Рішення

від 17.05.2022 по справі 921/79/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/79/22 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології", вул. Глиняна, 27, м. Тернопіль, 46011

до відповідача: Фермерського господарства "ДІОМІ", юридична адреса: 04201, м.Київ, Оболонський район, вул. Полярна, 8-Д; фактична адреса: 48844, Тернопільська область, Заліщицький район, с.Шипівці

про стягнення 862 133,20 грн

За участю представників сторін

Позивача: адвокат Парійчук Юлія Дмитрівна

Відповідача: не з`явився

Суть справи

Приватне підприємство "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фермерського господарства "ДІОМІ" про стягнення 862 133,20 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022, головуючим суддею для розгляду справи № 921/79/22 визначено суддю Чопко Ю.О.

Ухвалою суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №921/79/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.03.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Чопка Ю.О. у відпустці, розгляд справи 02.03.2022 не відбувся, а ухвалою суду від 01.04.2022 підготовче засідання було відкладено на 13.04.2022.

Ухвалою суду від 13.04.2022 підготовче засідання було відкладено на 27.04.2022, з підстав викладених у ній.

Ухвалою суду від 27.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/79/22 до судового розгляду по суті на 18 травня 2022 року.

Представниця позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач участі представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, оскільки ухвали суду направлені на його адресу повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Частинами 2, 3 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої позивачем при поданні позовної заяви зареєстрованим місцезнаходженням Фермерського господарства "ДІОМІ" є 04201, м.Київ, вул. Полярна, 8-Д. Саме на вказану адресу відповідачу направлялась ухвали суду у даній справі. Також направлялися ухвали суду і на вказане позивачем фактичне місцезнаходження відповідача: 48844, Тернопільська область, Заліщицький район, с.Шипівці. Однак направлені ухвали суду повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою (повідомленою суду стороною, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та які повернулися/не повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст.2 ГПК України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка відповідача не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представницю позивача, судом встановлено наступне.

09 липня 2019 між Приватним підприємством "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" (надалі Зерновий склад) та Фермерським господарством "ДІОМІ" (надалі Поклажодавець) було укладено Договір складського зберігання №16/2019, відповідно до п.1.1. якого Поклажодавець зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти сільськогосподарську культуру (надалі "Зерно"), які визначені в п. 1.1.1 Договору на зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

16 липня 2019 року між Приватним підприємством "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" (Покупець) та Фермерським господарством "ДІОМІ" (Продавець) було укладено Договір поставки №3/07/19, за умовами п.1.1. якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити зерно, або олійні культури українського походження урожаю 2019, (надалі Товар) насипом на умовах передбачених Договором. Культура та клас Товару визначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами. Додаткові угоди укладаються згідно форм наведених у додатку №1 (п.1.1. Договору).

Продавець заявляє та гарантує що увесь обсяг Товару, що визначений цим Договором, вироблено (вирощено) ним і він безпосередньо являється сільськогосподарським підприємством виробником сільськогосподарської продукції (у розумінні чинного законодавства) і поставляється вперше (п.1.3.1. Договору).

Вказана вище операція продажу підлягає оподаткуванню ПДВ у відповідності до Податкового Кодексу України (п.1.3.2. Договору).

Кількість, ціна за одиницю Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (п.п.2.1., 3.1. Договору).

Загальна вартість Договору становить суму вартості Товару, зазначеного у видаткових накладних та/або актах приймання-передачі до даного Договору (п.3.2. Договору).

Покупець здійснює оплату 80% вартості товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Постачальника, протягом 3-х (трьох) днів від дати отримання наступних документів: податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН, відповідно до вимог ст.187 та ст.201 Податкового кодексу України; оригіналу складської квитанції на Товар у повному обсязі, що видається елеватором на імя Покупця; оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України; акту прийому-передачі зерна.

Оплата решти вартості Товару здійснюється Покупцем, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Постачальника протягом3-х (трьох) банківських днів від дати реєстрації податкової накладної складеної та зареєстрованої Постачальником в ЄРПН, відповідно до вимог ст.187 та ст.201 Податкового Кодексу України та надання Продавцем усіх необхідних документів вказаних у Договорі (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.5.5. Договору Продавець зобов`язався надати наступні документи, засвідчені печаткою підприємства та підписом керівника з поміткою "копія вірна" та датою засвідчення: копію розширеного витягу з єдиного державного реєстру підприємств України, виданого не раніше одного місяця до дати підписання цього договору; копію останньої зареєстрованої редакції Статуту; копію протоколу/наказу чи іншого документу про призначення на посаду осіб, уповноважених підписати договір; копію паспорта та ідентифікаційного номеру посадових осіб, уповноважених підписати договір та наказ на особу що відповідає за ведення бухгалтерського обліку; копію витягу з реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ; реєстраційних документів на сільгоспвиробника (копію витягу з реєстру платника ПДВ про реєстрацію платника ПДВ, форма №4-СГ (форма №29-СГ за вимогою) з відміткою про прийняття; довідку про наявність земельних угідь у власності чи оренді із зазначенням плащ земельних угідь, виданою Сільськими (селищними) радами або витяги про реєстрацію речових прав на земельні ділянки Державної реєстраційної служби України; довідку про набуття статуту платника єдиного податку 4-ї групи; нотаріально засвідчену заяву директора Продавця на підтвердження реальності господарської діяльності згідно Додатку №1. У випадку не надані вище вказаних документів покупець має право не оплатити 20% вартості Товару до повного надання даних документів.

У разі визнання Договору недійсним з боку податкових органів (незалежно від фактів недійсності), а також виявлення розбіжностей між даними Покупця та Продавця в Єдиному реєстрі податкових накладних після надання звітності за підсумками періоду, в якому відбулася поставка за даним Договором, Продавець зобов`язується компенсувати Покупцю суму всіх коригувань (ПДВ та витрат на собівартість товару) проведених Покупцем у разі якщо ці коригування Покупець був змушений зробити через ненадану Продавцем звітність до інспекції органів Державної фіскальної служби України або виявлення порушень під час податкової перевірки, а також компенсувати суму штрафних санкцій протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Продавцем письмової вимоги від Покупця разом з доданими копіями відповідних податкових повідомлень (п.6.9. Договору).

Пунктом 11.1. Договору сторони погодили, що останній вступає в законну силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою №1 від 16.07.2019 Покупець повідомив та підтвердив, що Товар вироблений (вирощений) ним і він безпосередньо являється сільськогосподарським підприємством виробником сільськогосподарського продукції, яка поставляється ним Покупцю вперше.

Продавець передає у власність Покупця Товар (Ріпак) в кількості 220,628 тон загальною вартістю 2 415 876,60 грн.

На виконання умов Договору поставки №31/07/19 від 16.07.2019 Фермерським господарством "ДІОМІ" відвантажено, а Приватним підприємством "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" прийнято товар (ріпак) в кількості 220,628 тон згідно накладної №21 від 16.07.2019 на суму 2 415 876,60 грн, в тому числі ПДВ 402 646,10 грн.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними №4 від 09.07.2019, №5 від 09.07.2019, №6 від 09.07.2019, №7 від 10.07.2019, №8 від 10.07.2019, №9 від 11.07.2019, №10 від 11.07.2019 та №11 від 11.07.2019.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України);

Згідно з частиною 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною Головним управлінням ДПС у Тернопільській області плановою документальною виїзною перевіркою Приватного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" оформленою актом №3884/19-00-0701/35308407 встановлено, що у Фермерського господарства "ДІОМІ" згідно представленої статистичної звітності за формою №4-СГ "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019" було засіяно пшениці ярої 93 га, кукурудзи 40 га, сої 30 га, ріпаку озимого 40 га, ріпаку ярого 54 га, тоді як згідно довідок про наявність земельних угідь у власності чи оренді виданими Сільськими радами у відповідача було зареєстровано лише чотири земельні ділянки загальною площею 7,5657 га.

Також за даними перевірки встановлено, що ФГ "ДІОМІ" посівного матеріалу не придбавало, а посівних робіт не проводило.

Перевіркою встановлено і відсутність проведення нарахування та виплати орендної плати по договорах оренди земельних ділянок, так відсутність у господарства матеріально-технічної бази необхідної для ведення сільськогосподарських робіт.

З огляду на вищенаведене перевіркою не встановлено факту реалізації ФГ "ДІОМІ" ріпаку в липні 2019 ПП НВО "Енергоощадні технології" в кількості 220,628 т на загальну суму 2 415 876,60 грн в т.ч. ПДВ 402 646,10 грн.

У зв`язку з наведеним до Приватного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" застосовано санкції в розмірі зазначеної суми ПДВ в розмірі 402 646,10 та застосовано 36 640 грн штрафних санкцій.

Оскільки перевіркою встановлено, що ріпак ФГ "ДІОМІ" фактично не поставлявся, тому отримане зерно розцінено як безоплатно отриманий оборотний актив, який є доходом в розумінні п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом МФ України №290 від 29.11.1999.

У зв`язку з чим до Приватного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології" нараховано 387 329,10 грн податку на прибуток та застосовано 35 518 грн штрафних санкцій.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст.224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента (постанова ВС від 25.08.2021 у справі №911/3215/20).

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №3/07/19 від 16.07.2019 призвело до отримання позивачем збитків на загальну суму 862 133,20 грн, які Фермерського господарства "ДІОМІ" зобов`язане відшкодувати відповідно до умов договору та чинного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Діомі", м.Київ, Оболонський район, вул.Полярна, 8-Д (код 40959905) на користь Приватного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Енергоощадні технології", м.Тернопіль, вул. Глиняна, 27 (код 35308407) 862 133 (вісімсот шістдесят дві тисячі сто тридцять три) гривні 20 коп. збитків і 12 932 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 25 травня 2022 року.

Суддя Ю.О. Чопко