Рішення

від 06.09.2007 по справі 8904-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем

України

06.09.2007

Справа №2-7/8904-2007

За позовом Приватного підприємства

«Вектор-Агрокомплект» (25030, м. Кіровоград, проспект Правди, буд. 8, корпус 1,

ідентифікаційний код 34448592)

До відповідачів:  1) Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1(м. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); 2) ОСОБА_2(АДРЕСА_2)

Про спонукання до виконання певних

дій та стягнення 8978,68 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідачів:  1) ОСОБА_3., предст., дов. від 06.09.2007 р.;

2) не з'явився.

         Суть справи: Приватне підприємство

«Вектор-Агрокомплект» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1та ОСОБА_2, в якому просить

зобов'язати відповідачів  виконати взяті

на себе договірні зобов'язання згідно умов договору поставки від 29.01.2007 р.

та стягнути з відповідачів 8978,68 грн. пені за прострочення поставки товару.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в

порушення умов укладеного договору від 29.01.2007 р. СПД ОСОБА_1. за заявкою

позивача не здійснив поставку товару в повному обсязі, що в свою чергу

унеможливлює виконання Приватним підприємством «Вектор-Агрокомплект» своїх

зобов'язань перед третіми особами. Позивач також зазначив, що листом №116 від

04.06.2007 р.  СПД ОСОБА_1. повідомив про

заміну кредитора у зобов'язанні на підставі договору про відступлення права

вимоги від 04.06.2007 р., у зв'язку з чим новим кредитором за договором

поставки від 29.01.2007 р. стає ОСОБА_2.

Відповідач проти позову заперечував

з тих підстав, що умовами укладеного договору поставки від 29.01.2007 р.

передбачалася можливість здійснення поставки товару партіями, що й було

зроблено СПД ОСОБА_1. Відповідач зазначив, що партія поставленого товару не

була оплачена позивачем, через що у СПД ОСОБА_1. на підставі ст. 538 Цивільного

кодексу України виникло право на зупинення виконання свого обов'язку щодо

здійснення поставки товару. На підставі викладеного відповідач просить

відмовити в задоволенні позову. Крім того, СПД ОСОБА_1. додатково зауважив, що

другим відповідачем у справі є ОСОБА_2, який не є суб'єктом підприємницької

діяльності, через що відповідач просить припинити провадження у справі.

Позивач та другий відповідач у

судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та

місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою

кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах

строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось

обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись

належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання

представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без

їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не

вбачається

Розгляд справи відкладався у порядку

ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника СПД ОСОБА_1.,

суд

ВСТАНОВИВ :

29.01.2007 р. між Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1(Постачальник) та Приватним підприємством

«Вектор-Агрокомплект» (Покупець) був укладений договір поставки, згідно з п.

1.1 якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та сплачує

ядро горіху фундука (далі за договором «товар») в кількості 70 тон на умовах,

визначених цим договором.

Загальна сума договору орієнтовано

складає 2240000 грн. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору

поставка товару здійснюється партіями згідно заявки Покупця протягом п'яти днів

з дня надходження заявки до Постачальника. Заявка може бути направлена

письмово, поштою, факсом або зроблена по телефону.

П. 2.2 Договору передбачено, що

мікроасортимент (найменування, розфасовка, упаковка) товару узгоджується

Покупцем з Постачальником попередньо не раніше, ніж за один день до направлення

заявки.

В заявці повинно бути вказано

найменування, загальна кількість товару в партії (в кг, штук, упаковок) по

узгодженому мікроасортименту (п. 2.3 Договору).

Товар вважається зданим  Постачальником та прийнятим Покупцем за

кількістю та за якістю після його відвантаження у Покупця (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору ціна за

кожну партію товару попередньо погоджується сторонами та вказується в накладних

та рахунках Постачальника.

Відповідно до п. 5.4 Договору

Покупець здійснює оплату товару згідно з рахунком Постачальника протягом одного

банківського дня з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на

розрахунковий рахунок Постачальника або внесенням готівкових грошових коштів до

каси Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи,

Приватним підприємством «Вектор-Агрокомплект» 29.01.2007 р. факсом була

надіслана Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1комерційна заявка

№74-1/01-07, в якій позивач просив поставити партію товару в кількості 6,0 тон.

На виконання вказаної заявки СПД

ОСОБА_1. був поставлений на адресу позивача товар - ядра горіхів фундука

кількістю 1330 кг. на загальну суму 42560,00 грн., про що свідчить витратна

накладна №РН-0000011 від 30.01.2007 р. На оплату партії товару відповідачем був

виставлений рахунок-фактура №СФ-0000011 від 30.01.2007 р.

Враховуючи здійснення відповідачем

поставки товару не в повному обсязі позивач звернувся до суду з вимогою про

примусове виконання обов'язку в натурі та стягнення пені за прострочення

виконання обов'язку.

Проте, з цього приводу суд вважає

за необхідне повідомити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного

кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору 

та  вимог  цього 

Кодексу,  інших актів цивільного

законодавства,  а за відсутності таких

умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що  звичайно

ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу

України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного

кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,

то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України

передбачено, що одностороння 

відмова  від  зобов'язання 

або одностороння зміна  його  умов 

не допускається,  якщо  інше 

не   встановлено договором або

законом.

Як вже було зазначено раніше,

укладеним між сторонами договором передбачено здійснення поставки товару

партіями. Причому, оплата партії поставленого товару повинна бути здійснена

протягом одного банківського дня. Отже, при прийнятті позивачем поставленого

йому товару та підписанні відповідних видатних документів у нього виникає

зустрічне зобов'язання по оплаті вартості товару на підставі ст. 538 Цивільного

кодексу України. Так, ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого

обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням

другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При

зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки

одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства,

не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка

наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно

повідомити про це другу сторону. Причому, якщо зустрічне виконання обов'язку

здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого

обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 ЦК

України).

Проте, вартість поставленого СПД

ОСОБА_1. товару не була оплачена позивачем в обумовлений договором строк.

Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести

суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень,

способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

Суд звертає увагу на те, що ч. 3

ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із

сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав

вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або

виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання

свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 712

Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні

положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або

не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 692 Цивільного

кодексу України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім

неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару

до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено

договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку,

що відмова СПД ОСОБА_1. від поставки частини партії товару у кількості 4670 кг

обумовлена порушенням позивачем свого грошового зобов'язання по оплаті раніше

поставленого товару, а тому така відмова відповідає положенням чинного

законодавства України та є легітимною.

З приводу заявленої позивачем до

відшкодування суми пені у розмірі 8978,68 грн. суд повідомляє наступне.

Так, в п. 6.1 Договору передбачено,

що сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне

виконання зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства

України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України

під неустойкою, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно

виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230

Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил

здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання

господарського зобов'язання.

Отже, обов'язковою умовою

застосування штрафних санкцій, відповідно до положень чинного законодавства

України, є наявність порушення стороною свого зобов'язання. Проте, з матеріалів

справи не вбачається порушення СПД ОСОБА_1. своїх обов'язків за договором.

Більш того, як вже було зазначено раніше, відмова від здійснення поставки в

повному обсязі була вчинена відповідачем у зв'язку з порушенням Приватним підприємством

«Вектор-Агрокомплект» свого обов'язку по своєчасній оплаті раніше поставленого

товару, тобто з вини позивача.

За таких обставин, у суду відсутні

правові підстави для задоволення позову Приватного підприємства

«Вектор-Агрокомплект».

Суд також вважає за необхідне

звернути увагу на те, що позовні вимоги пред'явлені, у тому числі, до ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1, 21

Господарського процесуального кодексу України сторонами у справі можуть бути

лише підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які

здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи та в

установленому порядку набули  статусу

суб'єкта підприємницької діяльності.

Проте, з матеріалів справи

вбачається, що ОСОБА_2 не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому

відповідно до ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не може

бути стороною у справі. Таким чином, суд вважає за необхідне у відповідній

ухвалі припинити провадження у справі відносно ОСОБА_2на підставі пункту 1

статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись

ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний

І.І.