою відповідальності недобросовісного наймача і застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна. Враховуючи викладене, та посилаючись на ст.ст. 759, 785 Цивільного кодексу України, прокурор просить усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областей державним майном шляхом зобов`язання ТОВ «Пак-Експо Лізинг» повернути приміщення № 50-71, плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною загальною площею 832,4 кв.м, розташованої по проспекту Ентузіастів, 7 в м. Славутич Київської області, за актом приймання-передавання, а також стягнути 1 702 637,44 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі № 911/2986/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 10.11.2021; на підставі статті 50 ГПК України залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

09.11.2021 через канцелярію суду від Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява № 11-20/150 від 05.11.2021 (вх. № 25919/21), в якій останній підтримав заявлені прокурором вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника третьої особи.

Ухвалою суду від 10.11.2021 підготовче засідання у справі № 911/ 2986/21 було відкладено на 01.12.2021.

Ухвалою суду від 01.12.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/2986/21, справу призначено до розгляду по суті на 22.12.2021.

09.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 2886/22) про залучення документів до матеріалів справи.

В судових засіданні 22.12.2021, 24.01.2022, 09.02.2022 оголошувалась перерва до 24.01.2022, 09.02.2022 та 23.02.2022 відповідно.

Присутнім в судових засіданнях прокурором підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; присутній в судових засіданнях 10.11.2021, 22.12.2021, 24.01.2022, 09.02.2022 представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та просив суд задовольнити їх; представник третьої особи під час розгляду справи надав заяву № 11-20/150 від 05.11.2021 (вх. № 25919/21 від 09.11.2021), в якій підтримав заявлені прокурором вимоги та просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом за його участі. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи конвертами, разом з ухвалами суду, що повернулись на адресу суду з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Разом з цим, суд вказує на те, що ухвали суду були направлені, як на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та й на адресу за місцезнаходженням спірного майна - Київська обл., м. Славутич, пр-т. Ентузіастів, 7.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, оскільки судом були надіслані ухвали суду на належні адреси відповідача, які підтверджені матеріалами справи, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що держава внаслідок неповернення відповідачем майна, яким останній користується, позбавлена можливості ефективно управляти ним та використовувати для задоволення державних та суспільних потреб. У свою чергу, протиправні дії відповідача обмежують державу в реалізації її повноважень власника зазначеного майна щодо вільного розпорядження ним з метою отримання найбільш сприятливих економічних та інших вигод, що завдає значні збитки державному бюджету.

Прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Отже, органом державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, та який зобов`язаний вживати заходи з метою захисту порушених інтересів держави, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Листом від 14.01.2020 № 35/2-10вих-20 Броварська місцева прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, в якому просила надати інформацію про стан заборгованості за укладеним з ТОВ «Пак-Експо Лізинг» договором оренди нерухомого майна та, у разі непогашення заборгованості, надати детальний розрахунок такої заборгованості, а також повідомити чи вживалися заходи щодо стягнення з боржника суми заборгованості в судовому порядку.

Листом від 31.01.2020 № 51-04/01-576 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило про наявність заборгованості, зокрема, за Договором оренди від 26.12.2006 р. № 157, а також повідомило, що через недостатність фінансування Регіональне відділення позбавлено можливості повною мірою охопити заходами судового реагування всіх орендарів, що мають заборгованість з орендних платежів.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях протягом тривалого часу не було вжито заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту прав, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.

Таким чином, наведені обставини є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Так, Вишгородською окружною прокуратурою Київської області під час опрацювання відомостей, було встановлено, що 26.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» (орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 157.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: приміщення № 1, 2, 3, 4 плодоовочевої бази, площею 869, кв.м, розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, що перебуває на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс», вартість якого визначена експертним шляхом та становить 308 062,00 грн.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди 2 580,02 грн.

Згідно з п. 3.2 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 5 банківських днів після пред`явлення рахунку на оплату у співвідношенні, а саме: 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету України, а 30 % орендної плати - балансоутримувачу.

Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно й в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 5.6 договору орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Цей договір укладено строком 364 дні, що діє з 26.12.2006 до 25.12.2007 включно (п. 11.1 договору).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера» та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» підписано акт приймання-передавання, який є додатком до Договору оренди № 157 від 26.12.2006, відповідно до якого балансоутримувачем передано, а орендар прийнято у строкове платне користування нежитлові приміщення № 1, 2, 3, 4 плодовоочевої бази, площею 869,0 кв.м., які заходиться на балансі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» НАЕК «Енергоатом»

01.02.2007, 19.02.2007, 09.01.2009, 17.12.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера» та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» були підписані додаткові угоди, якими були внесені зміни до умов Договору оренди № 157 від 26.12.2006 щодо розміру орендної плати, строку дії договору та зміни найменування юридичної особи.

23.12.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» укладений Договір про внесення змін № 5 до Договору оренди № 157 від 26.12.2006, яким п. 1.1 договору викладено в наступний редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: приміщення № 1, 2, 3, 4 плодоовочевої бази, площею 869, кв.м, розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, що перебуває на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс», вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку станом на 30.11.2011 і становить за незалежною оцінкою 638 800,00 грн.

Пунктом 3.1 договору про внесення змін встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2011) 7 985,00 грн.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору про внесення змін).

30.10.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» укладений Додатковий договір № 6 щодо внесення змін до Договору оренди № 157 від 26.12.2006 яким викладено в новій редакції п. 1.1 договору оренди, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - приміщення № 50-71 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 832,4 кв.м (інв. № АРС-53-103004188/5, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.5), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, та знаходиться на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30.11.2015 і становить за незалежною оцінкою 2 128 897,00 грн. без ПДВ.

Також додатковим договором № 6 пункт 3.1 договору № 157 викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2015 року) 26 603,71 грн.

