ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13153/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , у якій позивач просив суд припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 22 січня 2021 року № КВ 051210119517 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 10 лютого 2021 року № КВ 101210210524, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Департаментом були здійснені дії про внесення запису до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку» та присвоєно унікальний реєстраційний номер № КВ051210119517. В подальшому, відповідачу зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 22 січня 2021 року № КВ051210119517. У повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначено, що та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта наведені, у тому числі, дані про те, що проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор, код ЄДРПОУ 13393120 під керівництвом головного архітектора - Вакуленка О.В. Проте, 12 квітня 2021 року на адресу Департаменту надійшла заява ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що він не виконував ніяких робіт на вказаному вище об`єкті. У зв`язку з наведенням відповідачем недостовірних даних у повідомленні на початок виконання будівельних робіт, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 06.04.2022.
У зв`язку з тим, що розгляд справи 06.04.2022 не відбувся, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2022 призначено розгляд апеляційної скарги на 04.05.2022 у порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022 призначено розгляд апеляційної скарги на 25.05.2022 у порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 січня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за № КВ051210119517 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об`єктом будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1».
У зареєстрованому повідомленні у тому числі зазначені наступні дані: планується Реконструкція приміщень садового будинку на «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1». генеральний підрядник - ОСОБА_1 ; вид будівництва - реконструкція; технічний нагляд здійснює - ОСОБА_3 ; проектна документація розроблена - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор»; головний архітектор проекту - ОСОБА_2 , наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063; проектна документація затверджена замовником листом від 15 січня 2021 року; відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_2 ;
Згідно вказаного повідомлення, проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», головним архітектором проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є ОСОБА_2 .
У подальшому, відповідачем до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об`єкт будівництва за № КВ 101210210524 від 10 лютого 2021 року, відповідно до даних декларації проектна документація на об`єкт розроблена Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», головним архітектором проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд зазначено ОСОБА_2 .
12 квітня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зареєстровано заяву ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що не виконував ніяких робіт на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 », а тому, просив скасувати відповідні дані про початок або закінчення будівельних робіт.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того наступного:
- позивач не надає відповідних доказів щодо відсутності таких документів (зазначених у повідомленні про початок на виконання будівельних робіт відомостей взаємозв`язків з ОСОБА_2 ) у відповідача, стверджуючи про це, виключно, у зв`язку з поданням ОСОБА_2 заяви, в якій останній зазначив, що не виконував на об`єкті будівництва будь-яких робіт, у зв`язку з чим, суду не є зрозумілим, з яких саме підстав, позивач приймає, як достовірні дані, обставини, викладені у заяві ОСОБА_2 , не витребувавши таких документів у відповідача, як замовника будівництва;
- з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію. Судом зроблено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до отриманої довідки № 271781535 від 29 вересня 2021 року, відповідно до якого за відповідачем не зареєстровано на праві приватної власності жодних об`єктів нерухомого майна. Таким чином, позивачу не належить на праві приватної власності об`єкт житлової нерухомості, розташований у будинку АДРЕСА_4 ;
- позивач просить суд саме припинити право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22 січня 2021 року №КВ051210119517 та скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10 лютого 2021 року №КВ101210210524, в свою чергу, оскільки в даному випадку виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт фактично завершилось, про що свідчать вищевказані обставини, які встановлено судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими з урахуванням наступного:
- при подачі замовником будівництва інших документів, які б підтверджували дані, що наведені у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, окрім примірника документа, відповідної форми, законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено.
- 12.04.2021 (вх. № 073-2239) на адресу Департаменту надійшов лист від 12.04.2021 від ОСОБА_2 , де останній повідомляє Департамент, що зокрема у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2021 № КВ 051210119517 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2021 № КВ 101210210524, вказано його особисті дані, проте останній не приймав участь у розроблені проектної документації та не виконував авторський нагляд;
- судом першої інстанції не прийнято до увагу, що враховуючи лист ОСОБА_2 від 12.04.2021, відповідачем порушено визначений ч. 5 ст. 26 Закону порядок виконання будівельних робіт. Інформація на підставі якої Департамент виявив обставини наведення відповідачем недостовірних даних у поданих останнім повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2021 № КВ 051210119517 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2021 № КВ 101210210524. надійшла на адресу Департаменту в офіційному повідомленні від ОСОБА_2 , з якого встановлено факт наведення відповідачем недостовірних даних у вказаних документах в частині особи, що є розробником проектної документації, що здійснює авторський нагляд. Посилання суду першої інстанції на обставини, що Департаментом не вжито заходи щодо перевірки наданої ОСОБА_2 інформації слід сприймати критично, оскільки така інформація надійшла у офіційному листі останнього, яким повідомлено, що ОСОБА_2 , не є розробником проектної документації, що здійснює авторський нагляд, а тому, у Департаменту не було та немає жодних підстав ставити під сумнів надану ОСОБА_2 інформацію, персональні дані якого використовуються у вказаних документах;
- при розгляді справи у суді першої інстанції, відповідачем на спростування викладених Департаментом фактичних обставин у адміністративному позові, не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема які б підтверджували інформацію зазначену відповідачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт а декларації про готовність до експлуатації об`єкта стосовно ОСОБА_2 , та які у свою чергу спростовували б твердження, ОСОБА_2 викладені у листі останнього від 12.04.2021;
- зазначені повідомлення та декларація не є нормативними або ненормативними актами індивідуальної дії, оскільки такі не приймаються органом владних повноважень, а лише реєструються органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідному реєстрі на підставі поданої замовниками будівництва інформації, а тому суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку, що у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта вичерпали свою дію, як ненормативні акти індивідуальної дії.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) з 12.10.2016. Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) (у редакції чинних на момент реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації).
Відповідно до норм статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 13 Порядку № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 559 (далі - Порядок № 559), у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Згідно приписів пункту 11 Порядку № 466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
У відповідності з Порядком № 461 передбачено, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, покладається на замовника, а функції органу держаного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання таких документів зведено до перевірки повноти даних, вказаних замовником будівництва у відповідному документі декларативного характеру.
Слід врахувати, що функції органу держаного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт чи декларації про готовність до експлуатації об`єкта було зведено до внесення інформації, зазначеної у повідомленні/декларації до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а подання замовником будівництва інших документів, окрім примірника повідомлення про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність до експлуатації об`єкта, законодавством не передбачалось.
Тож, з наведеного слідує, що доводи апеляційної скарги про те, що при подачі замовником будівництва інших документів, які б підтверджували дані, що наведені у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, окрім примірника документа, відповідної форми, законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено, є цілком обґрунтованими.
Згідно з ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону, п. 11 Порядку № 466, п. 16 Порядку № 461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 19.01.2021 (вх. № 073/09/01 -III-1901/4) до Департаменту надійшло подане замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ».
Разом з тим, 12.04.2021 (вх. № 073-2239) на адресу Департаменту надійшов лист від 12.04.2021 від ОСОБА_2 , у якому останній повідомляє Департамент, що зокрема у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2021 № КВ 051210119517 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2021 № КВ 101210210524, вказано його особисті дані, проте останній не приймав участь у розроблені проектної документації та не виконував авторський нагляд. (а.с. 34-43)
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Слід зазначити, що ст. 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Так, механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначає Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 (далі - Порядок здійснення авторського нагляду), пунктом 2 якого, передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом цього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Пунктами 5 та 7 Порядку здійснення авторського нагляду визначено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, одних з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Після прийняття об`єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві. Згідно з пунктом 10 Порядку 45, склад за зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначається згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Пунктом 20 Порядку 45, передбачено, що оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів, крім випадків розроблення проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання, із зазначенням у пояснювальній записці до проекту будівництва особливостей оформлення проектної документації.
Відповідно до змісту статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», встановлено, архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт. Статтею 26 Закону, визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Водночас, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що враховуючи зміст листа ОСОБА_2 від 12.04.2021, відповідачем порушено визначений ч. 5 ст. 26 Закону порядок виконання будівельних робіт, при цьому, що інформація на підставі якої Департамент виявив обставини наведення відповідачем недостовірних даних у поданих останнім повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2021 № КВ 051210119517 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10.02.2021 № КВ 101210210524. надійшла на адресу Департаменту в офіційному повідомленні від ОСОБА_2 , з якого встановлено факт наведення відповідачем недостовірних даних у вказаних документах в частині особи, що є розробником проектної документації, що здійснює авторський нагляд. На переконання колегії суддів, посилання суду першої інстанції на обставини, що Департаментом не вжито заходи щодо перевірки наданої ОСОБА_2 інформації слід сприймати критично, оскільки така інформація надійшла у офіційному листі останнього, яким повідомлено, що ОСОБА_2 , не є розробником проектної документації, що здійснює авторський нагляд, а тому у Департаменту не було підстав ставити під сумнів надану ОСОБА_2 інформацію, персональні дані якого використовуються у вказаних документах.
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі. Копія ухвали суду від 17 травня 2021 року була отримана відповідачем, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, відзиву на позовну заяву не надано. (а.с. 64) При розгляді справи у суді першої інстанції, відповідачем на спростування викладених Департаментом фактичних обставин у адміністративному позові, не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема які б підтверджували інформацію зазначену відповідачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта стосовно ОСОБА_2 , та які у свою чергу спростовували б твердження, ОСОБА_2 викладені у листі останнього від 12.04.2021.
Тож, висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.
Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта, є ненормативними актами індивідуальної дії та вичерпають свою дію після їхньої реалізації, а саме: після оформлення права власності на новостворений об`єкт нерухомості, водночас, колегія суддів наголошує на тому, що форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта затверджена відповідними постановами Кабінету Міністрів України № 466 та № 461 згідно, яких замовник будівництва заповнює останні особисто, зазначаючи персональні та інші данні у відповідних графах та несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні та/або декларації. Тож, законодавством не наділено правом орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку інформації, що зазначена замовником будівництва у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта, а лише закріплено обов`язок внести дані до відповідного реєстру. З урахуванням викладеного, зазначені повідомлення та декларація не є нормативними або ненормативними актами індивідуальної дії, оскільки такі не приймаються органом владних повноважень, а лише реєструються органом державного архітектурно-будівельного контролю у відповідному реєстрі на підставі поданої замовниками будівництва інформації.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку, що у повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта вичерпали свою дію, як ненормативні акти індивідуальної дії.
Також, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив про те, що судом зроблено запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до отриманої довідки № 271781535 від 29 вересня 2021 року, відповідно до якого за відповідачем не зареєстровано на праві приватної власності жодних об`єктів нерухомого майна. Таким чином, позивачу не належить на праві приватної власності об`єкт житлової нерухомості, розташований у будинку АДРЕСА_4 . Однак, матеріали справи не містять ні запиту суду про надання такої інформації, ні відповіді - довідки № 271781535 від 29 вересня 2021 року, а вказана судом адреса - буд. АДРЕСА_4 , не стосується предмету даного спору.
Також, судом першої інстанції не враховано, що ч. 7 ст. 36 Закону, визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до частини 2 статті 39 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із
позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
На переконання колегії суддів, законодавством передбачено, що достатньою правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, при цьому не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту. Припинення права на початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта може бути наслідком також, як самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю так і отримання відомостей/інформації щодо наведення замовником будівництва недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення та декларації інформація, яка зазначалася в документах декларативного характеру, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у цих документах). Тобто, законодавець передбачив, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без належно затвердженого проекту відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Судом першої інстанції, не враховано, що з фактичних обставин справи, вбачається наведення замовником будівництва, ОСОБА_1 , недостовірних даних у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (CCI) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 22.01.2021 № КВ 051210119517 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) за цією від 10.02.2021 № КВ 101210210524, в частині наявності проектної документації, щодо інформації стосовно особи проектанта та відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону. З викладеного вище вбачається, що, зокрема звертаючись до суду з адміністративним позовом, Департамент діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б спростували твердження позивача щодо зазначення недостовірних даних відповідачем, а в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 , який стверджує, що не вчиняв будь-яких дій щодо об`єкта нерухомості, зазначеного у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також беручи до уваги, що відповідачем не зареєстровано право власності на цей об`єкт нерухомості в порядку встановленому законом (відповідачем про останнє не повідомлено, матеріали справи підтвердження не містять), позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, посиланням на обставини, які не є доведеними, порушенням норм матеріального права. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають, у силу норм ч. 2 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 22 січня 2021 року № КВ 051210119517.
Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) ними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1» від 10 лютого 2021 року № КВ 101210210524, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді Кузьменко В.В.
Василенко Я.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104486801 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні