Рішення
від 16.05.2022 по справі 340/9992/21
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/9992/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного Підприємства "АЛЛЄГРО-ОПТ" (27605, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Бережинка, вул. Молодіжна, 6-а, код ЄДРПОУ 34201283)до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)проскасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Приватне Підприємство "АЛЛЄГРО-ОПТ" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2021 року №00052040703, яким приватному підприємству "АЛЛЄГРО-ОПТ" збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3335138,00 грн., та накладено 833785,00 грн штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2021 року №00052020703, в частині збільшення приватному підприємству "АЛЛЄГРО-ОПТ" суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 3629765,66 грн., та накладення штрафних санкцій в розмірі 566321,68 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" і контрагентами постачальниками, зазначеними в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Твердження податкового органу, що господарські операції не відбулись внаслідок відсутності підтвердження операцій по ланцюгу постачання з юридичними особами, які мали господарські взаємовідносини з контрагентами Товариства, фактично є припущеннями, не підтвердженими допустимими та достатніми доказами.

Враховуючи наявність усіх первинних документів та поданнях їх контролюючому органу під час перевірки, позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що Спеціалістами управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "АЛЛЄГРО - ОПТ" (код 34201283) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2021 року, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року за результатами якої складений акт 01.11.2021 №3829/11-28-07-03/34201283.

За результатом досліджень взаємовідносини ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" з ризиковими суб`єктами господарювання - постачальниками, а саме: ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 36473877) за травень-вересень 2019 року, ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" (код 43164656) за жовтень-листопад 2019 року, ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" (код 42542320) за січень 2020 року та ризиковим суб`єктом господарювання - покупцем ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" (код 43427740) за вересень - жовтень 2020 та травень - червень 2021 року контролюючим органом встановлено позивачем податкового законодавства, а саме:

- п.п.39.4.6 п. 39.4 ст.39, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.140.5.4 та п.п.140.5.51 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 629 767 грн., в тому числі по періодах: за III квартали 2018 у сумі 91 875 грн., за II квартал 2019 у сумі 195 904 грн., за III квартал 2019 у сумі 1 066 493 грн., за IV квартал 2019 у сумі 911 016 грн., за І квартал 2020 у сумі 736 337 грн., за III квартал 2020 у сумі 382 128 грн., за IV квартал 2020 у сумі 180046 грн., за II квартал 2021 у сумі 65 968 грн.;

- п. 44.2 ст. 44, п. п "а" п. 198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого -другого п. 198.3 і абзацу третього п.198.6 статті 198, абзаців другого - третього п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 335 138 грн., у тому числі по періодах: вересень 2018 на суму - 102083 грн., травень 2019 на суму - 186442 грн., липень 2019 на суму - 52491 грн., серпень 2019 на суму - 447411 грн., вересень 2019 на суму - 716319 грн., жовтень 2019 на суму - 511618 грн., листопад 2019 на суму - 500621 грн., січень 2020 на суму - 818152 грн.

Враховуючи наведенні обставини відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесено правомірно та скасуванню не підлягають.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 13.12.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 року подальший розгляд справи по суті проведено у порядку письмового провадження.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Приватне Підприємство "АЛЛЄГРО-ОПТ" зареєстроване як юридична особа з 21.03.2006 року та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість та податку на прибуток (т.1, а.с.45-54).

Видами економічної діяльності Приватного Підприємства "АЛЛЄГРО-ОПТ" є:

- неспеціалізована оптова торгівля (основний);

- виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення;

- друкування іншої продукції;

- виробництво магнітних і оптичних носіїв даних;

- оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

- оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;

- оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;

- оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;

- організування конгресів і торгівельних виставок;

- оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

- інші види неспеціалізованої торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

- дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки;

- вантажний автомобільний транспорт;

- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухового майна.

Свою підприємницьку діяльність ПП "АЛЛЄГРО - ОПТ" провадить на орендованій земельній ділянці площею 10000,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 106 на якій знаходиться комплекс будівель, що знаходяться у власності позивача (т.4, а.с.232-251).

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "АЛЛЄГРО - ОПТ" (код 34201283) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року, валютного законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2021 року, іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.06.2021 року за результатами якої складений акт 01.11.2021 №3829/11-28-07-03/34201283, згідно висновків якого встановлені порушення податкового законодавства:

- п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.4 та п.п.140.5.51 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму З 746 369 грн., в тому числі по періодах: за 111 квартали 2018 у сумі 91 875 грн., за II квартал 2019 у сумі 195 904 грн., за НІ квартал 2019 у сумі 1 066 493 грн., за IV квартал 2019 у сумі 979 977 грн., за І квартал 2020 у сумі 736 337 грн., за III квартал 2020 у сумі 382 128 грн., за IV квартал 2020 у сумі 227 688 грн., за II квартал 2021 у сумі 65 968 грн.;

- п. 44.2 ст.44, п. п "а" п.198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого -другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 статті 198, абзаців другого -третього п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 335 138 грн., у тому числі по періодах: вересень 2018 на суму - 102083 грн., травень 2019 на суму - 186442 грн., липень 2019 на суму - 52491 грн., серпень 2019 на суму - 447411 грн., вересень 2019 на суму -716319 грн., жовтень 2019 на суму - 511618 грн., листопад 2019 на суму - 500621 грн., січень 2020 на суму - 818152 грн. (т.1, а.с.65-145).

Перевіркою відображених платником податків та встановлених у процесі проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2-м) встановлено відхилення таких показників:

- по рядку 2240 "Інші доходи" Звітів про фінансові результати встановлено заниження показника на загальну суму 19 654 950, в т.ч.: за II квартал 2019 у сумі 1 088 355 грн., за III квартал 2019 у сумі 5 924 961 грн., за IV квартал 2019 у сумі 5 061 197 грн., за І квартал 2020 у сумі 4 090 760 грн., за III квартал 2020 у сумі 2 122 934 грн., за IV квартал 2020 у сумі 1 000 256 грн., за II квартал 2021 у сумі 366 487 грн.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" з ризиковими суб`єктами господарювання - постачальниками, а саме: ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 36473877) за травень-вересень 2019 року, ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" (код 43164656) за жовтень-листопад 2019 року, ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" (код 42542320) за січень 2020 року та ризиковим суб`єктом господарювання - покупцем ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" (код 43427740) за вересень - жовтень 2020 та травень - червень 2021 року.