Пунктом 6 додаткового договору № 6 від 30.10.2017 сторони погодили, що термін дії договору оренди продовжено до 23.10.2017 включно.

У пункті 4 додаткового договору № 6 від 30.10.2017 сторони погодили викласти п. 10.4 договору оренди в наступній редакції: «У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти майном.

ТОВ «Пак-Експо Лізинг» підписано розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, який затверджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, відповідно до якого орендна плата за базовий місяць - листопад 2015 становить 26 603,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Листом № 14-09-5545 від 23.11.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило ТОВ Пак-Експо Лізинг про припинення дії договору оренди, термін якого закінчився 23.10.2017, у зв`язку з недосягненням згоди щодо приведення договірних відносин за договором у відповідність.

Листом № 50-08-3758 від 01.08.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило відповідача про припинення терміну дії Договору оренди № 157 від 26.12.2006 та необхідність повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Отримання 06.08.2018 орендарем вказаного листа підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреністю на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, про припинення терміну дії Договору оренди № 157 від 26.12.2006 ТОВ «Пак-Експо Лізинг» було повідомлено у визначений законодавством місячний строк після закінчення строку дії договору, що підтверджується листом № 14-09-5545 від 23.11.2017.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі

закінчення строку, на який його було укладено.

Відтак, Договір № 157 від 26.12.2006 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера», припинив свою дію 24.10.2017.

Відповідно до п.п. 10.9, 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не повернуло державне індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 832,4 кв.м за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7.

Таким чином, ТОВ «Пак-Експо Лізинг» продовжує використовувати державне майно після закінчення терміну дії Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 157 від 26.12.2006.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до п. 10.11 договору якщо орендар не виконує обов`язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 300 мінімальних заробітних плат за користування майном за час прострочення.

Отже, орендар - ТОВ «Пак-Експо Лізинг» в свою чергу зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення державного індивідуально визначеного майна.

Предметом позову є, зокрема, стягнення 1 720 637,44 грн. неустойки за користування державним майном після закінчення строку дії договору у період з 24.10.2018 по 23.08.2021, виходячи із розрахунку розміру подвійної орендної плати (26 603,71 грн. х 2) за кожен місяць прострочення.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 у справі № 911/1762/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, було стягнуто з ТОВ «Пак-Експо Лізинг» на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атомремонтсервіс Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 227 625,07 боргу з орендної плати згідно Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 157 від 26.12.2006, починаючи з листопада 2018 року по квітень 2019 року.

Таким чином, рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у справі № 911/1762/19 було стягнуто з ТОВ Пак-Експо Лізинг борг з орендної плати за договором № 157 від 26.12.2006 за період, який повністю накладається на період, за який нараховано неустойку за користування державним майном за час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення вказаного майна після спливу строку дії Договору № 157 від 26.12.2006.

Водночас, відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 р. у справі № 910/11131/19 правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Отже, прокурором неправомірно заявлено до стягнення неустойку у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов`язання з повернення орендованого майна у сумі, яка включає 227 625,07 грн., за мінусом ПДВ, які вже стягнуто з відповідача, як орендну плату за користування майном за Договором № 157 від 26.12.2006.

Разом з цим, одночасне стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов`язання з повернення орендованого майна у справі, що розглядається, та стягнення боргу з орендної плати рішенням суду у справі № 911/1762/19 є потрійним стягненням розміру орендної плати за Договором № 157 від 26.12.2006, що протирічить загальним засадам цивільного законодавства, таким як справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене та приписи п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, заявлена до стягнення неустойка у розмірі подвійної плати за час прострочення виконання зобов`язання з повернення орендованого майна підлягає зменшенню на суму 182 100,06 грн., стягнуту рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2019 р. у справі № 911/1762/19.

Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 916/1319/19, відповідно до якої частина друга статті 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцю у разі припинення договору найму та має певну специфіку щодо незастосування до неї положень статті 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій по закінченню 6 місяців, оскільки частиною другою статті 785 ЦК України передбачено інше (дію санкції на весь період неправомірного користування майном).

Таким чином, вимога про стягнення неустойки у сумі 1 702 637,44 грн. за час прострочення виконання зобов`язання з повернення орендованого майна підлягає частковому задоволенню у сумі 1 520 537,38 грн.

Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном шляхом зобов`язання ТОВ «Пак-Експо Лізинг» повернути майно за актом приймання-передавання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на те, що ТОВ «Пак-Експо Лізинг» не виконало обов`язку щодо повернення державного майна після закінчення терміну дії Договору № 157 від 26.12.2006 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, та продовжує користуватися вказаним майном, то вимога про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 50-71 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 832,4 кв.м, яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, шляхом зобов`язання ТОВ «Пак-Експо Лізинг» повернути вказане майно за актом приймання-передавання, підлягає задоволенню.

Таким чином, позов прокурора підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України за вимогу майнового характеру покладається судом на прокурора та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а за вимогу немайнового характеру покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. 50, код 43173325) 1 520 537 (один мільйон п`ятсот двадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 38 коп. неустойки за користування державним майном.

Видати наказ.

3. Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, буд. 50, код 43173325) державним окремим індивідуально визначеним майном - приміщеннями № 50-71 плодоовочевої бази з компресорною і конденсаторною площею 832,4 кв.м (інв. № АРС-53-103004188/5, реєстр. № 24584661.1006.ЖЦНЖШИ006.5), яке розміщене за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр-т Ентузіастів, буд. 7, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) повернути вказане майно за актом приймання-передавання.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пак-Експо Лізинг» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, код 38508974) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 25 078 (двадцять п`ять тисяч сімдесят вісім) грн. 06 коп. судового збору.

Видати наказ.

5. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 25.05.2022.

Суддя О.О. Христенко