Рішення

від 25.05.2022 по справі 914/4072/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2022 Справа № 914/4072/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. розглянувши справу

за позовом: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, м. Львів,

до відповідача : Приватне мале підприємство рекламно-видавниче агентство «GMM-ПРЕС», м. Одеса

про стягнення 21 289,48 грн

без виклику представників сторін;

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до Приватного малого підприємства рекламно-видавниче агентство «GMM-ПРЕС» про стягнення 21 289,48 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 30.12.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

20.01.2022 на адресу суду повернувся поштовий конверт від ПМП рекламно-видавниче агентство «GMM-ПРЕС» з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: адресат вибув.

Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача: 65000, м. Одеса,

пл. 10-го квітня, буд. 1, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 14.01.2022 про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Львівської області від 30.12.2021.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №ОД/2018/01/11/5 від 11.01.2018 не оплатив виставлені рахунки за відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води, відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, спожиту електроенергію, опалення орендованого приміщення та користування інфраструктурою аеропорту на загальну суму 18566,34 грн за період листопад 2020 січень 2021. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 580,53 грн пені, 1607,88 грн інфляційних втрат, 534,73 грн 3% річних.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

11.01.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір №ОД/2018/01/11/5 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (з додатками №1, 2, 3).

Відповідно до п.1.1 договору балансоутримувач (позивач у справі) забезпечує обслуговування, експлуатацію нерухомого державного майна частину нежитлового приміщення, що знаходиться на першому поверсі триповерхової будівлі терміналу під літерою «Б-3» - новий аеровокзал ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» за адресою: м.Львів, вул.Любінська, 168, а Орендар бере участь у витратах балансоутримувача з обслуговування, експлуатації будівлі відповідно до умов цього договору.

У п.2.2.3 договору сторони погодили обов`язок орендаря не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі наданих балансоутримувачем рахунків, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за виконання/надання комплексу робіт/послуг, пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацією будівлі, відповідно до додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору.

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг (відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, транспортування води, відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів, спожиту електроенергію, опалення та користування інфраструктурою аеропорту) за період листопад 2020 січень 2021 на загальну суму 18566,34 грн, які відповідачем залишилися не оплаченими.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів погашення заборгованості.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.759 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 6.9. Договору передбачено, що в разі припинення дії договору оренди нерухомого державного майна припиняється дія цього Договору. В цьому випадку плата за виконання/надання комплексу робіт/послуг, пов`язаних з обслуговуванням та експлуатацією Будівлі здійснюється до дати фактичного звільнення Орендарем орендованого приміщення, яке підтверджується підписаним Актом приймання - передачі орендованого приміщення.

26.01.2021 Договір оренди нерухомого державного майна припинено, про що складено Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

У п. 4.5. Анкети про стан майна і розрахунки за Договором оренди, яка є Додатком до Акту повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності та підписана Позивачем і Відповідачем зазначено, що у Відповідача станом на 26.01.2021 наявна заборгованість за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг орендарю у сумі 18 566,34 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 180 ГК України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Оскільки відповідач користувався орендованим майном, то в силу умов договору №ОД/2018/01/11/5 зобов`язаний оплачувати послуги пов`язані з експлуатацією будівлі (оплату комунальних послуг). Позивачем нараховано відповідачу за період листопад 2020-січень 2021 витрат балансоутримувача на загальну суму 18566,34 грн, які є правомірними та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Порядок нарахування пені за затримку платежів сторони передбачили у п. 4.2. Договору.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем в силу норм чинного законодавства та п. 4.2. договору розраховано пеню в розмірі 580,53 грн, три відсотки річних 534,73 грн та інфляційні втрати в розмірі 1607,88 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкцій за допомогою системи «ЛігаЗакон», суд дійшов висновку, що 3 % річних нараховані Позивачем не вірно та підлягають до стягнення в розмірі 534,70 грн

Щодо інфляційних втрат такі нараховано арифметично не вірно, підлягають до стягнення за вказаний Позивачем період в розмірі 1371,58 грн.

Щодо розрахунку пені, суд зазначає, що розрахована Позивачем пеня у розмірі 580,53 грн є меншою за розрахунок суду, однак з огляду на те, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, відтак пеня до стягнення підлягає у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково в розмірі 21 053,15 грн заборгованості, з яких : 18566,34 грн заборгованість, 534,70 грн - 3% річних, 1371,58 грн - інфляційних втрат та 580,53 грн пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак до стягнення з Відповідача підлягає сума 2244,80 грн судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства рекламно-видавниче агенство «GMM-ПРЕС» (65000, м. Одеса, площа 10-го квітня, 1, код ЄДРПОУ 20984518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» (79000, Львівська обл., місто Львів, Аеропорт ЦА; ідентифікаційний код 33073442) заборгованість в розмірі 21053,15 грн та 2244,80 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.