Також, проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України" на загальну суму 3 335 138 грн., в т.ч.: за вересень 2018 на суму 102083 грн., травень 2019 на суму 186442 грн., червень 2019 на суму 31229 грн., липень 2019 на суму 202019 грн., серпень 2019 на суму 266654 грн., вересень 2019 на суму 716319 грн., жовтень 2019 на суму 511618 грн., листопад 2019 на суму 500621 грн., січень 2020 на суму 818152 грн.

Вказане завищення виникло внаслідок документального оформлення ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" взаємовідносин з ризиковими суб`єктами господарювання - постачальниками: ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" (код 41625860) за вересень 2018 року, ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 36473877) за травень-вересень 2019 року, ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" (код 43164656) за жовтень-листопад 2019 року, ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" (код 42542320) за січень 2020 року (викладені вище детально).

ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" безпідставно включало до складу податкового кредиту, суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з вказаними суб`єктами господарювання.

Як зазначено у акті, задекларовані господарські операції між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" та ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" (код 41625860), ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 36473877), ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" (код 43164656), ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС", (код 42542320) ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" (код 43427740) не відбулися у дійсності. Надані ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" та наведеними суб`єктами господарювання.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року:

- №00052040703, згідно якого позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 3335138 грн. за порушення вимог п.44.2 ст.44, п.п. "а" п.198.1, абзаців першого - третього п.198.2, абзаців першого - другого п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст.198; абзаців другого - третього п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та нараховано штрафну санкцію у розмірі 833785 грн. (т.1, а.с.58-58);

- №00052020703, згідно якого позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 3746369 грн. за порушення вимог п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.4 та п.п.140.5.51 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 та нараховано штрафну санкцію у розмірі 583562 грн. (т.1, а.с.60-62).

У податковому повідомленні-рішенні №00052020703 від 18.11.2021 р. також зазначені інші порушення податкового законодавства, а саме:

- за 2019 рік не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 383 118 грн. -відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), зокрема, але не виключно: придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

- за 2020 рік не збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму 264 678 грн. - 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), зокрема, але не виключно реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (починаючи з 23.05.2020 року - дати вступу в дію Закону України від 16 січня 2020 року N 466-ІХ).

Ці два порушення позивачем не оскаржуються.

Таким чином позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №00052020703 від 18.11.2021 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 3629765,66 грн. (3746369 грн. - 116 603,34 грн.) та штрафної санкції у розмірі 566321,68 грн. (583562 грн. - 17 240,32 грн).

Досліджуючи зміст спірних правовідносин, судом встановлено наступне.

Між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" (Покупець) та ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (Постачальник) укладено договори поставки товарів № 11 від 29.04.2019 року та № 14 від 01.08.2019 року, за якими Постачальник поставив Покупцю картонні короба, плівка, клейка поліпропіленова стрічка, наклейка, плитка для пола Грес та сталь оцинкована на загальну суму 7928605 грн., в тому числі ПДВ 1321434 грн. (т.1, а.с.200-205).

На підтвердження виконання даних договорів представником позивача до суду надано в копіях:

- зареєстровані податкові накладні №4 від 02.05.2019 р., №6 від 02.05.2019 р., №10 від 20.05.2019 р., №11 від 20.05.2019 р., №12 від 20.05.2019 р., №15 від 19.07.2019 р., №16 від 19.07.2019 р., №9 від 19.07.2019 р., №10 від 19.07.2019 р., №16 від 22.08.2019 р., №15 від 22.08.2019 р., №14 від 22.08.2019 р., №19 від 29.08.2019 р., №5 від 13.09.2019 р., №4 від 13.09.2019 р., №6 від 13.09.2019 р„ №7 від 12.09.2019, №8 від 12.09.2019 р., №18 від 30.09.2019 р., №20 від 29.08.2019 р., №20 від 30.09.2019 р., №21 від 30.09.2019 р., №17 від 30.09.2019 р., №19 від 30.09.2019 р. (т.1, а.с.206-247; т.2, а.с.1-30);

- видаткові накладні №35 від 02.05.2019 р., №37 від 02.05.2019 р. № 41 від 20.05.2019 р., № 42 від 20.05.2019 р., № 43 від 20.05.2019 р., № 75 від 19.07.2019 р., № 76 від 19.07.2019 р., № 82 від 19.07.2019 р., № 83 від 19.07.2019 р., № 98 від 22.08.2019 р., № 97 від 22.08.2019 р., № 48 від 22.08.2019 р., № 101 від 29.08.2019 р., № 102 від 29.08.2019 р., №115 від 12.09.2019 р., №116 від 12.09.2019 р., №112 від 13.09.2019 р., №113 від 13.09.2019 р., №114 від 13.09.2019 р., №125 від 30.09.2019 р., №126 від 30.09.2019 р., №127 від 30.09.2019 р., №128 від 30.09.2019 р., №129 від 30.09.2019 р. (т.2, а.с.31-54);

- товарно-транспортні накладні №0057 від 2.05.2019 р., №62 від 20.05.2019 р., №130 від 19.07.2019 р., №203 від 22.08.2019 р., №208 від 29.08.2019 р., №207 від 29.08.2019 р., №217 від 12.09.2019 р., №218 від 12.09.2019 р., №229 від 30.09.2019 р. (т.2, а.с.55-63);

- рахунки на оплату №35 від 02.05.2019р., №40 від 20.05.2019р., №99 від 29.08.2019р., №100 від 29.08.2019р., №113 від 13.09.2019р., №111 від 13.09.2019р., №112 від 13.09.2019р., №114 від 12.09.2019р., №115 від 12.09.2019р. №81 від. 19.07.2019 р„ №80 від 19.07.2019 р., №74 від 19.07.2019 р., №96 від 22.08.2019 р., №95 від 22.08.2019 р., №125 від 30.09.2019 р., №126 від 30.09.2019 р. (т.2, а.с.64-79);

