Постанова

від 09.05.2022 по справі 160/16859/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16859/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішенняДніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (головуючий суддя Прудник С.В.)

у справі №160/16859/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпросоя»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпросоя» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень від 27.10.2021 року, просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0092210719 від 22.06.2021 року, яким позивачу було визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 940110 грн. (податкове зобов`язання на суму 752088 грн. та штраф на суму 188022 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки всупереч положенням податкового законодавства та суті господарських правочинів позивача з ТОВ «ТД Протеін» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» відповідач не прийняв до уваги, що такі правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників цих правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. Зокрема, відповідач під час проведення перевірки діяльності позивача не звернув увагу на те, що всі товари (макуха соєва), що були придбані за договором № 260419 від 26.04.2019 (укладеним з ТОВ «ТД Протеін») та договором № 2310 від 23.10.2018 (укладеним з ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя») були перевезені автотранспортом (який знаходиться у позивача в тривалій оренді) на склад останнього, а в подальшому цим же автотранспортом поставлялися позивачем за договорами поставки ПАТ «Бахмутський аграрний союз» № 0748 від 24 вересня 2018 року та № 0892 від 10 березня 2019 року. Крім того, відповідач не з`ясовував всі обставини діяльності ТОВ «ТД Протеін» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», обмежившись певними необґрунтованими припущеннями. Так, за повідомленням ТОВ «ТД Протеін» відповідно до листа № 01/06-01 від 01.06.2021 року останнє придбало макуху соєву від контрагентів, які отримували цей товар, зокрема, внаслідок переробки на виробничих потужностях інших виробників. ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», взагалі, під час виконання господарських операцій з позивачем мало у власності виробничі потужності з переробки сировини та виробництва олії, при якому виготовляється також макуха соєва, яка постачалась до позивача в межах зазначеного договору. Отже, на думку позивача, у відповідача не було правових підстав приймати, складати та направляти позивачу податкове повідомлення-рішення №0092210719 від 22.06.2021 року, яким було визначено грошове зобов`язання за платежем «податок на прибуток».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач необґрунтовано дійшов до висновку щодо неможливості реальності здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів - ТОВ «ТД Протеїн» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», оскільки формування суб`єктом господарювання податкових зобов`язань не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або здійснив інші порушення законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та дійшов висновку, що відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Дніпросоя» (покупець) здійснювало господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТД Протеін» (код ЄДРПОУ 41511809) та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 34517241) з придбання товару (макуха соєва), що не спрямовані на настання реальних правових наслідків. Про вказані обставини свідчить зокрема те, що з аналізу даних ЄРПН, фінансово-господарської діяльності постачальників по ланцюгу постачання товару (сої та продуктів її переробки) контролюючим органом встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, вбачається проведення транзитних фінансових потоків. Тобто, на думку контролюючого органу, по ланцюгу господарських операцій з руху товару (макухи соєвої) встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Також, відповідач вказав про те, що позивачем не було реалізовано належним чином принципи належної обачливості при виборі контрагентів. Платник податку мав змогу здійснити всі належні та допустимі заходи, з метою перевірки добросовісності контрагентів шляхом використання відкритих джерел інформації, наприклад: Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, на думку відповідача, позивач був обізнаний щодо наявних кримінальних проваджень, під час здійснення господарських взаємовідносин, ТОВ «ТД Протеїн» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя». Вказані порушення призвели до завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 808391,0 грн.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечує.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Дніпросоя» зареєстроване від 23.04.2013 №12241020000057263 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Місцезнаходження платника податків: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8-го Березня, буд. 23.

На підставі направлень виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровські області відповідно до пункту п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, н.77.1. п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, Постанови КМУ від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2021 №1509-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дніпросоя» за період діяльності 01.07.2017 по 31.12.2020 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021.

Перевіркою встановлено порушення:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, перевіреним підприємством неправомірно занижено податок на прибуток всього в сутні 752088,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2018 у сумі 282807,00 гри. за 1 кв. 2019 року в сумі 24769,00 грн., за 2 квартал 2019 року в сумі 297520,00 грн., за 3 кв. 2019 року в сумі 146992,00 грн.

2) п. 198.1. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіреним підприємством неправомірно завищено залишок від`ємного значення з ПДВ всього сумі 93913,00 грн., в т.ч. за грудень 2020 року в сумі 93913,00 грн. га неправомірне заниження податку на додану вартість всього сумі 714478.00 грн., у тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 44310.00 грн., листопад 2018 року в сумі 187250,00 гри., грудень 2018 року в сумі 82670,00 грн., травень 2019 року в сумі 166088.00 грн., червень 2019 року в сумі 167362,00 грн. та грудень 2019 року в сумі 66798,00 грн.

3) п. 176.2.6 ст.176 Податкового кодексу та розділу III Порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 , в частині подання податкових розрахунків за формою 1ДФ не у повному обсязі, а саме : невідображення у І, ІІ, ІІІ та IV кварталах 2019 року повернення отриманої допомоги від фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ознакою « 153»

До таких висновків контролюючий орган дійшов висновку з огляду на те, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Дніпросоя» (покупець) здійснювало господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТД Протеін» (код ЄДРПОУ 41511809) та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 34517241) з придбання товару (макуха соєва), що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Так в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «Дніпросоя» (покупець) укладені договори постачання: від 26.04.2019 № 260419 - з ТОВ «ТД Протеін» (постачальник) з придбання товару (макуха соєва). До перевірки надані податкові накладні на суму 2964960,5 грн., у тому числі ПДВ 494160,08 грн. та видаткові накладні на суму 2963413,5 грн., у тому числі ПДВ 493901,75 грн. (без ПДВ - 2469511,25 грн.), виписані ТОВ «ТД Протеін» протягом травня-серпня 2019; від 23.10.2018 №2310 - з ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» (постачальник) з придбання товару (макуха соєва). До перевірки надані податкові та видаткові накладні на суму 2050510,4 грн., у тому числі ПДВ 341751,73 грн. (без ПДВ - 1708758,67 грн.), виписані ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» протягом жовтня 2018 - січня 2019. В податковому обліку ТОВ «Дніпросоя» вартість товару за вказаними договорами (на підставі видаткових та податкових накладних) включено: до складу витрат у загальному розмірі 4178269,0 грн. (2469511,0 грн. - по ТОВ «ТД Протеін», 1708758,0 грн. - по ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя»), в тому числі: за IV квартал 2018 - 1571150,0 грн., І квартал 2019 - 137608,0 грн., II квартал 2019 - 1652886,0 грн., III квартал 2019 - 816625,0 грн.; до складу податкового кредиту - ПДВ у загальному розмірі 808391 (314230,0 грн. - по ТОВ «ТД Протеін», 494161,0 грн. - по ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя»), в т.ч. за жовтень 2018 року в сумі 44310,00 грн., листопад 2018 року в сумі 187250,00 грн., грудень 2018 року в сумі 82670,00 грн., травень 2019 року в сумі 166088,00 грн., червень 2019 року в сумі 167362,00 грн., липень 2019 року в сумі 59925,00 грн., серпень 2019 року в сумі 100786,00 грн. Не включено до податкового кредиту ТОВ «Дніпросоя» суму ПДВ 27521,73 грн. за податковою накладною від 10.01.2019 №1, яка не зареєстрована в ЄРПН та має статус «відмовлено за рішенням Комісії: «Скаргу не задоволено». Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД Протеін» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» не є імпортерами та виробниками товарів, реалізованих ТОВ «Дніпросоя».

Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних, фінансово-господарської діяльності постачальників по ланцюгу постачання товару (сої та продуктів її переробки), встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності підприємств, задіяних в ланцюгу постачання. Тобто по ланцюгу господарських операцій з руху товару (макухи соєвої) встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Також до перевірки не надані сертифікати якості (відповідності) отриманої макухи соєвої від ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя». У вищезазначених протоколах випробувань не зазначено постачальника (виробника) соєвої макухи, а саме ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», та номер партії - не вказано, дату виробництва- не вказано, термін зберігання- не вказано. Дані факти (значне перевищення обсягів реалізованої сої та продуктів її переробки, придбання якої відсутнє; відсутність реалізації придбаних товарів з метою оформлення документообігу за нереальними господарськими операціями) свідчить про неможливість продажу ТМЦ за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій з постачання товару до ТОВ «Дніпросоя».

Крім того, відповідно до відкритих джерел інформації (Єдиного державного реєстру судових рішень), вказані контрагенти є фігурантом в кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: по ТОВ «ТД Протеін»: за №42017000000001962 від 29.08.2017 (ухвали Дніпровського районного суду м. Києва) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), частиною 2 статті 205 (Фіктивне підприємництво), частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) Кримінального кодексу України (далі - КК України); по ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя»: за №32017120010000020 від 04.07.2017 (ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 3 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) КК України; за № 32018230000000109 від 12.09.2018 (ухвали Херсонського міського суду Херсонської області) за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) КК України. Вказані порушення призвели до завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 808391,0 грн.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 встановлено заниження фінансового результату до оподаткування на 4178269,0 грн. (рядок 02 Декларації), що призвело до: заниження об`єкт оподаткування (рядок 04 Декларації) на суму 4178269,0 грн. заниження нарахованої суми податку на прибуток (рядок 06 Декларації) на суму 752088,0 грн. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток платника податків за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 наведено в додатку 7 до акта перевірки.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2021 №0092210719 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 940110,0 грн. (752088,0 грн. - основний платіж, 188022,6 грн. - штрафна санкція).

Правомірність винесення відповідачем означеного податкового повідомлення-рішення від 22.06.2021 №0092210719 є предметом судового розгляду у даній справі.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктами 6, 7П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм випливає те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що предметом перевірки податкового органу стали господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 34517241) та з ТОВ «ТД Протеін» (код ЄДРПОУ 41511809).

Так, між позивачем та ТОВ «ТД Протеін» укладено та виконано договір № 260419 від 26.04.2019 року про поставку макухи соєвої, який повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані його учасників, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції за цим договором фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності сторін договору.

Позивачем на підтвердження реальності господарської діяльності були долучені копії видаткових накладних, підписаних позивачем та ТОВ «ТД Протеін», що відповідно свідчать про поставку товару за договором №260419 від 26.04.2019 року, копії податкових накладних та копії товарно-транспортних накладних.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в подальшому, макуха соєва, що була придбана за зазначеним договором №260419 від 26.04.2019 року була перевезена автотранспортом (який знаходиться у позивача в оренді) на склад останнього та за його рахунок зі складу ТОВ «ТД Протеін». Після чого, цим же автотранспортом поставлена позивачем за договором поставки №0892 від 10 березня 2019 року ПАТ «Бахмутський аграрний союз», що вбачається з доданих позивачем до матеріалів цієї справи первинних документів, які досліджувались відповідачем під час проведення перевірки.

За повідомленням ТОВ «ТД Протеін» відповідно до листа № 01/06-01 від 01.06.2021, доданого до матеріалів справи, останнє придбало макуху соєву від контрагентів, які отримували цей товар, зокрема, внаслідок переробки на виробничих потужностях інших виробників.

Зокрема, це стосується господарських операцій зазначених відповідачем між ТОВ «ТД Протеін» та ТОВ «Фарекс Трейд» (код ЄДРПОУ 42742187); ТОВ «Портторг» (код ЄДРПОУ 41399811), ТОВ «Агробізнессоя» (код ЄДРПОУ 42883309), які були підставою для помилкових висновків відповідача за актом про результати перевірки позивача № 1512/04-36-07-19/38677704 від 12.05.2021 року стосовно безпідставного документального оформлення таких операцій між цими особами.

Зі змісту самого акту перевірки вбачається, ТОВ «Фарекс Трейд» (код ЄДРПОУ 42742187); ТОВ «Портторг» (код ЄДРПОУ 41399811), ТОВ «Агробізнессоя» (код ЄДРПОУ 42883309) придбали/продавали макуху соєву або сою в значних обсягах, що суттєво перевищують обсяги поставок контрагенту позивача - ТОВ «ТД Протеін», що є доводом вважати передчасним твердження відповідача щодо неможливості дослідження джерела походження макухи соєвої, що була поставлена ТОВ «ТД Протеїн» цими суб`єктами господарювання.

Отже, факт здійснення та реальність господарських операцій за договором № 260419 від 26.04.2019, які розглядалися відповідачем під час перевірки, підтверджується переліченими вище документами, які також були надані податковому органу під час здійснення перевірки, про що також не заперечується відповідачем.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» укладено та виконано договір № 2310 від 23.10.2018 про поставку макухи соєвої, який повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані його учасників, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції за цим договором фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності сторін договору.

Позивачем на підтвердження реальності господарської діяльності були долучені копії видаткових накладних, підписаних позивачем та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», що відповідно свідчать про поставку товару за договором №2310 від 23.10.2018 року, копії податкових накладних та копії товарно-транспортних накладних.

В подальшому, макуха соєва, що придбана за зазначеним договором №2310 від 23.10.2018, перевезена автотранспортом (який знаходиться у позивача в оренді) на склад останнього та за його рахунок зі складу ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», після чого цим же автотранспортом поставлена позивачем за договором поставки № 0748 від 24 вересня 2018 року ПАТ «Бахмутський аграрний союз», що слідує з доданих позивачем до матеріалів цієї справи первинних документів, які також досліджувались відповідачем під час проведення перевірки.

З фінансової звітності ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» випливає те, що під час виконання господарських операцій з позивачем, останнє мало у власності виробничі потужності (основні засоби) з переробки сировини (сої) та виробництва олії, при якому виготовляється також макуха соєва, яка постачалась до позивача в межах зазначеного договору. Тобто джерело походження поставленої позивачу за договором № 2310 від 23.10.2018 року макухи соєвої були або могли бути виробничі потужності ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя», що спростовує твердження відповідача щодо неможливості дослідження джерела походження цього товару.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, факт здійснення та реальність господарських операцій за договором № 2310 від 23.10.2018, які розглядалися відповідачем під час перевірки підтверджується переліченими вище документами, які також були надані податковому органу під час здійснення перевірки, про що також не заперечується відповідачем.

З аналізу вищевказаних документів випливає те, що останні не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Більш того, відповідач не навів жодних зауважень щодо наданих позивачем первинних документів, які б давали підстави для сумніву в реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості на товар, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки такі доводи контролюючого органу не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, з огляду на те, що сертифікати якості у контексті ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, якими підтверджується фактичне вчинення господарської операції.

Щодо доводів відповідача про те, що у контрагентів позивача відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та/або трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити і про те, що податкова інформація щодо контрагентів позивача містить лише загальну оцінку господарської діяльності, без оцінки спільної діяльності між позивачем та його контрагентами, зокрема, щодо реальності здійснення господарських операцій у перевіряємий період.

Більш того, матеріали даної справи не містять доказів проведення відповідачем під час перевірки господарської діяльності позивача зустрічних звірок по ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» та ТОВ «ТД Протеін», у тому числі відсутні докази перевірки наявності господарсько-правових стосунків цих осіб з іншими суб`єктами господарювання в частині придбання товарів, оренди основних засобів, виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання тощо.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, суд апеляційної інстанції бере до уваги також те, що платник податків, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.11.2020 у справі № 804/15167/15, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 06.10.2021 у справі №200/6721/20-а визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ані наявна у контролюючого органу податкова інформація, ані відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самостійно не є достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність окремих документів щодо змісту певних операцій, як і недоліки у первинних документах можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Крім того, матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання відповідача на те, що контрагенти позивача є фігурантами в кримінальних провадженнях, дані про які внесені до ЄРДР, не спростовують фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, з огляду на те, що контролюючим органом не надано доказів наявності вироків суду відносно посадових осіб контрагентів позивача, які б набрали законної сили, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17, де Верховний Суд, зокрема зазначив про те, що інформація, отримана органами досудового слідства в ході розслідування кримінальних справ є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій. Така позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій, дійшов висновку про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТД Протеїн» та ТОВ «Біо-Лідер Запоріжжя» у перевіряємий період, що, у свою чергу свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №160/16859/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов