Ухвала

від 24.05.2022 по справі 340/5499/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5499/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Панченко О.М. (доповідач),

судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державній податковій службі України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 340/5499/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліконс"

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії, -

встановив:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 р. позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліконс" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року апеляційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України. Надано строк десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3153,00 грн.

Копію ухвали суду від 04 квітня 2022 року скаржником отримано 15 квітня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отже останнім днем наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, з урахуванням положень ст. 120 КАС Україн та терміну на поштовий перебіги, є 30.04.2022 р.

21.04.2022 року до суду надійшло клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що з 24.02.2022р. введено воєнний стан в Україні, також зазначає, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області не має можливості провести платежі за платіжними дорученнями про сплату судового збору в строк, встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року, оскільки є державною установою, фінансування якої здійснюється з державного бюджету.

Розглянувши зазначене клопотання скаржника, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, серед іншого, додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сукупний аналіз положень ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якими встановлено підстави та умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, дає можливість зробити висновок про те, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до сплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, є майновий стан заявника (сторони у справі) який робить неможливим або значно ускладнює сплату судового збору.

В той же час суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Сторона, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Держава в особі відповідного суб`єкта владних повноважень має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року в адміністративній справі № 806/2321/16.

Також апелянт зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно запроваджено зупинення строків до відміни чи припинення воєнного стану в країні.

Проте суд апеляційної інстанції вважає помилковими такі твердження апелянта, оскільки жодних змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків не вносилося.

Станом на 30 квітня 2022 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись статтями 121, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій службі України у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №340/5499/20 повернути Державній податковій службі України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяО.М. Панченко

СуддяС.М. Іванов

СуддяВ.Є. Чередниченко