- платіжні дорученнями про оплату поставленого товару №10 від 31.05.2019 р., №11 від 31.05.2019 р., №1632 від 11.06.2019 р., №1633 від 11.06.2019 р., №1634 від 11.06.2019 р. , №1635 від 12.06.2019 р., №1767 від 2.08.2019 р., №1768 від 2.08.2019 р., №16 від 7.08.2019 р., №17 від 7.08.2019 р., №1771 від 7.08.2019 р., №23 від 29.08.2019 р., №1818 від 29.08.2019 р., №147 від 3.09.2019 р., №1821 від 3.09.2019 р., №2753 від 3.09.2019 р., №1858 від 26.09.2019 р., №1857 від 26.09.2019 р., №1920 від 22.10.2019 р., №1916 від 21.10.2019 р., №85 від 16.10.2019 р., №84 від 15.10.2019 р., №1864 від 30.09.2019 р., №1867 від 3.10.2019 р., №1868 від 3.10.2019 р., №1869 від 3.10.2019 р. (т.2, а.с.80-102);

- акт звірки взаєморозрахунків за 2019 рік (т.2, а.с.103);

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 6442, 201, 204, 6851 (т.2, а.с.104-109);

- акти списання товарів №56 від 1.06.2019 р., №84 від 13.09.2019 р., №83 від 30.09.2019 р., №85 від 31.07.2019 р., №86 від 30.08.2019 р., №95 від 14.10.2019 р., №92 від 14.10.2019 р., №93 від 14.10.2019 р., №91 від 14.10.2019 р., №94 від 14.10.2019 р., №41 від 2.05.2019 р., №118 від 18.11.2019 р., №116 від 18.11.2019 р„ №115 від 15.11.2019 р., №110 від 11.11.2019 р., №109 від 11.11.2019 р., №108 від 1.11.2019 р., №107 від 1.11.2019 р., №103 від 28.10.2019 р., №100 від 28.10.2019 р., №99 від 25.10.2019 р., №97 від 22.10.2019 р., №82 від20.09.2019 р., №117 від 18.11.2019 р., №56 від 1.06.2019 р., №76 від 13.09.2019 р., №114 від 15.11.2019 р., №64 від 19.07.2019 р„ №112 від15.11.2019 р., №111 від 15.11.2019 р., №106 від 30.10.2019 р., №105 від 30.10.2019 р., №104 від.30.10.2019 р., №101 від.28.10.2019 р„ №69 від 22.08.2019 р., №64 від 19.07.2019 р., №63 від 19.07.2019 р., №58 від 19.06.2019 р., №57 від 3.06.2019 р. (т.2, а.с.110-147).

Також, між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" (Замовник) та ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" (Підрядник) укладені договори підряду на виконання ремонтних робіт складських приміщень № 03052019 від 03.05.2019 року та № 28/06 від 28.06.2019 року на загальну суму 487373,5 грн., у тому числі ПДВ 81228,9 грн. (т.2, а.с.148-157).

На підтвердження виконання зазначених договорів представником позивача надано до суду в копіях:

- зареєстровані податкові накладні №1 від 7.06.2019 р. та №14 від 30.09.2019 року (т.2, а.с.158-163);

- акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 р. (форма КБ-2в) та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 р. (форма КБ-2в) (т.2, а.с.164-179);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень та вересень 2019 року (форма КБ-3) (т.2, а.с.180-182);

- локальний кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 на ремонт складського приміщення станом на 03.05.2019 року (т.2, а.с.183-187);

- накладну вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 01.06.2019 року (т.2. а.с.188);

- підсумкову відомість ресурсів за червень та вересень 2019 року (т.2, а.с.189-204).

Також, між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" (Покупець) та ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" (Постачальник) укладено договір поставки товарів №27092019 від 27.09.2019, за якими Постачальник повинен поставити покупцю картонні короба, клейка поліпропіленова стрічка, плівка ПС на загальну суму 6073436,40 грн., в т.ч. ПДВ 1012239,40 грн. (т.2, а.с.237-239).

На підтвердження виконання даного договору представником позивача надано до суду в копіях:

- зареєстровані податкові накладні №188 від 22.10.2019 р., №189 від 22.10.2019 р„ №204 від 22.10.2019 р., №215 від 22.10.2019 р., №216 від 22.10.2019 р., №398 від 23.10.2019 р., №397 від 23.10.2019 р., №399 від 23.10.2019 р., №391 від 18.11.2019 р., №389 від 18.11.2019 р., №392 від 18.11.2019 р. №388 від 18.11.2019 р., №390 від 18.11.2019 р., №393 від 18.11.2019 р., №395 від 18.11.2019 р., №394 від 18.11.2019 р. (т.2, а.с.205-236);

- видаткові накладні №20 від 22.10.2019 р., №21 від 22.10.2019 р., №22 від 22.10.2019 р., №27 від 22.10.2019 р., №28 від 22.10.2019 р„ №32 від 23.10.2019 р„ №33 від 23.10.2019 р., №34 від 23.10.2019 р., №68 від 18.11.2019 р., №69 від 18.11.2019 р., №70 від 18.11.2019 р., №71 від 18.11.2019 р., №72 від 18.11.2019 р., №73 від 18.11.2019 р., №74 від 18.11.2019 р., №75 від 18.11.2019 р. (т.2, а.с.240-255);

- товарно-транспортні накладні №248 від 22.10.2019 р., №249 від 23.10.2019 р., №281 від 18.11.2019 р. (т.2, а.с.256-258);

- рахунки на оплату №30 від 23.10.2019р., №21 від 22.10.2019 р., №27 від 22.10.2019 р., №62 від 18.11.2019р., №63 від 18.11.2019 р., №64 від 18.11.2019р. (т.2, а.с.259-264);

- платіжні доручення про оплату поставленого товару №1948 від.4.11.2019 р., №1958 від 5.11.2019 р., №1969 від 7.11.2019 р., №1988 від 13.11.2019 р., №3057 від 22.11.2019 р., №139 від 25.11.2019 р., №2027 від 29.11.2019 р., №2026 від 29.11.2019 р., №2149 від 8.01.2020 р., №3178 від 10.01.2020 р., №3179 від 10.01.2020 р., 2160 від 14.01.2020 р., №2180 від 15.01.2020 р., №2181 від 15.01.2020 р., №2184 від 16.01.2020 р., №2209 від 20.01.2020 р., №2213 від 21.01.2020 р. (т.2, а.с.265-281);

- акт звірки взаєморозрахунків вересень 2019 - січень 2020 років (т.3, а.с.1-2);

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 6442, 201, 204 (т.3, а.с.3-7);

- акти списання товарів №97 від 22.10.2019 р., №98 від 22.10.2019 р., №99 від 25.10.2019 р., №100 від 28.10.2019 р., №102 від 28.10.2019 р., №103 від 28.10.2019 р., №107 від 1.11.2019 р., №108 від 01.11.2019 р., №109 від 11.11.2019 р., №110 від 11.11.2019 р., №111від 15.11.2019 р., №113 від 15.11.2019 р., №114 від 15.11.2019 р., №115 від 15.11.2019 р., №116 від 18.11.2019 р., №117 від 18.11.2019 р. №118 від 18.11.2019 р., №166 від 30.11.2019 р., №137 від 16.12.2019 р., №138 від 18.12.2019 р., №1 від 9.01.2020 р., №2 від 9.01.2020 р., №3 від 10.01.2020 р., №4 від 17.01.2020 р., №5 від 17.01.2020 р., №6 від 22.01.2020 р., №7 від 24.01.2020 р., №167 від 31.12.2019 р., №143 від 24.12.2019 р., №142 від 24.12.2019 р., №10 від 7.02.2020 р., №11 від 13.02.2020 р., №12 від 18.02.2020 р., №13 від 21 лютого 2020 р., №129 від 18.11.2019 р., №130 від 3.12.2019 р., №132 від 3.12.2019 р., №133 від 3.12.2019 р., №134 від 6.12.2019 р., №135 від 9.12.2019 р., №136 від 9.12.2019 р., №139 від 18.12.2019 р., №140 від 21.12.2019 р., №141 від 23.12.2019 р. (т.3, а.с.8-51).

На виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду ТОВ "ЕКСПО СОЛАР" підтвердило взаємовідносини із ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" у перевіряємий період та надало до суду копії видаткових накладних та рахунків на оплату (т.4, а.с.199-222).

Також, між ПП "АЛЛЄЕРО-ОПТ" (Покупець) та ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" (Постачальник) укладено договір поставки товарів №03 від 16.01.2020 р., за яким Постачальник поставив Покупцю картонні короба, на загальну суму 4908912,0 грн., в т.ч. ПДВ 818152,0 грн. (т.3, а.с.52-54).

На підтвердження виконання даного договору представником позивача надано до суду в копіях:

- зареєстровані податкові накладні №190 від 20.01.2020 р., №191 від 20.01.2020 р., №192 від 20.01.2020 р., №193 від 20.01.2020 р. №212 від 20.01.2020 р., №213 від 20.01.2020 р., №211 від 20.01.2020 р., №210 від 20.01.2020 р„ №217 від 20.01.2020 р., №218 від 20.01.2020 р., №219 від 20.01.2020 р., №220 від 20.01.2020 р. (т.3, .а.с.55-78);

- видаткові накладні №190 від 20.01.2020 р., №191 від 20.01.2020 р., №192 від 20.01.2020 р., №193 від 20.01.2020 р., №212 від 20.01.2020 р., №213 від 20.01.2020 р., №211 від 20.01.2020 р., №210 від 20.01.2020 р., №217 від 20.01.2020 р. №218 від 20.01.2020 р., №219 від 20.01.2020 р. №220 від 20.01.2020 р. (т.3, а.с.79-90);

- товарно-транспортні накладні №12 від 20.01.2020 р., №13 від 20.01.2020 р. (т.3, а.с.91-92);

- рахунків на оплату №190 від 20.01.2020 р., №191 від 20.01.2020 р., №192 від 20.01.2020 р., №193 від 20.01.2020 р., №212 від 20.01.2020 р., №213 від 20.01.2020 р., №211 від 20.01.2020 р., №210 від 20.01.2020 р., №217 від 20.01.2020 р., №218 від 20.01.2020 р., №219 від 20.01.2020 р., №220 від 20.01.2020 р. (т.3, а.с.97-108);

- платіжні доручення про оплату поставленого товару №2299 від.5.03.2020 р., №2338 від 16.03.2020 р., №69 від 10.03.2020 р., №2365 від23.03.2020 р., №2343 від 17.03.2020 р., №73 від 25.03.2020 р„ №72 від 25.03.2020 р., №2395 від 3.04.2020 р., №2389 від 2.04.2020 р., №2385 від 1.04.2020 р., №2383 від 31.03.2020 р., №2376 від 27.03.2020 р. (т.3, а.с.109-119);

- акт звірки взаєморозрахунків вересень 2019 - січень 2020 років (т.3, а.с.93);

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 6442, 204 (т.3, а.с.94-96);

- акти списання товарів №78 від 30.06.2020 р., №77 від 29.05.2020 р., №76 від 30.04.2020 р., №42 від 2.04.2020 р., №41 від 30.03.2020 р., №40 від 20.03.2020 р., №39 від 16.03.2020 р., №25 від 28.02.2020 р., №23 від 27.02.2020 р., №22 від 21.02.2020 р„ №21 від 10.02.2020 р., №20 від 10.02.2020 р., №19 від 10.02.2020 р., №18 від 10.02.2020 р., №17 від 10.02.2020 р., №15 від 28.01.2020 р., №8 від 27.01.2020 р., №16 від 23.01.2020 р. (т.3, а.с.120-137).

На виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду ТОВ "МІСТО-БУД ПЛЮС" підтвердило взаємовідносини із ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" у перевіряємий період та надало до суду копії договору поставки, акту звірки, видаткових накладних, рахунків на оплату та товарно транспортних накладних (т.4, а.с.168-197).

Також, між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" та ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" укладено договір про надання маркетингових послуг від 03.08.2018 №03/08 на суму 612500,00 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 102083,33 грн. (т.3, а.с.138-140).

На підтвердження виконання даного договору представником позивача до суду надано в копіях:

- наказ №28 від 30.07.2018 р. про проведення маркетингових досліджень (т.3, а.с.141);

- зареєстровану податкову накладну №163 від 28.09.2018 р. (т.3, а.с.142);

- акт надання послуг №138 від 28 вересня 2018 р. (т.3, а.с.143);

- платіжне доручення №1158 від 17.10.2018 р. (т.3, а.с.144);

- акт звірки взаєморозрахунків за період 2018 р. (т.3, а.с.145);

- звіт про маркетингове дослідження (т.3, а.с.146-208);

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 6442, 6851 (т.3, а.с.209-210).

Вподальшому, придбаний у контрагентів товар використаний у позивачем у власній господарській діяльності та проданий іншим контрагентам.

На підтвердження наведеного представником позивача до суду надано копії звітів про обсяги реалізації, замовлень та видаткових накладних (т.6, а.с.50-99).

Між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" (Постачальник) та ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" (Покупець) укладено договір поставки 14.09.2020 №87, за якими постачальник передав покупцю світлодіодні лампи, світлодіодні панелі, світлодіодні світильники, світлодіодні прожектори, розетки, акумулятори, навушники та іншу продукцію на загальну суму 4 408 505,56 грн., в т.ч. ПДВ 734750,93 грн. (т.3, а.с.211-216).

На підтвердження виконання даного договору представником позивача до суду надано в копіях:

- зареєстровані податкові накладні №865 від 24.09.2020 р., №866 від 24.09.2020 р., №857 від 23.09.2020 р., №127 від 1.10.2020 р. №734 від 31.05.2021 р., №833 від 29.06.2021 р., №831 від 29.06.2021р. (т.3, а.с.217-239);

- видаткові накладні №6548 від 23.09.2020 р., №6219 від 01.10.2020 р., №6707 від 24.09.2020 р., №6708 від 24.09.2020 р., № 4113 від 31.05.2021 р., № 4897 від 29.06.2021 р., №4899 від 29.06.2021 р. (т.3, а.с.240-247);

- товарно-транспортні накладні №431 від 23.09.2020 р., №449 від 01.10.2020 р., №435 від 24.09.2020 р., №602 від 31.05.2021 р. № 672 від 29.06.2021 р. (т.3, а.с.248-252);

- платіжні доручення про оплату поставленого товару №7 від 23.09.2020 р., №4 від 23.09.2020 р., №5 від 23.09.2020 р., №6 від 23.09.2020 р., №10 від 24.09.2020 р., №11 від 24.09.2020 р., №12 від 24.09.2020 р., №9 від 23.09.2020 р., №25 від 05.10.2020 р., №24 від 05.10.2020 р., №26 від 05.10.2020 р., №23 від 05.10.2020 р., №462 від 15.06.2021 р. (т.4, а.с.5-17);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 та 6432 (т.3, а.с.253-255);

- акти звірки з ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" (т.4, а.с.1-4).

Проданий ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРІОН" придбано ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" у інших контрагентів на підтвердження чого представником позивача до матеріалів справи долучено копії свідоцтв на знак для товарів і послуг та торгівельну марку, ліцензійного договору з додатковими угодами, контрактів, інвойсів, митних декларацій та прибуткових накладних (т.5, а.с.15-250; т.6, а.с.1-49).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Верховний Суд 12 березня 2019 року у постанові по справі №826/3632/17 дійшов висновку, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи складені за результатом таких операцій. При цьому, відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В акті перевірки зазначено, що згідно інформації ЄРПН за травень-вересень 2019 року ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» задекларовано придбання наступних товарів, послуг: картон, короб, в асортименті, ст.оцинкована 0,37*1250 мм. RAL 8017, плитка, клейка поліпропіленова стрічка, піддони, лампа світлодіодна, світильники, черепиця гнучка, виконання робіт з монтажу опалення, систем вентиляції та кондиціювання, водопостачання, плити теплоізоляційні з мінеральної вати, термодюбель, поліуретановий утеплювач, металочерепиця, дошки, шашка для піддонів, наклейка, плитка для пола Грес.

Аналізом встановлено, що ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» реєструвало в ЄРПН податкові накладні на реалізацію наступних, товарів, послуг: будівельні роботи, маркетингові послуги, технічне обслуговування оргтехніки, послуги з виготовлення дерев`яних піддонів полегшених, монтажні послуги, монтажне зображення, виготовлення бренд-зони, виконання робіт з монтажу: опалення, систем вентиляції та кондиціювання, водопостачання, послуги з мийки вікон, картон, короб, в асортименті, плитка, клейка поліпропіленова стрічка, дошки, шашка для піддонів, піддони, наклейка, плівка ПС, плитка для пола Грес, ст. оцинкована 0,37*1250мм. RAL 8017.

За результатом аналізу ЄРПН контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ЕКСПО СОЛАР» декларує придбання у ТОВ «ГРАНУМ ФАСП ГРУПП» та ТОВ «СОЛАДАР ПЛЮС» товарів (картонні короба, клейка поліпропіленова стрічка, Плівка ПС), які вподальшому поставлені на адресу ПП «АЛЛЄГРО-ОПТ».

За результатом аналізу ЄРПН контролюючим органом встановлено, що ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС» декларує придбання у ТОВ «МІДЛЕН БІЗ» товарів (картонні короба), які вподальшому поставлені на адресу ПП «АЛЛЄГРО-ОПТ».

В ході аналізу даних ЄРПН контролюючим органом встановлено що за період з липня 2020 по липень 2021 року зареєстровано податкові накладні на придбання ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРОН" різноманітних товарів на суму ПДВ - 19929393,6 грн., зокрема: бензин А92, А95 - 535 тис.л.; шини автомобільні в асортименті - 7842 шт.; зовнішні та внутрішні блоки для кондиціонерів - 196 шт.; блоки газобетоні - 1288 кв.м.; блоки живлення - 11580 шт. та 1993 кг., Запасні частини до автотранспортних засобів 11511 шт. та 7761 кг.; вживані авто - 7 шт. з яких 6 у 07.2021 року; Газ скраплений нафтовий - 1091,9 тис.л.; Дизельне пальне - 2798,9 л.; Паливо альтернативне для бензинових двигунів - 757,6 л.; двигуни електричні - 581 шт.; Вироби побутово-господарські з пластмаси - 17619 кг., Вироби з полімерних матеріалів - 5756 шт.; Ваучер Vodafon - 115343 шт., кабель - 7918 шт., 4384 кг., Проводи ізольовані електричні -2528м.; Кух.витяжка - 1755 шт.; Меблі для сидіння на металевій основі - 205 кг.; Плоскі форми з пластмаси самоклейні, не у рулонах - 2164 кг.; Окуляри з пластиковими та скляними лінзами -61320 шт.; Полиця для ванни - 1136 шт.; Телевізор LED - 116 шт.; LED лампа - 82953 шт.; LED прожектор - 4218 шт.; Навушники - 34225 шт. та 2872 кг.; Утримувач телефону магнітний - 500 шт. та 319 кг.; Установка компресорна - 32 шт. та багато іншого.

Враховуючи наведені обставини та долучені до справи первинні документи, суд доходить висновку про реальний рух активів у межах здійснення вищенаведених господарських операцій із контрагентами ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРОН", ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС», ТОВ «ЕКСПО СОЛАР», ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ».

Слід також звернути увагу, що в акті перевірки контролюючий орган зазначає про віднесення ТОВ «ЕКСПО СОЛАР» та ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС» до переліку ризикових платників податку на додану вартість, при цьому не зазначено, що таке віднесення відбулось після реєстрації податкових накладних в ЄРПН та декларування господарських операцій з ПП «АЛЛЄГРО-ОПТ».

До того ж, рішення про віднесення конкретного платника податків до переліку ризикових платників є актом індивідуальної дії та може стосуватись конкретного суб`єкта, при цьому не створюючи будь-яких інших додаткових наслідків для третіх осіб.

Саме по собі рішення контролюючого органу не є доказом певних обставин, зокрема товарності задекларованих господарських операцій, а воно може лише встановлювати певні обмеження (створювати наслідки) для суб`єкта, відносно якого воно прийняте.

Також, необхідно зазначити, що рішення контролюючого органу про віднесення платника податків до переліку ризикових платників податку не є остаточним, та у відповідності до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року за №1165 може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку в межах строків, визначених ст.ст.56, 102 ПК України.

Крім того, перевіряючими звертається увага, що постачальниками ПП «АЛЛЄГРО-ОПТ» не відображено або взагалі жодного об`єкта оподаткування, або фактично використовуваних об`єктів, що свідчить про відсутність ведення реальної господарської діяльності.

Згідно з п.63.3. ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У п.22.1. ст.22 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588, передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом і форма 20-ОПП).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року 1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст.117 ПК України.

Аналізуючи наведені норми можна зробити висновок, що Податковим кодексом України визначено те, що може бути віднесено до об`єктів оподаткування (майно, товари, обороти з реалізації, операції з постачання товарів (робіт/послуг) та інші об`єкти, за наявності яких у платника податків (придбання та/або створення) виникає обов`язок зі сплати податків, та про які він зобов`язаний повідомляти контролюючий орган.

Тобто, податкове законодавство пов`язує обов`язок з подання звітності про об`єкти оподаткування з наявністю обов`язку по сплаті податків щодо такого об`єкта.

Отже, твердження контролюючого органу, про відсутність ведення реальної господарської діяльності ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРОН", ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС», ТОВ «ЕКСПО СОЛАР», ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» у зв`язку із не поданням повідомлень про об`єкти оподаткування, або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність - є надуманим, передчасним та не обґрунтованим, оскільки факт не відображення об`єктів оподаткування жодним чином не може бути підставою визнання відсутності ведення реальної господарської діяльності та у вказаних підприємств фактично не виникав обов`язок відображення об`єктів оподаткування, про які зазначається в Акті.

Твердження податкового органу, що господарські операції не відбулись внаслідок відсутності підтвердження операцій по ланцюгу постачання з юридичними особами, які мали господарські взаємовідносини з контрагентами Товариства, фактично є припущеннями, не підтвердженими допустимими та достатніми доказами.

Водночас, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту та відповідно, валових витрат з податку на прибуток підприємства, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Товариство не зобов`язане відслідковувати ланцюг постачання товарів контрагентам, з якими він мав господарські взаємовідносини.

Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та/або валових витрат з податку на прибуток підприємства, за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

З огляду на зазначене, висновки контролюючого органу про відсутність Фактичного здійснення господарських операцій, описаних в акті перевірки, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи надані Товариством під час проведення перевірки.

В свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій всі постачальники були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, банкрутами не визнавались.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та витрат сум по взаємовідносинах з ТОВ "КОМПАНІ ІНТУРОН", ТОВ «МІСТО-БУД ПЛЮС», ТОВ «ЕКСПО СОЛАР», ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ».

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак і правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено відсутність у постачальника руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичних особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до ЄДРПОУ.

Щодо взаємовідносин ПП «АЛЛЄГРО-ОПТ» із ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» у акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз ДПС наявна наступна податкова інформація щодо ТОВ «СІГМА ПРОФІТ», згідно якої встановлено наступне:

ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» зареєстроване 02.10.2017, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, зареєстроване платником ПДВ з 01.11.2017, свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.11,2019р. у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року. Остання податкова звітність з ПДВ подана за вересень 2018 року. Фактично підприємство декларувало здійснення господарської діяльності тільки в травні-вересні 2018 року.

Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно звіту про нарахування єдиного внеску за вересень 2018 року облікова кількість штатних працівників - 1 особа.

Інформація про наявність основних засобів та об`єктів оподаткування відсутня у зв`язку з неподанням платником відповідної звітності.

Отже, між ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" та ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" укладено договір про надання маркетингових послуг від 03.08.2018 №03/08.

Верховный Суд у постанові від 24 квітня 2018 року пор справі №821/1344/17 сформулював правові висновки та зазначив, що маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", звіти про надані послуги, про проведення певних маркетингових досліджень, в яких мають бути викладені результати наданих послуг та досліджень, а щодо досліджень то і відповідні рекомендації замовнику; а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продажу, розміру доходу тощо.

18. Для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об`єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.

19. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

До маркетингових послуг належать: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).

Деякі маркетингові послуги можуть надаватись як додаткові послуги, що супроводжують процес продажу, та іншими контрагентами підприємства постачальниками (підрядчиками) та/або покупцями.

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно:

-проводити комплексні дослідження ринку;

-здійснювати аналіз ринку;

-сегментувати ринок;

-позиціонувати товар;

-розробляти маркетингмікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватися та проводитися за ініціативою власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб`ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Замовниками маркетингових послуг можуть бути будь-які підприємства. Проте, як правило, це великі товаровиробники та оптові продавці (дистриб`ютори). Досить часто підприємства купують готові дослідження певного ринку.

На підтвердження фактичного здійснення операцій з проведення рекламних акцій, дегустацій, презентацій, враховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року по справі №821/1344/17

При цьому виконавцями таких послуг можуть бути лише суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010.

Тобто суб`єктам господарювання, які планують замовити маркетингові послуги (замовникам), слід звернути увагу на те, чи відповідає діяльність виконавця КВЕД 73.20 «Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки».

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв`язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання можуть бути такі документи:

- наказ по підприємству, в якому потрібно обґрунтувати необхідність проведення таких маркетингових досліджень (наприклад, у зв`язку з виходом на ринок нового виду продукції), зазначивши період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо. Водночас разом з наказом можна розробити план заходів з розповсюдження такого виду продукції, в якому передбачити укладення договору на проведення маркетингових досліджень;

-договір на проведення маркетингових досліджень, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. У розділі «Предмет договору» потрібно зазначити конкретний вид маркетингових досліджень, мету їх проведення, регіон тощо. При цьому в такому договорі потрібно зазначити напрями та об`єкти маркетингових досліджень, зокрема:

-дослідження попиту на дану продукцію і відомостей про можливих споживачів;

-вивчення потенційних можливостей здійснення операцій з купівлі-продажу об`єкта маркетингових досліджень на певній території, дослідження необхідного обсягу продажу і пошук покупців, вивчення потреб та ефективності проведення рекламної кампанії щодо даної продукції.

Водночас, у договорі слід передбачити умову про те, що результат маркетингових досліджень оформляється актом приймання-передачі послуг та письмовим звітом.

Судом встановлено, що напрямками маркетингових досліджень згідно договору є:

- визначення потенційних ринків збуту та характеристика учасників ринку;

- пошук потенційних партнерів, для подальшої співпраці та стратегія співпраці з ними;

- інформація про непрямих конкурентів;

- інформація про прямих конкурентів;

- розрахунки цін;

- ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, зв`язки та ін.);

- можливість та доцільність проведення рекламних кампаній.

- визначення конкурентних переваг об`єктів дослідження.;

- аналіз можливостей просування об`єктів дослідження на ринок.

Згідно договору від 03.08.2018 №03/08 ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" зобов`язаний надати ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" результати досліджень з описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків.

Як встановлено судом, позивачем до суду надано звіти про маркетингове дослідження ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" ТМ VIDEX (світлодіодне освітлення, електрофурнітура), виконав: ОСОБА_1 ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" 26.09.2018 року (т.3, а.с.146-208).

Дослідивши наданий звіт судом неможливо дійсно встановити реальність здійснення зазначеної діяльності, зокрема у звіті не зазначено який саме товар був досліджений, тоді як, згідно наказу №28 від 30.07.2018 року дослідженню підлягали розетки, вимикачі, лампи та світильники.

Із поданого звіту судом встановлено, що він стосується дослідженню світлодіодного освітлення та ринок світлотехніки, а також, що звіт має лише загальний пізнавальний та інформаційний характер і не містить жодних результатів та рекомендацій, які дали б змогу замовнику використати їх в своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання обсягів реалізації та збільшення доходу підприємства.

У позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг).

Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що виконавець за відсутності звіту, взагалі вивчали, досліджували та аналізували споживчий попит на ринку, на якому здійснює свою діяльність позивач; у справі відсутні докази того, яким чином надавалися маркетингові послуги, який практичний результат їх використання позивачем.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що встановлені обставини підтверджують, що надані послуги не є послугами у розумінні підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та зазначає, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року по справі №816/2815/14.

Необхідно також зазначити, що у ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" відсутній напрям діяльності «Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки» згідно КВЕД (т.4, а.с.68).

Суд погоджується з доводами відповідача, що господарські операції ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" з ТОВ "СІГМА ПРОФІТ" за період, що перевірявся, не мали реального характеру та не відповідають дійсному економічному змісту та використовувались позивачем у господарській діяльності. Первинні документи, надані позивачем, не можуть розцінюватися судом як належні докази по справі.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

За таких підстав суд вважає, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ "СІГМА ПРОФІТ".

Щодо взаємовідносин ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" із ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" по договорам підряду №03052019 від 03.05.2019 року та № 28/06 від 28.06.2019 року на загальну суму 487373,5 грн., у тому числі ПДВ 81228,9 грн. (т.2, а.с.148-157).

Згідно зазначених договорів ТОВ "ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ" зобов`язується здійснити ремонтні роботи (поточний ремонт) складських приміщень за адресою: м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 106-Ж.

Згідно акту приймання виконаних робіт за червень 2019 року (форма КБ2) до договору від 03.05.2019 №03052019, ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» виконало наступні роботи: опорядження внутрішніх поверхонь стін по каменю декоративною сумішшю 76,87 м.кв.; улаштування обшивки стін плитами 150 м. кв.; улаштування обшивки теплоізоляції 150 к.вм.; мурування зовнішніх стін - 30 м.кв.; улаштування стяжок цементних 30 м.кв.; улаштування обшивки стін гіпсокартоном - 240 м.кв.; шпаклювання стін мінеральної шпаклівкою 1240 м.кв.; та 350 м.кв.; підшивання стелі плитами 1446,87 м.кв.; улаштування покриття з керамічних плиток 24,5 м.кв.; улаштування обшивки теплоізоляції 80 м.кв.; штукатурення стін 110 м.кв.; монтаж покрівельного покриття 1153 м.кв.; шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою 300 м.кв. (т.2, а.с.164-169).

Згідно акту приймання виконаних робіт за вересень 2019 року (форма КБ2) до договору від 03.06.2019 №28/06 ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» виконало наступні роботи:

улаштування стяжок цементних 22,2 м.кв.; мурування зовнішніх стін з ніздрю вальних блоків 10 м.кв.; облицювання поверхонь стін керамічними плитками 180 м.кв.; та 220 м.кв.; та 380 м.кв.; мурування пароізоляційного шару плоских поверхонь 300 м.кв.; зовнішніх стін з блоків 30 м.кв.; опорядження внутрішніх-поверхонь стін 320 м.кв.; улаштування бетонних стін 13 м.кв.; улаштування пароізоляційного шару плоских поверхонь 300 м.кв.; улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами 150 м.кв.; улаштування під покриття підлоги основи 462 м.кв.; улаштування парканів із готових глухих плит 22,3 м.кв.; улаштування покриттів із керамічних плиток 531 м.кв.; монтаж покрівельного покриття з профільного листа 355 м.кв.; улаштування шару покрівельних рулонних матеріалів 750 м.кв.; улаштування покриттів полімер цементних 35,7 м.кв.; облицювання поверхонь стін керамічними плитками 280 м.кв.; та 50 м.кв.; улаштування покриттів з керамічних плиток 85 м.кв.; армування дротяною сіткою 800 м.кв.; армування сіткою серп`янкою 54 м.кв.; ізоляція плоских поверхонь 150 м.кв.; улаштування покриття з листової сталі 86,4 м.кв.; укладання азбестоцементних водопровідних труб 237 м. та 59 м.; прокладання трубопроводів водопостачання 138 м.кв.; обшивання поверхонь фанерою 20,8 м.кв. (т.2, а.с.170-182).

Досліджуючи зібрані у справі документи судом встановлено, що надані позивачем первинні документи носять неповний та суперечливий характер.

Так, згідно характеру і змісту робіт відповідно до договорів підряду у контрагента позивача повинні бути трудові ресурси.

Позивачем не надано документів, які б свідчили з чиїх матеріалів та чиє обладнання було використано при виконанні підрядних робіт, а також про можливість залучення субпідрядників для виконання даних робіт, у тому числі письмових дозволів (погоджень) від замовників робіт на залучення третіх осіб для їх виконання тощо.

Первинні документи за угодою між позивачем та замовником робіт не містять жодної згадки про участь у виконанні робіт третіх осіб.

Як під час перевірки, так і під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не встановлено наявності у контрагента власного або орендованого обладнання для виконання спірних операцій, інструменту, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також і умовами договору, виходячи з обсягу робіт й задекларованих операцій. Не встановлено й обставин залучення контрагентом інших осіб для забезпечення виконання обумовлених договором із позивачем зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №804/4434/15.

Згідно звітів ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» про нарахування єдиного внеску, облікова кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату, становила: за травень липень 2019 року 2 особи, за серпень вересень 2019 року 1 особа.

Слід зазначити, що порядок укладання договорів підряду на будівництві визначають Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі Загальні умови ).

Відповідно до пп.65 68 Загальних умов, підрядник повинен:

- відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, в тому числі мати досвід виконання аналогічних видів робіт і ресурси, достатні для їх виконання;

- одержати встановлені законодавством дозволи (ліцензії) на виконання окремих видів робіт;

- забезпечити дотримання вимог трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку для працівників на об`єкті будівництва (додержання правил і норм охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці тощо);

- забезпечити проведення відповідного інструктажу працівників;

- погодити із замовником порядок залучення до виконання робіт робочої сили (субпідрядників).

Залежно від умов проведення робіт можуть використовуватись різні форми документів, які надають згоду (допуск підрядника) на ведення робіт на території діючого підприємства. В якості такого документа можуть використовуватися:

- Акт передачі підряднику об`єкта будівництва або фронту робіт (п. 69 Загальних умов);

- Акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) (Додаток Д ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-09);

- Дозвіл на виконання (земляних) робіт в охоронній зоні кабельної (повітряної) лінії електропередачі (додаток Умов проведення робіт в межах охоронних зон електричних мереж (додатки 1, 2 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 4 березня 1997 р. № 209);

- Ордер на роботи на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах (п. 6.1.99 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, НПАОП 40.1-1.21-98); ст.26 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-ХІІ).

У документі, який допускає підрядника на територію діючого підприємства, повинні визначатися конкретна відповідальна особа діючого підприємства та організаційно-технічні заходи, виконання яких передбачене під час знаходження залучених підрядником осіб на території діючого підприємства.

Наряд-допуск не відноситься до таких документів, що виділяють територію. За відсутності документа, що надає згоду на ведення робіт на території діючого підприємства (наприклад, Акта-допуску), підрядник не має права доступу на територією діючого підприємства.

Відповідальність за оформлення допуску підрядника на територію діючого підприємства несе уповноважена особа діючого підприємства (допускач), а у разі невизначення цієї особи - особа, яка уклала з підрядником договір.

До матеріалів справи позивачем чи ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» не надано документів, що підтверджують проходження інструктажу та допуску осіб ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» до робіт на території об`єкта ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ".

Суд зазначає, що вищенаведене в сукупності, свідчить про наявність ознак штучного формування первинних документів, що не відображають фактичних даних, а створені тільки з метою документування господарської операції між позивачем та його контрагентом.

При цьому, надані позивачем документі на підтвердження господарської діяльності його контрагента враховані проте, вказані документі не підтверджують реальність господарських операцій між останнім та позивачем у цій справі.

В актах прийому-передачі виконаних робіт, не зазначено кількість фахівців, які виконували роботи, відсутні підписи осіб, які приймали участь при здійсненні господарської операції; відсутні журнали, в яких зафіксовано факт перебування працівників на території, яка зазначена місцем проведення вищезазначених робіт; у вказаного контрагента відсутні достатні трудові ресурси для проведення відповідних ремонтних робіт.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року справі №804/5444/16

Таким чином, аналізуючи первинні документи, податкової та фінансової звітності позивача та його контрагента, суд погоджується з податковим органом про недоведеність господарської операції, внаслідок відсутності необхідних умов для відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Також, належить враховувати вимоги "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

При цьому, суд зазначає, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Встановлена судом відсутність у контрагента необхідних трудових ресурсів та допуску до робіт, що він мав виконати за договорами, укладеними із позивачем, свідчить на користь обґрунтованості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ».

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ» в частині виконання договорів підряду. Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення виконання робіт, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань. Укладені між позивачем та вказаними вище контрагентами договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, що становить його предмет.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом не встановлено реального виконання контрагентом позивача робіт на вказаному об`єкті.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17 Верховний Суд також відзначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб`єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті від 01 листопада 2021 року №3829/11-28-07-03/34201283 в частині виконання робіт ТОВ «ТІ.ЕМ.ДЖІ. КОМПАНІ».

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22700,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 21518,55 грн. (7929643,22 грн. (задоволена сума позову) / 8365010,34 грн. (сума позову) х 22700,00 грн. (сума судового збору за подання даного позову)).

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ПП "АЛЛЄГРО-ОПТ" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2021 року №00052040703 в частині збільшення суми грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3151826,10 грн. та накладення 787956,78 грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2021 року №00052020703 в частині збільшення приватному підприємству "АЛЛЄГРО-ОПТ" суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 3464784,66 грн., та накладення штрафних санкцій в розмірі 525075,68 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Приватного Підприємства "АЛЛЄГРО-ОПТ" (27605, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Бережинка, вул. Молодіжна, 6-а, код ЄДРПОУ 34201283) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21518,55 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.05.2022
Оприлюднено23.06.2022
Номер документу104483927
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —340/9992/21

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 02.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 07.09.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 26.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 02.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 30.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 14.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 14.02.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні